Постанова

від 25.06.2018 по справі 806/2504/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 806/2504/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"25" червня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Мацького Є.М.

ОСОБА_1,

за участю секретаря Круглій В.В.,

сторін та їх представників

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "13" лютого 2018 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр" до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень , -

суддя в 1-й інстанції - Черняхович І.Е. ,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м.Житомир ,

дата складання повного тексту рішення - 23.02.2018,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 ЗМІСТ ОБСТАВИН СПРАВИ ЩОДО ПРЕДМЕТУ АПЕЛЯЦІЙНОГО ОСКАРЖЕННЯ ОСОБА_3 СТОРІН.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Омельянівський кар'єр" звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.06.2017 №0010901401, яким ТОВ "Омельянівський кар'єр" визначено до сплати грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у частині 66000,00 грн, а також за штрафною санкцією у розмірі 33000,00 грн, всього у розмірі 99000,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.06.2017 №0010911401, яким ТОВ "Омельянівський кар'єр" визначено до сплати грошове зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення за основним платежем у розмірі 116859,59 грн, а також за штрафною санкцією у розмірі 58429,80 грн, всього у розмірі 175289,39 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.06.2017 №0010871312, яким ТОВ "Омельянівський кар'єр" визначено до сплати грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем у розмірі 8792,10 грн, за штрафною санкцією у розмірі 3386,22 грн, а також пенею у розмірі 2414,36 грн всього у розмірі 14592,68 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.06.2017 №0010881312, яким ТОВ "Омельянівський кар'єр" визначено до сплати грошове зобов'язання з військового збору за основним платежем у розмірі 600,75грн, за штрафною санкцією у розмірі 231,38 грн, а також пенею у розмірі 137,47 грн, всього у розмірі 969,60 грн.

Також позивач просив стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у сумі 4325,70 грн та адвокатські послуг у розмірі 28838,00 грн .

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13.02.2018року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 16.06.2017 року, винесені Головним управлінням ДФС у Житомирській області:

- № НОМЕР_1, відповідно до якого ТОВ "Омелянівський кар'єр" визначено до сплати грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем у сумі 8797,10 грн, штрафною санкцією 3386,22 грн, пені 2414,36, всього на загальну суму 14592,68 грн;

- № НОМЕР_2, згідно якого підприємству визначено до сплати грошове зобов'язання з військового збору у сумі 969,60 грн, в тому числі: за основним платежем у розмірі 600,75 грн, штрафна санкція у розмірі 231,38 грн, пеня 137,47 грн.

В у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 16.06.2017:

-№0010901401 у частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у частині 66000,00 грн, а також за штрафною санкцією у розмірі 33000,00 грн;

- №0010911401 про визначення грошового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення за основним платежем у розмірі 116859,59 грн, а також за штрафною санкцією у розмірі 58429,80 грн, - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області (10003, вул. Юрка Тютюника 7, м. Житомир, код ЄДРПОУ 39459195) на користь ТОВ "Омелянівський кар'єр" (11560, с. Горщик, Коростенський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 00292400) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 2162,85 та витрат на правову допомогу у сумі 14419,00 грн, а всього у сумі 16581,85 грн шістнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят одна гривня вісімдесят п'ять копійок)

Позивач рішенням суду першої інстанції в частині вимог у задоволенні яких було відмовлено не погодився. Подав апеляційну скаргу, у якій вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування всіх обставин справи. Зокрема зазначає, що операції позивача з ПАТ "ЗЗБК ім. Ковальської" є реальними, первинні документи на підставі яких сформовано витрати та податковий кредит містять всі необхідні документи та є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Вказує, що податкові накладні є такими що пройшли реєстрацію і за фактом першої події (отримання послуг) позивач правомірно здійснив їх віднесення до податкового кредиту. Правомірність формування витрат по зазначеним операціям підтверджена рішенням вищестоящого контролюючого органу прийнятим, за наслідками адміністративного оскарження. Також позивач покликаючись на положення абз.8 п.п.263.6.2 п.263.6 ст. 263 ПК України та абз.7 п. 252.8 ст. 252 ПК України стверджує що при обчисленні вартості одиниці видобутої корисної копалини позивач правомірно зменшив вартість реалізованої щебеневої продукції на вартість витрат на збут.

