Рішення

від 19.06.2018 по справі 175/3416/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/3416/17

Провадження № 2/175/1341/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Реброва С.О.

при секретарі Ратушній Л.В.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Дніпровська районна державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та визнання права власності на частину домоволодіння і частини земельних ділянок в порядку спадкування за законом,

встановив:

В вересні 2017 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила встановити факт родинних відносин, а саме, що вона є донькою ОСОБА_5, яка померла 22 березня 2016 року. Визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, яка померла 22 березня 2016 року:

- на 1/3 частину домоволодіння № 17, яке розташоване по вул. Новій у с. Зоря, Дніпровського району, Дніпропетровської області.

- на 1/3 частину земельної ділянки площею 0,0982 га, кадастровий номер 1221488000:05:001:0110, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: с. Зоря, вул. Нова, 17, Дніпровського району, Дніпропетровської області.

- на 1/3 частину земельної ділянки площею 2,7700 га, кадастровий номер 1221488000:03:001:0209, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі в судовому засіданні заперечували щодо обставин зазначених в позовні заяві, позов не визнали, та просили суд відмовити у його задоволені.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без участі представника.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін та свідків, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до свідоцтва про народження серії VIII-НО № 303335, яке видане 17 жовтня 1990 року ВЗАЦС м. Горлівка Донецької області є донькою ОСОБА_6.

22 березня 2016 року мати позивача ОСОБА_5 (дівоче Погуца, 1 шлюб ОСОБА_6) ОСОБА_7 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-КИ № 682021, яке видане Виконавчим комітетом Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Так як після смерті матері ОСОБА_5 залишилося спадкове майно позивач звернулась до Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Однак позивач не може оформити свої спадкові права, так як до нотаріальної контори необхідно надати свідоцтва про одруження та розірвання шлюбу між її матір'ю ОСОБА_6 та батьком ОСОБА_8, які були і у м. Горлівка Донецької області, а ця територія є тимчасово окупованою, то будь-які видані документи (довідки) є недійсними і не створюють правових наслідків. Окрім того, будь-які документи відсутні і у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Реєстраційної служби Дніпропетровської області, так як архіви з м.Горлівки Донецької області не передавалися.

Судом в ході розгляду встановлено, що відповідно до акту від 01 липня 2016 року посвідченого секретарем виконкому Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області і складеного депутатом Чумаківської сільської ради ОСОБА_9 та громадянами ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4 підтверджується, що ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно є дочкою померлої ОСОБА_4 (дівоча Погуца, 1 шлюб ОСОБА_8) ОСОБА_7.

Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року р. № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Встановлення даного факту має для ОСОБА_1 юридичне значення, оскільки, необхідне аби отримати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності відповідно до вимог ЦПК України, суд дійшов висновку, що досліджені у судовому засіданні докази підтверджують факт того, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є донькою ОСОБА_5, яка померла 22 березня 2016 року.

Як зазначає позивач, 22 березня 2016 року її мати ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 682021, яке видане Виконавчим комітетом Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

Після смерті її матері ОСОБА_5 залишилося спадкове майно, спадкоємцями по 1/3 частині на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 являються - ОСОБА_1 і ОСОБА_3 доньки померлої та ОСОБА_4 син померлої.

З метою прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 позивач зверталася з заявою до Дніпровської районної державної нотаріальної контори, але постановою державного нотаріуса було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 померлої 22 березня 2016 року, оскільки не підтверджуються родинні стосунки спадкоємця зі спадкодавцем, а також відсутні документи, що підтверджують право власності на спадкове майно.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ст.1220 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

З огляду на ст. 1258 ЦК України (черговість спадкування за законом) спадкоємці за законом породжують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, хто його пережив, та батьки.

Згідно з п.1 ч.2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Статтею 392 Цивільного кодексу України власнику майна надано право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що спадщина не перейшла до держави, не визнана відумерлою, позивач є спадкоємцем за законом, право власності спадкодавця не припинено відповідно до ст. 346 ЦК України, а згідно із ст. 16 ЦК України, способом захисту свого права є визнання права.

Таким чином, встановлено неможливість оформлення позивачем спадкових прав на майно у позасудовому порядку, оформлення яких не порушує законних прав чи інтересів інших осіб, тому суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь держави підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1217, 1218, 1222, 1268, 1299 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Дніпровська районна державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та визнання права власності на частину домоволодіння і частини земельних ділянок в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 є донькою ОСОБА_5, яка померла 22 березня 2016 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, яка померла 22 березня 2016 року:

- на 1/3 частину домоволодіння № 17, яке розташоване по вул. Новій у с. Зоря, Дніпровського району, Дніпропетровської області.

- на 1/3 частину земельної ділянки площею 0,0982 га, кадастровий номер 1221488000:05:001:0110, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: с. Зоря, вул. Нова, 17, Дніпровського району, Дніпропетровської області.

- на 1/3 частину земельної ділянки площею 2,7700 га, кадастровий номер 1221488000:03:001:0209, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь держави судові витрати у розмірі 1758 грн. 60 коп., тобто з кожного по 879 грн. 30 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Ребров