Рішення

від 25.06.2018 по справі 814/958/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 р. № 814/958/18

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом: Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вул. Нікольська, 46, м. Миколаїв, 54001

до відповідача: Фермерського господарство "Перемога", с. Тимофіївка, Братський район, Миколаївська область, 55420

про: стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 17973,51 грн.,

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі – позивач або Фонд) звернулось до суду з позовом про стягнення з Фермерського господарства «ПЕРЕМОГА» (надалі – відповідач або Господарство) адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 17 973,51 грн.

Позов обґрунтовано тим, що протягом 2017 року відповідач не працевлаштував інвалідів відповідно до нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, у зв'язку з чим до нього застосована адміністративно-господарська санкція, а в результаті її несвоєчасної сплати нарахована пеня.

Ухвалою від 23.04.2018 суд відкрив провадження у справі та встановив відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву. Відповідач копію ухвали отримав 28.04.2018.

Відзив відповідач не подав.

21.05.2018 представник позивача подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (ар. с. 20).

На підставі частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 19 Закону України від 21.03.1991 № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (надалі – Закон № 875), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України від 05.07.2012 № 5067-VI “Про зайнятість населення”, роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Формою подання зазначених адміністративних даних є форма звіту № 3 – ПН “Звіт про наявність вакансій” (затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 31.05.2013 № 316).

Згідно з даними Братського районного центру зайнятості, Господарство протягом 2017 року звіти за формою № 3 – ПН з вакансіями для осіб з інвалідністю не подавало (ар. с. 11).

Статтею 20 Закону № 875 встановлено, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

14.03.2018 позивач направив відповідачу претензію про сплату адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю на протязі 2017 року.

Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами у 2017 році, відповідач до 16.04.2018 самостійно мав сплатити адміністративно-господарські санкції у сумі 17 962,73 грн. Відповідач у визначені терміни заборгованість не сплатив, тому позивач нарахував пеню в сумі – 10,78 грн. Загальна сума заборгованості складає 17 973,51 грн. (ар. с. 9).

Доказів сплати заборгованості відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Керуючись статтями 9, 12, 19, 77, 205, 241-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Нікольська, 46, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 20917114) до Фермерського господарства "Перемога" (с. Тимофіївка, Братський район, Миколаївська область, 55420 32543601) задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства «ПЕРЕМОГА» (с. Тимофіївка, Братський район, Миколаївська область, 55420, ідентифікаційний код 32543601) користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Нікольська, 46, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 20917114) заборгованість в сумі 17 973,51 грн. з яких: адміністративно-господарські санкції у сумі 17 962,73 грн. та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 10,78 грн.

          У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

          Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

          Суддя                                                                                 В.В. Птичкіна