Рішення

від 24.05.2018 по справі 910/20489/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.05.2018Справа № 910/20489/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яроменко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства фірма "Югєвротранс", місто Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотек Груп", місто Київ

про стягнення 48 608,00 грн.

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотек Груп", місто

Київ

до Приватного підприємства фірма "Югєвротранс", місто Одеса

про стягнення 33 278,80 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників справи:

від позивача: Швидкий О.В. предст. за дов.

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство фірма "Югєвротранс" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотек Груп" (далі - відповідач) про стягнення 48 608,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що на виконання укладеного Договору-Заявки на перевезення вантажів автотранспортом № 07-41 від 31.07.2017 року він надав послуги з перевезення вантажу, які відповідачем оплачені не були, внаслідок чого за ним виникла заборгованість. У зв'язку з цим, позивач вирішив звернутись до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.11.2017 року порушено провадження у справі № 910/20489/17, її розгляд призначено на 11.12.2017 року.

08.12.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотек Груп" надійшла зустрічна позовна заява про стягнення з позивача збитків в сумі 33 278, 80 грн.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги відповідач вказує на неналежне виконання позивачем умов Договору-Заявки на перевезення вантажу № 07-41 від 31.07.2017 року в частині граничних строків доставки вантажу та необхідного температурного режиму, внаслідок чого значна кількість вантажу була зіпсована.

В судовому засіданні 11.12.2017 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 22.01.2018 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.12.2017 зустрічну позовну заяву прийнято для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/20489/17, судове засідання призначено на 22.01.2018 року.

Проте, 15.12.2017 року набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з цим ухвалою господарського суду міста Києва від 22.01.2018 року вирішено здійснювати розгляд справи № 910/20489/17 у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.02.2018 року.

В підготовчому засіданні 21.02.2018 року судом було розглянуто клопотання відповідача про витребування доказів у справі та вирішено задовольнити його.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.02.2018 року підготовче засідання відкладено на 19.03.2018 року.

13.03.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача (за первісним позовом) надійшов відзив.

Представник позивача (за первісним позовом) у судове засідання 19.03.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 19.03.2018 року представник відповідача (за первісним позовом) подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2018 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 23.04.2018 року.

04.04.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача (за первісним позовом ) надійшла відповідь на відзив та пояснення по суті заявлених зустрічних позовних вимог.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.05.2018 року.

В судовому 03.05.2018 року. оголошувалась перерва до 24.05.2018 року.

В судовому засіданні 24.05.2018 року представник позивача за первісним позовом підтримав заявлені ним позовні вимоги, проти задоволення зустрічного позову заперечив.

Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 24.05.2018 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2017 року між Приватним підприємством фірма "Югєвротранс", в якості перевізника, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біотек Груп", в якості замовника, було підписано Договір-Заявку № 07-41 на перевезення вантажу за маршрутом: м. Миколаїв (Україна) - м. Рига (Латвія).

Згідно заявки, дата завантаження: 31.07.2017 року, дата митного оформлення: 01.08.2017 року, дата вивантаження - 03-04.08.2017 року, найменування товару: перець свіжий, вартість перевезення 1600,00 євро., форма та строк оплати - безготівковий розрахунок в гривні по курсу на день вивантаження.

У Договорі-Заявці № 07-41 від 31.07.2017 року також вказано, що перевізник має протягом 10 днів після вивантаження автомобіль направити відповідачу рахунок фактуру, акт виконаних робіт, CMR з відміткою вантажоотримувача.

Приватним підприємством фірма "Югєвротранс" було здійснено перевезення, вантаж вивантажений 07.08.2017 року, про що свідчить печатка одержувача вантажу в CMR № 273312.

Отже, судом встановлено, що на виконання умов договору Приватним підприємством фірма "Югєвротранс" були надані послуги з перевезення вантажу в міжнародному сполученні за маршрутом: м. Миколаїв (Україна) - м. Рига (Латвія) на суму 1 600,00 євро, що на день вивантаження еквівалентно 48 608,00 грн.

Факт перевезення вантажу підтверджується відповідною міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 273312, згідно якої вантажоодержувачем товар було отримано 07.08.2017 року, про що свідчить відмітка в графі 24 CMR - вантаж отримано .

20.10.2017 року Приватне підприємством фірма "Югєвротранс" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Біотек Груп" претензію №20/10/1 про сплату 48 608,00 грн. вартості наданих послуг з перевезення за Договором-Заявкою № 07-41 від 31.07.2017 року, до якої додано рахунок фактуру №245 від 07.08.2017 року, акт наданих послуг №241 від 07.08.2017 року, CMR № 273312 з відміткою вантажоотримувача.

