Ухвала

від 25.06.2018 по справі 910/8016/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

25.06.2018Справа № 910/8016/18

Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В. , розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТИЦІЙНЕ МІСТОБУДУВАННЯ до Прокуратури міста Києва проскасування арешту нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТИЦІЙНЕ МІСТОБУДУВАННЯ звернулося до Господарського суду міста з позовом до Прокуратури міста Києва про скасування арешту нерухомого майна, накладеного постановою про накладення арешту на майно №24-285 від 30.11.2011 року старшим слідчим в ОВС ГСУ МВС України Олійник В.Е. на все нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТИЦІЙНЕ МІСТОБУДУВАННЯ .

Дослідивши матеріали позовної заяви, Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Статтею 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. (стаття 125 Конституції України).

Відповідно до статті 22 Закону України Про судоустрій і статус суддів , Місцевий суд є судом першої інстанції і здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом. Місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції. Місцеві адміністративні суди розглядають справи адміністративної юрисдикції (адміністративні справи). Юрисдикція місцевих судів щодо окремих категорій справ, а також порядок їх розгляду визначаються законом.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

При цьому, згідно з ч. 1, 3 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відповідно до ч.1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;

3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;

6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;

8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;

9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;

10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;

12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;

13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;

14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;

15) інші справи у спорах між суб'єктами господарювання;

16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.

При зверненні до суду з вказаним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТИЦІЙНЕ МІСТОБУДУВАННЯ просить суд скасувати накладений згідно з постановою про накладення арешту на майно №24-285 від 30.11.2011 року старшим слідчим в ОВС ГСУ МВС України Олійник В.Е. арешт на все нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТИЦІЙНЕ МІСТОБУДУВАННЯ ; скасувати накладений згідно з постановою про накладення арешту на майно №24-285 від 30.11.2011 року старшим слідчим в ОВС ГСУ МВС України Олійник В.Е. арешт на нежитлову будівлю (літ.А), нежитлову будівлю площею 107.10 кв.м. (літ. А) за адресою: м. Київ, Петрівська алея, будинок 3, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТИЦІЙНЕ МІСТОБУДУВАННЯ .

Як вбачається з матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів, слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва за результатами розгляду матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32012110070000045 від 04.12.2012 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187, ч.2 ст. 398, ч.1 ст. 357, ч.2 ст. 233, ч.4 ст. 358, ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 212, ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 209 КК України, розглянувши клопотання про арешт майна, поданого в порядку глави 17 Кримінального процесуального кодексу України, виніс ухвалу від 06.11.2017 р. у справі №752/7937/17 (провадження по справі №1-кс /752/8603/17), якою було задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Жили О.Б. про арешт майна та накладено арешт на об'єкт нерухомого майна - нежилий будинок загальною площею 107,10 кв.м., за адресою: м. Київ, Петрівська алея, будинок 3А, який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТИЦІЙНЕ МІСТОБУДУВАННЯ шляхом заборони відчужувати, розпоряджатися будь-яким чином зазначеними приміщеннями до скасування його у порядку, встановленому кримінальним процесуальним кодексом України.

20.02.2018 року Позивач звернувся з клопотанням за вих. №20.02-01 до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва про зняття арешту з майна в порядку абз.2 ч.1 ст. 174 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12.04.2018 року у справі №752/7937/17 (провадження по справі №1-кс /752/1460/18) клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТИЦІЙНЕ МІСТОБУДУВАННЯ задоволено, скасовано арешт на об'єкт нерухомого майна - нежилий будинок загальною площею 107,10 кв.м., за адресою: м. Київ, Петрівська алея, будинок 3А, який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТИЦІЙНЕ МІСТОБУДУВАННЯ , накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06.11.2017 року за клопотанням прокурора у кримінальному провадженні №32012110070000045.

15.02.2018 року Позивач звернувся з клопотанням за вих. №20.02-01 до начальника Головного слідчого управління Національної поліції України (копія Генеральній прокуратурі України) про скасування арешту нерухомого майна. Листом №929д/24/212-2018 від 21.02.2018 р. старший слідчий в ОВС ГСУ Національної поліції України повідомив Позивача про необхідність звернення до прокуратури міста Києва.

06.03.2018 року Позивач звернувся з клопотанням за вих. №06.03-01 до прокуратури міста Києва про скасування арешту нерухомого майна накладеного постановою про накладення арешту на майно №24-285 від 30.11.2011 року старшим слідчим в ОВС ГСУ МВС України Олійник В.Е. Листом №17/2/1-107-18 від 13.03.2018 року прокуратура міста Києва повідомила, що таке клопотання розглядається слідчим суддею.

22.03.2018 року Позивач звернувся з клопотанням за вих. №22.03-01 до прокуратури міста Києва (копія Генеральній прокуратурі України) про скасування арешту нерухомого майна накладеного постановою про накладення арешту на майно №24-285 від 30.11.2011 року старшим слідчим в ОВС ГСУ МВС України Олійник В.Е. Листом №17/2/1-107-18 від 17.04.2018 року прокуратура міста Києва повідомила, що для прийняття рішення необхідно надати документи щодо іншого нерухомого майна ТОВ ІНВЕСТИЦІЙНЕ МІСТОБУДУВАННЯ , крім нежилого будинку за адресою: м. Київ, Петрівська алея, будинок 3А, на яке постановою слідчого від 30.11.2011 накладався арешт.

