ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
14 червня 2018 року №826/14978/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Управління будівництва Закордонмонтажспецбуд до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Управління будівництва Закордонмонтажспецбуд (далі - позивач, ТОВ УБ Закордонмонтажспецбуд ) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.09.2016 № 0054471201 та № 0054481201 (далі - оскаржувані рішення).
Ухвалою суду від 30.09.2016 відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою суду від 26.04.2017 справу прийнято до провадження суддею Шрамко Ю.Т.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані у справі рішення прийнято відповідачем протиправно, оскільки перевірку ТОВ УБ Закордонмонтажспецбуд та застосування спірними рішеннями штрафних санкцій здійснено за межами установлених строків.
Відповідач у наданих до суду запереченнях проти адміністративного позову просив у його задоволенні відмовити, оскільки оскаржувані податкові повідомлення рішення прийняті відповідачем правомірно та обґрунтовано на підставі фактів, встановлених у Акті перевірки..
Представник відповідача, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, не прибув.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Під час прийняття судового рішення по суті судом враховано вимоги п. 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
За результатами камеральної перевірки позивача ДПІ склала Акт від 02.09.2016 № 1009/26-59-12-01-30/30523932 про результати дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податкового зобов'язання ТОВ УБ Закордонмонтажспецбуд за період з 30.07.2013 по 30.09.2013 (далі - Акт перевірки).
Згідно з даними Акту перевірки відповідач встановив з боку ТОВ УБ Закордонмонтажспецбуд порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо сплати податку на додану вартість (далі - ПДВ).
Зі змісту Акту перевірки та доданого розрахунку штрафних санкцій вбачається, що порушення полягали в наступному.
Згідно з поданою декларацією з ПДВ за червень 2013 року позивач задекларував до сплати податкове зобов'язання у розмірі 159864,00 грн., граничний термін сплати якого настав 30.07.2013. Вказане зобов'язання позивач частинами сплатив протягом вересня 2013 року (1000,00 грн. - 05.09.2013; 4000,00 грн. - 06.09.2013; 5900,00 грн. - 11.09.2013; 9500,00 грн. - 12.09.2013; 23000,00 грн. - 20.09.2013; 8500,00 грн. - 23.09.2013;6000,00 грн. - 24.09.2013; 55875,75 грн. - 26.09.2013), тобто із затримкою більше 30 днів граничного терміну, за що передбачено штраф у розмірі 20% погашеної суми.
Відповідно до поданої декларації за липень 2013 року задекларовано зобов'язання на суму 250229,00 грн., граничний термін сплати якого настав 30.08.2013. З них 38617,10 грн. - сплачено 26.09.2013, тобто із затримкою 25 днів (105 штрафу), а 211611,90 грн. - 01.10.2013, тобто із затримкою 31 день (передбачено 20 % штрафу).
У декларації за серпень 2013 року ТОВ УБ Закордонмонтажспецбуд задекларувало податкові зобов'язання з ПДВ на суму 97585,00 грн., граничний термін сплати яких настав 30.09.2013, проте позивач сплатив вказані кошти 01.10.2013 згідно з платіжним документом № 851, тобто із затримкою в 1 день (10% штрафу).
На підставі висновків Акту перевірки та відповідно до положень ст. 126 ПК України відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 16.09.2016 № 0054471201, яким позивача за затримку сплати грошового зобов'язання в розмірі 97585,00 грн. на один день зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 9758,50 грн.; а також податкове повідомлення-рішення від 16.09.2016 № 0054481201, яким позивача за затримку на 31-58 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 325387,65 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 65077,53 грн.
Водночас, зі змісту наявних у справі матеріалів вбачається, що штраф у розмірі 3861,71 грн. за прострочення на 25 днів сплати грошового зобов'язання за липень 2013 року у сумі 38617,10 грн. відповідач до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не включив.
Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 16.09.2016 протиправними і такими, що підлягають скасуванню, ТОВ УБ Закордонмонтажспецбуд звернулось до суду з цим позовом.
