Рішення

від 14.06.2018 по справі 908/598/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/24/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2018 Справа № 908/598/18

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/598/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Украгропром"

до відповідача: Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України"

про стягнення 3212255,00 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, договір № 02-04/12/17 від 04.12.2017 року, довіреність № 21/12/17-777 від 21.12.2017 року, посвідчення № 941 від 30.06.2012 року та ордер серії КС № 361347 від 20.04.2018 року, адвокат

від відповідача: не з'явився

Згідно зі ст. 222 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях здійснювалося повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу - програмно-апаратного комплексу Оберіг .

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Украгропром" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" про стягнення заборгованості за форвардним контрактом № ФК 06/05-11-01 від 06.05.2011 року в сумі 3212255,00 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2018 року наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.04.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/598/18, присвоєно справі номер провадження 12/24/18, визначено здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 03.05.2018 року о 10:00.

03.05.2018 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання в порядку ст. ст. 80, 81 ГПК України, в якому останній просить: долучити до матеріалів справи у якості доказу рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (з штрихкодовим ідентифікатором 0407027346700), яке доводить вручення відповідачу саме 10.03.2018 р. вимоги (вих. № 05/03/18-02 від 05.03.2018 року про відмову від прийняття виконання за форвардним контрактом № ФК 06/05-11-01 та повернення протягом 7 календарних днів залишку попередньої оплати в сумі 3212255,00 грн.), долучити до матеріалів справи копію витягу з статуту ДПДГ Таврія ОСОБА_2 та надати позивачу додатковий строк для надання доказів, а саме документів, що підтверджують зміну назви підприємства відповідача.

Ухвалою суду від 03.05.2018 року відкладено підготовче засідання на 17.05.2018 року об 11:00.

17.05.2018 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання з посиланням на приписи ст. ст. 80, 81 ГПК України, в якому останній просить: долучити до матеріалів справи у якості доказу зміни найменування підприємства відповідача судові рішення у справі № 908/2349/14, зокрема рішення Господарського суду Запорізької області від 24.09.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 року та постанову Вищого господарського суду України від 23.08.2017 року, долучити до матеріалів справи копії адвокатських запитів та доказів їх надіслання, а також копію листа вих. № 49 від 07.05.2018 року, винести ухвалу про витребування у ДПДГ Таврія ОСОБА_2, Національної академії аграрних наук України та Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції НААНУ доказів - правовстановлюючих документів відповідача, що підтверджують правонаступництво та зміну найменування підприємства відповідача з ДП ДГ Соцземлеробство НААНУ на ДП ДГ Таврія ОСОБА_2. Також в клопотанні просить долучити до матеріалів справи в якості доказу отримання відповідачем вимоги (вих. № 05/03/18-02) повідомлення про вручення поштового відправлення 0407024282743. При цьому у змісті поданого клопотання позивач зазначив, що просить винести ухвалу про витребування доказів при необхідності.

Ухвалою суду від 17.05.2018 року відкладено підготовче засідання на 30.05.2018 року о 10:00. При цьому в ухвалі зазначено, що клопотання позивача про витребування доказів буде розглянуто в наступному судовому засіданні.

Ухвалою суду від 30.05.2018 року в порядку приписів п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрито підготовче провадження у справі № 908/598/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.06.2018 року о 12:00. При цьому в ухвалі зазначено, що клопотання позивача про витребування доказів буде розглянуто в наступному судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні 14.06.2018 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання 14.06.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням від 02.06.2018 року про вручення ухвали суду від 30.05.2018 року.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Неприбуття у судове засідання 14.06.2018 року представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 06.05.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Украгропром , далі Покупець, та Державним підприємством Дослідне господарство Соцземлеробство Національної академії аграрних наук України, далі Продавець, був укладений форвардний контракт № ФК 06/05-11-01, далі Контракт.

До вказаного Контракту між його сторонами були укладені наступні додаткові угоди: № 1 від 01.09.2011 року, № 2 від 01.09.2011 року, № 3 від 07.11.2011 року.

Відповідно до п. 1.1. Контракту в порядку та на умовах, визначених цим Контрактом Продавець зобов'язується передати Покупцю у власність базовий актив, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його у кількості, строки та за ціною, передбачених цим Контрактом.

