Рішення

від 23.06.2018 по справі 622/975/17

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул. Центральна, 13, смт. Золочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96

Справа №622/975/17

Провадження №2/622/185/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2018 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

судді - Кочнєва О.В.,

за участю секретаря - Попової В.М.,

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні у залі суду у смт. Золочів Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 4, РНОКПП-3134106188) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, в-д РазінаАДРЕСА_1) про визнання батьківства та про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

06.10.2017 року позивач звернулася до суду із заявою про визнання ОСОБА_2 батьком її дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5.

13.12.2017 року позивач подала уточнену позовну заяву, в якій окрім визнання батьківства відповідача просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини сторін по справі у розмірі 1/4 частини його щомісячного заробітку (доходу) або у твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дати подання позову і до досягнення дитиною повноліття.

15.03.2018 року на виконання ухвали суду про залишення її уточненної позовної заяви без руху від 05.02.2018 року, позивач надала суду заяву, в якій просила суд визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 грн. щомісячно (а.с.24).

В обгрунтування позову було зазначено, що відповідач є батьком дитини позивача, однак запис про нього був здійснений на підставі ч.1 ст.135 СК України через відмову відповідача подати в органи реєстрації актів цивільного стану заяву про визнання себе батьком дитини, дитина мешкає із позивачем та знаходиться повністю на її утриманні, відповідач допомоги на утримання дитини не надає, при визначенні розміру аліментів позивач керувалася тим, що дохід відповідача не носить постійного характеру. При цьому дитина хворіє та потребує додаткового лікування у зв`язку з виявленим у неї діагнозом. Відповідач від виконання свого обов'язку щодо утримання дитини ухиляється у зв'язку з чим позивач змушена звернутися до суду із відповідною позовною заявою.

Ухвалою судді від 05.04.2018 року провадження по справі було відкрито, надано відповідачу час для подання позову, повідомлено сторони, що вони саме у підготовчому судовому засіданні мають подати клопотання, вирішення яких потребує участі суду (а.с.31), при цьому позивач була звільнена раніше від сплати судового збору ухвалою суду від 16.03.2018 року до суду як малозабезпечена особа (а.с.26).

Ухвалою суду від 02.05.2018 року підготовче судове засідання по справі було відкладено через те, що відповідач отримав позовну заяву менше, ніж за п`ять днів до підготовчого судового засідання, а позивач бажала надати суду додаткові докази (а.с.41).

14.05.2018 року відповідач в межах строків, визначених законом, подав суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав частково, а саме визнав себе батьком ОСОБА_3, однак просив суд аліменти стягувати з нього не в твердій грошовій сумі, а в частці від його заробітку (доходу), оскільки він має офіційне місце працевлаштування (а.с.47-53). Копія відзиву з додатками була направлена позивачу по справі у відповідності до вимог ст.191 ЦПК України (а.с.54).

18.05.2018 року позивач по справі надала суду відповідь на відзив, який назвала запереченням, в якому з вимогами відповідача, викладеними у відзиві не погодилася, вважаючи, що відповідач має неофіційний дохід на доказ чого надала суду заяву особи ОСОБА_4 про те, що відповідач ремонтував його автомобіль, а тому вважала доводи відповідача такими, що не заслуговують на увагу та просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі (а.с.55-58).

Ухвалою суду від 07.06.2018 року підготовче засідання по справі було закрито та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с.65).

У судовому засіданні 23.06.2018 року позивач вимоги своєї уточненної позовної заяви підтримала у повному обсязі, повідомивши суд, що дитина не отримує найнеобхіднішого в її віці, позивач є малозабезпеченою особою, виживає на державні соціальні допомоги, відповідач допомоги дитині не надає, іноді просто ігнорує дитину, тому просила окрім визнання батьківства одночасно стягнути з відповідача аліменти, розмір яких вважала достатнім для утримання дитини у розмірі 2000,00 грн.

Відповідач в частині визнання батьківства проти позовних вимог не заперечював, вважаючи себе батьком дитини та повідомивши, що запис на підставі ч.1 ст.135 СК України був зроблений в свій час за вимогою саме позивача, хоча вона це зараз не визнає, щодо аліментів повідомив, що він додаткових заробітків не має, працює офіційно в єдиному місці, отримує дохід, а тому аліменти з нього повинні стягуватися саме в частині від його заробітку.

Вислухавши позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до думки, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Позивач є матір`ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії 1-ВЛ №469983, виданим Золочівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Харківській області 20.12.2016 року (актовий запис №84)(а.с.5).

Запис про дитини здійснений на підставі ч.1 ст.135 СК України, що підтверджується витягом №00017457007 від 20.12.2016 року з державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомстей про батька відповідно до ч.1 ст.135 СК України (а.с.6).

Дитина мешкає разом із позивачем, що підтверджується довідкою №4690 від 13.12.2017 року, виданою виконавчим комітетом Золочівської селищної ради Харківської області за адресою: Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, пров. Макарівський, 4 (а.с.15).

Вирішуючи питання про визнання батьківства, окрім застосування вимог ч.1 ст.82 ЦПК України щодо відсутності необхідності доказування того факту, який визнається сторонами, що має місце в даній справі, суд на підтвердження вказаного факту також використовує результат аналіза ДНК із лабораторії DNA Diagnostic Center без дати проведення дослідження відносно відповідача та ОСОБА_3 (а.с.14).

Таким чином, суд задовільняє позовні вимоги в частині визнання батьківства відповідача відносно малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5.

В частині стягнення аліментів судом встановлюється, що відповідач працює у державній організації Комбінат Світанок на посаді акумуляторника 4 розряду та має офіційне місце роботи, однак доводи відповідача в цій частині не є підставою для стягнення з нього аліментів саме у частці від заробітку, оскільки з 2017 року саме отримувач аліментів визначає яким чином йому отримувати аліменти та наявність постійного місця роботи на спосіб стягнення аліментів жодного відношення не має. При цьому суд відкидає доводи позивача про те, що відповідач має неофіційний дохід, який може бути використаний як додаткове джерело оплати аліментів, оскільки окрім слів та заяви ніким не завіреної ОСОБА_4 без заявлення вказаної особи як свідка (а.с.58), належними та допустими доказами не підтверджується. Також суд відкидає доводи позивача про те, що дитина хворіє та потребує додаткових витрат на лікування, про що було заначено в уточненній позовній заяві, оскільки такі витрати відносять до додаткових витрат на дитину на підставі ст.185 СК України і не є предметом розгляду в даній справі.

Окремо суд зазначає, що доводи відповідача про те, що він допомагає дитині в силу своїх можливостей та постійно таку допомогу надає під час судового розгляду належного доказового підтвердження не знайшли, у зв`язку з чим вважати, що відповідач допомагає дитині станом на даний час у суду немає підстав.

17.05.2017 року був прийнятий Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів , який набрав чинності 08.07.2017 року, і яким було змінено філософію стягнення аліментів та розширено права одержувача аліментів як щодо зміни способу стягнення аліментів, так і щодо спрощення процедур такого стягнення.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

На підставі ч.1 та ч.5 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом, а той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

На підставі ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3.1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3.2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Виходячи із вказаної диспозиції статті суд в будь-якому випадку повинен встановити мінімальний розмір аліментів на дитину у відсотках від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, навіть якщо про це позивач не зазначила у своїй позовній заяві.

Щодо основних вимог позивача суд зазначає, що при визначенні розміру аліментів суд керується нормами ст.7 Закону України Про державний бюджет на 2018 рік щодо визначення прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років, який з 01.01.2018 року складає 1492,00 грн., а на дитину з 6 до 18 років - 1860,00 грн. та на протязі року вказаний показник змінюється у бік збільшення, відповідно, оскільки обов'язок утримувати дитину є обопільним обов'язком батьків, то саме визначений позивачем спосіб стягнення аліментів (тверда грошова сума) судом приймається, а розмір аліментів суд встановлює на підставі встановленого закону прожиткового мінімуму, оскільки позивач отримує державну соціальну допомогу на дитину у розмірі 860,00 грн. щомісячно, а обов'язок утримувати дитину є спільним обов'язком батьків, а тому саме розмір 800,00 грн. є тією сумою, яка повинна стягуватися з відповідача. При цьому розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі підлягає індексації та відповідно до попереднього абзацу завжди у своєму мінімумі буде складати 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Щодо максимального розміру аліментів, які можуть стягуватися з відповідача, то вказана обставини жодних обмежень прав відповідача не несе, оскільки він в будь-який час може пред'явити відповідний позов про зменшення розміру аліментів, якщо сума платежів з його боку складе більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку. Тому вимоги позивача в частині визначеній та уточненій судом, є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам закону та принципу справедливості та розумності.

Оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору за вимогою про визнання батьківства, то вказані витрати суд на підставі ухвали суду від 16.03.2018 року вирішив компенсувати за рахунок держави (а.с.26).

На підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору у всіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, а відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, визначеному КМУ. До цього часу вказаний порядок КМУ не прийнятий, у зв'язку з чим судові витрати по справі, які складаються із несплаченого судового збору, слід компенсувати за рахунок держави.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, ч.6 ст.141,ст.ст. 259, 263-265, 268, п.1 ч.4 ст.274 ЦПК України, ст.ст. 128, 180, ч.3 ст. 181, ст.182, ч.1 та ч.5 ст. 183 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП - НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, в`їзд РазінаАДРЕСА_1) батьком малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Після набрання рішенням суду законної сили направити його копію до відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Дергачівському та Золочівському районах головного територіального управління юстиції у Харківській області для внесення змін у актовий запис №84 від 20.12.2016 року про народження ОСОБА_3, а саме внести зміни в графу батько, виключивши наявні відомості з Лохман Романа Миколайовича , внесені на підставі ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України, на встановлені рішенням суду ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Після набрання рішенням законної сили направити його копію до управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Харківської області (код ЄДРПОУ - 03196452, адреса: 62203, Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, пл. Слобожанська, 2) для припинення виплат позивачу ОСОБА_1 державної соціальної допомоги на першу дитину одиноким матерям.

Стягувати із ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП - НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, в`їзд РазінаАДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, РНОКПП - НОМЕР_2) аліменти на утримання спільної малолітньої дитини сторін по справі: сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, у твердій грошовій сумі у розмірі 800,00 грн., щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, із щомісячною індексацією відповідно до закону, починаючи стягнення з 06.10.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 26.06.2018 року.

Суддя Золочівського районного суду Харківської області: ОСОБА_5.