Рішення

від 25.06.2018 по справі 185/5144/18

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/5144/18

Провадження № 2-о/185/326/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Зінченко А.С., за участю секретаря судового засідання Пожидаєвої Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу ЄУ № 185/5144/18 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Павлоградський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_2, про встановлення факту народження фізичної особи ,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з заявою про встановлення факту народження, в якій просила суд ухвалити рішення, яким встановити факт народження дитини чоловічої статі, ОСОБА_3, 31 травня 2018 року в м. Донецьк, Донецької області, Україна, від батьків: мати - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, батько - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, допустити негайне виконання рішення суду та звернути судове рішення до виконання.

В обґрунтування своєї заяви заявник посилається на те, що 16 грудня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений шлюб. 31 травня 2018 року ОСОБА_1 народила хлопчика та отримала медичне свідоцтво про народження № 651 від 08 червня 2018 року Центральною міською клінічною лікарнею міста Донецька . У зв'язку з тим, що на даний час м. Донецьк є тимчасово окупованою територією України, свідоцтво про народження дитини є недійсним та не створює правових наслідків. Встановлення факту народження дитини необхідно для здійснення реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження дитини. У зв'язку з наведеним вона змушена звернутися до суду.

23 червня 2018 року ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області прийнято до розгляду та відкрито провадження по вищевказаній справі.

В судове засідання заявник не з'явилась, надала до суду письмову заяву, згідно якої просила розглянути справу за її відсутності, заяву задовольнити в повному обсязі.

Заінтересована особа: ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав до суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності та заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи - Павлоградський РВ ДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України , суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України , суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відповідно до ст. 317 ЦПК України , заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду. У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання. Копія судового рішення видається учасникам справи, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.

Відповідно до частин 2, 3, 4 ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 СК України батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про громадянство України" особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року , дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.

Судом встановлено , що відповідно до дублікату медичного свідоцтва про народження № 651 від 08 червня 2018 року виданий Центральною міською клінічною лікарнею міста Донецька , ОСОБА_1, 31 травня 2018 народила хлопчика, вагою 4470,0 грамів. Дитина народжена у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, що підтверджується заявами сторін та копією свідоцтва про шлюб серії 1-БК №269861, копіями паспортів сторін.

Зазначене свідоцтво про народження дитини відповідно до ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до листа-відмови Павлоградського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області № 596-14.37-88 від 20.06.2018 року заявнику було відмовлено у проведенні державної реєстрації народження дитини, оскільки заявником для підтвердження факту народження дитини не було пред'явлено документ, форма якого відповідає законодавству України.

При оцінці вищезазначених документів як доказів в даній справі, суд враховує вимоги міжнародно-правових актів і принципів, адже відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України, які визначають, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

При цьому, в практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки , згідно яких, якщо невизнання документів, виданих окупаційною владою, веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян, такі документи повинні визнаватися.

Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів .

Згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У п. 142 Рішення Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2016 року у справі Мозер проти Республіки Молдова та Россії , заява №11138/10 зазначено, що суд вважає, що першочерговим завданням завжди має бути ефективний захист прав, передбачених Конвенцією, на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (дивитись п. 136 Рішення).

При цьому суд враховує, що Постановою Верховної Ради України від 21.05.2015 року була схвалена Заява Верховної Ради України "Про відступ України від окремих зобов'язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод" щодо відступу від окремих зобов'язань, визначених пунктом 3 статті 2, статтями 9, 12, 14 та 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтями 5, 6, 8 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на період до повного припинення збройної агресії Російської Федерації, а саме до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, керованих, контрольованих і фінансованих Російською Федерацією, російських окупаційних військ, їх військової техніки з території України, відновлення повного контролю України за державним кордоном України, відновлення конституційного ладу та порядку на окупованій території України. Проте, вказане не обмежує заявника, який хоча і проживає на тимчасово окупованій території України, у праві на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та в аспекті практики Європейського суду з прав людини у суді, який розглядає дану справу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що для проведення державної реєстрації народженнядитини є об'єктивніперешкоди . З метою захисту прав і свобод громадян України, якими є заявник та заінтересована особа, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини, бо законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати свідоцтво про народження дитини в державних органах України.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

Керуючись ст. 5,12,13,81,89, 258-259, 263-265, 315-319, 430 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Павлоградський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_2, про встановлення факту народження фізичної особи - задовольнити.

Встановити факт народження дитини чоловічої статі, ОСОБА_3, 31 травня 2018 року в м. Донецьк, Донецької області, Україна, від батьків: мати - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Донецьк, громадянка України, батько - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянин України, дитина народжена в зареєстрованому шлюбі.

Заявник: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН:НОМЕР_1, проживаюча: ІНФОРМАЦІЯ_5.

Заінтересована особа: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНН: НОМЕР_2, проживаючий: ІНФОРМАЦІЯ_5.

Заінтересована особа - Павлоградський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ33370688), знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Г. Світличної, 53.

Рішення підлягає негайному виконанню, оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Копію рішення суду невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження особи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою:http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. С. Зінченко