Умовами п. 2.1. Контракту визначено, що базовим активом за цим Контрактом виступає:

- Соняшник (надалі Товар-1 ) власного врожаю 2011 року, або набутий Продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 7011:2009 у кількості 995,00 тон в заліковій вазі Елеватора;

- Льон (масляничний) (надалі Товар-2 ) власного урожаю 2011 року, або набутий Продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 4967:2008 у кількості 150,00 тон в заліковій вазі Елеватора.

Відповідно до п. 3.1. Контракту поставка ОСОБА_3 за цим Контрактом здійснюється на умовах Інкотермс 2010 EXW (франко-елеватор) сертифіковані ВАТ Веселовський елеватор , що розташований за адресою: Запорізька обл., м. Мелітополь (далі - Елеватор).

Пунктом 3.2. Контракту передбачено, що кінцевий строк поставки за цим Контрактом встановлюється сторонами:

- для Товару-1 до 15 жовтня 2011 року,

- для Товару-2 до 15 серпня 2011 року.

Згідно з п. 3.3. - 3.5. Контракту поставка вважається здійсненою в момент підписання Акта приймання-передачі ОСОБА_3 на базисі поставки відповідно до умов п. 3.1. цього Контракту. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження ОСОБА_3 переходить від Продавця до Покупця в момент передачі ОСОБА_3 Продавцем у власність Покупця. Продавець зобов'язаний одночасно з передачею ОСОБА_3 передати Покупцеві наступні документи:

- видаткова накладна;

- податкова накладна;

- складська квитанція (з зазначенням кількісних та якісних показників), виписана на ім'я Продавця;

- свідоцтво про якість/сертифікат якості;

- акт приймання-передачі ОСОБА_3 між Продавцем, Покупцем та Елеватором згідно з базисними умовами поставки.

Додатковою угодою № 1 від 01.09.2011 року до Контракту внесено зміни, а саме до пунктів 2.1., 3.2., 4.1., 4.4. Контракту. Зокрема згідно редакції вказаної додаткової угоди відповідно до пункту 2.1. Контракту базовим активом за цим Контрактом виступає:

- Соняшник (надалі Товар-1 ) власного врожаю 2011 року, або набутий Продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 7011:2009 у кількості 995,00 тон в заліковій вазі Елеватора;

- Льон (масляничний) (надалі Товар-2 ) власного урожаю 2011 року, або набутий Продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 4967:2008 у кількості 215,00 тон в заліковій вазі Елеватора;

- Ячмінь озимий (надалі Товар-3 ) власного урожаю 2011 року, або набутий Продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 3769:98 Ячмінь. Технічні умови у кількості 590,00 тон в заліковій вазі Елеватора;

- Ячмінь ярий (Товар-4) власного урожаю 2011 року, або набутий Продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 3769:98 Ячмінь. Технічні умови у кількості 1110,00 тон в заліковій вазі Елеватора;

- Овес (Товар-5) власного урожаю 2011 року, або набутий Продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 4963:2008 у кількості 78 тон в заліковій вазі Елеватора.

При цьому відповідно до редакції вказаної додаткової угоди згідно з п. 3.2. Контракту кінцевий строк поставки за цим Контрактом встановлюється сторонами:

- для Товару-1 до 15 жовтня 2011,

- для Товару-2 до 15 серпня 2011 року,

- для Товару-3 до 31 грудня 2011 року,

- для Товару-4 до 31 грудня 2011 року,

- для Товару-5 до 31 грудня 2011 року.

Умовами додаткової годи № 2 від 01.09.2011 року до Контракту сторони дійшли згоди викласти п. 3.2. Контракту в наступній редакції: 3.2. Кінцевий строк поставки ОСОБА_3 за цим Контрактом встановлюється сторонами:

3.2.1. Для Товару-1 до 15.10.2013 року,

3.2.2. Для товару-2 до 15.08.2013 року,

3.2.3 Для Товару-3, 4, 5 до 31.12.2013 року .

