Рішення

від 15.06.2018 по справі 805/1537/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2018 р. Справа№805/1537/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття рішення: 10 год. 00 хв.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., при секретарі судового засідання Притулі С.С., розглянувши в судовому засіданні матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов'язання до вчинення певних дій, -

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в якому просить суд скасувати рішення Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 3 від 19.01.2018 року про відмову у призначенні пенсії та зобов'язати Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області вдруге розглянути заяву № 354 від 10.01.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до стажу період роботи в структурному підрозділі Шахта Вуглегірська з 24.09.1982 року по 06.03.1983 рік та із 16.10.1984 року по 18.06.1990 рік.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10 січня 2018 року звернувся до відповідача із заявою № 354 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року. 19 січня 2018 року Слов'янським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області за результатом розгляду заяви було прийнято рішення № 3 про відмову в призначенні пенсії, вмотивовуючи тим, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 18.01.2018 року СП Шахта Вуглегірська ДП Орджонікідзевугілля значиться зареєстрованою в ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку із чим відповідач не має можливість провести перевірку наданих позивачем довідок від 15.02.2014 року № 83, № 84, № 67. На підставі чого період роботи позивача в СП Шахта Вуглегірська ДП Орджонікідзевугілля в пільговий стаж роботи по Списку № 1 не зарахований, а довідки даного підприємства до розгляду не прийняті. Згідно розрахунку страхового стажу відповідач зазначив, що він складає 29 роки 10 місяців та 16 днів. За зазначених обставин відповідач відмовив в призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки станом на дату звернення 10.01.2018 року позивач не мав необхідного пільгового стажу та зазначив, що право на пенсію за віком позивач набуде після досягнення 60 років.

Позивач вважає, що рішення про відмову у виплаті пенсії було прийнято відповідачем неправомірно.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року відкрито провадження по справі та призначено за правилами спрощеного позовного провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2018 року розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов'язання до вчинення певних дій призначено здійснювати в порядку загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням та призначено підготовче засідання на 30 травня 2018 року.

18 травня 2018 року через відділ документообігу та архівної роботи суду, відповідачем був наданий відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії. Свої заперечення, відповідач вмотивовував наступним.

ОСОБА_1, 08.10.1960 р. н. звернувся до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою № 354 від 10.01.2018р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне пенсійне страхування № 1058-IV від 09.07.2003 року (із змінами внесеними згідно із Законом №. 2148-VII від 03.10.2017р.).

Для підтвердження пільгового стажу за період роботи з 24.09.1982 року по 06.03.1983 року та з 16.10.1984 року по 18.06.1990 року позивачем надано довідки № 83, № 84, № 67 від 15.03.2014 року видані СП Шахта Вуглегірська ДП Орджокікідзевугілля . Розпорядженням Кабінету Міністрів України із доповненнями та змінами від 02.12.2015 року №1276-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в якому є м. Вуглегірськ. На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014 року з метою поліпшення суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації у Донецької та Луганської областях підприємствам з непідконтрольної українській владі території було рекомендовано переєструватись в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 18.01.2018 року СП Шахта Вуглегірська ДП Орджонікідзевугілля (ЄДРПОУ 26351719) зареєстрована у м. Вуглегірськ. Тобто, здійснити перевірку пільгових довідок № 83, № 84, № 67 від 15.03.2014 року не має можливості.

У зв'язку з вищевикладеним періоди роботи в СП Шахта Вуглегірська ДП Орджонікідзевугілля не зараховано до пільгового стажу по Списку №1 та довідки до розгляду не прийняті.

На підставі вищевикладеного, просили відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

У підготовчому засіданні 30 травня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15 червня 2018 року.

У судове засідання, призначене на 15 червня 2018 року позивач та повноважний представник відповідача не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_1) є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серія КС 178998, виданого Єнакієвським МВ УМВС України у Донецькій області 04.07.2002 року та відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011 (далі за текстом - Положення №384/2011) та відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатне здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Судом встановлено, що 10 січня 2018 року позивач звернувся до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою № 354 про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV від 09.07.2003 року.

Рішенням Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 3 від 19.01.2018 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 114 закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV від 09.07.2003 року (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2148-VII від 03.10.2017 року).

В обгрунтованість свого рішення, відповідач зазначив, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. № 1085 із доповненнями та змінами затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в якому є м. Вуглегірськ. На виконання постанови КМУ № 595 від 07.11.2014 року з метою поліпшення суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації у Донецькій та Луганській областях підприємствам з непідконтрольної українській владі території було рекомендовано перереєструватись в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.01.2018 року СП Шахта Вуглегірська ДП Орджонікідзевугілля (ЄДРПОУ 26351719) зареєстровано у м. Вуглегірськ, тобто здійснити перевірку пільгових довідок № 83, № 84, № 67 від І5.03.2014 року не має можливості. У зв'язку з вищевказаним, періоди роботи в СП Шахта Вуглегірська ДП Орджонікідзевугілля не зараховано до пільгового стажу по Списку № 1 та довідки до розгляду не прийняті. У рішенні також зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 29 років 10 місяців 16 днів.

