Постанова

від 20.06.2018 по справі 916/4642/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/4642/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Бойка В.С.,

представників учасників справи

позивача - Кшняєва Л.В.,

відповідача - Савицька О.М., Урядницька Л.П.,

третьої особи - Горяча К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.03.2018

(головуючий - Лавриненко Л.В., суддів: Лашин В.В., Богатир К.В.)

та рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2017

у справі №916/4642/15

за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до Колективного підприємства "Костянтин"

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача: Одеська міська рада

про виселення з нежитлового приміщення

та за зустрічним позовом Колективного підприємства "Костянтин"

до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача: Одеська міська рада

про визнання договору оренди нежитлових приміщень укладеним,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1. У листопаді 2015 року Департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі - Департамент) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Колективного підприємства "Костянтин" (далі - КП "Костянтин") про виселення з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 30,2 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Льва Толстого, 10.

1.2. В обґрунтування позовних вимог Департамент посилається на те, що укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю, правонаступником якого є позивач, та відповідачем договір оренди комунального майна від 03.04.2007 №8063 закінчив свою дію 28.03.2015, проте відповідач на вимогу Департаменту від 19.01.2015 орендоване майно не повернув та продовжує користуватись майном без відповідної правової підстави.

2.Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

2.1. Справа слухалась судами неодноразово.

2.2. Під час розгляду справи відповідач звернувся до Господарського суду Одеської області із зустрічним позовом. З урахуванням його уточнень, просив суд визнати укладеним договір оренди нежитлового приміщення першого поверху №510 загальною площею 30,2 кв. м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Льва Толстого, 10, між Департаментом та КП "Костянтин" на тих же умовах, на яких було укладено договір оренди нежитлового приміщення від 03.04.2007 № 8063 (з додатками).

2.3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.12.2017 у задоволенні позову Департаменту відмовлено. У задоволенні зустрічного позову також відмовлено.

2.3.1. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що договір оренди нежитлового приміщення від 03.04.2007 №8063 є чинним, у зв'язку з чим у позивача відсутні правові підстави для виселення відповідача з об'єкта оренди нежитлового приміщення.

2.3.2. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції зазначив, що підстави визнавати укладеним договір оренди нежитлового приміщення у новій редакції відсутні, оскільки Департаментом не надавалось погодження щодо пропозиції відповідача за первісним позовом.

2.4. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2017 залишено без змін, а апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради без задоволення.

2.4.1. Судом апеляційної інстанції зазначено, що рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2017 в частині зустрічних позовних вимог не оскаржується. Відтак, апеляційний перегляд було здійснено лише в частині первісних позовних вимог.

2.4.2. Суд апеляційної інстанції зазначив, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що орендар неодноразово після 28.03.2015 звертався до орендодавця з заявами про продовження строку дії договору оренди нерухомого майна, продовжував користуватися цим майном та сплачувати орендну плату. При цьому, Департамент від прийняття орендної плати не відмовлявся і до квітня 2017 року на пропозиції позивача про продовження строку дії договору оренди нерухомого майна не реагував.

2.4.3. Отже, наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що строк дії укладеного між позивачем та відповідачем оренди нежитлового приміщення від 03.04.2007 р. № 8063 неодноразово продовжувався, включно до 28.03.2017.

2.4.4. З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції погодився з місцевим господарським судом, що договір оренди нежитлового приміщення від 03.04.2007 № 8063 на час звернення до суду першої інстанції з відповідним позовом був чинним, і у Департаменту були відсутні правові підстави для виселення КП "Костянтин" з об'єкта оренди за цим договором.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

3.1. Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій у цій справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Департаменту про виселення відповідача задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову - відмовити. Витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

3.2. В обгрунтування зазначених вимог скаржник посилається на те, що в матеріалах справи наявні докази належного повідомлення відповідача про відсутність у Департаменту наміру пролонгувати строк дії договору оренди. Відтак, позивачем норми чинного законодавства не порушувалися, а відповідача було належним чином повідомлено про закінчення строку дії договору оренди №8063 від 03.04.2017.