Додатковою угодою № 3 від 07.11.2011 року до Контракту внесено зміни, а саме до пунктів 2.1., 3.2., 12.1. Контракту. Зокрема згідно редакції вказаної додаткової угоди відповідно до пункту 2.1. Контракту базовим активом за цим Контрактом виступає:

- Соняшник (надалі Товар-1 ) власного врожаю, що відповідає ДСТУ 7011:2009 у кількості 995,00 тон в заліковій вазі Елеватора;

- Льон (масляничний) (надалі Товар-2 ) власного урожаю, що відповідає ДСТУ 4967:2008 у кількості 215,00 тон в заліковій вазі Елеватора;

- Ячмінь озимий (надалі Товар-3 ) власного урожаю, що відповідає ДСТУ 3769:98 Ячмінь. Технічні умови у кількості 590,00 тон в заліковій вазі Елеватора;

- Ячмінь ярий (надалі - Товар-4) власного урожаю, що відповідає ДСТУ 3769:98 Ячмінь. Технічні умови у кількості 1110,00 тон в заліковій вазі Елеватора;

- Овес (надалі - Товар-5) власного урожаю, що відповідає ДСТУ 4963:2008 у кількості 78 тон в заліковій вазі Елеватора.

При цьому відповідно до додаткової угоди № 3 від 07.11.2011 року сторони дійшли висновку викласти п. 3.2. в наступній редакції: 3.2. Кінцевий строк поставки ОСОБА_3 за цим Контрактом встановлюється сторонами:

3.2.1. Для ОСОБА_3 - 1 до 15.10.2013 року,

3.2.2. Для Товару-2 до 15.08.2013 року,

3.2.3. Для ОСОБА_3 - 3, 4, 5 до 31.12.2013 року.

Згідно з п. 4.1. Контракту (в редакції додаткової угоди № 1 від 01.09.2011 року) ціна однієї тони ОСОБА_3 в заліковій вазі на базисі поставки EXW (франко-елеватор), відповідно до умов п. 3.1. цього Контракту, встановлюється сторонами:

- для Товару-1 у сумі 1666,67 грн. за 1 тону, ПДВ 20% - 333,33 гривень, всього 2000,00 (дві тисячі) гривень 00 копійок,

- для Товару-2 у сумі 1250,00 грн. за 1 тону, ПДВ 20% - 250,00, всього 1500,00 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок,

- для ОСОБА_3- 3 у сумі 1000,00 грн. за 1 тону, ПДВ 20% - 200,00, всього 1200,00 (одна тисяча двісті) гривень 00 копійок,

- для Товару-4 у сумі 1000,00 грн. за 1 тону, ПДВ 20% - 200,00, всього 1200,00 (одна тисяча двісті) гривень 00 копійок,

- для Товару-5 у сумі 625,00 грн. за 1 тону, ПДВ 20% - 125,00, всього 750,00 (сімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.

Пунктом 4.4. Контракту (в редакції додаткової угоди № 1 від 01.09.2011 року) сторони визначили, що вартість цього Контракту складає 3675833,33 грн., ПДВ - 735166,57 грн., загальна вартість 4411000,00 (чотири мільйони чотириста одинадцять тисяч) гривень 00 коп., є кінцевою і зміні не підлягає.

Умовами пунктів 5.1., 5.2. Контракту визначено, що оплата вартості ОСОБА_3 проводиться Покупцем на умовах 100% попередньої оплати траншами за наступним графіком, узгодженим сторонами:

- перший транш в розмірі 60% вартості ОСОБА_3 у строк до 01 червня 2011 року;

- другий транш в розмірі 30% вартості ОСОБА_3 у строк до 01 серпня 2011 року;

- третій транш в розмірі 10 % вартості ОСОБА_3 у строк до 15 вересня 2011 року.

Оплата проводиться у гривнях в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця, відкритий у відділенні банку «ОСОБА_4 Аваль» .

Пунктом 5 додаткової угоди № 1 від 01.09.2011 року до Контракту сторони узгодили, що у зв'язку зі зміною ціни базового активу та загальної вартості Контракту, оплату різниці загальної вартості Контракту, що виникла в результаті такої зміни, Покупець здійснює траншами в розмірах, погоджених сторонами в строк до 31.12.2011 року.

Згідно з п. 6.3. Контракту моментом переходу права власності на ОСОБА_3 вважається момент передачі ОСОБА_3 Покупцю, згідно з п. 3.3. цього Контракту.

Пунктом 8.4. (п.п. 8.4.1.) Контракту передбачений обов'язок Продавця поставити ОСОБА_3 у кількості, строки та якості, передбачені умовами цього Контракту.

