Постанова

від 12.06.2007 по справі 20-7/192

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-7/192

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-7/192

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"12" червня 2007 р.  14:22                                                                                м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя у складі:

Судді -  Ілюхіної Г.П.,

при секретарі          –Юренковій І.В.

за участю представників:

від позивача                    –не з'явився,

від відповідача                    –не з'явився,

розглянувши в судовому засіданні матеріали

За          Управління Пенсійного фонду України

адміністративним          у Ленінському районі м. Севастополя

позовом           (99008, м. Севастополь, вул. Карантинна, 16, к.56-58)

до відповідача          Приватного підприємства „Максі-Сервіс”

                    (99008, м. Севастополь, вул. Карантинна,23-А)

про          стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 199,67 грн. -

Обставини справи:

18.05.2007 Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя звернулось до господарського суду м. Севастополя з адміністративним позовом (вх.№ 1291) до Приватного підприємства „Максі-Сервіс” про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 199,67 грн., з посиланням на статтю 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Ухвалою суду від 21.05.2007 відкрито провадження по справі, прийнято рішення про призначення підготовчого провадження та проведення попереднього судового засідання з метою всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку в порядку статті 110 Кодексу адміністративного судочинства України (арк. с. 1-2).

Ухвалою суду від 30.05.2007 призначено судовий розгляд в порядку статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (арк.с.34-36).

Відповідач явку уповноважених представників у попереднє та судове засідання не забезпечив, вимоги ухвал суду від 21.05.2007 та 30.05.2007 не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений за адресою, що зазначена в позовній заяві та витягу з ЄДРПОУ, належним чином та своєчасно. В матеріалах справи міститься повернення ухвал по справі, повісток та доданих до них документів, з позначкою установи пошти, що адресат: ПП „Максі-Сервіс” (99008, м. Севастополь, вул. Карантинна, 23-А) за зазначеною адресою не значиться (арк.с.17-31, 39-44).

Відповідно до частини другої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення  ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, зобов'язувався надати необхідні для розгляду справи документи, але в суд не з'явився та не надав витребуваних документів, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами.

Позивач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, надав клопотання (вх.№19943) про розгляд справи у відсутність його представників (арк..с.47).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Максі-Сервіс”  зареєстровано як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного Фонду Україні у Ленінському районі м. Севастополя 26.04.2005.

Платник страхових внесків - Приватне підприємство „Максі-Сервіс”, згідно з частиною шостою статті 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі –Закон № 1058-ІV), абзацу 4 підпункту 5.1.6 пункту 5.1 частини п'ятої „Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 під № 64/8663 (далі –інструкція № 21-1)  –зобов'язаний був самостійно сплатити нараховані суми внесків, вказані в поданих розрахунках сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень 2006 року на суму 138,58 грн. до 20.11.20006 та за листопад 2006 року на суму 69,29 грн. до 20.12.2006 (арк.с.8-9).

Однак, у встановлений законом строк, зобов'язання Приватного підприємства „Максі-Сервіс” по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень та листопад 2006 року на загальну суму 207,87 грн. останнім сплачені в повному обсязі не були.

Згідно з пунктом 8.1 частини восьмої Інструкції №21-1 своєчасно не сплачені страхові внески у розмірі 199,67 грн. були визнані недоїмкою, стосовно якої, згідно з пунктом 8.2 частини восьмої  Інструкції №21-1, були виписані наступні вимоги про сплату боргу: № Ю 340 від 04.12.2006 на суму 130.38 грн. та № Ю 7 від 04.01.2007 на суму 69,29 грн., які надіслані боржнику. Вказані вимоги про сплату боргу у зв'язку з незнаходженням боржника за юридичною адресою були повернуті на адресу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя поштовим відділенням зв'язку (арк.с.10-11).

В рахунок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень та листопад 2006 року відповідачем перераховано позивачу 8,20 грн.

Заборгованість Приватного підприємства „Максі-Сервіс” по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перед бюджетом управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя на час вирішення адміністративного позову складає 199,67 грн..

Спір виник в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по своєчасній сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у встановлені строки та розмірі відповідно до статей 14, 15, 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV.

Правовідносини сторін регулюються статтями 14, 15, 17, пунктом 1 статті 8 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV, статтею 4 Закону України „Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 26.06.1997 № 400, „Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 під № 64/8663.

Згідно з частиною першою статті 15, пункту 1 статті 14 Закону України „Про загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування” від 9 червня 2003 року № 1058-ІУ (далі Закон № 1058) платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є фізичні особи –суб'єкти підприємницької діяльності (включаючи фізичних осіб –суб'єктів  підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно - правового характеру.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті17 Закону № 1058, страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

До вступу в дію закону про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду, страхові внески, згідно з пунктом 1 статті 8 Прикінцевих положень Закону № 1058, перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 № 400 (далі Закон № 400) для відповідних платників збору.

Пунктами 1, 4 статті 4 Закону № 400, пунктом 4.1 частини четвертої „Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 під № 64/8663 (далі Інструкція № 21-1) вказано розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих робітників, який складає 31,8 % від об'єкта  оподаткування - суми фактичних витрат на оплату праці працівників і 1-5 % суми сукупного оподаткованого доходу, нарахованого працівнику відповідно з умовами трудового або цивільно-правового договору.

Відповідно до пункту 11.11 частини одинадцятої Інструкції № 21-1 суб'єкти підприємницької діяльності фізичні особи, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.

Термін сплати страхових внесків суб'єктами підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, передбачено частиною шостою статті 20 Закону № 1058, відповідно до якої, страхові внески нараховані за відповідний базовий звітний період, рівний календарному місяцю, сплачуються не пізніш ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, до 20 числа місяця.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

При таких обставинах, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 14, 15, 17, пунктом 1 статті 8 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV, „Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 під № 64/8663, статтями 71, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Максі-Сервіс” (99008, м. Севастополь, вул. Карантинна, 23-А, ідентифікаційний код 33460116, п/р № 26006054803483 в СФ КБ „Приватбанк”, МФО 324935) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя (99008, м. Севастополь, вул.. Карантинна, 16, кв.56-58, п/р № 25604705100012, 25600705100113 в СМВ № 4548 ВАТ „Державний Ощадний Банк України”, МФО 384027, код ЄДРПОУ 22274991) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 199,67 грн.

Постанова набирає законної сили через десять днів з дня її проголошення або з дня її складання в повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення або з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або поданням апеляційної скарги в 10-денний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                               Г.П. Ілюхіна

Постанова складена та підписана

в порядку частини 3 статті 160 КАС України

14.06.2007 о 17 год 00 хв.