Ухвала

від 13.06.2018 по справі 757/28984/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/28984/18-к

У Х В А Л А

13 червня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про накладення арешту на майно.

Обґрунтовуючи внесене клопотання, сторона кримінального провадження, вказує, що Департаментом з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001188 від 19.04.2017 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст.190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_5 за ч. 4 ст.190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_6 за ч. 4 ст.190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_7 за ч. 4 ст.190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 358 КК України та іншими фактами протиправних дій, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, 366-1, 366-1, ч. 3 ст. 27 ст. 190, ч.5 ст.27 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 358 КК України.

Посилаючись на те, що з метою забезпечення збереження майна та в подальшому можливої його конфіскації виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке на праві власності належить ОСОБА_6 , слідчий просив клопотання задовольнити.

У засідання слідчий не з`явився звернувся до суду з заявою про розгляд клопотання за його відсутністю, на задоволенні клопотання наполягає.

Слідчий суддя, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна визнав можливим розгляд клопотання здійснювати без повідомлення власника майна.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, наданні органом досудового розслідування, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

07.06.2018 року у кримінальному провадженні № 42017000000001188 від 19.04.2017 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Санкцією ч. 4 ст. 190 КК України передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна.

За вимогами п. 3 ч. 2 та ч. 5 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, конфіскації майна як виду покарання, який накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно.

Крім того, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, враховуючи те, що майно, яке обліковуються на рахунках підозрюваної, до якого можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру, слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливого застосування до підозрюваної конфіскації майна, запобігання можливості його приховування та зникнення, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, вважає наявними підстави для накладення арешту на майно, оскільки незастосування такої заборони може привести до втрати, відчуження майна.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на земельні ділянки, які належать на праві власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- земельну ділянку кадастровий номер 3223151000:04:074:0058, площею 1.6298 га, дата державної реєстрації 22.12.2015, зареєстрована Управлінням Держгеокадастру у Броварському районі Київської області, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, адреса знаходження: Київська область., Обухівський район, підстава виникнення права власності наказ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність № 10-11704/15-16 сг;

- земельну ділянку кадастровий номер 1820987000:05:000:0276, площею 0.1 га, дата державної реєстрації 03.10.2015, орган, що здійснив державну реєстрацію -відділ Держземагенства у Брусилівському районі, цільове призначення для індивідуального дачного будівництва, адреса знаходження: Житомирська обл., Брусилівський р-н., Хомутецька с/рада, свідоцтво про право власності 49113730, видане 04.12.2015 Брусилівським районним управлінням юстиції Житомирської області;

- земельну ділянку кадастровий номер 3222480800:08:003:5039, площею 0,1га, дата державної реєстрації 24.03.2015, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки - Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі, цільове призначення для індивідуального садівництва, адреса знаходження: Київська обл., Києво-Святошинський р., Бузівська с/рада, свідоцтво про право власності НОМЕР_1 , видане 20.07.2015 державним реєстратором Києво-Святошинського районного управління юстиції, заборонивши право розпоряджатися будь-яким чином таким майном та відчужувати його.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня отримання її копії. Арешт може бути скасовано відповідно до ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя ОСОБА_1