Ухвала

від 07.06.2018 по справі 761/16936/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/16936/18

Провадження № 1-кс/761/11511/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представника особи, у володінні якої перебувають речі та документи - ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУГУ НП в Київській області ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110000000169 від 26.05.2016 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СУГУ НП в Київській області ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання мотивовано тим, що в провадженні Слідчого управління ГУНП в Київській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 12016110000000169, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Встановлено, що відповідно до розпорядження Ради Міністрів УРСР від 17.07.1985 № 422-р ІНФОРМАЦІЯ_2 (в подальшому перейменована на ІНФОРМАЦІЯ_3 ) надано в постійне користування земельну ділянку площею 6,5 га для розширення піонерського табору « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

На виконання вказаного розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_5 15.08.1985 було здійснено відвід земельної ділянки в натурі у постійне користування ІНФОРМАЦІЯ_2 під будівництво піонерського табору « ІНФОРМАЦІЯ_4 » площею 6,5 га із земель землекористування ІНФОРМАЦІЯ_6 . Межі земельної ділянки було закріплено межовими знаками встановленого зразка у відповідності з доданою схемою-креслення, про що було складено акт від 15.08.1985 за участі членів комісії.

ІНФОРМАЦІЯ_7 у 1985 році видано Державний акт серії Б №086094 на право користування землею, яким за ІНФОРМАЦІЯ_8 закріплено в безстрокове і безоплатне користування земельну ділянку площею 6,5 га для розширення та реконструкції піонерського табору в межах згідно з планом землекористування. Державний акт серії Б №086094 на право користування землею зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею за №67.

Статтею 22 Земельного кодексу ІНФОРМАЦІЯ_9 (в редакції, чинній з 01.01.1971 по 14.03.1991), затвердженого Законом УРСР від 08.07.1970, передбачено, що право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 15 Земельного кодексу ІНФОРМАЦІЯ_9 від 08.07.1970 та ч.ч.1, 2 ст.7 Земельного кодексу ІНФОРМАЦІЯ_9 від 18.12.1990 користування землею може бути постійним або тимчасовим, при цьому постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку.

Згідно з ч.ч.1-3 ст. 16 Земельного кодексу ІНФОРМАЦІЯ_9 від 08.07.1970 надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення.

Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і ІНФОРМАЦІЯ_9 .

У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок вказується мета, для якої вони надаються, і основні умови користування землею.

Частиною 1 ст. 20 Земельного кодексу ІНФОРМАЦІЯ_9 від 08.07.1970 встановлено, що відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР.

Тобто, з моменту отримання акту на право постійного користування землею ІНФОРМАЦІЯ_10 є належним користувачем земельної ділянки площею 6,5 га, наданої їй у постійне користування у встановлених межах в АДРЕСА_1 (нині Солов`яненка).

На цій земельній ділянці було проведено реконструкцію піонерського табору « ІНФОРМАЦІЯ_4 », про що свідчить Акт державної приймальної комісії про прийняття закінченого будівництва об`єкту в експлуатацію, затвердженого рішенням ІНФОРМАЦІЯ_11 від 04.07.1988 №170.

Таким чином, на вказаній земельній ділянці, закріпленій за ІНФОРМАЦІЯ_8 , з 1988 року було розташовано діючий піонерський табір « ІНФОРМАЦІЯ_4 » АН УРСР.

Розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_12 від 28.03.1990 №368 «Про створення Лікувально-профілактичного комплексу» було реорганізовано піонерський табір « ІНФОРМАЦІЯ_4 » АН УРСР і передано його з балансу Житлово-комунальної контори №2 АН УРСР на баланс Лікувально-профілактичного об`єднання « ІНФОРМАЦІЯ_13 » АН УРСР та перейменовано його у піонерський табір «Ясний» Лікувально-профілактичного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_13 » АН УРСР.

Зважаючи на те, що у 1994 році Акціонерне товариство закритого типу « ІНФОРМАЦІЯ_13 » (далі АТЗТ « ІНФОРМАЦІЯ_13 ») незаконно заволоділа цілісним майновим комплексом ЛПК « ІНФОРМАЦІЯ_13 », ІНФОРМАЦІЯ_10 звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.

