Рішення

від 12.06.2018 по справі 911/339/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2018 р. м. Київ Справа № 911/339/18

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Т.Д.К.

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Дім сонця

прo стягнення 39361,96 грн

Суддя А.Ю.Кошик

За участю:

Представник позивача: ОСОБА_1

Представник відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Т.Д.К. (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Дім сонця (надалі - відповідач) прo стягнення 39361,96 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.03.2018 року відкрито провадження у справі № 911/339/18, підготовче засідання призначено на 17.04.2018 року.

У підготовчому засіданні 17.04.2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, у підготовче засідання 17.04.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, письмовий відзив на позов не подав.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 17.04.2018 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 15.05.2018 року.

У зв'язку з лікарняним судді А.Ю. Кошика судове засідання, призначене на 15.05.2018 року не відбулося, тому ухвалою від 31.05.2018 року розгляд справи № 911/339/18 перенесено на 12.06.2018 року.

В судовому засіданні 12.06.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини невки суд не повідомив, заперечень проти позову не надав.

За загальним правилом, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 12.06.2018 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю Т.Д.К. та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Дім сонця 13.06.2016 року був укладений Договір поставки №416 щодо виготовлення і передачі продукції (упаковка) (надалі - Договір).

За умовами вказаного Договору ТОВ Т.Д.К. поставлено ТОВ ТД Дім сонця продукцію на загальну суму 107591,13 грн. за видатковими накладними в листопаді 2016 року, в липні та жовтні 2017 року, що підтверджується матеріалами справи, відповідачем не заперечено та не спростовано.

У відповідності до п.п.1.1. та 4.1.2. Договору покупець зобов'язувався здійснювати повну оплату отриманої продукції протягом 30 календарних днів з моменту доставки.

Однак, в порушення договірних зобов'язань ТОВ ТД Дім сонця своєчасно та в повному обсязі за отриманий товар не розрахувався, товар оплатив частково на суму 71557,13 грн., фактично не оплаченою залишилась остання видаткова накладна № FLX-Г16078 від 16.10.2017 року на суму 36034 грн., оплату за якою у відповідності до п.п.1.1. та 4.1.2. Договору відповідач мав здійснити протягом 30 календарних днів з моменту поставки, тобто в строк до 16.11.2017 року.

Також, у відповідності до п.5.2 Договору у випадку порушення термінів оплати за п.4.1.2 (протягом 30 календарних днів з моменту доставки продукції) передбачена відповідальність у вигляді сплати відповідачем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

Крім того, згідно з п.5.3 Договору (з урахуванням Протоколу розбіжностей до нього від 13.06.2016 року) за невиконання договірного зобов'язання щодо оплати поставленої продукції (прострочення платежу більше ніж на 21 день) передбачено сплату штрафу в розмірі 2% від простроченої суми.

У зв'язку з чим, позивач в позові просить стягнути з відповідача 36034 грн. заборгованост і з оплати продукції за накладною № FLX-Г16078 від 16.10.2017 року та 2607,28 грн. пені за 85 днів прострочення за період прострочення з 16.11.2017 року по 14.02.2018 року та 720,68 грн. штрафу.

Відповідачем в ході розгляду спору відзиву на позов та доказів сплати наведеного в позові боргу не надано.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача в сумі 36034 грн. як заявлено в позові, що відповідачем не заперечено та не спростовано належними та допустимими доказами.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, сторонами в Договорі погоджено неустойку у вигляді пені та штрафу за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару у господарських відносинах, яка відповідає ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України та Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань .

Також, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Також, судом враховано, що пеня та штраф є окремими видами відповідальності і їх одночасне стягнення не суперечить нормам чинного законодавства, крім того, обидва види відповідальності та її розмір погоджені сторонами в Договорі.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, пеня нарахована за фактичні періоди прострочення на прострочені суми, розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи. Таким чином, вимога про стягнення пені обґрунтована і підлягає задоволенню в заявленому в позові розмірі.

Штраф нараховано в погодженому в Договорі розмірі на суму прострочення, яке тривало понад 21 день (заборгованість взагалі не сплачено), розрахунок штрафу є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи. Таким чином, вимога про стягнення штрафу обґрунтована і підлягає задоволенню в заявленому в позові розмірі

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі в сплаченій позивачем сумі 1762 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженої відповідальності Т.Д.К. до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Дім сонця прo стягнення 39361,96 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Дім сонця (07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, 61, код 39874839) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Т.Д.К. (47722, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Великі Гаї, вул. Об'їздна, 27б, код 31914491) 36034 грн. основного боргу, 2607,28 грн. пені, 720,68 грн. штрафу та 1762 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Ю. Кошик