Згідно з п. 12.1. Контракту (в редакції додаткової угоди № 3 від 07.11.2011 року) цей контракт набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2013 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.

Позивач в позові вказує, що відповідач (Продавець) в порушення умов Контракту не здійснив поставку ОСОБА_3 на суму 3212255,00 грн. та прострочив виконання вказаного зобов'язання, у зв'язку з чим з посиланням на п. 9.9. Контракту та приписи ч. 2 ст. 693 ЦК України просить стягнути вказані кошти з відповідача. При цьому в позовній заяві зазначає, що наявність заборгованості відповідача за контрактом в сумі 3212255,00 грн. також підтверджується актами звірки взаємних розрахунків, підписаним сторонами станом на 31.10.2013 року та 01.04.2015 року, якими перериваються строки позовної давності.

При цьому в позовній заяві позивач зазначає, що Державне підприємство Дослідне господарство Соцземлеробство Національної академії аграрних наук України (Продавець за Контрактом) в подальшому було перейменовано на Державне підприємство "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" (відповідач у справі).

В процесі розгляду справи позивач надав суду клопотання в порядку приписів ст. ст. 80, 81 ГПК України про витребування у ДПДГ Таврія ОСОБА_2, Національної академії аграрних наук України, та Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції НААНУ доказів - правовстановлюючих документів відповідача, що підтверджують правонаступництво та зміну найменування підприємства відповідача з ДП ДГ Соцземлеробство НААНУ на ДП ДГ Таврія ОСОБА_2.

При цьому у змісті поданого клопотання позивач зазначив, що просить винести ухвалу про витребування доказів при необхідності.

Дослідивши вказане клопотання та мотиви звернення з ним позивача суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Представником позивача надано до матеріалів справи в якості доказів на підтвердження перейменування відповідача витяг зі статуту Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" (нова редакція), затвердженого Президентом Національної академії аграрних наук України від 27.12.2016 року, в пункті 1.4. якого зазначено, що Державне підприємство "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" є правонаступником Державного підприємства Дослідне господарство Соцземлеробство Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України , створене наказом Української академії аграрних наук від 05.07.1995 року № 121. Діюче найменування підприємства визначене постановою Національної академії аграрних наук України протокол № 21 від 30.11.2016 року Про перейменування Державного підприємства Дослідне господарство Соцземлеробство Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України .

Також представником позивача надано до матеріалів справи постанову Вищого господарського суду України від 23.08.2017 року у справі № 908/2349/14, в якій зазначено, що правонаступником Державного підприємства Дослідне господарство Соцземлеробство Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії агарних наук України є ДП "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України".

Поряд з цим зі змісту витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № НОМЕР_1 станом на 14.06.2018 року вбачається, що за кодом ЄДРПОУ 00853323 зареєстрована юридична особа Державне підприємство "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України". При цьому у витягу міститься запис в графі «дані про реєстраційні дії» від 03.02.2017 року про зміну повного найменування, зміну скороченого найменування юридичної особи.

Враховуючи наявність в матеріалах справи вказаних вище доказів суд не вбачає підстав для витребування доказів, у зв'язку з чим клопотання позивача про витребування доказів не підлягає задоволенню.

Таким чином, Продавцем за Контрактом є Державне підприємство "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" (відповідач у справі), яке є новим найменуванням Державного підприємства Дослідне господарство Соцземлеробство Національної академії агарних наук України.

Так, на виконання умов Контракту позивач (Покупець) перерахував на користь відповідача (Продавця) передоплату за ОСОБА_3 в загальному розмірі 4411000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, а саме:

- платіжним дорученням № 449842 від 19.05.2011 року на суму 840400,00 грн.;

- платіжним дорученням № 470240 від 16.06.2011 року на суму 103900,00 грн.;

- платіжним дорученням № 470390 від 23.06.2011 року на суму 839900,00 грн.;

- платіжним дорученням № 470425 від 25.06.2011 року на суму 50900,00 грн.;

- платіжним дорученням № 470778 від 20.07.2011 року на суму 18000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 540843 від 11.08.2011 року на суму 18000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 540957 від 17.08.2011 року на суму 499900,00 грн.;

- платіжним дорученням № 584902 від 06.09.2011 року на суму 7304,00 грн.;

- платіжним дорученням № 585152 від 14.09.2011 року на суму 881,94 грн.;

