Рішення

від 20.06.2018 по справі 914/735/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2018р. Справа №914/735/18

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., при секретарі М. Фарина, розглянувши матеріали

позовної заяви: Приватного акціонерного товариства Львівобленерго , м. Львів

до відповідача: ОСОБА_1 професійного політехнічного ліцею, м. Дрогобич Львівської області

про стягнення 66 348,77 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: ОСОБА_3

Судом роз'яснено зміст ст.ст.35,46 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

Позов заявлено Приватним акціонерним товариством Львівобленерго , м. Львів до відповідача ОСОБА_1 професійного політехнічного ліцею, м. Дрогобич Львівської області про стягнення 66 348,77 грн.

Ухвалою суду від 24.04.2018 року відкрито провадження у справі №914/735/18 за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 10.05.18 р. Ухвалою суду від 10.05.18 р. розгляд справи відкладено на 30.05.18 р. Ухвалою суду від 30.05.18 р. розгляд справи відкладено на 20.06.18 р.

Позиції сторін.

Позовні вимоги обгрунтовані тим , що між сторонами існують договірні відносини по постачанню електричної енергії (договір про постачання електричної енергії №33141). На виконання умов договору позивачем продано електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок. В підтвердження наведеного, позивачем долучено до матеріалів справи акти про використану електричну енергію за відповідні розрахункові періоди.

В порушення умов договору відповідачем не здійснено повної оплати за поставлену йому активну електричну енергію внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 60 697,47 грн. Вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача у зв'язку з неналежним виконанням умов договору.

Крім цього, відповідно до п.4.2.1 договору позивач, згідно поданих розрахунків, просить стягнути з відповідача 3 726,80 грн. пені та відповідно до ст. 625 ЦК України 416,93 грн. 3% річних та 1 507,57 грн. інфляційних втрат.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що ОСОБА_1 професійним політехнічним ліцеєм, м. Дрогобич Львівської області під час розгляду справи судом усі прострочені платежі було сплачено, заборгованість погашено.

Заяви і клопотання сторін .

20.06.18 р. позивачем подано клопотання за вх.№22852/18 згідно якого останній зазначає про повну сплату відповідачем основного боргу в сумі 60 697,47 грн., 416,93 грн. 3% річних та 1 507,57 грн. інфляційних нарахувань, відтак просить суд закрити провадження в цій частині у зв'язку з відсутністю предмету спору. Залишок заборгованості, а саме 3 726,80 грн. пені та 1 762,00 грн. судового збору просить стягнути з відповідача.

Обставини справи.

Між Приватним акціонерним товариством Львівобленерго , м. Львів та ОСОБА_1 професійним політехнічним ліцеєм, м. Дрогобич Львівської області укладено договір про постачання електричної енергії №33141.

Згідно умов договором, постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 1 договору).

Згідно з пунктом 2.2.2. договору, постачальник зобов'язується постачати споживачу електричну енергію, як різновид товару, в обсягах та відповідно до умов цього договору та додатків до нього.

Пунктом 2.3.3 договору зазначено, що споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 Порядок розрахунків та № 9 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії .

На виконання умов договору позивачем згідно актів про використану електричну енергію (жовтень, листопад, грудень 2017р.; січень, лютий, березень 2018 р.) надано відповідачу електричну енергію в обсягах, визначених умовами договору.

Натомість відповідачем не здійснено повної оплати за поставлену електричну енергію внаслідок чого заборгованість станом на 01.04.18 р. відповідача перед позивачем склала 60 697,47 грн.

Крім цього, згідно поданих суду розрахунків позивачем нараховано відповідачу 3 726,80 грн. пені за період з 01.10.17 р. по 31.03.18 р. (п. 4.2.1 договору) та згідно ст. 625 ЦК України 416,93 грн. 3% річних та 1 507,57 грн. інфляційних нарахувань.

