Ухвала

від 30.05.2018 по справі 333/7442/17

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 333/7442/17

Пр. № 4-с/333/10/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2018 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого-судді Кулик В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Носаченка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжі, скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Аваль на рішення та дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 під час виконання рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя по справі № 2-1478/11, боржник ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И В:

13.12.2017 року ПАТ ОСОБА_1 Аваль в особі представника за довіреністю ОСОБА_4 звернулося до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із вищевказаною скаргою, в обґрунтування якої зазначено наступне.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07.07.2012 року по цивільній справі № 2-1478/11 позовні вимоги ПАТ ОСОБА_1 Аваль задоволені, стягнуто з відповідача ОСОБА_3 на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 6 178 011 грн. 85 коп., судовий збір у розмірі 3 309 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

30.01.2013 року на виконання вказаного рішення суду, Комунарським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист, який 17.11.2016 року передано на виконання до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ Запорізької області.

21.11.2016 року відділом примусового виконання рішень відкрито ВП № 52924081 з примусового виконання виконавчого листа від 30.01.2013 року № 2-1478/11.

01.12.2017 року на адресу ПАТ ОСОБА_1 Аваль надійшла постанова державного виконавця від 23.11.2016 року про повернення виконавчого документу стягувачу. З вказаною постановою державного виконавця представник банку не згодна, вважає її безпідставною, необґрунтованою та такою, що винесена передчасно без вжиття державним виконавцем всіх передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів, передбачених ст. 18 цього Закону. Вважає, що станом на день прийняття оскаржуваної постанови держаним виконавцем не вжито повного обсягу заходів за виконавчим провадженням, в тому числі щодо обмеження боржника у праві виїзду за межі України та звернень до банків України щодо надання інформації про відкриті карткові рахунки на ім'я боржника. Зазначає, що під час відкриття провадження банком було сплачено авансовий внесок у сумі 14 500 грн. і відповідно у державного виконавця було достатньо коштів для вжиття всіх заходів за виконавчим провадженням. Скаржник вважає, що безпідставне невжиття державним виконавцем повного обсягу заходів виконавчого провадження є не тільки бездіяльністю з його боку, а і порушенням прав та інтересів стягувача.

На підставі вищевикладеного, представник просить суд визнати неправомірною і скасувати постанову державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ ОСОБА_2 за виконавчим провадженням № 52924081 про повернення виконавчого документа стягувачеві від 23.11.2017 року; визнати незаконною бездіяльність державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ ОСОБА_2 щодо невжиття за виконавчим провадженням № 52924081 заходів примусового виконання рішення, а саме: щодо обмеження боржникові права виїзду за межі України; щодо виявлення відкритих в банківських установах України карткових рахунків на ім'я боржника. Також, просить зобов'язати державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ ОСОБА_2 вжити за виконавчим провадженням № 52924081 заходи примусового виконання рішення: щодо обмеження боржникові права виїзду за межі України; щодо виявлення відкритих в банківських установах України карткових рахунків на ім'я боржника.

У судове засідання представник скаржника не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена своєчасно та належним чином, у встановленому законом порядку, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, на задоволенні скарги наполягає.

Державний виконавець у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце слухання справи була повідомлена у встановленому законом порядку, надала суду клопотання про розгляд справи без її участі. Крім того, надала суду письмові заперечення на скаргу, у яких проти задоволення скарги заперечує у повному обсязі, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою, посилаючись на те, що на виконанні у ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькі області перебувало виконавче провадження № 52924081 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1478/11 від 30.01.2013 року, який надійшов повторно на виконання - 18.11.2016 року. Постановою державного виконавця від 21.11.2016 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого документу. Копії постанови направлено сторонам рекомендованим листом з повідомленням для виконання та до відома. На адресу відділу було повернуто лист з повідомленням про неотримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження. 06.04.2017 року державним виконавцем направлено запити щодо надання інформації майнового стану боржника, на які було надано відповіді, що за боржником рухомого або нерухомого майна не зареєстровано. Згідно з відповіддю ПФУ, боржник працює в Концерні Моноліт , код ЄДРПОУ 31686246. Державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 17.10.2017 року. 30.10.2017 року до відділу надійшло повідомлення від Концерну Моноліт від 24.10.2017 року, в якому повідомлено, що ОСОБА_3 14.09.2017 року був звільнений за власним бажанням. 17.08.2017 року державним виконавцем направлено вимогу, якою зобов'язав боржника надати інформацію про виконання рішення суду. На адресу відділу було повернуто лист з повідомленням про неотримання боржником кореспонденції. Згідно з інформацією наданою адресно-довідковим бюро ГУМВС України у Запорізькій області, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Державним виконавцем було здійснено вихід за адресою проживання боржника, про що складено відповідний акт. Крім того, 29.06.2017 року державним виконавцем направлено подання до Ленінського районного суду м. Запоріжжя про обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя по справі № 334/4454/17 від 13.07.2017 року, відмовлено у поданні державного виконавця про обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу. 12.10.2017 року ухвалою апеляційного суду Запорізької області, апеляційну скаргу державного виконавця задоволено частково, ухвалу суду першої інстанції скасовано та направлено на новий розгляд. 06.12.2017 року ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя відмовлено у задоволенні подання державного виконавця щодо обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3 без вилучення паспортного документу. Крім того, 13.10.2017 року державним виконавцем направлено вимогу державного виконавця до банківських установ України. Згідно з відповіддю банків - ОСОБА_3 не є та не був клієнтом банку.

