Рішення

від 13.06.2018 по справі 922/164/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2018 р.Справа № 922/164/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Завод імені ОСОБА_1" (м. Харків) до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Атон" (м. Харків) про стягнення 57043,79 грн., за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 (довіреність №237-16 від 26.12.2017),

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за договором зберігання №727дп від 13.12.2016 у розмірі 51070,97 грн. за період березень - жовтень 2017 року (включно), 3% річних в сумі 703,08 грн., інфляційні витрати в сумі 2184,30 грн. та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 3085,44 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті отриманих послуг за договором зберігання №727дп від 13.12.2016.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.02.2018 була прийнята позовна заява до розгляду та відкрито провадження у даній справі.

Цією ухвалою вирішено справу №922/164/18 розглядати за правилами загального позовного провадження та було призначено підготовче засідання, про що повідомлено учасників справи.

19.03.2018 позивач надав клопотання про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів, яке було задоволено судом протокольною ухвалою від 19.03.2018.

04.04.2018 позивач надав письмове уточнення редакції позовних вимог з наведенням періоду нарахованих санкцій, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за договором зберігання №727дп від 13.12.2016 у розмірі 51070,97 грн. за період березень - жовтень 2017 року (включно), 3% річних за загальний період з 10.04.2017 по 19.01.2018 за прострочення оплати наданих послуг в сумі 703,08 грн., інфляційні за загальний період травень - грудень 2017 року за прострочення оплати наданих послуг в сумі 2184,30 грн. та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 10.04.2017 по 19.01.2018 за прострочення оплати наданих послуг в сумі 3085,44 грн.

Розглянувши вказане уточнення позивача, суд вважає за можливе прийняти його у наданій редакції.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.05.2018 було повідомлено учасників справи про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.05.2018 о 11:00 год.

23.05.2018 у судовому засіданні представник відповідача визнає позовні вимоги позивача в частині заборгованості за договором зберігання №727дп від 13.12.2016, а в частині стягнення санкцій заперечує повністю.

23.05.2018 протокольною ухвалою суду було відкладено розгляду справи по суті на 13.06.2018 о 12:00 год., про що представників сторін було повідомлено під розпис.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи під розпис.

Відповідач відзив на позов та витребувані документи суду не надав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 і ст. 202 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками справи докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

13.12.2016 між сторонами був укладений договір зберігання №727дп (надалі - договір), за яким поклажодавець (відповідач) передає, а зберігач (позивач) приймає на зберігання та зобов'язується повернути у схоронності майно, яке зазначено в акті приймання-передачі, який з моменту його підписання є невід'ємною частиною даного договору (додаток №1).

В п. 1.2 договору сторони визначили, що майно буде зберігатися в частині нежитлового вбудованого приміщення цеху 160 корпусу 150С, на 1-му поверсі 1-поверхової цегляної будівлі виробничого корпусу (інв. №000030b) (надалі - приміщення) за адресою: вул. Плеханівська, 126, м. Харків.

Відповідно до п. 2.2 договору майно передається поклажодавцем на зберігання зберігачу та повертається після зберігання поклажодавцю на підставі відповідних двосторонніх актів приймання-передачі.

Згідно з п. 2.4 вказаного договору, у разі припинення дії цього договору майно має бути одержане поклажодавцем не пізніше 3 (трьох) календарних днів з моменту такого припинення.

Пунктом 3 договору сторони визначили, що майно за цим договором передається на зберігання на строк до 31.08.2017. За письмовою домовленістю сторін строк зберігання майна може бути змінено.

Відповідно до п. 4.1 цього договору, за зберігання майна поклажодавець сплачує зберігачу винагороду у розмірі 7200,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1200,00 грн. за один календарний місяць.

Згідно з п. 4.2 договору зобов'язання по оплаті вважаються виконаними з моменту зарахування грошових коштів на рахунок зберігача.

Пунктом 4.3 договору сторони узгодили, що в перший та останній місяці зберігання, плата розраховується пропорційно кількості дням зберігання в таких місяцях.

Відповідно до п. 4.4 договору, у разі припинення (розірвання) договору, поклажодавець сплачує плату за зберігання до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору не звільняє поклажодавця від обов'язку сплатити заборгованість за договором, якщо така виникла, у повному обсязі, з урахуванням санкцій, зберігачу.

Пунктом 9 договору сторони визначили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їхніми печатками (у разі їх наявності) і діє до закінчення строку зберігання згідно п. 3.1 цього договору.

13.12.2016 позивач прийняв на зберігання майно (обладнання - засувки і флянці), про що свідчить копія акту приймання-передачі від 13.12.2016.