- платіжним дорученням № 585251 від 20.09.2011 року на суму 149280,83 грн.;

- платіжним дорученням № 585315 від 22.09.2011 року на суму 5862,05 грн.;

- платіжним дорученням № 585479 від 05.10.2011 року на суму 230000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 585770 від 20.10.2011 року на суму 44384,00 грн.;

- платіжним дорученням № 585927 від 27.10.2011 року на суму 44583,47 грн.;

- платіжним дорученням № 585906 від 27.10.2011 року на суму 16437,00 грн.;

- платіжним дорученням № 585978 від 28.10.2011 року на суму 171000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 586316 від 16.11.2011 року на суму 277200,00 грн.;

- платіжним дорученням № 586926 від 23.12.2011 року на суму 450000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 586960 від 27.12.2011 року на суму 643066,71 грн.

Безпосередньо в судовому засіданні 14.06.2018 року представник позивача підтвердив, що оплати за вказаними платіжними дорученнями здійснювались саме за форвардним контрактом № ФК 06/05-11-01 від 06.05.2011 року.

Поряд з цим, відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 1198745,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами у справі накладними (а.с. 41-46), а саме:

- накладною № 358 від 31.10.2011 року на суму 589134,00 грн. (поставка соняшника у кількості 294,567 тон);

- накладною № 361 від 10.11.2011 року на суму 238060,00 грн. (поставка соняшника у кількості 119,030 тон);

- накладною № 406 від 14.11.2011 року на суму 200016,00 грн. (поставка соняшника у кількості 100,008 тон);

- видатковою накладною № 95 від 21.05.2012 року на суму 58320,00 грн. (поставка соняшника 3 класу у кількості 29,16 тон);

- накладною № 126 від 05.06.2012 року на суму 14440,00 грн. (поставка соняшника 3 класу у кількості 7,220 тон);

- накладною № 15 від 16.02.2012 року на суму 98775,00 грн. (поставка льону у кількості 65,850 тон).

Безпосередньо в судовому засіданні 14.06.2018 року представник позивача підтвердив, що за зазначеними накладними відповідачем частково було виконано обов'язок з поставки товару за форвардним контрактом № ФК 06/05-11-01 від 06.05.2011 року на загальну суму 1198745,00 грн. Разом з тим представник позивача зазначив, що всі вказані накладні підтверджують поставку відповідачем товару саме за форвардним контрактом № ФК 06/05-11-01 від 06.05.2011 року. При цьому на питання суду пояснив, що зазначення в накладній № 15 від 16.02.2012 року посилання на ФК 09/09-10-05 відбулося внаслідок помилкового оприбуткування бухгалтером підприємства товару за даною накладною за договором № ФК 09/09-10-05. Проте в подальшому бухгалтером у вказаній накладній було зазначено вірний номер контракту - ФК 06/05-11-01.

Втім, у зв'язку з тим, що відповідач свої зобов'язання з поставки товару у повному обсязі не виконав, а саме не здійснив поставку товару на суму 3212255,00 грн., позивач намагається стягнути вказані кошти з відповідача на підставі умов п. 9.9. Контракту та ч. 2 ст. 693 ЦК України.

Так, умовами п. 9.9. Контракту визначено, що якщо Продавець, який одержав суму попередньої оплати ОСОБА_3, не передав Покупцеві ОСОБА_3 у встановлений цим Контрактом строк, і прострочення поставки складає більше ніж 3 (три) робочих дні, Покупець має право за власним вибором вимагати передання оплаченого ОСОБА_3 або повернення суми попередньої оплати. В випадку повернення суми попередньої оплати Продавець зобов'язаний сплатити Покупцю штраф у розмірі 100% (сто відсотків) суми попередньої оплати.

В матеріалах справи міститься вимога № 05/03/18-02 від 05.03.2018 року, з якою позивач в порядку приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України та на підставі умов п. 9.9. Контракту звернувся до відповідача, та в якій повідомив про відмову від прийняття виконання за форвардним контрактом № ФК 06/05-11-01 та вимагав добровільно повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Украгропром" протягом 7 календарних днів з моменту отримання даної вимоги залишок попередньої оплати по цьому контракту в розмірі 3212255,00 грн. В якості доказів направлення вказаної вимоги на адресу відповідача позивач надав засвідчені копії опису вкладення за № 0407027346700 від 05.03.2018 року, фіскальні чеки № 2612 від 05.03.2018 року та № 2613 від 05.03.2018 року (а.с. 49-51) та рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 79, 91). Згідно вказаних рекомендованих повідомлень вказана вимога була отримана відповідачем 10.03.2018 року.