Вказана претензія отримана Товариством з обмеженою відповідальністю "Біотек Груп" 27.10.2018 року.

Проте, як зазначає Приватне підприємством фірма "Югєвротранс" та не спростовано Товариством з обмеженою відповідальністю "Біотек Груп", у порушення взятих на себе зобов'язань надані згідно міжнародної CMR послуги з перевезення вантажу у міжнародному сполученні останній не оплатив.

У зв'язку з наведеним, Приватне підприємством фірма "Югєвротранс" просить суд стягнути з відповідача основного боргу в сумі 48 608,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Біотек Груп" стверджує, що Приватним підприємством фірма "Югєвротранс" допущено порушення строку вивантаження вантажу понад два дні, у зв'язку із чим просить суд стягнути з останнього 1 535 грн. штрафу.

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Біотек Груп", за переконанням позивача за зустрічним позовом, порушено необхідний температурний режим, внаслідок чого значна кількість товару доставлена з втратою належної якості. Факт псування товару підтверджуються Актом приймання-передачі товару за кількістю та якістю від 07.08.2017, що складений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біотек Груп" та Компанією BioTrade EU (вантажоодержувач).

ТОВ "Біотек Груп" звернулось до Приватного підприємства фірма "Югєвротранс" з претензією №1-2010 від 20.10.2017 року про відшкодування збитків завданих псуванням вантажу в розмірі 31 452,79 грн. та 1 535 грн. штрафу за порушення строків вивантаження.

У зв'язку із наведеними обставинами, ТОВ "Біотек Груп" також просить суд стягнути з Приватного підприємства фірма "Югєвротранс" суму збитків завданих псуванням вантажу в розмірі 31 452,79 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Закон України "Про автомобільний транспорт" та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 №363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568, визначають товарно-транспорту накладну як обов'язковий документ, що має оформлюватись при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до пунктів 1, 11.1 даних Правил,товарно-транспортна накладна є основним документом на перевезення вантажів та єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конвенції "Про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів", вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

З огляду на викладене, надану CMR № 273312 суд приймає в якості належного та допустимого доказу виконання позивачем умов договору перевезення вантажу.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Приписами статті 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1).

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, оцінюючи обставини справи, суд виходить з того, що між сторонами спору склалися правовідносини щодо надання послуг з перевезення вантажу.

Статтею 908 Цивільного кодексу України визначено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до приписів статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору в господарському суді відповідачем за первісним позовом не спростовано факт отримання послуг з перевезення вантажу за CMR № 273312 та не надано доказів оплати послуг на суму 48 608,00 грн. Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 48 608,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відносно зустрічного позову суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме Договору-заявки відповідач за зустрічним позовом мав здійснити вивантаження вантажу 03-04.08.2017 року

Відповідно до CMR № 273312, вантаж було отримано вантажоодержувачем 07.08.2017 року, що свідчить про затримку доставки вантажу понад 2 дні.

Згідно п. 19 Конвенції, вважається, що мало місце прострочення доставки, якщо вантаж не був доставлений в узгоджений термін або, якщо вантаж не був доставлений в узгоджений термін, фактична тривалість перевезення з урахуванням обставин справи, і зокрема, у випадку часткового завантаження транспортного засобу, часу, необхідного при звичайних умовах для комплектації вантажів для повного завантаження, перебільшує час, який був би необхідний сумлінному перевізнику.

У Договорі-Заявці № 07-41 від 31.07.2017 року сторони передбачили за запізнення вивантаження понад 2 дні штраф 50 євро за добу, починаючи з другої доби від вказаної дати.

Відповідач за зустрічним позовом стверджує, що замовник не дотримався термінів завантаження та відпустив завантажений автомобіль лише 01.08.2017 року о 22:30 годин, митне оформлення почалось 02.08.2017 року у м. Миколаєві об 11:10 годин, та тільки о 20:00 автомобіль виїхав з терміналу. В CMR вказана дата митного оформлення 02/08/2017 у графі №21, таким чином, на його думку, запізнення на дві доби на вивантаження з вини перевізника не було.

Разом з тим, суд не приймає до уваги зазначені твердження, оскільки матеріали справи не містять доказів на їх підтвердження.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача за зустрічним позовом щодо стягнення штрафу 50 євро, що еквівалентно 1 535,00 грн.

Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Стаття 224 ГК України під збитками визначає витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, згідно статті 225 ГК України, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язань другою стороною.

