Рішення

від 18.06.2018 по справі 916/536/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/536/18

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №б/н від 09.01.2018р.

Від відповідача: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом дочірнього підприємства „Контейнерний термінал ОСОБА_2» компанії „Ейч ейч ел ей інтернешнл Гмбх» до товариства з обмеженою відповідальністю „Терра марін логістікс» про стягнення 427 955,11 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство „Контейнерний термінал ОСОБА_2» компанії „Ейч ейч ел ей інтернешнл Гмбх» (далі по тексту - ДП „Контейнерний термінал ОСОБА_2» ) звернулось до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Терра марін логістік» (далі по тексту - ТОВ „Терра марін логістік» ) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 427 955,11 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 263 030,93 грн., пені у розмірі 45 142,53 грн., збитків від інфляції у розмірі 97 078,97 грн., трьох відсотків у розмірі 22 702,68 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань прийнятих на себе за умовами договору №12959/К від 29.11.2012р. в частині оплати вартості наданих позивачем послуг.

ТОВ „Терра марін логістік» не скористалось наданим законом правом на участь свого представника у судовому процесі, хоча належним чином було повідомлене про розгляд даної справи. Відзиву на позовну заяву ДП „Контейнерний термінал ОСОБА_2» з боку відповідача до господарського суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

29.11.2012р. між дочірнім підприємством „ГПК Україна» , найменування якого було змінено на ДП „Контейнерний термінал ОСОБА_2» (Оператор), та ТОВ „Терра марін логістік» (Експедитор) було укладено договір №12959/К, яким, відповідно до п. п. 1.1, 1.2, врегульований порядок надання комплексу послуг, пов'язаних із обробленням контейнерів (вантажів) Експедитора на контейнерному терміналі Одеського морського торговельного порту, який використовується Оператором, а також порядок надання послуг, які можуть знадобитись експедитору, у зв'язку з операціями, здійсненими на контейнерному терміналі порту. Оператор надає різного роду послуги, а Експедитор їх оплачує.

Згідно з умовами п. 2.1., 2.1.3, 2.1.4 договору №12959/К від 29.11.2012р. Оператор зобов'язаний забезпечити відвантаження контейнерів, які перевозить Експедитор на автомобільний або залізничний транспорт відповідно до оформлених Експедитором нарядів; здійснювати тимчасове зберігання контейнерів на терміналі; надавати необхідну Експедитору інформацію щодо контейнерів на письмові запити Експедитора тощо.

Відповідно до п. п. 2.2.1, 2.2.4 договору №12959/К від 29.11.2012р. Експедитор зобов'язаний своєчасно оплачувати послуги Оператора на умовах, передбачених даним договором; оформлювати документи на всі види робіт (в тому числі наряди та доручення на відвантаження контейнерів (вантажів) з території терміналу) відповідно до встановлених Оператором формах та надання у таких нарядах повних відомостей у відповідності до вимог Оператора.

Положеннями п. п. 3.1 договору №12959/К від 29.11.2012р. передбачено, що за надані послуги, платником за якими відповідно до стандартних процедур Оператора виступає Експедитор, Оператор виставляє Експедитору рахунки відповідно до тарифів та ставок, які вказані у додатку №1 до даного договору.

Відповідно до п. п. 3.4, 3.5 договору №12959/К від 29.11.2012р. рахунки за зберігання контейнерів виставляються оператором по факту вибуття контейнера. За зберіганні контейнера у режимі імпорту Оператор виставляє рахунки протягом 4-х робочих днів з моменту надання послуг. За зберігання контейнера у режимі експорту Оператор виставляє рахунки протягом 4-х робочих днів з моменту вибуття судна. Експедитор здійснює оплату наданих послуг по рахункам Оператора протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку Оператором. Рахунки Експедитор отримує самостійно у офісі Оператора, при цьому Експедитор зобов'язаний підписатись про отримання рахунку та інших документів в реєстрі Оператора. Відсутність підпису представника Експедитора або наявність підпису не уповноваженої особи не звільняє Експедитора від обов'язку своєчасної та повної оплати виставленого рахунку (з урахуванням умов додаткової угоди від 23.12.2014р.).