26.04.2018 року Позивач листом за вих. №26.04-01, надісланого на адресу прокуратури міста Києва, повідомив, що жодного майна, крім нежилого будинку за адресою: м. Київ, Петрівська алея, будинок 3А,, немає, а 12.04.2018 р. ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва задоволено його клопотання та скасовано арешт.

Позивач, посилаючись на п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суд України від 24.10.2011 №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам України" та вважаючи, що оскільки його вимоги ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно і він не є боржником (ні учасником кримінального провадження) в кримінальній справі, він правомірно звернувся з позовом про звільнення майна з-під арешту, а з огляду на те, що сторонами у справі є юридичні особи, дана справа, на його думку, належить до юрисдикції саме господарському суду.

Приписами ст. 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з абзацами 3, 4 п. 1 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 №5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна", за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

При цьому згідно з пунктом 9 розділу XI "Перехідні положення" КПК питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за кодом ЄДРПОУ 35441289, на нерухоме майно за реєстраційним номером 11909968 - нежитлова будівля (літ. А), нежитлова будівля площею 107.10 кв.м. (літ. А) за адресою: м. Київ, Петрівська алея, будинок 3, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТИЦІЙНЕ МІСТОБУДУВАННЯ накладено арешт постановою про накладення арешту на майно №24-285 від 30.11.2011 року старшим слідчим в ОВС ГСУ МВС України Олійник В.Е.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Пунктом 9 розділу ХІ Перехідні положення КПК України визначено, що запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Тобто, при вирішенні питання про заміну, скасування чи припинення цих заходів, застосовуються норми попереднього процесуального Закону.

Оскільки арешт був накладений постановою слідчого 30.11.2011 року до набрання чинності діючого Кримінального процесуального кодексу України, тобто до 20.11.2012 року, в даному випадку підлягають застосуванню норми КПК України в редакції від 28.12.1960 року.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст. 126 Кримінально-процесуального кодексу України в редакції від 28.12.1960 року забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на вклади зазначених осіб проводиться виключно за рішенням суду. Майно, на яке накладено арешт, описується і може бути передане на зберігання представникам підприємств, установ, організацій або членам родини обвинуваченого чи іншим особам. Особи, яким передано майно, попереджаються під розписку про кримінальну відповідальність за його незбереження. Арешт майна і передача його на зберігання оформляються протоколом, який підписується особою, що проводила опис, понятими і особою, яка прийняла майно на зберігання. До протоколу додається підписаний цими особами опис переданого на зберігання майна.

Накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба. (ч.6 ст. 126 Кримінально-процесуального кодексу України в редакції від 28.12.1960 року)

Таким чином, Суд звертає увагу, що Кримінально-процесуальним кодексом України в редакції 1960 року чітко передбачено, що питання про скасування арешту майна на час досудового розслідування відноситься до компетенції слідчого, який наклав арешт, а не суду.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що посилання Заявника при зверненні до Господарського суду міста Києва з даним позовом на захист права власності є необґрунтованими, оскільки як нормами чинного Кримінального процесуального кодексу України, так і Кримінально-процесуального кодексу України (в редакції 1960 року) прямо передбачено, що розгляд вимог, які становлять предмет позову у даній справі, має здійснюватися за правилами кримінального судочинства.

При цьому, безпідставним є посилання позивача на п. 11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" яким передбачено, що господарським судам підвідомчі на загальних підставах справи зі спорів, пов'язані з визнанням права на майно, на яке накладено арешт, і про зняття з нього арешту та з розглядом позовів до юридичної особи, яка зобов'язана здійснити стягнення коштів з боржника у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи (статті 60 і 87 Закону України "Про виконавче провадження"), - за умови, коли сторонами у судовому процесі є підприємства чи організації у розумінні статті 1 ГПК, оскільки спір у справі виник не в порядку виконання судового рішення.

Також Суд зазначає, що між Позивачем та Прокуратурою міста Києва відсутні господарські відносини врегульовані Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, іншими актами господарського, цивільного законодавства та відсутній спір про право, що виникає з відповідних відносин, а тому даний спір не відноситься до юрисдикції господарських судів.

Господарський суд міста Києва зауважує, що вимоги особи, які ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, оскільки арешт на майно накладено постановою слідчого в межах кримінальної справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Враховуючи вищевикладене, Суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТИЦІЙНЕ МІСТОБУДУВАННЯ у відкритті провадження у справі до Прокуратури міста Києва про скасування арешту нерухомого майна, так як заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Згідно з п. 6 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Одночасно, Суд звертає увагу заявника на те, що він не позбавлений можливості звернутися за захистом своїх прав в порядку передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. У відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТИЦІЙНЕ МІСТОБУДУВАННЯ до Прокуратури міста Києва про скасування арешту нерухомого майна - відмовити.

2. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТИЦІЙНЕ МІСТОБУДУВАННЯ , що його вимоги підлягають розгляду слідчим в порядку Кримінального процесуального кодексу України.

3. Позовні матеріали повернути заявникові.

4. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 25 червня 2018 року.

Суддя О.В. Чинчин