Після численних судових засідань Арбітражний суд м. Києва 29.11.2000 прийняв рішення про виселення АТЗТ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » з приміщень Державного підприємства ЛПК « ІНФОРМАЦІЯ_13 » ІНФОРМАЦІЯ_10 та зобов`язав повернути державне майно ІНФОРМАЦІЯ_14 .

Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_15 від 14.02.2002 вносились виправлення до вказаного рішення і в 2002 році було розпочато виконавче провадження з виконання рішення суду.

Виконавче провадження постійно зупинялося із-за різних скарг, і тільки в 2012 році виконавчою службою було повернуто до сфери управління ІНФОРМАЦІЯ_10 цілісний майновий комплекс ЛПК « ІНФОРМАЦІЯ_13 ».

В подальшому, при здійсненні заходів щодо державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомості цілісного майнового комплексу ЛПК « ІНФОРМАЦІЯ_13 » та всіх його будівель і споруд виявилось, що земельна ділянка, надана у постійне користування ІНФОРМАЦІЯ_14 в АДРЕСА_1 , перебуває у користуванні інших землекористувачів. Зважаючи на що, ІНФОРМАЦІЯ_10 звернулася з позовом до Господарського суду Київської області.

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.03.2014 у справі № 911/4590/13, що набрало законної сили, позов ІНФОРМАЦІЯ_10 до ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено повністю, визнано незаконним та скасовано рішення ІНФОРМАЦІЯ_16 від 27.12.2008 №5/3 «Про надання земельної ділянки дитячому оздоровчо-лікувальному комплексу санаторного типу « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та визнано недійсним виданий Дитячому оздоровчо-лікувальному комплексу санаторного типу « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Державний акт на право постійного користування землею І-КВ №001313 від 08.02.2002, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №416.

Вказаним рішенням суду встановлено законність перебування у постійному користуванні ІНФОРМАЦІЯ_10 земельної ділянки, площею 6,5 га в смт. Козин Обухівського району Київської області.

Разом з тим встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 були прийняті рішення від 16 грудня 2009 року № 12 «Про припинення права постійного користування земельними ділянками АТЗТ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » та надання дозволу гр. ОСОБА_5 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою на правах оренди», від 31 серпня 2010 року №22/68 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_5 на викуп земельної ділянки та виготовлення звіту по експертній грошовій оцінці земельної ділянки з метою її подальшого викупу», від 26 жовтня 2010 року № 10/25 «Про викуп земельної ділянки гр. ОСОБА_5 » та укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки від 05 листопада 2010 року між ІНФОРМАЦІЯ_17 та громадянином ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за номером 4140.

Зазначеними вище рішеннями та договором купівлі-продажу порушено цивільні права і обов`язки ІНФОРМАЦІЯ_10 як законного землекористувача, оскільки земельну ділянку, яка закріплена за ІНФОРМАЦІЯ_10 на праві постійного користування для розміщення піонерського табору « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Лікувально-профілактичного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_13 » АН УРСР, передано в користування іншому землекористувачу із порушенням положень Земельного кодексу України та інших нормативно-правових актів України без припинення права постійного користування вказаною землею ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Також встановлено, що 09.11.2009 громадянином ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу дитячого оздоровчого табору « ІНФОРМАЦІЯ_4 » з громадянкою ОСОБА_7 , яка набула права власності на майно вказаного табору на підставі рішенням ІНФОРМАЦІЯ_18 від 17.03.2008 (справа №2-916 за позовом компанії « ІНФОРМАЦІЯ_19 » до ОСОБА_7 про визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до компанії « ІНФОРМАЦІЯ_19 » та ІНФОРМАЦІЯ_10 про визнання права власності). Разом з тим, в подальшому вказане судове рішення скасоване апеляційною інстанцією.

Зокрема, відповідно до ухвали Апеляційного суду м. Києва від 22.12.2009 по справі №22-9055 (за апеляційною скаргою прокурора Святошинського району м. Києва на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17.03.2008) апеляційну скаргу прокурора Святошинського району м. Києва задоволено частково, вказане рішення ІНФОРМАЦІЯ_18 скасовано, справу направити на новий розгляд до того ж суду першої інстанції в іншому складі.

Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_18 від 02.02.2011 по справі №2-568/11 (за позовом компанії « ІНФОРМАЦІЯ_19 » до ОСОБА_7 про визнання права власності) позовну заяву компанії « ІНФОРМАЦІЯ_19 » до ОСОБА_7 про визнання права власності залишено без розгляду, в зв`язку з неявкою позивача на судове засідання (відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 06.04.2011 по справі №2-1604/11 (за позовом « ІНФОРМАЦІЯ_19 » до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , про визнання права власності на нерухоме майно, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до « ІНФОРМАЦІЯ_19 » про визнання права власності на нерухоме майно) позов « ІНФОРМАЦІЯ_19 » до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 про визнання права власності на нерухоме майно, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до « ІНФОРМАЦІЯ_19 » про визнання права власності на нерухоме майно залишено без розгляду, в зв`язку з неявкою позивачів на судові засідання.

Постановою ІНФОРМАЦІЯ_20 від 17.01.1991 «Про статус ІНФОРМАЦІЯ_2 » закріплено за ІНФОРМАЦІЯ_8 всі основні фонди та інше державне майно, що знаходилось на той час у користуванні її установ та організацій дослідно-виробничої бази.

Указом Президента України від 20.01.1992 №43 «Про забезпечення діяльності та розвитку ІНФОРМАЦІЯ_21 » передано ІНФОРМАЦІЯ_21 у безстрокове користування будинки, устаткування та інше закріплене за нею державне майно на підставі постанови Президії Верховної Ради УРСР від 17.01.1991 «Про статус ІНФОРМАЦІЯ_2 » та встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_21 використовує передане їй майно за своїм розсудом у межах, визначених її Статутом, без зміни форми його власності.

Частиною 10 ст. 15 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (в редакції, чинній на момент прийняття спірних рішень) визначено, що держава передає академіям у безстрокове безоплатне користування без права зміни форми власності основні фонди, а також обігові кошти. Земельні ділянки надаються академіям у постійне користування або в оренду відповідно до земельного законодавства України.

Приписами пункту «ґ» ч.3 ст.84 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірних рішень) встановлено, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, ІНФОРМАЦІЯ_14 , державних галузевих академій наук.

Згідно з пунктом «е» ч.4 ст.84 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірних рішень) встановлено, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, ІНФОРМАЦІЯ_14 , державних галузевих академій наук.

Оскільки на момент прийняття ІНФОРМАЦІЯ_22 спірних рішень, земельна ділянка 6,5 га в смт. Козин Обухівського району Київської області належала до земель державної власності, переданих ІНФОРМАЦІЯ_10 в безстрокове використання і без права зміни форми її власності, то відповідно до пункту «ґ» ч.3 та пункту «е» ч.4 ст.84 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірних рішень) така земельна ділянка не могла передаватись ні в приватну, ні в комунальну власність.

Окрім того, відповідно до пункту «а» ст.141 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірних рішень) право користування земельною ділянкою чи її частиною може припинятися у разі добровільної відмови від земельної ділянки.

Таке припинення згідно приписів ч.ч.3, 4 ст. 142 ЗК України (в редакції, чинній на момент прийняття спірних рішень) провадиться за заявою землекористувача до власника земельної ділянки і власник земельної ділянки приймає відповідне рішення, про що повідомляє органи державної реєстрації.

НАН України не зверталась до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою 6,5 га в смт. Козин Обухівського р-ну Київської області.

Варто також зауважити, що відповідно до ч. 2 ст. 149 ЗК України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів.

Приписами частини 3 ст. 5 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності ІНФОРМАЦІЯ_14 , ІНФОРМАЦІЯ_23 та статусу їх майнового комплексу» встановлено, що вилучення земельних ділянок ІНФОРМАЦІЯ_14 та ІНФОРМАЦІЯ_23 може здійснюватися лише за згодою ІНФОРМАЦІЯ_24 відповідно до Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 10 ст. 149 ЗК України у разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

Разом з тим, до ІНФОРМАЦІЯ_25 відповідного звернення від ІНФОРМАЦІЯ_26 не надходило, письмова згода ІНФОРМАЦІЯ_25 на вилучення (викуп) земельної ділянки 6,5 га в смт. Козин Обухівського району Київської області не надавалася. У судовому порядку це питання також не вирішувалося.