Згідно з умовами п. 3.8 договору №12959/К від 29.11.2012р. у випадку незгоди Експедитора із сумою рахунку він зобов'язаний у строк не пізніше 5 днів після отримання рахунку але в будь-якому випадку не пізніше 10 банківських днів з моменту виставлення рахунку, вручити Оператору лист із посиланням на причини відмови від оплати рахунку. У випадку відсутності такого листа Експедитора, вважається, що рахунок прийнятий Експедитором та буде оплачений відповідно до п. 3.5 даного договору. Неотримання або несвоєчасне отримання рахунку Експедитором не звільняє його від відповідальності своєчасної та повної оплати рахунку.

Положеннями п. п. 8.1, 8.2 договору №12959/К від 29.11.2012р. сторонами було передбачено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання. Договір укладений до 31.12.2012р. включно та автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік, у випадку якщо будь-якою із сторін не буде письмово повідомлено про припинення договору за 30 календарних днів до закінчення поточного року.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „Терра марін логістік» протягом періоду з 17.04.2015р. по 14.05.2015р. зверталось до ДП „Контейнерний термінал ОСОБА_2» із нарядами про надання останнім послуг, пов'язаних із обробленням вантажу у терміналі порту. ДП „Контейнерний термінал ОСОБА_2» на виконання умов договору №12959/К від 29.11.2012р. було виставлено відповідачеві наступні рахунки: №12144 від 22.04.2015р. на суму 105847,56 грн.; №12914 від 29.04.2015р. на суму 86000,17 грн.; №13519 від 06.05.2015р. на суму 8688,13 грн.; №14260 від 12.05.2015р. на суму 52387,12 грн.; №14406 від 14.05.2015р. на суму 15862,43 грн.; №14749 від 18.05.2015р. на суму 4245,52 грн. Проте, позивачем було часткового оплачено лише рахунок №12144 від 22.04.2015р., що підтверджується платіжним дорученням №1845 від 15.05.2015р. на суму 10000,00 грн.

02.06.2016р. ДП „Контейнерний термінал ОСОБА_2» звернулось до ТОВ „Терра марін логістік» із претензією, відповідно до якої вимагало у повному обсязі здійснити оплату за надані за договором №12959/К від 29.11.2012р. послуги шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 263030,93 грн. Претензія позивача була залишена з боку ТОВ „Терра марін логістік» без задоволення.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ТОВ „Терра марін логістік» , ДП „Контейнерний термінал ОСОБА_2» було наголошено, що відповідачем у порушення прийнятих на себе за умовами договору №12959/К від 29.11.2012р. зобов'язань не було у повному обсязі оплачено вартість наданих послуг згідно виставлених рахунків, в результаті чого за відповідачем рахується прострочена заборгованість на суму 263 030,93 грн., на яку позивачем нарахована пеня, три відсотки річних та збитки від інфляції.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте, як свідчать матеріали справи, в порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором №12959/К від 29.11.2012р. ТОВ „Терра марін логістік» не було сплачено вартість наданих послуг згідно виставлених рахунків за період з 22.04.2015р. по 18.05.2015р. у загальному розмірі 263 030,93 грн., у зв'язку з чим, за відповідачем рахується прострочена заборгованість за укладеним між сторонами договором. Доказів, спростовуючих наведене, відповідачем суду надано не було.

З огляду на вище викладене, господарський суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених ДП „Контейнерний термінал ОСОБА_2» позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу за договором №12959/К від 29.11.2012р. у загальному розмірі 263 030,93 грн., що має наслідком задоволення позову у названій частині вимог.

