Ухвала

від 26.06.2018 по справі 2-4150/11

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2-р/522/349/18

Справа № 2-4150/11

У Х В А Л А

26 червня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Вадуцкої В.І.,

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про приведення ухвали суду у відповідності до вимог як до виконавчого листа по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з заявою про приведення ухвали суду від 21.10.2015р. у відповідності до вимог ст.18 Закону України Про виконавче провадження як до виконавчого листа по справі № 2-4150/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно та визнання права власності, яке за вказівкою заявника, не виконане до сьогоднішнього дня.

При цьому заявник вказує що даною ухвалою судом затверджено мирову угоду про визнання права власності, проте відповідачем не виконано, і йому було роз'яснено постановою державною виконавчою службою 04.10.2016р. про відмову у прийнятті до виконання та у відкритті виконавчого провадження, яку в ін. оскаржив та згідно відповіді начальника управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області від 03.04.2017р. також вказано до судовий документ не відповідає вимогам закону.

У судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце розгляду були сповіщені належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.

Дослідивши матеріали заяви суд проходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що Приморським районним судом м. Одеси 21.10.2015 року постановлено ухвалу про визнання мирової угоди у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно та визнання права власності.

Зазначена ухвала суду сторонами не оскаржена і набрала законної сили .

ОСОБА_1 09.03.2017 року звернувся до Управління державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ГТУЮ в Одеській області зі скаргою на дії державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ в Одеській області, на що Управління ДВС листом від 03.04.2017 року № П-504-09.2-1862 зазначило, що ухвала, яка має силу виконавчого документа і підлягає виконанню повинна оформлятися з урахуванням вимог ст. 18 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, яка діяла на час звернення до державного виконавця з ухвалою), які не дотримані, та в ухвалі відсутні заходи примусового виконання (стягнення боргу, зобов'язати вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення), у зв'язку з чим державним виконавцем відділу відмовлено у відкритті виконавчого провадження.

03.07.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про роз'яснення ухвали суду від 21.10.2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що представник ОСОБА_2 за заявою від 05.11.2015р. отримали копію ухвали суду 20.11.2015р., а ОСОБА_1 звернувся з заявою 01.08.2016р. про видачу копії ухвали, яке судом виконано 11.08.2016р.

Ухвалою суду від 20.07.2017 року ОСОБА_1 відмовлено у роз'ясненні ухвали суду, з якої вбачається що не зрозуміло що саме підлягає примусовому виконанню, а що виконано в добровільному порядку.

Ухвалою суду від 06.02.2018р. ОСОБА_1 відмовлено про роз'яснення рішення суду.

Як вбачається з ухвали Приморського районного суду від. 21.10.2015р. :

1. ОСОБА_1 відмовляється від стягнення в грошовому вигляді з ОСОБА_2 боргу померлого ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 за договором позики (розпискою) від 06.06.2006 року.

2. ОСОБА_2 в рахунок погашення однієї другої частини (що відповідає його частці у спадщині) боргу померлого ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 за договором позики (розпискою) від 06.06.2006 року, передає ОСОБА_1, а ОСОБА_1 приймає у власність частку в статутному капіталі ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ОСЬМІНОГ , ідентифікаційний код юридичної особи 20968442, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вулиця Пироговська, будинок 21, в розмірі двадцяти п'яти відсотків статутного капіталу товариства.

Вказана частка у статутному капіталі ВК ТОВ ОСЬМІНОГ належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.05.2009 року, виданого ОСОБА_4, державним нотаріусом Другої одеської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 1-1029, спадкова справа № 73/08.

3. Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку в статутному капіталі ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ОСЬМІНОГ , ідентифікаційний код юридичної особи 20968442, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вулиця Пироговська, будинок 21, в розмірі двадцяти п'яти відсотків статутного капіталу товариства.

4. ОСОБА_1 усвідомлює, що передання йому частки в статутному капіталі ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ОСЬМІНОГ , ідентифікаційний код юридичної особи 20968442, автоматично не створює для нього корпоративних прав у названому товаристві, а є лише правовою підставою для цього. ОСОБА_1 самостійно врегульовує свої подальші правовідносини з ВК ТОВ ОСЬМІНОГ та його учасниками і не буде мати до ОСОБА_2 жодних претензій з приводу таких правовідносин.

Тобто згідно п. 2 мирової угоди ОСОБА_2 передає, а ОСОБА_1 приймає у власність частку в статутному капіталі ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ОСЬМІНОГ , ідентифікаційний код юридичної особи 20968442, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вулиця Пироговська, будинок 21, в розмірі 25 % статутного капіталу товариства.

При цьому в п.4 зазначено що передання йому частки у статутному капіталі товариства не створює для нього корпоративних прав у названому товаристві, а є лише правовою підставою для цього і що ОСОБА_1 в подальшому самостійно врегульовує свої правовідносини з товариством.

До суду не надано будь-яких відомостей щодо передачі ОСОБА_5 йому такої частки (наприклад Акт-прийому передачі або інші).

Крім того суду не надано відомостей щодо його звернення то КВ ТОВ ОСЬМІНОГ з приводу реєстрації змін до установчих документів щодо 25 % статутного капіталу товариства за ОСОБА_1 ( на підставі мирової угоди) як це передбачено відповідно до закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

У зв'язку з набуттям особи права власності на статутний капітал одночасно повинна відбуватись і зміна складу учасників товариства.

Зміни до статуту ТОВ, пов'язані зі зміною складу учасників, відповідно закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку.

Згідно ч.1 ст.21 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам. Згідно ст.30 цього закону до виключної компетенції загальних зборів товариство відноситься і питання про перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом; внесення змін до статуту товариства

Отже, рішення учасників товариства про внесення змін до статуту товариства і є підставою для державної реєстрації змін до статуту ТОВ.

У зв'язку з цим треба чітко розуміти, що до внесення змін до статуту ТОВ щодо зміни складу учасників новий учасник не може приймати участі у голосуванні на загальних зборах, вийти з товариства тощо. Тобто новий учасник не має можливостей вчиняти дії, що випливають з корпоративних прав.

Таким чином, незважаючи на той факт, що момент набуття права власності на частку в статутному капіталі ТОВ виникає з моменту її набуття її, такий учасник до моменту державної реєстрації змін до статуту обмежений у реалізації набутих прав. Однак він не позбавлений права захищати своє набуте право у судовому порядку у разі, якщо інші учасники не здійснюють дій щодо прийняття рішення про внесення змін до статуту та проведення їх державної реєстрації.

Як зазначено в п.2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", право участі у товаристві з обмеженою відповідальністю або товаристві з додатковою відповідальністю є особистим немайновим правом, а отже набуття права власності на частку в статутному капіталі товариства не тягне за собою автоматичного набуття статусу учасника товариства. Право безпосередньої участі у товаристві з обмеженою відповідальністю особа набуває тільки з моменту вступу до товариства, що має бути підтверджено відповідним рішенням загальних зборів учасників товариства.

Ст.10 Закону України Про виконавче провадження передбачені заходи примусового виконання, проте визнання право власності на статний капітал до цих заходів не відноситься, це є лише правовою підставою для правовідносин з КВ ТОВ ОСЬМІНОГ та його учасниками.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Отже на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 приведення ухвали суду у відповідності до вимог як до виконавчого листа .

Керуючись ст. ч. 2 ст. 247, 258, 260, 271, 353-354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про приведення ухвали суду у відповідності до вимог як до виконавчого листа по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно та визнання права власності.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Домусчі Л.В.