Водночас, позивач вказує на неправомірний розмір присуджених йому судових витрат.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якій вказує, що позивачем не надано жодного первинного документу про наявність у позивача у власності або у користуванні програмного забезпечення "ІС Підприємство" або програмного забезпечення "Комплексна система управління підприємством ІТ-Підприємство" (договори з провайдером, документи по налаштуванню та введенню в експлуатацію чи запровадження програмного забезпечення) На письмові запити відповідача позивачем не надано вказаних відомостей.. Водночас вказує, що надані до перевірки первинні документи не ідентифікують щодо якого програмного забезпечення надавалися позивачеві інформаційно - консультаційні послуги ПАТ "ЗЗБК ім. Ковальської". Надані до перевірки первинні документи не підтверджують обставин з приводу надання інформаційно - консультаційних послуг по програмному забезпеченню "ІТ-Підприємство", оскільки в розшифровках містяться відомості про налаштування програмного забезпечення "М.Е.Doc IS Електронний документообіг" для електронного обміну податковими накладними. Окрім вказаного, відповідач зазначив, що позивачем безпідставно занижено ренту плату, позаяк при обчисленні вартості одиниці видобутої корисної копалини позивач безпідставно зменшив її вартість на вартість витрат на збут. На підтвердження вказаного покликається на зміст укладених договорів на поставку щебеневої продукції відповідно до яких поставка продукції здійснюється залізничним транспортом, транспортні витрат по доставці продукції сплачуються покупцем окремо. Просить у задоволенні апеляційної скарги позивача відмовити.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ОСОБА_4 МАТЕРІАЛАМИ СПРАВИ.

Судом встановлено, що на підставі акту документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Омельянівський кар'єр" (а.с. 1-60, том ІІ) від 19.05.2017 прийнято податкові повідомлення - рішення від 16.06.2017: №0010901401 та №0010911401 (а.с.62-65, том ІІ).

Підставою для винесення податкового повідомлення - рішення №0010901401 від 16.06.2017 в частині визначеної суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 66000грн - за основним платежем та 33000грн. - за штрафною санкцією слугували висновки відповідача про безпідставність формування сум податкового кредиту по операціям позивача з ПАТ "ЗЗБК ім. Ковальської", предметом яких є надання інформаційно - консльтаційних послуг по функціонуванню програмного комплексу, за відсутності такого комплексу балансі позивача чи в користуванні.

Підставою для винесення податкового повідомлення - рішення №0010911401 від 16.06.2017 про визначення грошового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення за основним платежем у розмірі 116859,59грн., а також за штрафною санкцією у розмірі 58429,80грн., слугували висновки акту перевірки про заниження рентної плати, позаяк при обчисленні вартості одиниці видобутої корисної копалини позивач безпідставно зменшив її вартість на вартість витрат на збут, оскільки таке не передбачено умовами договорів поставки щебеневої продукції.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем безпідставно віднесено до складу адміністративних витрат вартість інформаційно - консультаційних послуг по функціонуванню програмного комплексу, за відсутності такого комплексу балансі позивача чи в його користуванні. Водночас суд вказав, що позивач не вправі віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ ще із тих підстав, що на кінець звітного періоду розрахунки за поставлені послуги не проведені. Стосовоно прийнятого рішення яке стосується рентної плати, то суд відмовив у задоволенні позову з тих підстав, що умовами договорів на поставку щебеневої продукції покупцям не передбачено понесення позивачем витрат на збут.

ІУ. ОЦІНКА ДОВОДІВ ТА МЕТЕРІАЛІВ СПРАВИ СУДОМ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.

4.1. Судом апеляційної інстанції встановлено, що періоді з лютого по грудень 2016 року, позивач відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 66 000 грн. по операціям позивача з ПАТ "ЗЗБК ім. Ковальської".