3.3. Посилання судів першої та апеляційної інстанцій на приписи ст.777 ЦК України та положення ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відповідно до яких встановлено переважне право орендаря на укладення договору оренди або, у разі продажу майна, на його викуп, спростовуються тим, що головним ритерієм орендаря у такому випадку є його добросовісність. Тоді як матеріали справи містять докази, які підтверджують, що добросовісність КП "Костянтин" спростовується з огляду на існуючу заборгованість перед Департаментом.

3.4. Факт використання орендарем приміщення після закінчення строку дії договору свідчить лише про те, що відповідач порушив умови п.4.7 договору та не передав орендоване майно за актом приймання-передачі.

3.5. У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує проти задоволення вимог касаційної скарги позивача та просить залишити без змін судові рішення, що оскаржуються. Позиція та доводи відповідача загалом відповідають висновкам судів, здійсненим у судових рішеннях, що оскаржуються у цій справі.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

4.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

4.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.1.2. За приписами частини 2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.1.3. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність надання повторної оцінки доказам, що містяться у матеріалах справи та додаткового встановлення обставин справи.

4.1.4. Касаційний перегляд справи здійснюється лише в межах первісних позовних вимог Департаменту до КП "Костянтин", оскільки рішення суду першої інстанції в частині зустрічних позовних вимог не переглядалось у суді апеляційної інстанції.

4.2. Щодо суті касаційної скарги

4.2.1. Спір у справі стосується відносин позивача та відповідача, що виникли з Договору оренди комунального майна від 03.04.2007 №8063. Причиною виникнення спору є питання наявності підстав для виселення відповідача з нежитлового приміщення.

4.2.2. Предмет доказування під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій складають факти, якими сторони обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню під час ухвалення судового рішення. Господарський суд визначає предмет доказування виходячи з вимог і заперечень сторін, керуючись нормами матеріального права, які повинні бути застосовані у такому випадку.

4.2.3. За приписами ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (п. 2 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

4.2.4. Відповідно до приписів статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

4.2.5. Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч.1 ст.763 Цивільного кодексу України).

4.2.6. За приписами ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

4.2.7. Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

4.2.8. Згідно з ч.1 ст. 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

4.2.9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Департамент не має наміру використовувати нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Л.Толстого, 10, перший поверх, загальною площею 32,90 кв. м, для власних потреб, а має намір здавати це приміщення в оренду і в подальшому.

Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, суди зазначили, що рішенням Одеської міської ради "Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2011 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради" від 28.02.2011 №394-VI, до об'єктів приватизації включено приміщення по вул. Л. Толстого,10, площею 30,20 кв. м., спосіб продажу - викуп орендарем, власником раніше викупленого майна. Міська рада зазначеним рішенням встановили спосіб продажу майна, а саме викуп орендарем, власником раніше викупленого майна. Тобто Одеська міська рада рішенням від 28.02.2011 №394-VI погодила продаж приміщення по вул. Л. Толстого,10, площею 30,20 кв. м. безпосередньо відповідачу. Натомість відповідач здійснював дії щодо приватизації орендованого майна шляхом його викупу, про що свідчить укладений між КП "Костянтин" та Управлінням охорони об'єктів культурної спадщини обласної державної адміністрації охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини від 13.08.2014.

4.2.10. За висновком судів, наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що орендар неодноразово звертався до орендодавця з заявами про продовження строку дії договору оренди нерухомого майна, продовжував користуватися цим майном та сплачувати орендну плату.

4.2.11. Відтак, суди дійшли правильного висновку про те, що договір оренди нежитлового приміщення від 03.04.2007 № 8063 на час звернення до суду першої інстанції з первісним позовом у справі був чинним. З огляду на зазначене та враховуючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції, про які йшла мова вище, суд касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про відмову позивачу у задоволенні позову.

4.2.12. Протилежні доводи скаржника не приймаються до уваги судом касаційної інстанції оскільки фактично зводяться до переоцінки доказів у справі, що є компетенцією суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга позивача не містить належних доводів, які б свідчили про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права. Тобто, звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не довів неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права як необхідної передумови для скасування судових рішень, що оскаржуються.

5. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

5.2. З огляду на зазначене вище у розділі 4 постанови, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги позивача без задоволення, а судових рішень, що оскаржуються - без змін.

6. Судові витрати

6.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 та рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2017 у справі №916/4642/15 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді О. Мамалуй

Л. Стратієнко