Рішення

від 25.06.2018 по справі 493/1136/18

БАЛТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 493/1136/18

Провадження № 2/493/519/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді БОДАШКО Л.І.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балті Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Балтської міської ради Балтського району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій стверджує, що його батькові ОСОБА_3 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,56 га, кадастровий номер 5120686300:01:001:0281, розташована на території Переймівської сільської ради Балтського району Одеської області згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 013838.

18 жовтня 2014 року батько позивача помер, після його смерті позивач його поховав і , як спадкоємець першої черги за законом, прийняв спадщину батька, так як на момент смерті батька проживав з ним разом. Однак, нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, так як у нього відсутній оригінал державного акта на право власності на земельну ділянку спадкодавця. Інших спадкоємців, які б претендували на спадщину його батька немає.

З вище зазначених причин він не може реалізувати своє право на спадкування майна спадкодавця та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на вище вказану земельну ділянку і за захистом своїх порушених прав вимушений звернутися до суду.

В судове засідання позивач не з'явився, однак направив заяву про розгляд справи у його відсутності, при цьому просив його позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання також не з'явився, але, направив суду клопотання про розгляд справи у відсутності його представника і не заперечує проти визнання за позивачем права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Вивчивши матеріали справи, докази, які представлені учасниками справи, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 у повному обсязі у зв'язку з наступним.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 013838, земельна ділянка з кадастровим номером 5120686300:01:001:0281, площею 3,56 га, розташована на території Переймівської сільської ради Балтського району Одеської області і належить ОСОБА_3.

Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого Переймівською сільською радою Балтського району Одеської області, ОСОБА_2 помер 18.10.2014 року.

Позивач ОСОБА_2 є рідним сином спадкодавця, про що свідчить свідоцтво про його народження, де в графі батько вказаний ОСОБА_3

Згідно довідки № 167 Переймівської сільської ради від 02.04.2018 року ОСОБА_3 проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з сином ОСОБА_2

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця), до інших осіб(спадкоємців), тому у даному випадку має відбутись перехід права власності на земельну ділянку від спадкодавця до позивача.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України визначено, що спадкування права на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 3 ЦК України у якості засад цивільного законодавства визнано неприпустимість позбавлення права власності, судовий захист цивільного права шляхом звернення до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав.

Статею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 386 ЦК України визначено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, отже, позивач, як рідний син ОСОБА_3, є спадкоємцем за законом першої черги.

Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Позивач не відмовлявся від спадщини, тому вважається таким, що прийняв її.

Згідно ст.ст. 46, п.2 ч.1 ст. 49 Глави 7 Закону України Про нотаріат та у відповідності до п. п. 4.15, 4.18 Глави 10 Наказу Міністерства юстиції України Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 року за № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки) нотаріус вимагає , крім правовстановлюючих документів, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

У зв'язку з втратою чинності 15.10.2013 року Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22.06.2009 року № 325, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 06.08.2009 року за № 735/16751, зі змінами згідно з наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 30.08.2010 року № 631, п.4.11. якої передбачалось, що новий державний акт (на ім'я спадкодавця) взамін зіпсованого, втраченого(пошкодженого) видається також свідоцтво на запит нотаріуса щодо витребування документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій, відповідно до ст.4 Закону України Про нотаріат , отримати новий державний акт на право власності на земельну ділянку у разі смерті спадкодавця неможливо, тому позивач і не зміг отримати державний акт на право власності на земельну ділянку, тому нотаріусом листом від 16.05.2018 року №845/01-16 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину і рекомендовано звернутися до суду.

Пленум Верховного Суду України в постанові № 20 від 22.12.1993 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності вказав, що судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання права власності на майно.

Таким чином, позивач не може реалізувати своє право на спадкування майна спадкодавця та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на вищевказану земельну ділянку інакше, як шляхом визнання судом права власності за позивачем, як за спадкоємцем за законом першої черги, у відповідності до ст. 16 ЦК України.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 16, 381, 386, 1223, 1261, 1268 ЦК України, ст. ст. 13, 81, 82, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Балтської міської ради Балтського району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_2, як за спадкоємцем першої черги за законом, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,56 га, кадастровий номер 5120686300:01:001:0281, розташовану на території Переймівської сільської ради Балтського району Одеської області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 013838, виданого на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації від 09 червня 2004 року № 235/А-2004, яка раніше належала його батькові ОСОБА_3, померлому 18 жовтня 2014 року.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області відповідно до ч. 1 п. 15.5) Перехідних положень ЦПК України через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя