Рішення

від 10.08.2006 по справі 4/240-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/240-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"10" серпня 2006 р.                                                               Справа № 4/240-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пивний Дім"

м. Дніпропетровськ    

до приватного підприємства "Паритет-М" м. Нова Каховка Херсонської області     

про  стягнення 110.172 грн. 72 коп.   

за участю   представників сторін:

від  позивача  - юрист Антонець О.А.

від  відповідача  - не з'явилися

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 110.172 грн. 72 коп. боргу, в тому числі : 79.980 грн. 00 коп. - заборгованості за неповернене згідно договору оренди майно, 1.080 грн. 00 коп. орендної плати та 29.112 грн. 72 коп. неустойки за кожний день затримки розрахунків згідно п. 3.8 договору оренди від 04.04.2003 року. Він посилається на те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань по своєчасній сплаті орендної плати та не повернув орендованого майна протягом установленого в п. п. 4.4, 6.1 договору на оренду охолоджувача № 33/19 від 04.04.2003 року строку.

Ухвалою суду від 05.07.2006 року порушено провадження у справі та призначено розгляд спру на 25.07.2006 року.

Ухвалою  від 25.07.2006року суд  відклав розгляд  справи  через  неявку в засідання суду представника  відповідача та неподання витребуваних  судом доказів.

Представник позивача в засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надавши додаткові докази та пояснення.

Представник відповідача  своїм правом  на судовий захист  не  скористався, в засідання суду не з'явився та витребуваних документів не надав, незважаючи  на те, що був повідомлений про  час розгляду справи за адресою, зазначеною  в реєстраційних  документах, тому відповідно до  ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними  в ній доказами, яких  достатньо для вирішення спору по  суті, оскільки  подальше відкладення розгляду справи  призведе  до  порушення строку вирішення спору.

Дослідивши матеріали  справи, заслухавши представника позивача, суд  дійшов до  висновку про  те, що  позовні вимоги  підлягають  задоволенню  частково  з  урахуванням  наступного.

04.04.2003року між позивачем та  структурним підрозділом відповідача Херсонською  філією ПП "Паритет-М" укладено  договір  оренди. Згідно  з цим договором в користування відповідача на умовах  оренди передано холодильне  обладнання марки  "Балтика" CMY-335 по  ціні 2.666грн.00коп. на загальну суму 79.980грн.00коп.

Строк дії договору відповідно до  пункту 6.1  договору  сторони погодили до  31.12.2003року. Цим же пунктом зазначено, що  договір  вважається пролонгованим на один  рік, якщо  за місяць  до  закінчення строку дії договору, жодна із  сторін не виявить бажання про  його  розірвання або  припинення. Таким чином, строк дії  договору скінчився 31.12.2004року.

Наданим до  справи актом прийому-передачі від 19.06.2003року  підтверджується факт  передачі  в користування відповідача  30  охолоджувачів.

          Відповідно до пункту 5.2 договору оренди відповідач зобов'язаний був  сплачувати орендну плату в розмірі  12грн.00коп. за рік за кожен  охолоджувач з  урахуванням ПДВ  відповідно до  чинного  законодавства. При цьому перерахування платежів договором передбачено  в строк  2 календарних  днів  з моменту виставлення рахунків позивачем.

          Доказів надіслання рахунків  позивач суду не  надав. Але матеріали  справи  свідчать  про  те, що  23.06.2005року  за №148 ф/ю  позивач  надіслав відповідачу вимогу, якою, серед іншого, просив перерахувати  і орендну плату. Зазначена вимога відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України підлягала задоволенню  на протязі 7  календарних  днів з  моменту її  отримання.          

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач орендну плату сплачував з порушенням вимог  договору. Його заборгованість за період з 19.06.2003року по 31.12.2004року    становила  за уточненим розрахунком позивача  540грн.00коп.

          Відповідно до вимог п.п.1,7 ст. 193 Господарського  Кодексу України, ст. 526 ЦК України  зобов'язання сторонами повинні виконуватися  належним чином відповідно до вимог договору та  Цивільного Кодексу, інших актів  цивільного законодавства. Відповідач  не   виконав своїх зобов'язань по розрахунках згідно з умовами договору, чим порушив   вимоги  ст.525 ЦК України,  відповідно до  якої  одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння  зміна його умов   не допускається.

Оскільки  і в засідання суду відповідач не надав доказів перерахування боргу, вимоги позивача про стягнення  орендної  плати  підлягають  задоволенню  частково  в сумі 540грн.00коп. за період  дії  договору оренди.

Вимоги позивача про  стягнення решти  суми  яка  ним нарахована як  орендна плата  по  26.06.2006року задоволенню  не  підлягають, оскільки  з  припиненням  договору припиняється і нарахування орендних  платежів. Після припинення договору у позивача  відсутнє  право  на стягнення орендної  плати.

Крім  того, відповідно до  пункту 6.2 договору оренди відповідач не  пізніше ніж  за 3 дні до  закінчення строку  або  пролонгації  договору зобов'язаний повернути  обладнання у стані в якому воно  було  отримане. Пунктом 4.4 договору оренди від 04.04.2003року сторони передбачили, що у разі неповернення предмету оренди на протязі 14 діб  після припинення договору, орендар  сплачує  позивачу  заставну вартість  обладнання протягом 3 банківських  днів. Відповідач не повернув обладнання після закінчення строку договору. Не надано  ним доказів повернення обладнання або  будь-яких  заперечень  проти  позову і в засідання суду, тому вимоги позивача про  стягнення вартості обладнання в сумі 79.980грн.00коп. підлягають  задоволенню.

Розглядаючи  позовні вимоги в частині стягнення 29112грн.72 коп.  пені суд  виходить  із  наступного.

Відповідно до  пункту 3.8 договору, відповідач за несвоєчасне  виконання   обов'язків по  розрахунках   сплачує за кожен день  прострочення  на користь  позивача  0,2 % від  суми  боргу.

Пункт 6 ст.231 Господарського  Кодексу  України визначає, що  штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань  встановлюються у відсотках,                  розмір  яких  визначається  обліковою  ставкою  Національного  банку України за весь  час  користування чужими  коштами, якщо  інший  розмір  відсотків  не  передбачено  законом або  договором.

          В той же час відповідно до  ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних  санкцій  за прострочення виконання зобов'язання, якщо  інше не  встановлене законом або  договором, припиняється через  шість місяців від  дня, коли зобов'язання мало  бути  виконано. Тобто, за нормами  ГК України пеня  не  має тривалого  характеру та через  шість  місяців після дня виникнення прострочки слід  припинити  її  нарахування.

          Сторони в договорі не  визначили  конкретного  періоду  нарахування пені, а лише обмежили  її  розмір  0,2% та порядок нарахування (за кожен  день  прострочки), не  визначивши при  цьому кінцевий  термін  обчислення. Тому, суд  вважає  необхідним застосувати  норму п.6 статті  232 ГК України, у зв'язку з  чим нарахування пені повинно  бути  припинено через  шість  місяців від  дня коли зобов'язання  мало  бути  виконано. Таким чином, в будь-якому разі нарахування  пені припиняється 30.06.2005 року (через  6  місяців після закінчення строку дії  договору оренди).

          Суд  також  зазначає, що в силу статті 232 Господарського  Кодексу України, при  реалізації  в  судовому порядку  відповідальності  за порушення в сфері  господарювання застосовуються  загальний та скорочені строки позовної  давності, передбачені Цивільним Кодексом України, якщо  інші строки  не  встановлені Господарським  Кодексом України.

          Статтею 258 ЦК України визначені спеціальні строки  позовної  давності в один  рік в частині стягнення неустойки (штрафу, пені). Таким чином статті  258 ЦК України та 232 ГК України підлягають  застосуванню  одночасно, оскільки  вони  не  суперечать, а доповнюють  одна одну.

          Період  нарахування пені в силу ч.6 статті 232 ГК України  починається з 30.12.2004року і закінчується 30.06.2005року. Річний строк позовної  давності позивачем також  пропущено.          

          Таким чином, суд  вважає, що в задоволенні позовних  вимог про  стягнення з відповідача пені слід  відмовити.

Витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу відносяться на сторони пропорційно  від  суми  задоволених  позовних  вимог.

В засіданні за згодою представника позивача  оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі  п. 1, 7 ст. 193, ч. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України,   п. 1 ч. 2 ст. 258,   ст. 525, 526   Цивільного Кодексу України  та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд  

                                                            В И Р І Ш И В:

  1. Позовні вимоги задовільнити  частково.

          2. Стягнути з приватного підприємства "Паритет-М" м. Нова Каховка проспект Перемоги № 32 кв. 4 Херсонської області р/р 260034326 в АППБ «Аваль»МФО 352093 код 21276717  на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Пивний Дім" м. Дніпропетровськ  вул. Чкалова № 12 к. 401 р/р 26001302023601 в ФАБ «Південний»м. Дніпропетровська МФО 306458 код 32186777  -  80.520грн.00коп.  основного боргу,  805грн.20коп.  витрат по сплаті  державного мита  та  86грн.24коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

  Наказ   видати  після набрання рішенням   законної сили.

          3. В решті суми позову  відмовити.

                    Суддя                                                                  З.І. Ємленінова

                                                                                Рішення оформлено  відповідно до  

                                                                                ст. 84 ГПК України 14.08.2006року.