На підставі вищевикладеного, державним виконавцем 23.11.2017 року була винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення. У резолютивній частині постанови зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 23.11.2020 року.

Боржник ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, у встановленому законом порядку.

Частиною 2 ст. 450 ЦПК України передбачено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, вивчивши матеріали справи, матеріали виконавчого провадження та надані письмові докази вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 129 - 1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У пункті 7 частини третьої статті 2 ЦПК України визначено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є обов'язковість судового рішення.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Судовий контроль за виконанням судових рішень, зокрема, право сторони виконавчого провадження на звернення до суду зі скаргою на рішення, дію чи бездіяльністю державного виконавця регламентовано розділом VІІ ЦПК України .

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу , порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що в провадженні ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області з 21.11.2016 року перебувало виконавче провадження № 52924081, відкрите з примусового виконання рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07.07.2012 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ ОСОБА_1 Аваль заборгованості за кредитним договором № 010/02-12/233 від 20.04.2006 року в сумі 6 788 011 грн. 85 коп., судового збору в розмірі 3 309 грн. 50 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Виконавчий лист виданий Комунарським районним судом м. Запоріжжя 30.01.2013 року та надійшов повторно на виконання до відділу 18.11.2016 року.

Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області № 52924081 від 21.11.2016 року в порядку ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України Про виконавче провадження відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документу. Копії постанови направлено сторонам рекомендованим листом з повідомленням для виконання та до відома.

06.04.2017 року державним виконавцем направлено запити щодо надання інформації майнового стану боржника. Згідно з інформаційною довідкою з реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців встановлено, що за боржником не зареєстровано право власності на нерухоме майно. Згідно з відповіддю ДПС України про номери рахунків, за ОСОБА_3 не обліковуються розрахункові рахунки в фінансових установах. Згідно з довідкою АІС Автомобіль , транспортний засіб за боржником не зареєстровано. Згідно з відповіддю Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області за боржником не зареєстровано право власності на сільськогосподарську та дорожньо-будівельну техніку. Згідно з відповіддю Державної служби України з питань безпеки на транспорті за боржником не зареєстровано право власності на плавзасоби. Згідно з відповіддю ПФУ, боржник працює в Концерні Моноліт , код ЄДРПОУ 31686246. Державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 17.10.2017 року.

30.10.2017 року до відділу надійшло повідомлення від Концерну Моноліт від 24.10.2017 року, в якому повідомлено, що ОСОБА_3 14 вересня 2017 року був звільнений за власним бажанням.

Згідно з листом ГУ Держпраці у Запорізькій області за боржником не зареєстровано технологічні транспортні засоби. 17.08.2017 року державним виконавцем направлено вимогу, якою останній зобов'язав боржника надати інформацію про виконання рішення суду. Інформація надана не була.

Згідно з відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, земельні ділянки за ОСОБА_3 не зареєстровані.

За інформацією наданою адресно-довідковим бюро ГУМВС України у Запорізькій області, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Державним виконавцем відділу здійснено вихід за адресою боржника, а саме: м. Запоріжжя, вул. Музична, 2-6, під час якого двері державному виконавцю не відчинено, про що було складено відповідний акт від 17.08.2017 року. Залишено боржнику вимогу державного виконавця.

16.11.2017 року з метою перевірки виконання рішення суду, державним виконавцем відділу здійснено вихід за адресою боржника, а саме: м. Запоріжжя, вул. Музична, буд. 2-6, в результаті якого встановлено, що за вказаною адресою відсутнє будь-яке майно боржника, на яке можливо звернути стягнення. Також, зі слів сусідів, ОСОБА_3 за вказаною адресою фактично не мешкає з 01.01.2013 року та знятий з реєстрації з грудня 2015 року.

Суд, критично відноситься до даних актів, оскільки вони оформлені неналежним чином, відсутні відомості про понятих, інших осіб, що були залучені до проведення виконавчих дій, хоча актами передбачена їх присутність.

Крім того, 29.06.2017 року державним виконавцем направлено подання до Ленінського районного суду м. Запоріжжя про обмеження боржнику права виїзду за кордон. Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13.07.2017 року по справі № 334/4454/17, відмовлено у поданні державного виконавця про обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа. Ухвалою апеляційного суду Запорізької області по справі № 334/4454/11 від 12.10.2017 року, апеляційну скаргу державного виконавця задоволено частково, ухвалу суду першої інстанції скасовано та направлено на новий розгляд. 06.12.2017 року ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя по справі № 334/4454/17, відмовлено у задоволенні подання державного виконавця про обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.