З матеріалів справи та пояснень представників позивача слідує, що спірну суму податкового кредиту позивач відніс на підставі:

- договору №01/02/16 ОК з ПАТ "ЗЗБК ім. Ковальської" від 01.02.2016року, предметом якого є надання надання інформаційно - консультаційних послуг, налаштування і обслуговування копютерної техніки, програмного забезпечення та іншого (а.с. 18-21 т.1);

- актів виконаних робіт (внутрішнього користування) складених за участю осіб, які фактично виконували роботи (надавали послуги) від імені підрядника та осіб які такі послуги приймали від імені замовника (позивача). У вказаних актах зазначений детальний зміст наданих послуг по об'єктно (в розрізі цехів, відділів, тощо) (а.с.13-65 т.3);

- щомісячних актів приймання -передачі за період з лютого по грудень 2016року;

- податкових накладних, складених ПАТ "ЗЗБК ім. С. Ковальської";

- квитанцій про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Перелічені документи містяться на стор.22-109 т. 1).

Як слідує із змісту акту перевірки та доводів відповідача, підставою для визначення названої суми грошового зобов'язання з ПДВ, стали висновки відповідача про відсутність у власності або у користуванні позивача програмного забезпечення "ІТ-Підприємство", а відтак вважає, що надані послуги відносно неіснуючого програмного продукту "ІТ-Підприємство".

Дослідивши перелічені акти наданих послуг та детальну розшифровку, наданих позивачеві послуг у період з лютого по грудень 2016року (а.с.21-24 т.4), колегією суддів встановлено, що позивачу були надані послуги по налаштуванню, перезавантаженню системи програмного забезпечення вагів, усунення системних помилок, налаштування та підключення вагів до ситеми після ремонту, налаштування та підключення системи автозаправки АЗС, розробка та впровадження звітів про рух пального по партіям, супроводження наладки та обслуговування автоматики дробарно-сортувальної лінії "МЕТСО", монтажні роботи по встановленню системи відео спостереження, прокладання оптиковолоконної мережі, оновлення програми Медок, налаштування серверного обладнання, заміна управляючої плати та інше.

Отож, предмет фактично наданих послуг не стосувався програмного забезпечення "ІТ-Підприємство".

Відтак, позивач здійснив формування податкового кредиту по операціям з ПАТ "ЗЗБК ім. С. Ковальської" по послугам які не відносяться до програмного забезпечення "ІТ-Підприємство".

Водночас, з наявних у матеріалах копій оборотно- сальдових відомостей по рахункам (а.с. 66 -154 т.3) вбачаться, що позивач володів засобами та основними фондами (які використовуються в господарській діяльності позивача, що не заперечується відповідачем) відносно яких відбулося фактичне надання перелічених послуг ПАТ "ЗЗБК ім. С. Ковальської". Окрім того, відповідно до довідки ПАТ "ЗЗБК ім. С. Ковальської" (а.с. 11 т.3) на балансі позивача перебуває ліцензійна програми "ІТ -Підприємство" станом на 01.02.2016року з 2011року.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що договір, акти виконаних робіт (внутрішнього користування та щомісячні акти здачі-прийняття робіт (послуг) в силу вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити та підтверджують обставини щодо придбання позивачем послуг у ПАТ "ЗЗБК ім. С. Ковальської". Отож, перелічені документи є підставою для бухгалтерського обліку названих господарських операцій та відповідною підставою для формування даних податкового обліку.

Водночас, колегією суддів враховано, що за результатами розгляду скарги позивача, ДФС України винесено рішення від 23.08.2017року (а.с. 67 т.2), яким скасовано висновки акта перевірки про завищення позивачем витрат на суму 330000грн. по цим же операціям позивача з придбання інформаційно - консультаційних послуг у ПАТ "ЗЗБК ім. С. Ковальської".

Таким чином, контролюючий орган на рівні ДФС України визнав правомірним формування витрат позивача з названих операцій на підставі перелічених первинних документів.

Стосовно ж віднесення сум ПДВ за названим операціями (які контролюючий орган прийняв до складу витрат позивача) до складу податкового кредиту, то відповідно до п. 198.1., 198.2,198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції на дату формування податкового кредиту) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п. 195.1).

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3.)

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6).

Надані до перевірки податкові накладні містять всі необхідні реквізити, є такими що зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, а відтак є підставою для формування податкового кредиту.