Статтею 623 ЦК України унормовано, що для застосування такої відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, як-то: 1) протиправної поведінки, 2) збитків, 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, 4) вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення. За відсутності хоча б одного з визначених елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Пунктами 1, 2 статті 17 Конвенції визначено, що перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за затримку доставки. Перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

Відповідно до п. 1 ст. 30 Конвенції, якщо одержувач приймає вантаж без належної перевірки його стану разом із перевізником або не робить заяви перевізнику, яка вказує на загальний характер втрат або пошкоджень, щонайпізніше в момент прийняття вантажу у випадку, коли втрата або пошкодження є очевидними, і не пізніше семи днів від дня отримання вантажу, виключаючи недільні та святкові дні, у випадку, коли втрата або пошкодження не є очевидними, то факт отримання ним вантажу є первинним доказом того, що він отримав вантаж у такому стані, який описано у вантажній накладній.

Судом встановлено що CMR № 273312 не містить жодних зауважень щодо якості отриманого вантажу.

При цьому запис про у CMR № 273312 температурна роздруківка не надана, температура перцю +7 не свідчить про неналежну якість отриманого вантажу.

Акт приймання-передачі товару за кількістю та якістю від 07.08.2017 року також не є належним доказом відвантаження неякісного вантажу за CMR № 273312, оскільки складений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біотек Груп" та Компанією "BioTrade EU" без участі перевізника.

Згідно п. 2 ст. 30 Конвенції CMR, якщо стан вантажу був належним чином перевірений одержувачем та перевізником, докази, що суперечать результатам цієї перевірки, допускаються тільки у випадку, коли втрата або пошкодження не є очевидними і за умови, що одержувач належним чином зробив перевізнику заяву у письмовій формі протягом семи днів від дня перевірки.

З претензії № 1-2010 щодо відшкодування збитків, яка надана позивачем за зустрічним позовом, вбачається, що вона була направлена на адресу ПП "Фірма Югєвротранс 20.10.2017 року , тобто з пропуском семиденного терміну.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи викладене, ТОВ "Біотек Груп" не доведено належними та допустими доказами, що вантаж отриманий за CMR № 273312 був неналежної якості, у зв'язку із чим в задоволенні зустрічного позову про стягнення 31 743,80 грн. збитків слід відмовити.

Також, позивачем за первісним позовом заявлено про стягнення з відповідача витрат по оплаті правової допомоги в розмірі 1 500,00 грн.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

16.10.2017 року між позивачем за первісним позовом (клієнт) та адвокатом Олійник Станіславом Анатолійовичем (адвокат) був укладений договір про надання правової допомоги, відповідно до п. 1 якого адвокат надає клієнту адвокатські послуги, пов'язані з захистом його прав та інтересів щодо претензійно-позовної роботи відносно повернення боргу ТОВ "Біотек Груп" за Договором-заявкою №07-41 від 31.07.2017 року.

Відповідно до п.9 договору вартість послуг адвоката становить 1 500,00 грн.

Згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт №01/11 від 15.11.2017 року позивач адвокат надав клієнту послуги згідно договору від 16.10.2017 року на суму 1 500,00 грн., які сплачені відповідно до квитанції №16/10 від 16.10.2017 року.

За змістом 126 ГПК України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Витрати сторін, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Підтвердженням того, що Олійник С.А. адвокат є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 612 від 10.02.2012 року.

Враховуючи викладене, та з урахуванням співрозмірності винагороди за послуги надані за договором про надання правової допомоги від 16.10.2017 року , складність справи, ціну позову, суд вважає за можливе задовольнити вимоги про стягнення витрат на послуги адвоката в розмірі 1 500,00 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотек Груп" (04050, м. Київ, вулиця Глибочицька, будинок 17; ідентифікаційний код 40349005) на користь Приватного підприємства фірма "Югєвротранс" (65005, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Дальницька, будинок 39 ; ідентифікаційний код 25422469) 48 608,00 грн. боргу, 1 500,00 грн. витрат на послуги адвоката та 1 600,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Зустрічний позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Приватного підприємства фірма "Югєвротранс" (65005, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Дальницька, будинок 39 ; ідентифікаційний код 25422469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотек Груп" (04050, м. Київ, вулиця Глибочицька, будинок 17; ідентифікаційний код 40349005) 1 535,00 грн. штрафу та 73,8 грн. витрат по сплаті судового збору.

5. В іншій частині зустрічного позову відмовити.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

7. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

9. Згідно з підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147- VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2018 року.

СуддяМ.Є. Літвінова