09.10.2017 року державним виконавцем направлено вимогу, якою останній зобов'язав боржника надати інформацію про виконання рішення суду. На адресу відділу було повернуто лист з повідомленням про неотримання кореспонденції.

13.10.2017 року державним виконавцем направлено вимогу державного виконавця до банківських установ України щодо наявності в їхніх банках відкритих розрахункових рахунків на ім'я ОСОБА_3, на що було надано відповіді, що ОСОБА_3 не є їхнім клієнтом та відкритих розрахункових рахунків на його ім'я немає.

Як вбачається із наданої державним виконавцем завіреної копії виконавчого провадження № 52924081, вимога державного виконавця направлялась до 61 фінансової установи, а відповіді отримано лише з 46 фінансових банківських установ. При цьому, відповіді не отримано з системних банківських установ таких як: ПАТ КБ ПРИВАТБАНК , ПАТ СБЕРБАНК , ПАТ УКРОЦБАНК , ПАТ ПУМБ , ПАТ ОСОБА_5 ДНІПРО , ПАТ ОТП БАНК , ПАТ ТАСкомбанк , ПАТ ВТБ БАНК , ПАТ АКБ ІНДУСТРІАЛБАНК , ПАТ КРЕДІ ОСОБА_6 , ПАТ Платинум Банк , ПАТ НЕОС БАНК , ПАТ АК Експрес-Банк , ПАТ УНІВЕРСАЛБАНК , ПАТ КБ ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА , ПАТ ДІАМАНТБАНК , ПАТ Перший ОСОБА_7 , ПАТ ПРАВЕКС-БАНК , ПАТ АКЦЕНТ-БАНК , ПАТ БАНК БОГУСЛАВ , ПАТ КБ ГЛОБУС , ПАТ АКБ КОНКОРД , ПАТ БАНК ТРАСТ , ПАТ БАНК АЛЬЯНС .

23.11.2017 року державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , у зв'язку із тим, що у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення. Відповідно до п. 2 резолютивної частини постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.11.2017 року ВП № 52924081 зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 23.11.2020 року.

Однак, на момент винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.11.2017 року, Ленінським районним судом м. Запоріжжя ще не було вирішено остаточно питання щодо обмеження виїзду ОСОБА_3, тобто державний виконавець не дочекавшись рішення суду своєю постановою повернув виконавчий лист стягувану.

Державний виконавець зобов'язаний, використовувати надані йому права відповідно до Закону України Про виконавче провадження і не допускати у своїй діяльності порушення права та законних інтересів фізичних і юридичних осіб та здійснювати заходи, необхідні для своєчасного виконання рішення в порядку та спосіб, встановленому виконавчим документом і Законом України Про виконавче провадження .

Виконання судових рішень у цивільних справа є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій диспуту до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд вбачає, що державним виконавцем були частково здійснені всі заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення суду у виконавчому провадженні № 51799200.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону , а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України Про виконавче провадження під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Перелік прав та обов'язків державного виконавця визначений ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , частиною 1 якої передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Разом з тим, п. 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах роз'яснено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав. При цьому суд не має права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

З урахуванням зазначеного, відсутні правові підстави для задоволення скарги у частині вимог про зобов'язання державного виконавця здійснити ряд визначених скаржником виконавчих дій, заходів примусового виконання рішення (щодо обмеження боржникові права виїзду за межі України; щодо виявлення відкритих в банківських установах України карткових рахунків на ім'я боржника), оскільки такі дії можуть здійснюватись лише державним виконавцем з дотриманням вимог Закону України Про виконавче провадження та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року за № 512/5 , тому у задоволенні вимог скарги у цій частині слід відмовити

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що скарга у частині визнання неправомірною і скасування постанови державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області Гостіщевої Т.М. за виконавчим провадженням № 52924081 про повернення виконавчого документа стягувачеві від 23.11.2017 року, та визнання незаконною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 щодо невжиття за виконавчим провадженням № 52924081 заходів примусового виконання рішення, а саме: щодо обмеження боржника ОСОБА_3 права виїзду за межі України; щодо виявлення відкритих в банківських установах України карткових рахунків на ім'я боржника - ОСОБА_3 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки вона є передчасною, а тому підлягає скасуванню. У решті вимоги скарги відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 447-451 ЦПК України , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Аваль на рішення та дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 під час виконання рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя по справі № 2-1478/11, боржник ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Визнати неправомірною і скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 за виконавчим провадженням № 52924081 про повернення виконавчого документа стягувачеві від 23.11.2017 року.

Визнати незаконною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 щодо невжиття за виконавчим провадженням № 52924081 заходів примусового виконання рішення, а саме: щодо обмеження боржника ОСОБА_3 права виїзду за межі України; щодо виявлення відкритих в банківських установах України карткових рахунків на ім'я боржника - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН: НОМЕР_1.

Зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області провести у виконавчому провадженні № 52924081 виконавчі дії по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-1478/11, виданого 30.01.2013 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

В задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у відсутності особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Повний текс ухвали складено та підписано 30.05.2018 року.

Суддя: В.Б. Кулик