21.11.2001 на підставі рішення виконкому ІНФОРМАЦІЯ_26 за № 513 земельну ділянку площею 6,4 га, яка знаходиться на території АДРЕСА_2 , передано в постійне користування АТЗТ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) та видано державний акт на право постійного користування від 08.02.2002 (серії І-КВ № 001313).

Відповідно до висновку експерту № 16092/16-41 від 16.01.2017 земельна ділянка площею 6,5 га, яку відчужено на користь ОСОБА_5 та якою на праві постійного користування від 1985 року на підставі державного акту на право постійного користування землею за серією Б № 086094 користується ІНФОРМАЦІЯ_10 повністю накладаються.

23.03.2018 року до ІНФОРМАЦІЯ_26 направлено запит щодо надання можливості для ознайомлення із матеріалами генерального плану та інших документів, якими регламентовано межі населеного пункту та функцій не призначення земельних ділянок. До 10.04.2018 відповідь не надано.

Для повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, органу досудового розслідування необхідно отримати доступ до документів, які знаходяться у володінні службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме до: генерального плану ІНФОРМАЦІЯ_1 та інші документи, якими регламентовано межі населеного пункту та функційне призначення земельних ділянок, які діяли в 2001 році.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.

Представник особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, до яких планується отримати доступ, в судовому засіданні з приводу клопотання слідчого заперечував.

Вивчивши клопотання та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, заслухавши думку слідчого та представника особи у володінні якої перебувають речі та документи, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Положеннями ст. 132 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 160 КПК України у клопотанні зазначаються можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 7 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

Згідно практики Європейського суду з прав людини під поняттям необхідності слід розуміти, що втручання відповідає нагальній суспільній необхідності та що воно пропорційне з правомірною метою, яку планується досягти (п. 67 справи «ОЛССОН (OLSSON) проти Швеції», п. 44 справи «Камензинд проти Швейцарії» та інші).

Також, з метою дотримання принципу верховенства права, органи влади повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання та збереження доказів, які стосуються події злочину. Це не є обов`язком досягнення результату, але обов`язком вжиття заходів. Зазначені усталені принципи були висловлені, у тому числі, у справах: «Холодков і Холодкова проти України» (заява 29697/08, рішення від 07 травня 2015 року), «Сердюк проти України» (заява 61876/08, рішення від 12 березня 2015 року), «Мащенко проти України» (заява №42279/08, рішення від 11 червня 2015 року).

Як встановлено слідчим суддею та вбачається з матеріалів кримінального провадження, які долучені до клопотання, в провадженні Слідчого управління ГУНП в Київській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 12016110000000169, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення за яким відкрите кримінальне провадження та в межах якого подано вказане клопотання, слідчий суддя вважає, що вказані слідчим у клопотанні документи можуть бути використані як докази у даному кримінальному провадженні.

Слідчим суддею встановлено, що зазначені в клопотанні обставини та надані до нього докази дають достатньо підстав вважати, що неможливо іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою вказаних слідчим документів, у зв`язку з чим необхідно надати до вказаних документів тимчасовий доступ з можливістю їх вилучення.

Керуючись вимогами ст. ст. 132, 159 - 164 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Надати дозвілслідчому СУГУ НПв Київськійобласті ОСОБА_3 на тимчасовийдоступ доречей тадокументів,які знаходятьсяу володінніслужбових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 ,місцезнаходження: АДРЕСА_3 ,з можливістювилучення належнимчином завіренихкопій наступних документів, а саме: генерального плану ІНФОРМАЦІЯ_1 та інші документи, якими регламентовано межі населеного пункту та функціональне призначення земельних ділянок, які діяли в 2001 році.

Строк дії ухвали не може перевищувати одного місяця з дня її постановлення.

Роз`яснити особі, у володінні якої перебувають речі та документи, що відповідно до ч. 1 ст. 166 КПК України, у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

Ухвала слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її проголошення в частині надання дозволу на вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність.

В іншій частині ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1