Стосовно ж висновків суду першої інстанції та доводів відповідача про неприпустимість формування податкового кредиту через відсутність проведених розрахунків, то колегія суддів зазначає, що податок на додану вартість є непрямим податком. Податковий кредит, як і податкове зобов'язання у платників такого податку формується по даті першої із подій визначених п. 198.2 ст. 198 ПК України.

Як слідує із змісту даних правовідносин, такою першою подією є - дата отримання позивачем послуг від ПАТ "ЗЗБК ім. С. Ковальської". (п. 198.2).

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для віднесення позивачем вказаної суми ПДВ у розмірі 66000грн по операціям позивача з ПАТ "ЗЗБК ім. С. Ковальської" до податкового кредиту 2016року.

Зважаючи на викладене апеляційна скарга позивача у вказаній частині підлягає задоволенню, а рішення суду у цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0010901401 від 16.06.2017 у частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у частині 66000,00 грн, а також за штрафною санкцією у розмірі 33000,00 грн;

4.2. Щодо доводів апеляційної скарги з приводу винесеного податкового повідомлення - рішення від 16.06.2017 №0010911401, яким ТОВ "Омельянівський кар'єр" визначено до сплати грошове зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення за основним платежем у розмірі 116859,59 грн, а також за штрафною санкцією у розмірі 58429,80 грн, всього у розмірі 175289,39 грн, то колегією суддів встановлено таке.

В ході перевірки діяльності позивача за ІІ квартал 2014року та ІІ квартал 2015року відповідачем встановлено заниження плати за користування надрами для видобування корисних копалин за рахунок зменшення вартості видобутої корисної копалини (щебеневої продукції) за фактичними цінами її реалізації на вартість витрат на збут, понесення яких не передбачено умовами договорів поставки щебеневої продукції.

Положення Податкового Кодексу України (в редакції, що була чинна станом на ІІ кв. 2014року) передбачають, що:

- платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин (п.п. 263.1.1. п. 263.1 ст. 263 ПК) ;

- до об'єкта оподаткування належать обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України (пп.263.2.2. п. 263.2 ст. 263 ПК);

- базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства), (пп.263.5.1 п.263.5. ст.263 ПК);

- вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) за більшою з таких її величин: за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини); за розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини (пп.263.6.1. п. 263.6 ст. 263 ПК);

- у разі обчислення вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичними цінами реалізації вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлюється платником за величиною суми доходу, отриманого (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов'язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини). При цьому, сума доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за податковий (звітний) період зменшується на суму витрат платника, пов'язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) обсягу (кількості) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу в розмірах, установлених у договорі купівлі-продажу згідно з умовами постачання (пп.263.6.2. ст. 263 ПК);

- до витрат платника, пов'язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу, належать:

а) витрати, пов'язані з доставкою (перевезенням, транспортуванням) товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) із складу готової продукції платника (вузла обліку, входу до магістрального трубопроводу, пункту відвантаження споживачу або на переробку, межі розділу мереж із споживачем) споживачу, а саме:

з доставкою (перевезенням, транспортуванням) магістральними трубопроводами, залізничним, водним та іншим транспортом;

із зливанням, наливанням, навантаженням, розвантаженням та перевантаженням;

з оплатою послуг портів, зокрема портових зборів;

з оплатою транспортно-експедиторських послуг;

б) витрати з обов'язкового страхування вантажів, обчислені відповідно до законодавства;

в) митні податки та збори у разі реалізації за межі митної території України (п.п.263.6.3. ст. 263 ПК України).

Положення Податкового Кодексу України (в редакції, що була чинна станом на ІІ кв. 2015року) також передбачають, що:

-платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (пп.252.1.1. ст. 252 ПК);

- об'єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді (п.п.252.3. ст. 252 ПК);

- базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) (п. 252.6. ст. 252 ПК ).

