Ухвала

від 26.06.2018 по справі 922/3568/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

"26" червня 2018 р. Справа № 922/3568/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.,

розглянувши апеляційну скаргу кредитора, Товариства з обмеженою відповідальністю "Провід Групп", (вх. №1001) на ухвалу Господарського суду Харківської області від "29" березня 2018 р. у справі № 922/3568/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Браун Трейд Лімітед", м.Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Браун Трейд Лімітед", м.Харків,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Господарського суду Харківської області від 01.12.2016 визнано Товариство з обмежено відповідальністю "Браун Трейд Лімітед" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута ОСОБА_1

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.03.2018 (суддя Усатий В.О.) провадження в даній справі зупинено в порядку п.5 ч.1 ст. 227 ГПК України.

Кредитор, Товариство з обмеженою відповідальністю "Провід Групп", не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою до Харківського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.03.2018 у справі №922/3568/16 та поновити провадження у справі.

Апелянт звернувся також з клопотанням (вх.№4006 від 29.05.2018), в якому просив визнати причини пропуску строку апеляційного оскарження поважними та поновити вказаний строк.

У клопотанні заявник стверджував, що ТОВ "Провід Групп" не було повідомлено Господарським судом Харківської області про судове засідання 29.03.2018, в якому постановлено оскаржувану ухвалу, а також, що суд не надіслав на адресу даного учасника справи копію ухвали від 29.03.2018, у зв'язку з чим ТОВ "Провід Групп" довідалося про зупинення провадження у справі лише 10.05.2018, з Єдиного державного реєстру судових рішень. Заявник зазначив, що якщо недотримання строків апеляційного оскарження було зумовлено діями (бездіяльністю) суду першої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на апеляційне оскарження копію повного тексту ухвали суду першої інстанції, то ця обставина може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Так, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду, що становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 762, 00грн.

Проте, під час перевірки відповідності матеріалів апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства судом апеляційної інстанції встановлено, що апелянтом до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, про що Харківським апеляційним господарським судом складено акт №13-42/335 від 21.05.2018, яким встановлено факт відсутності вказаного в апеляційній скарзі додатку - квитанції про сплату судового збору.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.06.2018, з огляду на те, що заявником, всупереч вимогам п.2 ч.3 ст.258 ГПК України не надано доказів сплати судового збору, а вказані ним у заяві причини пропуску строку подання скарги визнані судом неповажними, апеляційну скаргу ТОВ "Провід Групп" залишено без руху; заявнику визначено усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення йому копії даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Апелянту також роз'яснено, що наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 ГПК України.

15.06.2018 апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 29.03.2018 (вх.№4655).

Крім того, апелянтом було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі (вх.№4658).

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2018 у зв'язку з перебування судді Шевель О.В., для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.

Як встановлено Харківським апеляційним господарським судом, на підставі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулось до суду з відділення поштового зв'язку та долучено до матеріалів справи: ТОВ "Провід Групп" отримало ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху 11.06.2018. Отже, встановлений апеляційним господарським судом строк для звернення із заявою про усунення недоліків апеляційної скарги сплив 21.06.2018.

Протягом зазначеного строку та станом на момент винесення даної ухвали до Харківського апеляційного господарського суду від апелянта - ТОВ "Провід Групп" на виконання вимог ухвали суду від 01.06.2018 не надано доказів про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Розглянувши клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення; крім того, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" підлягають застосуванню судом, з урахуванням майнового стану сторони та за визначених цією статтею умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Проте, апелянт не відноситься до категорії осіб, визначених пунктами 1, 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір"; предметом даної справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Крім того, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

В обґрунтування заявленого клопотання вказує на відсутність на рахунках ТОВ "Правід Групп" вільних коштів на сплату судового збору, на підтвердження чого надає довідку про рахунок і залишок коштів № 180605SU19070256 від 08.06.2018, згідно якої станом на 08.06.2018 у ПАТ КБ "Приватбанк" залишок коштів на рахунку ТОВ "Провід Групп" № 26004050008750 (поточний рахунок) становить 0,00 гривень. Крім того, заявник вказує про знаходження підприємства у важкому фінансовому стані у зв'язку із курсовим коливанням валют, падінням купівельної спроможності населення та погіршення економічної ситуації в країні, внаслідок чого прибутки підприємства значно скоротилися. Також зазначає, що ТОВ "Провід Групп" являється кредитором у багатьох справах про банкрутство, які перебувають у провадженні господарських судів й дані твердження підтверджуються низкою судових рішень, які розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Разом з тим, надана апелянтом незасвідчена належним чином довідка про рахунок і залишок коштів №180605SU19070256 від 08.06.2018, згідно якої станом на 08.06.2018 у ПАТ КБ "Приватбанк" залишок коштів на рахунку ТОВ "Провід Групп" №26004050008750 (поточний рахунок) становить 0,00грн, жодним чином не підтверджує викладених заявником у клопотанні доводів щодо відсутності коштів для сплати судового збору. Оскільки дана довідка не свідчить про відсутність у апелянта інших банківських рахунків із залишком на них коштів.

