Постанова

від 16.08.2006 по справі 3/3999-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/3999-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"16" серпня 2006 р.                                                            Справа №3/3999-А

За позовом прокурора Ізяславського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного Фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області  м. Ізяслав

до  сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Ізяслав” м. Ізяслав Хмельницької області

про стягнення  4 892,61 грн. заборгованості  по страхових внесках

Суддя  Вибодовський О.Д.                             Секретар судового засідання   Марценюк А.В.

Представники сторін:

від позивача    Якимчук Ю.В. –представник за довіреністю № 2030/07 від  23.03.06р.   

від відповідача  не з'явився

за участю: Параскевич О.Г. –прокурор відділу облпрокуратури

Сторони належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. Ухвала від 25.07.06р. сторонам направлена рекомендованим листом  (Вих. №01-139 від 26.07.06р.)  Докази отримання даної ухвали відповідачем до суду надійшли.

Суть спору: Прокурор  звернувся з позовом, в якому просить суд у відповідності до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” стягнути з відповідача  на користь позивача заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з травня 2005 р. по лютий 2006 р.  в розмірі  4 840,68 грн.

Управлінням Пенсійного Фонду України в в Ізяславському районі нараховано пені на прострочену виплату внесків в розмірі 11,70 грн.

За порушення, згідно п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058 –ІV від 09.07.2003 р. Управлінням Пенсійного Фонду України в Ізяславському районі відповідачу нараховано штрафну санкцію в розмірі  40,23 грн. ( відповідно до рішення № 180 від 20.09.2005 р.)

Повноважні представники прокуратури та позивача в судове засідання з'явилися, позовні вимоги підтримали, вказуючи, що вони  підтверджені наявними у справі матеріалами.

В підтвердження позовних вимог подали копії розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які подавались відповідачем до Пенсійного фонду України ,  картки особового рахунку платника за вказаний період та розрахунок ціни позову.

Відповідач, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи,  відзиву на позовну заяву не подав, правом участі в судовому засіданні не скористався.

          Розглядом   наданих матеріалів  справи  встановлено :

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Ізяслав” м. Ізяслав Хмельницької області, зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується довідкою Хмельницького обласного управління статистики № 780 від 15.03.2000р. і згідно до ст.1 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.      

        У відповідача станом на 26.06.2006 р., утворилася заборгованість по страховим внескам на обов'язкове державне пенсійне страхування за період з травня 2005 р. по лютий 2006 р.  в розмірі  4 840,68 грн. та 11,70 грн. пені на прострочену виплату внесків та 40,23 грн. штрафних санкцій.

Вказана заборгованість підтверджується поданими позивачем розрахунком суми заборгованості відповідача на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, поданими

відповідачем розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті до Фонду, а також картками особового рахунку платника за вказаний період.  

         Оскільки заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 11 189,23 грн. в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивачем  подано позов до суду.

           Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається  наступне.

           Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (надалі –Закону), страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону  сплачують  страхові  внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески  - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне  пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  відповідно  до цього Закону.

          Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок,  політичних партій, які  мають  окремий  баланс і самостійно ведуть розрахунки  із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок,  придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

          Згідно п.6 ст.17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати,  обчислювати  і  сплачувати  в   установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

          Нормами ст. 106 зазначеного Закону передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки,  визначені  статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і  стягуються.

           Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням  Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.  Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих  днів із дня  одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

          У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного  фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у  вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з  позовом  про стягнення недоїмки.

           На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення з врахуванням вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.  

          Судом приймається до уваги те, що відповідачем у поданих розрахунках сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування самостійно визначено розміри внесків та в установленому законом порядку вимоги про сплату заборгованості не оскаржувались та не скасовані. Доказів про сплату заборгованості в сумі  11 189,23  грн. суду не подано.

За таких обставин, позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

                                               ПОСТАНОВИВ:

Позов прокурора Ізяславського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного Фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області  м. Ізяслав до  сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Ізяслав” м. Ізяслав Хмельницької області  про стягнення  4 892,61 грн. заборгованості задоволити.

          Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Ізяслав”  Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Незалежності, 90 (п/р 260092479 в ХОД АППБ „Аваль”, МФО 315906, код 30868764) на користь управління Пенсійного фонду України  в Ізяславському районі Хмельницької області  м. Ізяслав,  вул. Шевченка,16 , р/р 25604301230 в Ізяславському відділенні  ДОБ  № 2890, МФО 375081, код 02932377) заборгованість в сумі 4 892,61 грн. (чотири тисячі  вісімсот дев'яносто дві гривні 61 коп.).

Згідно    ст.ст. 185-186 КАСУ  сторони та   інші     особи, які   беруть участь у  справі  мають право    оскаржити  в    апеляційному  порядку Постанову повністю або частково. Заява про     апеляційне    оскарження   подається протягом  10 днів дня проголошення,  апеляційна    скарга  подається протягом  20 днів після подання   заяви по апеляційне оскарження. Подаються    до    Житомирського  апеляційного   господарського    суду     через  суд  першої інстанції.

Згідно ст.  254 КАСУ  Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ  набирає законної сили  після   закінчення    строку  подання   заяви  про апеляційне   оскарження , якщо таку    заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду

Суддя                                                                      О.Д. Вибодовський

Віддрук.  прим. :

 - до справи,

 - позивачу,

 - відповідачу.