Рішення

від 19.06.2018 по справі 922/736/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2018 р.Справа № 922/736/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Деньковичі А.Й.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад - Служба Універсальної Екстреної Допомоги", м. Харків до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Грозянське", с. Гроза Шевченківського району Харківської області про стягнення коштів в сумі 15097,02 грн. за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - ОСОБА_1, довіреність №10/1-18 від 01.01.2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад - Служба Універсальної Екстреної Допомоги" звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача - Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Грозянське" заборгованість за договором охорони від 11.07.2017 року №17-2683/1Ф в сумі 15097,02 грн., яка складається з: суми основного боргу в розмірі 12389,50 грн., пені в сумі 1730,79 грн., інфляційних втрат в сумі 798,77 грн., 3% річних в сумі 177,96 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.03.2018 року позовну заяву залишено без руху, установлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.05.2018 року, після усунення позивачем недоліків, було прийнято позовну заяву та призначено справу №922/736/18 до розгляду за правилами спрощеного провадження на 21.05.2018 року на 11:15 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.05.2018 року, за клопотанням відповідача, розгляд справи відкладено на 05.06.2018 року.

29.05.2018 року відповідач надав відзив (вх.№ 15559), в якому проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що заборгованість за липень та вересень 2017 року на загальну суму 12389,50 грн. була сплачена 13.11.2017 року в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.06.2018 року, за клопотанням позивача, розгляд справи відкладено на 13.06.2018 року.

11.06.2018 року позивач надав відповідь на відзив (вх.№ 16753), в якій зазначив, що оплата відповідачем 13.11.2017 року на суму 40356,00 грн. складалась з: фактичного боргу за надані послуги згідно актів № ОУ-0000178 та № ОУ-0000181 та 12389,50 грн. - доплати за заборгованість за надані послуги охоронною фірмою за липень та вересень 2017 року. Автоматично, на таку ж суму, а саме 12389,50 грн. охоронна фірма недоотримала від відповідача оплати за надані послуги, а також оплату наданих послуг згідно Акту здачі-прийняття робіт № ОУ-0000181 у сумі 7080,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.06.2018 року, за клопотанням відповідача, розгляд справи відкладено на 19.06.2018 року на 12:55 год.

Представник позивача в судове засідання 19.06.2018 року не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.06.2018 року підтримав свій відзив, проти задоволення позовних вимог заперечував.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

11 липня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад - Служба Універсальної Екстренної Допомоги" (позивач, Охоронна фірма) та Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю "Грозянське" (відповідач, Замовник) було укладено договір охорони № 17-2683/1Ф (далі - Договір; а.с. 11-14), відповідно до умов якого, Замовник доручає, а Охоронна фірма зобов'язується надати за плату послуги з фізичної охорони об'єктів, які знаходиться за адресою: Харківська область, Шевченківський район, с.Гроза

Згідно з п. 3.1. Договору, охорона об'єктів Замовника здійснюється Охоронною фірмою, починаючи з "12" липня 2017 року до дати повного збору врожаю (дата визначається замовником), але не далі 01 грудня 2017 року. Кількість постів, їх розташування на території, що охороняється, визначається в Дислокації об'єктів (Додаток №1 до цього Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору, вартість наданих Охоронною фірмою послуг визначається Сторонами відповідно до затвердженого сторонами Розрахунку вартості (Додаток№2 до цього Договору). У разі внесення змін до Дислокації об'єктів протягом дії договору, відповідно вносяться зміни і до Розрахунку вартості, шляхом його додаткового підписання сторонами. Остаточно сума Договору визначається по факту згідно із актами наданих послуг, які підписуються уповноваженими представниками сторін.

На підтвердження факту надання Охоронною фірмою Замовнику послуг до 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим складається відповідний акт та надається Замовнику (п. 4.3. Договору).

В п. 4.4. Договору закріплено, що Замовник повинен підписати наданий Охоронною фірмою акт в 5 денний строк. В випадку, якщо Замовник не повертає підписаний акт в п'ятиденний строк або не надає в цей же строк обґрунтовану відповідь про підстави його не підписання, факт надання охоронною фірмою належних послуг Замовнику є підтвердженим.

На виконання умов Договору, у липні та вересні 2017 року позивач надав відповідачу послуги з охорони на загальну суму 69649,50 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт №ОУ-0000125 на суму 29647,50 грн. (а.с. 24) та актом здачі-прийняття робіт №ОУ-0000158 на суму 40002,00 грн. (а.с. 26), які були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Остаточний щомісячний розрахунок за даним Договором здійснюється до 10 числа за попередній місяць (п. 4.2. Договору).

В п. 6.1.7. Договору визначено, що відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату Охоронній фірмі за наданні послуги охорони відповідно до п.4 умов Договору.

Позивач зазначає, що відповідач за надані позивачем у липні 2017 року послуги розрахувався частково на суму 27258,00 грн., тобто на 2389,50 грн. менше ніж вказано у акті здачі-прийняття робіт №ОУ-0000125. А за надані у вересні 2017 року відповідач сплатив 30002,00 грн., тобто на 10000,00 грн. менше ніж вказано у акті здачі-прийняття робіт №ОУ-0000158.