Розпорядженням першого заступника начальника управління на ОСОБА_1 зараховано до загального стажу періоди роботи:

- з 21.01.1981 року по 13.08.1982 року, як не викликаючий сумніву, так як на цей період є запис у трудовій книжці, завірений підписом відповідальної особи і печаткою підприємства, але в даті на звільнення є виправлення;

- з 24.09.1982 року по 06.03.1984 року, як не викликаючий сумніву, так як на цей період є запис у трудовій книжці, завірений підписом відповідальної особи і печаткою підприємства, але відсутня дата наказу на прийом;

- з 16.10.1984 року по 18.06.1990 року, як не викликаючий сумніву, так як на цей період є запис у трудовій книжці, завірений підписом відповідальної особи і печаткою підприємства, але відсутня дата наказу на звільнення;

- з 01.01.2000 року по 31.10.2000 року, з 01.11.2002 року по 31.12.2003 року, згідно даних про сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу.

Окрім іншого, до матеріалів справи позивачем були надані Довідки про підтвердження наявного Трудового стажу для призначення пенсії за відсутності Трудової книжки або відповідних записів у ній від 15 березня 2014 року № 84 та 83, які відані ОСОБА_1, довідка про заробітну плату для обчислення пенсії від 15.03.2014 року № 66 та довідка від 15.03.2014 року № 67 щодо записів про прогули, безоплатні відпустки та інші відволікання за період з 1982 року по 1990 рік.

Також, до матеріалів справи позивачем надана виписка із наказу від 02 листопада 1993 року № 421 Про підсумки проведення атестації робочих місць за умовами праці та довідка про реорганізацію СП Шахта Вуглегірська ДП Орджонікідзевугілля .

Окрім іншого, із записів трудової книжки БТ I № 1251077, яка оформлена на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що останній за спірний період працював:

-з 24.09.1982 року по 06.03.1984 рік учнем забійника підземного, з 07.02.1983 року переведений забійником підземним та звільнений 06.02.1983 року на шахті Вуглегірська п/о Орджонікідзевугілля ;

- з 16.10.1984 року по 15.11.1987 рік гірничий очисного забою підземний на шахті Вуглегірська п/о Орджонікідзевугілля ;

- з 16.11.1987 року по 18.06.1990 року забійником підземним на шахті Вуглегірська п/о Орджонікідзевугілля .

Зазначені записи у трудовій книжці виконані належними посадовими особами, засвідчені підписами начальниками відділів кадрів відповідного підприємства та скріплені печатками.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон № 1058-ІV від 09.07.2003 року Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ( далі- Закон № 1058).

Відповідно до статті 26 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону №1058, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 5 Закону №1058, винятково цим Законом визначається, зокрема, пенсійний вік чоловіків і жінок, після досягнення якого особа має право на призначення пенсії за віком.

Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено, що Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються органами Пенсійного фонду за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення .

За змістом частини третьої статті 114 Закону №1058-ІV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до пункту 3 статті 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.

Позивачем заявлені вимоги про зарахування до пільгового стажу період роботи з 24.09.1982 року по 06.03.1983 рік та із 16.10.1984 року по 18.06.1990 рік на СП Шахта Вуглегірська ДП Орджонікідзевугілля .

Судом встановлено, що згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 спірний період роботи на підприємстві СП Шахта Вуглегірська ДП Орджонікідзевугілля складається з наступних записів:

- з 24.09.1982 року по 06.03.1984 рік працював учнем забійника підземного, з 07.02.1983 року переведений забійником підземним та звільнений 06.02.1983 року на шахті Вуглегірська п/о Орджонікідзевугілля ;

- з 16.10.1984 року по 15.11.1987 рік працював гірничим очисного забою підземний на шахті Вуглегірська п/о Орджонікідзевугілля ;

- з 16.11.1987 року по 18.06.1990 року працював забійником підземним на шахті Вуглегірська п/о Орджонікідзевугілля .

З приводу посилання відповідача на неможливість здійснення перевірки пільгових довідок, оскільки СП Шахта Вуглегірська ДП Орджонікідзевугілля зареєстрована у м.Вуглегірськ, тобто на території не контрольованій українською владою, суд зазначає наступне.

За приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 4 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

За приписами ч. 2 ст. 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Частиною 3 ст. 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України встановлено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Тобто, відповідно до наведених норм закону, необхідною умовою для визнання незаконним акту органу, який знаходиться на тимчасово окупованій території є створення такого органу, обрання чи призначення у порядку, не передбаченому законом.

Трудовий стаж позивач набув у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснюють господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і зазначене підприємство також утворено відповідно до законодавства України.

Всі первинні документи, на підставі яких позивач отримав право на призначення пенсії, були сформовані до проведення антитерористичної операції і не можуть піддаватися сумніву та позбавляти позивача права на отримання пенсії, обрахованої із заробітку, який він отримував на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де позивач набув пільговий стаж роботи.

Щодо окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки : документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини Мозер проти Республіки Молдови та Росії від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами....

В даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через неможливість перевірки достовірності пільгового характеру роботи, у зв'язку з наданням зазначених довідок підприємством, що знаходиться на території, непідконтрольній українській владі.

Окрім іншого, суд зазначає, що відмова відповідача прийняти до розгляду Довідки про підтвердження наявного Трудового стажу для призначення пенсії за відсутності Трудової книжки або відповідних записів у ній від 15 березня 2014 року № 84 № 83 та № 67 видані ОСОБА_1 з тих підстав, що СП Шахта Вуглегірська ДП Орджонікідзевугілля зареєстрована у м.Вуглегірськ, тобто на території не контрольованій українською владою та не здійснило перереєстрацію юридичної адреси на підконтрольну Україні територію, не ґрунтується на діючому законодавстві. Неможливість відповідача здійснити перевірки відомостей в них, законодавством не визначена як підстава для того, щоб вважати їх нікчемними.

Між іншим, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , сама юридична особа - Державне підприємство Орджонікідзевугілля (код ЄДРПОУ 32276912) перереєструвало своє місцезнаходження юридичної особи у м. Харкові Дзержинського району по вул. Космічна, 21.

Також, оцінюючи спірні правовідносини суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 № 3477-IV, має застосовуватися при розгляді справ як джерело права.

Так, під час розгляду справ проти Туреччини (зокрема, Loizidouv. Turkey , Cyprusv. Turkey ), проти Молдови та Росії (зокрема, Mozerv/the Republic of Moldova and Russia , Ilascu and Othersv. Moldova and Russia ), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Разом з цим, позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про відповідний трудовий стаж із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію за віком, відповідно до пункту 3 статті 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

На підставі п..4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно п.4.7 Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що рішення відповідача про відмову позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах не відповідає вимогам щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх поданих документів, є протиправним, а тому суд вважає позовну вимогу про скасування цього рішення обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Згідно положень статті 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Як зазначив ЄСПЛ у справі Latvia (п.77 рішення Великої палати ЄСПЛ від 18.02.2009 р.) стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції не накладає ніяких обмежень на свободу держави, що ратифікувала Конвенцію, приймати рішення про те, чи створювати якусь схему соціального забезпечення, або обирати тип або розмір виплат, які надаються відповідно до будь-якої такої схеми. Однак, якщо в державі існують чинні законодавчі норми, що передбачають такі виплати на основі права на соціальну підтримку незалежно від того, чи обумовлені вони попередньою сплатою внесків ці норми слід вважати такими, що створюють майновий інтерес, що потрапляє в сферу дії статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції для осіб, що відповідають пропонованим до благоотримувачів вимогам.

У справі Будченко проти України (рішення від 24 квітня 2014 року, заява № 38677/06) ЄСПЛ також зазначив, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам.

Отже, враховуючи те, що майновий інтерес позивача ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема, статті 14 Закону № 1788, стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку. ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі Ковач проти України, п.59 рішення у справі Мельниченко проти України, п.50 рішення у справі Чуйкіна проти України тощо).

Це, звичайно, не означає, що суд має приймати рішення на користь людини кожного разу, коли вона про це просить, але суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані КонституцієюУкраїни та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, тобто людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично. Більше того, відповідно до статті 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог яке полягає у визнанні протиправним та скасування прийнятого рішення та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.

За таких обставин, враховуючи положення частини другої статті 9 КАС України та статті 13 Конвенції суд вважає за необхідне здійснити захист прав позивача, шляхом визнання протиправним та скасування прийнятого рішення та зобов'язання відповідача здійснити повторний розгляд заяви № 354 від 10.01.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов'язання до вчинення певних дій - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 3 від 19.01.2018 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язати Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл.Соборна, 3) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1) № 354 від 10.01.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл.Соборна, 3) на користь ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1) судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Вступну та резолютивну частину рішення складено у нарадчій кімнаті 15 червня 2018 року.

Повний текст рішення виготовлено 23 червня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кочанова П.В.