У своїх доводах позивач не заперечує установлених під час перевірки фактів прострочення сплати узгоджених зобов'язань з ПДВ за червень-серпень 2013 року. Водночас, ТОВ УБ Закордонмонтажспецбуд стверджує, що камеральну перевірку проведено за межами установлених п. 200.10 ст. 200 ПК України строків, а тому прийняті за її результатами рішення є протиправними і підлягають скасуванню. Крім того, позивач наголошує, що встановлений ПК України строк для застосування штрафних санкцій минув.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Згідно з п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Приписами п. 200.10 ст. 200 ПК України, на які посилається позивач, передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Суд зауважує, що викладені положення податкового законодавства стосуються порядку визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків (ст. 200 ПК України). Водночас, ця норма не обмежує строки проведення камеральних перевірок загалом, зокрема в частині своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання платником податку. Отже, суд не бере до уваги посилання позивача на протиправність здійснення камеральної перевірки ДПІ у спорі, який розглядається.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Приписами п. 126.1 ст. 126 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
При цьому, у п. 102.1 ст. 102 ПК України визначено, що Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Крім того, у п. 114.1 ст. 114 ПК України установлено, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.
Як установлено на підставі матеріалів справи, податковим повідомленням-рішенням від 16.09.2016 №0054481201 до позивача застосовано штрафні санкції за затримку сплати узгоджених грошових зобов'язань з ПДВ за червень та липень 2013 року на більше, ніж 30 календарних днів, граничний термін сплати яких настав 30.07.2013 та 30.08.2013, відповідно.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 16.09.2016 № 0054481201, яким позивача за затримку на 31-58 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 325387,65 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 65077,53 грн., прийнято за межами 1095-го строку, установленого податковим законодавством. Отже, таке рішення є протиправним і підлягає скасуванню.
Водночас, податкове повідомлення-рішення від 16.09.2016 № 0054471201, яким позивача за затримку сплати грошового зобов'язання за серпень 2013 року в розмірі 97585,00 грн. на один день зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 9758,50 грн. Граничний термін сплати вказаного грошового зобов'язання минув 30.09.2013, а тому рішення ДПІ від 16.09.2016 № 0054471201 прийнято у межах 1095 днів, що відповідає вимогам приписів ст. 114 та ст. 102 ПК України.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду обставини справи щодо прийняття ДПІ у податкового повідомлення-рішення від 16.09.2016 №0054481201 за межами установлених законодавством 1095 днів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до ТОВ УБ Закордонмонтажспецбуд штрафних санкцій, передбачених п. 126.1 ст. 126 ПК України та визначених вказаним рішенням.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Всупереч викладеним положенням КАС України відповідач не виконав покладений на нього процесуальний обов'язок щодо доказування наявності підстав для притягнення ТОВ УБ Закордонмонтажспецбуд до відповідальності за порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання за червень і липень 2013 року та правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 16.09.2016 №0054481201.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов ТОВ УБ Закордонмонтажспецбуд до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві про скасування рішень є частково обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню частково, а саме щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.09.2016 №0054481201.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1378,00 грн.
Отже, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню частина суми судового збору у розмірі 1198,31 грн.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Управління будівництва Закордонмонтажспецбуд (місцезнаходження: 03113, м. Київ, пров. Артилерійський, буд. 7-9 блок а , оф. 41; код ЄДРПОУ 30523932) задовольнити частково.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 вересня 2016 року № 0054481201, прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві (місцезнаходження: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 26, код ЄДРПОУ 39561761).
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Управління будівництва Закордонмонтажспецбуд (місцезнаходження: 03113, м. Київ, пров. Артилерійський, буд. 7-9 блок а , оф. 41; код ЄДРПОУ 30523932) сплачений ним судовий збір у розмірі 1198,31 грн. (одна тисяча сто дев'яносто вісім гривень тридцять одну копійку) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві (місцезнаходження: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 26, код ЄДРПОУ 39561761).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Т. Шрамко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2018 |
Оприлюднено | 27.06.2018 |
Номер документу | 74935340 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Шрамко Ю.Т.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні