Постанова

від 10.08.2006 по справі 11/192а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/192а

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "10" серпня 2006 р.                                                  Справа № 11/192а

10 год. 55 хвил.

Суддя   Бобров Ю.М.,  розглянувши матеріали за позовом

В. о. прокурора Бахмацького району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі 16500, м. Бахмач, вул. Пушкіна, 2

До: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Перемога”16563, Бахмацький район, с. Гайворон, вул. Хіттєєва, 4

Про стягнення 28951,86 грн. заборгованості

                                                                                                                       Суддя Ю.М.Бобров

                                                                                           Секретар О.Ю.Михальова

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: не прибув.

Від Відповідача: не з'явився.

          В судовому засіданні взяв участь прокурор відділу прокуратури Чернігівської області Турчин І.А.

                                                         СУТЬ СПОРУ :

Прокурором подано позов в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Перемога” про стягнення 28951,86 грн. заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зі сплати витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

До прийняття рішення по справі від позивача надійшло письмове уточнення позовних вимог, в якому він просить стягнути з відповідача на користь Управління пенсійного фонду заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4362,74 грн. та фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 24589,12 грн.

На підставі ст. 150 КАСУ розгляд справи відкладався.

                 В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені у позовній заяві, з урахуванням уточнення.

          Від позивача надійшло письмове клопотання, в якому він просить суд розглянути справу без участі його представника. Суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та розглянути справу без участі його представника.

                    Відповідач відзиву на позов не надав, представника у призначене судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача на час розгляду справи до суду не надходило.

                    Судові повістки про призначення справи до розгляду відповідач отримав та про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № 23430 та № 101759.

                            Частиною 2 ст. 128 КАСУ, передбачено, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення  ними про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи.

                            Оскільки стороною по справі (відповідачем) є юридична особа, зважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду і ним не повідомлено про причини неприбуття його представника та від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами (доказами).

            Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані сторонами докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення прокурора, суд встановив наступне.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Перемога”  зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Н-Сіверському районі як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03 року № 1058-IV (далі –Закон № 1058) за  № 0019.

          Згідно зі ст. 1 Закону № 1058 страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із  законодавством,  що діяло раніше;  кошти,  сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно  до цього Закону.

Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує належні суми страхових внесків.

           Станом на 01.05.06 р. сума нарахованих і несплачених відповідачем своєчасно страхових внесків за лютий –березень 2006 р. становить 4362,74 грн. (з урахуванням часткової сплати в сумі 1422,43 грн.).

           Вказана сума боргу підтверджується поданими відповідачем до управління ПФУ згідно п.4 ч.2 ст. 17 Закону № 1058 розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, за лютий –березень 2006 р., та картками особового рахунку страхувальника, копії яких долучені до матеріалів справи.

Порядок стягнення заборгованості за страховими внесками визначається виключно Законом № 1058 і поширюється на суми боргу по страхових внесках, який виник як до, так і після 1 січня 2004 р.

Ст. 14 Закону № 1058 визначено коло страхувальників, зокрема якими, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання. Згідно ст. 17 Закону № 1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно п. 2 ст. 106 Закону № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно ч. 1-3 п. 3 ст. 106 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Позивачем була направлена відповідачу вимога № Ю 243 від 03.05.06 р. про сплату  4362,74 грн. боргу,  в т.ч. 4362,74 грн. недоїмки, яку вручено відповідачу 11.05.06 р.

Відповідно до абз. 8 ч. 3 ст. ст. 106 Закону № 1058 у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом  десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним  органом  Пенсійного фонду,  або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у  разі якщо страхувальник  узгодив вимогу,  але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду  звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду  також  має  право  звернутися  до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Оскільки вимога про сплату недоїмки відповідачем не оскаржувалась, вона вважається узгодженою. На день прийняття рішення недоїмка зі сплати страхових внесків в сумі 4362,74 грн. СТОВ „Перемога” добровільно не сплачена.  

            Пунктом 2 розділу XV „Прикінцевих положень” Закону № 1058 передбачено, що пенсійне забезпечення  застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних  роботах, на роботах з  особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із  шкідливими  і важкими умовами праці за списком  №  2  виробництв,  робіт,  професій,  посад і показників, затверджених  Кабінетом  Міністрів  України , та за результатами атестації робочих місць,  на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за  вислугу років,  які  відповідно  до законодавства,  що діяло раніше,  мали право на  пенсію на  пільгових  умовах  або  за  вислугу  років, здійснюється  згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому  зберігається  порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 та абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст. 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на оплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” - “з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.91 року № 1788-XII (далі –Закон № 1788) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону № 1788 за ставкою 100% від об'єкта оподаткування.

Право на пенсію у особи, зокрема, на пільгових умовах, виникає при наявності чітко визначених законодавством про пенсійне забезпечення умов, а саме, з моменту досягнення конкретного пенсійного віку та при наявності відповідного стажу роботи.

Згідно п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (надалі - Інструкція) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 „Прикінцевих положень” Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 2.1.1 Інструкції платниками страхових внесків є, зокрема, страхувальники:

роботодавці –підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених  підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб  - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру; колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи та фермерські господарства, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок);

Пунктами 6.4 та 6.8 Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 „Прикінцевих положень” Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно наданих розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах на 2005 рік, станом на 01.05.06 р. з урахуванням часткової сплати в сумі 716,89 грн., невідшкодовані фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідача, становлять 24589,12 грн.

Дані розрахунки відповідачем отримані 12.01.05 р. та 16.01.06 р.

В порушення вищевказаних вимог, відповідачем заборгованість сплачено не було.

Таким чином, на день прийняття рішення стягненню підлягає борг по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 24589,12 грн. та по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4362,74 грн., всього 28951,86 грн., який  відповідачем не сплачений.

Доказів сплати, як і належних доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини та доводи позивача,  відповідач не надав.

           Враховуючи наведене вище, суд доходить висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і  підлягають задоволенню в повному обсязі. Оскільки позовні вимоги підтверджені належними і допустимим доказами, суд вважає за можливе прийняти рішення по справі без участі в судовому засіданні представників сторін.

           Прокурор проти прийняття рішення по справі без участі представників сторін не заперечує.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

          Керуючись ст.ст. 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд    

ПОСТАНОВИВ:

           1. Позов задовольнити повністю.

           2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Перемога” (16563, Бахмацький район, с. Гайворон, вул. Хіттєєва, 4, р/р 260084203 в ЧОД АППБ „Аваль”, МФО 353348, код 03794905) на користь Управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі (16500, м. Бахмач, вул. Пушкіна, 2, р/р 2560330304301 в ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 343013, код 14248270)   24589,12 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та 4362,74 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків, всього 28951,86 грн.

           Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

         Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була  подана у строк, встановлений цим Кодексом,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

         У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано,  набирає  законної  сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

         Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява.     

         Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в  апеляційній скарзі.

         Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Чернігівської області.

         Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до Київського апеляційного господарського суду.

         Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, відповідно до ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

         Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 10.08.06 р. проголошено тільки в ступну та резолютивну частини постанови.

          Постанова суду в повному обсязі виготовлена 15.08.06 р.    

Суддя                                                            Ю.М. Бобров