Однак, під час розгляду спору судом, відповідачем надано суду докази погашення заборгованості в сумі 67 261,47 грн.

Оцінка суду.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що на виконання умов договорів на поставку електричної енергії, позивачем поставлялась електрична енергія в обсягах та в строки, передбачені договором.

Вказане підтверджується копіями актів про використану електричну енергію (жовтень, листопад, грудень 2017р.; січень, лютий, березень 2018 р.), що долучені позивачем до матеріалів справи.

Натомість відповідач за отриману електричну енергію розрахувався частково в результаті чого заборгованість склала 60 697,47 грн.

Дана заборгованість повністю підтверджується первинними документами та не заперечувалась відповідачем в судовому засіданні.

Відповідно до п. 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених договором, з порушенням термінів, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Так, суд перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення пені з урахуванням положень постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 №14, вказує, що такий здійснено вірно, відтак, вимоги про стягнення 3 726,80 грн. пені є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши перерахунок трьох процентів, дійшов висновку, що такий здійснено вірно.

Відтак розмір заборгованості станом на день подання позовної заяви до суду становив 66 348,77 грн. з яких 60 697,47 грн. основний борг, 3 726, 80 грн. пеня, 416,93 грн. 3% річних та 1 507,57 грн. інфляційні втрати.

Однак, в судове засідання 20.06.18 р. відповідачем надано суду докази погашення боргу на суму 67 261,47грн. Вказане підтверджується:

- Платіжним дорученням №327 від 07.05.18 р. на суму 6 984,00 грн.;

- Платіжним дорученням №329 від 07.05.18 р. на суму 10 500,00 грн

- Платіжним дорученням №367 від 30.05.18 р. на суму 43 967,47 грн.;

- Платіжним дорученням №413 від 15.06.18 р. на суму 5 810,00 грн.

Проте, як вбачається з копій платіжних доручень, долучених позивачем до матеріалів справи, у призначенні платежу вказано за активну електроенергію . Тому, у даному випадку, йдеться про погашення заборгованості по основному боргу, без включення пені та судових витрат по справі.

Вказане також підтвердив представник позивача в судовому засіданні від 20.06.18 р., який зазначив, що згідно витягу з бази даних споживачів ПАТ Львівобленерго підтверджується оплата відповідачем по основному боргу, 3% річних та інфляційних втратах.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на викладене, у зв'язку з погашення боргу відповідачем в частині основного боргу в сумі 60 697,47 грн., 416,93 грн. 3% річних та 1 507,57 грн. інфляційні втрати, провадження у справі слід закрити у зв'язку із сплатою боргу відповідачем.

В частині стягнення пені в сумі 3 726,80 грн. позовні вимоги підлягають до задоволення.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ст. 86 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач надав суду всі належні та допустимі докази, які дають можливість суду задоволити позовні вимоги та стягнути з відповідача 3 762,80 грн. заборгованості (пені).

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони , суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищенаведене, та те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд дійшов висновку судовий збір в розмірі 1762,00 грн. за подання позовної заяви до суду покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 3, 12,13, 74,76,77,86,180,191, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 професійного політехнічного ліцею (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Пушкіна, буд.20; код ЄДРПОУ 05536917) на користь Приватного акціонерного товариства Львівобленерго (79026, м. Львів, вул. Козельницька,3; код ЄДРПОУ 00131587) 3 726,80 грн. пені та 1762,00 грн. судового збору.

Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В частині стягнення з ОСОБА_1 професійного політехнічного ліцею (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Пушкіна, буд.20; код ЄДРПОУ 05536917) на користь Приватного акціонерного товариства Львівобленерго (79026, м. Львів, вул. Козельницька,3; код ЄДРПОУ 00131587) 60 697,47 грн. основного боргу, 416,93 грн. 3% річних, 1 597, 57 грн. інфляційних втрат провадження у справі закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26.06.2018 р.

Суддя Чорній Л.З.