- вартість відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) за більшою з таких її величин: за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини); за розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини (п.252.7. ст.252 ПК)

- у разі обчислення вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичними цінами реалізації вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлюється платником рентної плати за величиною суми доходу, отриманого (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов'язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

При цьому, сума доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за податковий (звітний) період, зменшується на суму витрат платника, пов'язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) обсягу (кількості) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу в розмірах, установлених у договорі купівлі-продажу згідно з умовами постачання (п.252.8.ст. 252 ПК);

- до витрат платника рентної плати, пов'язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу, належать витрати, пов'язані з доставкою (перевезенням, транспортуванням) товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) із складу готової продукції платника рентної плати (вузла обліку, входу до магістрального трубопроводу, пункту відвантаження споживачу або на переробку, межі розділу мереж із споживачем) споживачу, а саме:

з доставкою (перевезенням, транспортуванням) магістральними трубопроводами, залізничним, водним та іншими видами транспорту;

із зливанням, наливанням, навантаженням, розвантаженням та перевантаженням;

з оплатою послуг портів, зокрема портових зборів;

з оплатою транспортно-експедиторських послуг;

витрати з обов'язкового страхування вантажів, обчислені відповідно до законодавства;

митні платежі у разі реалізації за межі митної території України (п. 252.9. ст. 252 ПК України).

Отож з аналізу перелічених норм ПК України (в редакції, як на ІІ кв. 2014року так і на ІІкв. 2015року) слідує, що вартість видобутої корисної копалини (щебеневої продукції) за фактичними цінами її реалізації підлягає зменшенню на суму витрат понесених платником, не лише з доставкою (перевезенням, транспортуванням) видобутої корисної копалини споживачу в розмірах, установлених у договорі купівлі-продажу але і витрат понесених на навантаження такої продукції за транспортні засоби.

Позивачем не погоджується з рішенням відповідача про збільшення йому доходу отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства за рахунок зменшення сум понесених ним витрат на навантаження такої продукції на транспортні засоби для її транспортування позивачу.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що реалізацію щебеневої продукції позивач здійснював покупцям:

- ПАТ ЗЗБК ім. Ковальської згідно договору поставки від 01.04.2013 №01/010413 (а.с. 110-113, том І);

- ТОВ Бетон Комплекс згідно договору поставки від 01.04.2013 №01/020413 (а.с.167-170, том І);

- ПАТ Дарницький завод ЗБК згідно договору поставки від 01.04.2013 №06/01042013 (а.с.151-154, том І);

- ТОВ Автобудкомплекс-К згідно договору поставки від 01.04.2013 №04/010413 (а.с. 125-128, том І)

- ПАТ Будіндустрія згідно договору поставки від 01.04.2013 №05/010413 (а.с.136-139, том І).

Відповідно до умов укладених договорів (практично всі договори типові та містять однакові умови взаємовідносин), ціна продукції узгоджується в специфікаціях до договору та включає вартість продукції та всі обов'язкові податки і збори; поставка продукції здійснюється залізничним транспортом, залізничний тариф сплачується покупцем окремо; транспортні витрати, пов'язані з доставкою вантажу від складу постачальника до складу покупця оплачуються покупцем.

Відповідно до наданих специфікацій ціна щебеневої продукції сформована позивачам без урахування витрат на доставку названим покупцям.

За наведених обставин, сума доходу, отриманого (нарахованого) позивачем від реалізації щебеневої продукції переліченим споживачам не може бути зменшена на суму витрат по транспортній доставці вказаної продукції споживачем, оскільки понесення таких витрат позивачем не передбачено умовами перелічених договорів.

Стосовно ж таких витрат, як навантаження продукції на транспорт за рахунок яких можливо зменшити дохід позивача від реалізації щебеневої продукції, то за умовами перелічених договорів понесення таких витрат не відноситься на рахунок покупців.

Поряд із зазначеним, колегія суддів враховує, що перехід права власності на щебеневу продукцію від продавця до покупця за умовами договорів здійснюється після завантаження продукції на транспорт наданий покупцем або за його дорученням іншою особою, а відтак витрати на навантаження продукції на транспорт наданий позивачем або за його дорученням іншими особами є витратами що відносяться за рахунок позивача (продавця товару).

На підтвердження обставин щодо понесення витрат на навантаження щебеневої продукції на транспорт, позивачем на вимогу суду надано належні копії первинних документів (додатки №106 - 262 до письмових пояснень вх №874/4777/18 від 21.06.2018року) та фактичний аналіз собівартості щебеневої продукції за квітень- червень 2014року та квітень-червень 2015року (сформований на підставі даних названих первинних документів) у яких детально розшифровано суму понесених вират.

