Рішення

від 21.06.2018 по справі 904/1837/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2018 Справа № 904/1837/18 за позовом Приватного акціонерного товариства "Завод "Нева", м. Хмельницький

до Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Хмельницька фінансово-промислова група", м. Дніпро

про стягнення 8 759,00 грн. 3% річних та 44 067,75 грн. інфляційних втрат

Суддя Бондарєв Е.М.

Секретар судового засідання Найдьонов Є.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №154 від 30.04.2018 року

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Завод "Нева" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Хмельницька фінансово-промислова група" 8 759,00 грн. 3% річних та 44 067,75 грн. втрат від інфляції. Загалом заявлена до стягнення сума складає 52826,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем рішень Господарського суду Хмельницької області від 18.11.2013 у справі №924/1101/13 та від 02.06.2015 у справі №924/534/15, якими було стягнуто з ДП з іноземними інвестиціями "Хмельницька фінансово-промислова група" суми збитків, завданих невиконанням умов договору купівлі-продажу нерухомого майна №39 від 28.10.2005, а також 3% річних, та інфляційних втрат.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 10 000,00 грн. судових витрат пов'язаних із наданням правової допомоги.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2018 відкрито провадження у справі №904/1837/18 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 05.06.2018.

Представник позивача з'явився у судове засідання, підтримав позовні вимоги, відповів на поставлені питання, надав пояснення по справі.

Представник відповідача не з'явився у судове засідання, відзив та витребувані судом документи не надав, був належним чином повідомлений про час слухання справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Розгляд справи відкладався до 21.06.2018.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом, згідно положень Господарського процесуального кодексу України, строк не скористався.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 21.06.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 18.11.2013 у справі №924/1101/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод "Нева", м.Хмельницький до Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Хмельницька фінансово-промислова група", м.Хмельницький стягнуто з відповідача 56 457,22 грн. збитків завданих невиконанням умов договору купівлі-продажу нерухомого майна №39 від 28.10.2005. На виконання даного рішення судом було видано наказ про примусове виконання рішення від 02.12.2013.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 02.06.2015 у справі №924/534/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод "Нева", м.Хмельницький до Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Хмельницька фінансово-промислова група", м.Хмельницький стягнуто з відповідача 18 267,02 грн. збитків, завданих невиконанням умов договору купівлі-продажу нерухомого майна №39 від 28.10.2005, 2 273,76 грн. 3% річних та 20 493,97 грн. інфляційних втрат, про що 17.06.2015 було видано наказ.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором купівлі-продажу нерухомого майна №39 від 28.10.2005 було встановлено вищезазначеними рішеннями суду.

Згідно листів Другого відділу Державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області вих..№19312/14.20-32 від 26.04.2018 та вих.№19313/14.20-32 від 26.04.2018 станом на 26.04.2018 заборгованість по виконавчих документах у справі №924/534/15 від 17.06.2015 становить 42 861,75 грн., у справі №924/1101/13 становить 58 177,72 грн.

Отже час розгляду даної справи рішення суду у справі №924/534/15 та №924/1101/13 не виконані.

Позивач просить стягнути з відповідача 8 759,00 грн. 3% річних та суми інфляційних втрат у розмірі 44 067,75 грн. за період 26.04.2015-26.04.2018, у зв'язку з невиконанням відповідачем вищевказаних рішень Господарського суду Хмельницької області.

Статтею 193 Господарського кодексу України, визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Правовий аналіз положень ст.ст. 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за Договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього Договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за час прострочення.

Так, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України), а тому законодавець визначає обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3 % річних за весь час прострочення, у зв'язку з чим таке зобов'язання є триваючим.

Отже, порушення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою наслідки, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у загальному розмірі 8 759,00 грн. Дана сума була нарахована за період прострочення 26.04.2015 - 16.06.2015 на суму збитків 56457,22 грн. у розмірі 237,00 грн. За період прострочення 17.06.2015-26.04.2018 позивач нараховує 3% річних на загальну суму 99318,97 грн., у розмірі 8 522,00 грн. Разом з тим, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 02.06.2015 у справі №924/534/було стягнуто з відповідача 18 267,02 грн. збитків, а також 2 273,76 грн. 3% річних та 20 493,97 грн. інфляційних втрат. Отже, при здійсненні розрахунку позивач нараховує 3% річних, у тому числі, на суми вже стягнутих 3% річних та втрат від інфляції. При цьому дані суми не є боргом, а як вже зазначалося, є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних за визначений позивачем період, суд вбачає підстави для часткового задоволення вимоги та стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 6 648,95 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 44 067,75 грн. втрат від інфляції. Така сума нараховується за період прострочення квітень-травень 2015 на суму збитків 56457,22 грн. у розмірі 9321,09 грн., за період червень 2015-березень 2018 на суму 99 318,97 грн. у розмірі 34 746,66 грн. Сума втрат від інфляції, була також нарахована не лише на суму збитків, а у тому числі на суми стягнутих рішенням 3 % річних та втрат від інфляції.

Отже, здійснивши власний розрахунок, з урахуванням вищевикладених положень законодавства, суд частково задовольняє вимогу позивача, та вважає обґрунтованою суму втрат від інфляції у розмірі 35 645,68 грн. за визначений позивачем період.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов, в судове засідання не з'явився та не надав доказів погашення сум, стягнутих рішеннями суду, у зв'язку з невиконанням яких, позивачем нараховано 3% річних та втрати від інфляції.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 09.04.2018 між адвокатом ОСОБА_2 та ПАТ "Завод "Нива" було укладено Договір про надання правової допомоги №50, за умовами якого адвокат зобов'язується усіма законними методами та способами надати правову допомогу клієнту у всіх справах, що пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням його порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів, а клієнт зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором.

Протоколом погодження гонорару адвоката за договором про надання правової допомоги №50 від 09.04.2018 сторони встановили, що гонорар визначатиметься кількістю годин фактичного виконання роботи (наданих послуг) адвокатом відповідно до умов договору, з розрахунку вартості роботи однієї години адвоката - 1 000,00 грн. Загальна вартість виконаної роботи (наданих послуг) адвокатом буде визначена в акті приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги №50 від 09.04.2018.

Відповідно до ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як встановлено судом, згідно платіжного доручення №1392 від 15.06.2018 позивач сплатив на користь ОСОБА_2 гонорар у розмірі 10 000,00 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, окрім позовної заяви, позивачем надано до матеріалів справи листи від 26.04.2018 Другого відділу Державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області та копії документів позивача. В судових засіданнях інтереси позивача представляла інша особа.

Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги позивачем не надано, як не надано і підписаного сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.

Приймаючи до уваги заявлений до стягнення розмір позовних вимог, розгляд справи у спрощеному позовному провадженні, суд вважає за доцільне встановити співрозмірним розмір витрат на правову допомогу адвоката, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, в сумі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 129, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Хмельницька фінансова-промислова група" (49000, м.Дніпро, вул. Барикадна, будинок 5/7; код ЄДРПОУ 32813331) на користь Приватного акціонерного товариства "Завод "Нева" (29025, м.Хмельницький, вул.. Курчатова, 6; код ЄДРПОУ 14307972) 6 648,95 грн. 3% річних, 35645,68 грн. інфляційних втрат, 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката та 1 762,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.06.2018

Суддя Е.М.Бондарєв