Поняття "фінансовий стан підприємства" визначено у спільному наказі Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України №49/121 від 26.01.2001, яким затверджено Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації (надалі - Положення).

Пунктом 1.1. Положення визначено, що фінансовий стан підприємства - це сукупність показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні й потенційні фінансові можливості підприємства.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 Положення, основним джерелом інформації для фінансового аналізу є фінансова звітність підприємства за два останні календарні роки та за останній звітній період. Фінансовий аналіз підприємства складається з таких етапів: оцінка майнового стану підприємства та динаміка його зміни; аналіз фінансових результатів діяльності підприємства; аналіз ліквідності; аналіз ділової активності; аналіз платоспроможності (фінансової стійкості); аналіз рентабельності.

Доказами матеріального становища можуть бути фінансова звітність, в тому числі Форма 1 "Баланс"; співвідношення загального обсягу кредиторської та дебіторської заборгованості - звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма №1-Б); наявність або відсутність грошових коштів на розрахункових рахунках підприємства - Форма 2 "Звіт про рух грошових коштів"; наявність або відсутність основних та оборотних засобів та їх вартість; розмір та вартість інших матеріальних активів підприємства.

Судова колегія зазначає, що апелянтом не було надано до апеляційного господарського суду належних та допустимих доказів в обґрунтування доводів клопотання про відстрочення сплати судового збору, зокрема, не надано доказів, які б свідчили про важке фінансове становище апелянта, не надано доказів відсутності інших рахунків у апелянта та відсутності на них грошових коштів, як і не обґрунтовано, що станом на момент ухвалення судового рішення у справі №922/3568/16 у апелянта будуть наявні кошти для сплати судового збору.

Щодо твердження апелянта про те, що він є кредитором у багатьох справах про банкрутство, які перебувають у провадженні господарських судів, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ГПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами частини 4 статті 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи доводи заявника та подані документи суд зазначає, що матеріали справи №922/3568/16 не містять та заявником не надано доказів на підтвердження наявності судових рішень в провадженні господарських судів, за результатами розгляду яких у апелянта станом на момент ухвалення рішення у справі буде можливість сплатити судовий збір у встановленому Законом розмірі.

Крім того, є недоречним посилання апелянта на знаходження підприємства у важкому фінансовому стані у зв'язку з курсовим коливанням валют, падінням купівельної спроможності населення та погіршення економічної ситуації в країні як підставу для відстрочення сплати судового збору, з огляду на те, що відповідно до ст. 44 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Пунктом 4 ч. 1 ст. 44 ГК України встановлено, що підприємництво здійснюється на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику

Разом з тим, пунктами 1, 2 частини 3 статті 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом .

Колегія суддів апеляційного господарського суду також зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "МПП "Голуб" проти України" № 6778/05 зауважив, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань (справа "Голдер проти Сполученого Королівства", рішення від 21 лютого 1975 року, Серія А № 18, ст. 13-18, п. 28-36).

Суд наголосив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Як зазначено вище, порядок сплати, відстрочення сплати судового збору визначає Закон України "Про судовий збір", яким встановлено ставку за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, а також умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.

Відстрочення апелянту сплати судового збору за відсутності визначених законом правових підстав та прийняття до розгляду апеляційної скарги, поданої без дотримання положень Господарського процесуального кодексу України, може бути витлумачено як надання переваги заявнику, що є неприпустимим.

Враховуючи вищевикладене, що відстрочення сплати судового збору є винятковим заходом, що суд має право його застосувати лише в окремих випадках за наявності певних обставин, підтверджених заявником належними та допустимими доказами, судова колегія не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Враховуючи, що апелянтом не виконані вимоги ухвали апеляційного господарського суду від 01.06.2018, а саме не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у встановленому законом порядку та розмірі, а клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору відхилено апеляційним господарським судом як необґрунтоване та таке, що не підлягає задоволенню, зазначене є підставою для повернення апеляційної скарги.

Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в загальному порядку після усунення недоліків.

З огляду на те, що заявник апеляційної скарги не усунув недоліки, визначені судом апеляційної інстанції, апеляційна скарга підлягає поверненню. У зв'язку з поверненням апеляційної скарги скаржнику в порядку статті 174 ГПК України клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження апеляційним господарським судом не розглядається.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, ч.6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» , колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

УХВАЛИЛА:

Повернути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Провід Групп" на ухвалу Господарського суду Харківської області від "29" березня 2018 р. у справі № 922/3568/16 з доданими до неї документами заявникові.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Додаток: апеляційна скарга з додатками, всього на 15 арк., та конверт.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Я.О.Білоусова

Суддя О.А. Пуль