Водночас, колегією суддів на підставі пояснень особи, яка здійснила перевірку позивача з даного питання встановлено, що відповідач в ході перевірки не засовував змісту та переліку понесених витрат позивачем на збут названої продукції, а виходив лише з положень названих договорів відповідно до яких витрати на перевезення продукції несе покупець. А відтак зменшив суму понесених позивачем витрат без з'ясування їх змісту та суті, що є неприпустимим.

За наведених обставин справи та положень законодавства колегія суддів приходить до висновку про протиправність зменшення позивачу витрат на збут продукції за переліченими договорами, а як наслідок вважає протиправним податкове повідомлення - рішення від 16.06.2017 №0010911401, яким ТОВ "Омельянівський кар'єр" визначено до сплати грошове зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення за основним платежем у розмірі 116859,59 грн, а також за штрафною санкцією у розмірі 58429,80 грн, всього у розмірі 175289,39 грн.

Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16.06.2017 №0010911401.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Розподіл судових витрат здійснено судом з урахуванням вимог ст.139 КАС України та розміру вимог що були задоволені судом.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати і витрати на професійну правничу допомогу.

Статею 134 КАС України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отож, розподілу підлягають витрати на правову допомогу адвоката фактично понесені учасником справи, згідно детального опису виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом, який подається учасником справи.

Колегією суддів встановлено, що позивач поніс судові витрати пов'язані з розглядом даної справи у вигляді сплати судового збору в суді першої інстанції у розмірі 4 325,70 грн.

На підтвердження обставин щодо понесення витрат на правову допомогу адвоката позивач надав акти приймання наданих послуг, додаткову угоду №2 до договору про надання адвокатських послуг №84/2017 від 08.12.2017року та платіжний документ №26 від 31.10.2017року на суму 28838грн. (а.с. 194 т.3)

Також позивачем понесено судові витрати пов'язані з розглядом даної справи у суді апеляційної інстанції вигляді сплати судового збору у розмірі 6521,67грн (а.с. 135 т.4).

Загальний розмір понесених позивачем витрат по сплаті судового збору та витрат на правову допомогу складає 39 685,37грн. (28838 +6521,67 + 4325,70) грн.

З матеріалів справи вбачається, що загальний розмір позовних вимог за всіма оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями становить 289 851,67грн.

Судом першої інстанції прийнято рішення на користь позивача про скасування податкових повідомлень - рішень № НОМЕР_1 на суму 14592,68 грн та № НОМЕР_2, на суму 969,60 грн. Рішення суду першої інстанції в названій частині не оскаржене. Отож, загальний розмір задоволених вимог позивача судом першої інстанції становить 15562,28грн., що складає 5,37% від суми всіх, заявлених позивачем вимог.

Суд апеляційної інстанції при розгляді даної апеляційної скарги прийшов висновку про необхідність задоволення решти позовних вимог. Відтак, загальний розмір задоволених вимог позивача складає 100%.

За наведених положень законодавства та обставин справи на користь позивача підлягають присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 10847,37грн та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 28838 грн.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр" задовольнити рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "13" лютого 2018 р. скасувати у частині прийнятого рішення про відмову у задоволенні позову та розміру судових витрат, що підлягають стягненню на користь ТОВ "Омелянівський кар'єр" з Головного управління ДФС у Житомирській області.

Прийняти у цій частині нову постанову, якою:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0010901401 від 16.06.2017 у частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у частині 66000,00грн, а також за штрафною санкцією у розмірі 33000,00грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0010911401 про визначення грошового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення за основним платежем у розмірі 116859,59 грн, а також за штрафною санкцією у розмірі 58429,80 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області (10003, вул. Юрка Тютюника 7, м. Житомир, код ЄДРПОУ 39459195) на користь ТОВ "Омелянівський кар'єр" (11560, с. Горщик, Коростенський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 00292400) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 6521,67грн та витрат на правову допомогу у розмірі 28980грн.

У решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Є.М. Мацький

ОСОБА_1

Повне судове рішення складено "25" червня 2018 р.