Втім вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та виконання.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами був укладений форвардний контракт, визначення якого міститься в постанові Кабінету Міністрів України № 632 від 19.04.1999 року Про затвердження положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів .

Відповідно до п. 9 вказаної постанови Кабінету Міністрів України форвардний контракт - двостороння угода за стандартною (типовою) формою, яка засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення форвардного контракту.

Положеннями зазначеної постанови Кабінету Міністрів України визначено поняття базовий актив - це товари , цінні папери, кошти та їх характеристики, що є предметом виконання зобов'язань за деривативом. При цьому дериватив - це стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати або продати базовий актив на визначених ним умовах у майбутньому.

Форвардні контракти є твердими строковими угодами, тобто обов'язковими до виконання обома контрагентами. Обов'язко вість виконання розглядається як основна умова існування та дієздатності форвардних угод, без якої вони втрачають свій сенс. Одними із ознак форвардного контракту є те, що він є як фінансовим інструментом так і цивільним договором стандартної форми.

З аналізу умов, змісту та зобов'язань сторін, передбачених форвардним контрактом № ФК 06/05-11-01 від 06.05.2011 року, вбачається, що фактично він містить у собі ознаки договору поставки, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин сторін слід застосувати норми ЦК України та ГК України, яким врегульовані питання поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Контрактом відповідає вказаним вимогам.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що сторонами у справі був кладений Контракт на умовах попередньої оплати, про що свідчать умови п. 5.1. Контракту.

Так, фактичні обставини справи свідчать, що позивач свій обов'язок щодо внесення попередньої оплати за поставлений товар згідно Контракту виконав, сплативши попередню оплату в загальній сумі 4411000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 22-40).

Приписами ч. 1 ст. 662 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Умовами п. 3.2. Контракту сторони визначили строки поставки ОСОБА_3, а саме в редакції додаткової угоди № 3 від 07.11.2011 року кінцевий строк поставки товару становить до 31.12.2013 року.

Матеріали справи свідчать, що відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 1198745,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами у справі накладними № 358 від 31.10.2011 року, № 361 від 10.11.2011 року, № 406 від 14.11.2011 року, № 95 від 21.05.2012 року, № 126 від 05.06.2012 року, № 15 від 16.02.2012 року (а.с. 41-46).

Враховуючи суму сплаченої позивачем попередньої оплати за поставлений ОСОБА_3 та вартість поставленого відповідачем ОСОБА_3 вбачається, що відповідач не в повному обсязі виконав обов'язок з поставки ОСОБА_3 у встановлений Контрактом строк. Вартість недопоставленого товару складає 3212255,00 грн.

Приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Умовами п. 9.9. Контракту сторони узгодили, що якщо Продавець, який одержав суму попередньої оплати ОСОБА_3, не передав Покупцеві ОСОБА_3 у встановлений цим Контрактом строк, і прострочення поставки складає більше ніж 3 (три) робочих дні, Покупець має право за власним вибором вимагати передання оплаченого ОСОБА_3 або повернення суми попередньої оплати.

Разом з тим відповідно до п. 9.10. Контракту якщо Продавець, який одержав від Покупця суму попередньої оплати, передав у власність Покупцеві товар на суму меншу, ніж сума одержаної попередньої оплати, Продавець зобов'язаний за вибором Покупця або повернути Покупцеві залишок суми попередньої оплати, або передати кількість товару не до поставлену на залишок суми попередньої оплати.

Матеріали справи свідчать, що позивач скористався правом, передбаченим ч. 2 ст. 693 ЦК України та п. 9.10. Контракту, а саме звернувся до відповідача з вимогою № 05/03/18-02 від 05.03.2018 року в порядку приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України, в якій повідомив про відмову від прийняття виконання за форвардним контрактом № ФК 06/05-11-01 та вимагав добровільно повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Украгропром" протягом 7 календарних днів з моменту отримання даної вимоги залишок попередньої оплати по цьому Контракту в розмірі 3212255,00 грн. Факт направлення вказаної вимоги на адресу відповідача підтверджується засвідченими копіями опису вкладення за № 0407027346700 від 05.03.2018 року, фіскальними чеками № 2612 від 05.03.2018 року та № 2613 від 05.03.2018 року (а.с. 49-51) та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 79, 91). Згідно вказаних рекомендованих повідомлень вказана вимога була отримана відповідачем 10.03.2018 року.

Разом з тим, зі змісту укладеного між сторонами у справі Контракту вбачається, що його умовами не встановлений конкретний строк (термін) повернення Покупцю суми передоплати.

Законодавець визначив, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України.

Частиною 2 статті 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З аналізу норми ч. 2 ст. 530 ЦК України вбачається, що строк виконання боржником грошового зобов'язання складає 7 днів та обчислюється від дня пред'явлення вимоги.

Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Докази у справі свідчать, що відповідач надіслану позивачем вимогу № 05/03/18-02 від 05.03.2018 року отримав 10.03.2018 року, відтак семиденний строк від дня пред'явлення вимоги настав 17.03.2018 року, втім оскільки це вихідний день в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, строк повернення залишку передоплати в розмірі 3212255,00 грн. настав 19.03.2018 року, прострочка настала з 20.03.2018 року.

Втім, відповідач обов'язок з повернення залишку попередньої оплати в розмірі 3212255,00 грн. за Контрактом у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, встановлений приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України, не виконав, грошові кошти на адресу позивача не перерахував.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач довів суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за Контрактом в частині невиконання відповідачем в повному обсязі обов'язку з поставки товару, а також невиконання останнім обов'язку з повернення залишку суми передоплати за товар в розмірі 3212255,00 грн. в тому числі, що строк виконання відповідачем зобов'язання з повернення залишку суми передоплати настав. Відповідач доказів сплати залишку суми передоплати на користь позивача станом на день розгляду справи суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Украгропром" про стягнення з Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" грошових коштів в сумі 3212255,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Приписами п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України визначено, що у резолютивній частині рішення зазначаються: розподіл судових витрат.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року (далі - Закон України «Про судовий збір» ) встановлено, що за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» № 2246-VIII від 07.12.2017 року визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року складає 1762,00 грн.

Предметом розгляду поданого позову в даній справі є вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 3212255,00 грн., тобто вимоги майнового характеру.

За розгляд заявлених позивачем вимог в даній справі останній повинен був сплатити судовий збір в сумі 48183,83 грн. (1,5 відсотка від ціни позову 3212255,00 грн.).

Втім, при поданні позову в даній справі позивачем згідно платіжного доручення № НОМЕР_2 від 16.03.2018 року був сплачений судовий збір в сумі 48183,82 грн., тобто в меншому розмірі, ніж встановлено.

Враховуючи суму сплаченого позивачем судового збору недоплата судового збору за розгляд заявлених у даній справі позовних вимог складає 0,01 грн.

Якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може, зокрема у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів статті 129 ГПК .

Відповідно до ст. 129 ГПК України недоплачена сума судового збору в розмірі 0,01 грн. у зв'язку з недоплатою підлягає стягненню з позивача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Украгропром" в дохід Державного бюджету України.

Витрати зі сплати судового збору в сумі 48183,83 грн. покладаються на відповідача у справі - Державне підприємство "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України", відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 14.06.2018 року, згідно частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 530, 599, 629, 662, 663, 693, 712 ЦК України, ст. ст. 193, 265, 266 ГК України, ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Украгропром" до Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України", 72242, Запорізька область, Веселівський район, селище Таврія, вул. Центральна, буд. 6, код ЄДРПОУ 00853323, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Украгропром", 04060, м. Київ, вул. Щусєва, буд. 36, код ЄДРПОУ 36529168, грошові кошти в сумі 3212255 (три мільйона двісті дванадцять тисяч двісті п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 48183 (сорок вісім тисяч сто вісімдесят три) грн. 83 коп., видавши наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Украгропром", 04060, м. Київ, вул. Щусєва, буд. 36, код ЄДРПОУ 36529168, на користь Державного бюджету України, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, код ЄДРПОУ 37993783, рахунок № 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106), недоплачений судовий збір в сумі 0,01 грн. (одна копійка), видавши наказ.

Повне рішення складено - 25.06.2018 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.