Відповідно до п. 4.5 договору №12959/К від 29.11.2012р. за безпідставну затримку оплати рахунків Оператора, Експедитор сплачує штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла на дату сплати від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

З посиланням на умови п. 4.5 договору №12959/К від 29.11.2012р. та приписи чинного законодавства, ДП „Контейнерний термінал ОСОБА_2» було нараховано ТОВ „Терра марін логістік» пеню у загальному розмірі 45 142,53 грн., яка була розрахована позивачем по кожному із виставлених рахунків окремо.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» (з наступними змінами і доповненнями) огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, заявленої до стягнення, господарський суд зазначає про його правильність, у зв'язку з чим, позовні вимоги ДП „Контейнерний термінал ОСОБА_2» в частині стягнення із ТОВ „Терра марін логістік» пені у загальному розмірі 45 142,53 грн. підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань за договором №12959/К від 29.11.2012р. позивачем в порядку ст. 625 ЦК України було нараховано ТОВ „Терра марін логістік» до сплати 3% річних в сумі 22 702,68 грн., розрахованих по кожному із виставлених рахунків окремо.

Крім того, з посиланням на положення ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано відповідачу до сплати збитки від інфляції у загальній сумі 97 078,97 грн. через порушення останнім власних зобов'язань у спірних правовідносинах.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок трьох відсотків річних та збитків від інфляції за договором №12959/К від 29.11.2012р., господарський суд дійшов висновку про правильність та обґрунтованість здійсненого ДП „Контейнерний термінал ОСОБА_2» розрахунку трьох відсотків річних. Натомість, при здійснені розрахунку збитків від інфляції, а саме інфляційних нарахувань за рахунком №13519 від 06.05.2015р. на суму боргу у розмірі 8688,13 грн. позивачем було допущено помилку, оскільки правильним розміром збитків за таким рахунком є 3319,21 грн.

В результаті викладеного, суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення позивних вимог ДП „Контейнерний термінал ОСОБА_2» до ТОВ „Терра марін логістік» шляхом присудження до стягнення трьох відсотків річних у розмірі 22 702,68 грн., а також часткового задоволення позовних вимог про стягнення збитків від інфляції шляхом присудження до стягнення на користь позивача збитки від інфляції у загальному розмірі 91910,05 грн.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ „Терра марін логістік» перед ДП „Контейнерний термінал ОСОБА_2» у загальному розмірі 422586,19 грн. витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, позов дочірнього підприємства „Контейнерний термінал ОСОБА_2» компанії „Ейч ейч ел ей інтернешнл Гмбх» до товариства з обмеженою відповідальністю „Терра марін логістікс» підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення на користь позивача суми основного боргу у розмірі 263 030,93 грн., пені у розмірі 45 142,53 грн., трьох відсотків річних у розмірі 22 702,68 грн., збитків від інфляції у розмірі 91 910,05 грн. відповідно до ст. ст. 11, 15, 509, 525, 530, 526, 549, 610, 611, 612, 617, 901 Цивільного кодексу України, ст. ст. 179, 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР. В решті позову необхідно відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви розподіляються відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Терра марін логістікс» /65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, 25, офіс 399, ідентифікаційний код 38353049/ на користь дочірнього підприємства „Контейнерний термінал ОСОБА_2» компанії „Ейч ейч ел ей інтернешнл Гмбх» /65026, м. Одеса, площа Митна, 1, ідентифікаційний код 31506059/ суму основного боргу у розмірі 263 030,93 грн. /двісті шістдесят три тисячі тридцять грн. 93 коп./, пеню у розмірі 45 142,53 грн. /сорок п'ять тисяч сто сорок дві грн. 53 коп./, збитки від інфляції у розмірі 91 910,05 грн. /дев'яносто одна тисяча дев'ятсот десять грн. 05 коп./, три відсотки річних у розмірі 22 702,68 грн. /двадцять дві тисячі сімсот дві грн. 68 коп./, судовий збір у розмірі 6338,80 грн. /шість тисяч триста тридцять вісім грн. 80 коп./

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26 червня 2018 р.

Суддя С.П. Желєзна