30.08.2017 між сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору зберігання №727дп від 13.12.2016, в якій сторони змінили строк зберігання майна та виклали пункт 3.1 договору у новій редакції, а саме: майно за цим договором передається на зберігання на строк до 31.12.2018.

27.10.2017 позивач повернув майно зі зберігання відповідачу, що підтверджується копією акту приймання-передачі від 27.10.2017.

Позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу послуги зі зберігання майна за період грудень 2016 року - жовтень 2017 року на загальну суму 75483,87 грн., про що свідчать копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ДП-0002068 від 31.12.2016 на суму 4412,90 грн., №ДП-0000126 від 31.01.2017 на суму 7200,00 грн., №ДП-0000295 від 28.02.2017 на суму 7200,00 грн., №ДП-0000487 від 31.03.2017 на суму 7200,00 грн., №ДП-0000630 від 30.04.2017 на суму 7200,00 грн., №ДП-0000869 від 31.05.2017 на суму 7200,00 грн., №ДП-0000994 від 30.06.2017 на суму 7200,00 грн., №ДП-0001179 від 31.07.2017 на суму 7200,00 грн., №ДП-0001379 від 31.08.2017 на суму 7200,00 грн., №ДП-0001714 від 30.09.2017 на суму 7200,00 грн. та №ДП-0001903 від 31.10.2017 на суму 6270,97 грн.

Відповідач частково оплатив послуги зі зберігання майна за договором, що підтверджується копіями банківських виписок з особового рахунку позивача (а.с.186, 187) на загальну суму 24412,90 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача по оплаті послуг зі зберігання майна за договором зберігання №727дп від 13.12.2016 становить 51070,97 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.3 договору зберігання №727дп від 13.12.2016 сторони визначили, що у разі несвоєчасної оплати поклажодавцем вартості зберігання майна, поклажодавець сплачує зберігачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Позивач, всупереч положенням п. 6.3. договору, нарахував відповідачу пеню у розмірі одинарної облікової ставки НБУ за загальний період з 10.04.2017 по 19.01.2018 за прострочення оплати наданих послуг в сумі 3085,44 грн.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за період з 10.04.2017 по 19.01.2018 в сумі 3085,44 грн. необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню в повному обсязі, оскільки позивач безпідставно здійснив розрахунок пені з порушенням вимог ч. 4 ст. 231 та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Стаття 625 ЦК України передбачає відповідальність за порушення грошових зобов'язань.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних за загальний період з 10.04.2017 по 19.01.2018 в сумі 703,08 грн. та інфляційні за загальний період травень - грудень 2017 року в сумі 2184,30 грн.

16.03.2018 і 24.04.2018, тобто після звернення позивача з позовом (26.01.2018), відповідач сплатив позивачу заборгованість в загальній сумі 1000,00 грн., про що свідчать банківські виписки з особового рахунку позивача за 16.03.2018 і відповідно 24.04.2018.

Оскільки спір врегульовано самими сторонами після звернення позивача з позовом, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором зберігання №727дп від 13.12.2016 в сумі 1000,00 грн. в зв'язку з відсутністю предмету спору, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не надав доказів сплати заборгованості за отримані послуги зі зберігання майна за договором зберігання №727дп від 13.12.2016 в сумі 50070,97 грн., 3% річних за період з 10.04.2017 по 19.01.2018 в сумі 703,08 грн. та інфляційних за період з травня 2017 року по грудень 2017 року в сумі 2184,30 грн., або будь-яких обґрунтованих заперечень.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає решту позовних вимог, в частині стягнення з відповідача заборгованості за отримані послуги зі зберігання майна за договором зберігання №727дп від 13.12.2016 в сумі 50070,97 грн., 3% річних за період з 10.04.2017 по 19.01.2018 в сумі 703,08 грн. та інфляційних за період з травня 2017 року по грудень 2017 року в сумі 2184,30 грн., обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 936 ЦК України, ст.ст. 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 129, 165, 178, 202, 231, 237, 238, 240, 241 ГПК України

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором зберігання №727дп від 13.12.2016 в сумі 1000,00 грн. в зв'язку з відсутністю предмету спору.

2. В решті позову відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Атон" (61005, м. Харків, вул. Можайська, буд. 11. Код ЄДРПОУ 22725407) на користь Державного підприємства "Завод імені ОСОБА_1" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126. Код ЄДРПОУ 14315629) заборгованість за отримані послуги зі зберігання майна за договором зберігання №727дп від 13.12.2016 в сумі 50070,97 грн., 3% річних за період з 10.04.2017 по 19.01.2018 в сумі 703,08 грн., інфляційні за період з травня 2017 року по грудень 2017 року в сумі 2184,30 грн. та судовий збір в сумі 1666,70 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області.

Повне рішення складено 23.06.2018 р.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://court.gov.ua/.

Суддя ОСОБА_3