Таким чином, на думку позивача, загальна сума заборгованості відповідача за актами здачі-прийняття робіт №ОУ-0000125 та №ОУ-0000158 склала 12389,50 грн. (2389,50 грн. + 10000,00 грн.)

У листопаді 2017 року позивач направив на адресу відповідача претензію про сплату 12389,50 грн. заборгованості за актами здачі-прийняття робіт №ОУ-0000125 та №ОУ-0000158 (а.с. 32).

20.11.2017 року відповідач направив на адресу позивача відповідь на претензію (а.с. 66), в якій зазначив, що грошові зобов'язання за вказаний період виконані відповідачем у повному обсязі.

Такі обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Сторони домовились, що остаточний щомісячний розрахунок за даним Договором здійснюється до 10 числа за попередній місяць (п. 4.2. Договору).

Остаточно сума Договору визначається по факту згідно із актами наданих послуг, які підписуються уповноваженими представниками сторін (п. 4.1. Договору).

Суд зазначає, що відповідач підписавши без жодних зауважень акти здачі-прийняття робіт №ОУ-0000125 та №ОУ-0000158 на загальну суму 69649,50 грн., погодився із вартістю наданих позивачем у липні та вересні 2017 року послуг, а тому мав їх оплатити у визначений Договором строк.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що за липень 2017 року відповідач перерахував на користь позивача 27258,00 грн. та 2389,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №328 від 16.08.2017 року та №465 від 13.11.2017 року - згідно виставленого рахунку №129 від 31.07.2017 року.

Таким чином, відповідач в повному обсязі виконав свої обов'язки з оплати за надані позивачем охоронні послуги у липні 2017 року на загальну суму 29647,50 грн.

За вересень 2017 року відповідач перерахував на користь позивача 30002,00 грн. та 10000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №419 від 17.10.2017 року та №464 від 13.11.2017 року - згідно виставленого рахунку №162 від 29.09.2017 року.

Отже, відповідач за надані позивачем у липні та вересні 2017 року послуги розрахувався в повному обсязі 13.11.2017 року, що підтверджується вищевказаними платіжними дорученнями та не заперечувалось позивачем у його відповіді на відзив.

Враховуючи те, що заборгованість відповідача за актами здачі-прийняття робіт №ОУ-0000125 та №ОУ-0000158 в сумі 12389,50 грн. була погашена останнім в повному обсязі 13.11.2017 року, суд приходить до висновку, що станом на час звернення з даним позовом до суду (26.03.2018 року) право позивача на отримання вказаних коштів не було порушено, а тому позовна вимога в частині стягнення основного боргу в сумі 12389,50 грн. є необгрунтованою та підлягає відхиленню.

В той же час, згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідач погасив заборгованість в сумі 12389,50 грн. лише 13.11.2017 року, останній визнається судом таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з 11.08.2017 року щодо оплати наданих у липні 2017 року послуг та з 11.10.2017 року щодо оплати наданих у вересні 2017 року послуг.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1730,79 грн., інфляційні втрати в сумі 798,77 грн. та 3% річних в сумі 177,96 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

В силу ст.ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В частині 1 ст. 548 ЦК України закріплено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Підпунктом 7.3.1. Договору передбачено, що у разі прострочення строку оплати вартості наданих Виконавцем послуг крім основної заборгованості, Замовник зобов'язаний сплатити Охоронній фірмі пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день.

В ч. 6 ст. 232 ГК України зазначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши нарахування пені позивачем, беручи до уваги оплату заборгованості відповідачем 13.11.2017 року, вимога про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню в сумі 391,41 грн. (за період з 11.08.2017 року по 12.11.2017 року за актом здачі-прийняття робіт №ОУ-0000125 та за період з 11.10.2017 року по 12.11.2017 року за актом здачі-прийняття робіт №ОУ-0000158).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України гарантовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

В п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж.

Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

Прострочення за актом за актом здачі-прийняття робіт №ОУ-0000125 виникає з 11.08.2017 року, а тому позивач неправомірно нарахував інфляційні втрати за цим актом за серпень 2017 року.

Прострочення за актом за актом здачі-прийняття робіт №ОУ-0000158 виникає з 11.10.2017 року, а тому позивач неправомірно нарахував інфляційні втрати за цим актом за жовтень 2017 року.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, зазначає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумах 197,04 та 45,58 грн., відповідно.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад - Служба Універсальної Екстреної Допомоги" підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 6, 11, 525, 530, 626, ч. 3 ст. 509, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 629, ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 232 Господарського кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Грозянське" (63609, Харківська область, Шевченківський район, с. Гроза, ідентифікаційний код 30755444) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад - Служба Універсальної Екстреної Допомоги" (61047, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 34015250) пеню в сумі 391,41 грн., 3% річних у розмірі 45,58 грн., інфляційні втрати в сумі 197,04 грн. та судовий збір в сумі 74,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 25.06.2018 року.

Суддя ОСОБА_2