Рішення

від 21.06.2018 по справі 905/900/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.06.2018 Справа № 905/900/18

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Поліщук А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Таффі плюс» , відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Бізнес-груп» про визнання недійсним правочину про відступлення права вимоги № ТБГ-18-05-04 від 04.05.2018р., за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таффі плюс» до ОСОБА_1 акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Бізнес-груп» про стягнення заборгованості за Договором про відступлення права вимоги №ТБГ-18-05-04 від 04.05.2018 та суми штрафу у загальному розмірі НОМЕР_1 грн. 26 коп.

За участю представників сторін:

від позивача (за первісним позовом) - ОСОБА_2 (за довіреністю);

від відповідача 1(за первісним позовом) - ОСОБА_3В.(за довіреністю);

від відповідача 2 (за первісним позовом) - не з'явились;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача (за зустрічним позовом) - не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» звернувся до господарського суду Донецької області до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Таффі плюс» до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Бізнес-Групп» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №ТБГ-18-05-04 від 04.05.2018, що укладений між ТОВ «Трейд-Бізнес-Групп» та ТОВ «Таффі плюс» .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те що, відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Таффі плюс» не є фінансовою установою відповідно до чинного законодавства, з огляду на що, не має права надавати будь-які фінансові послуги, зокрема, укладати договір факторингу, яким є договір про відступлення права вимоги №ТБГ-18-05-04 від 04.05.2018.

Ухвалою суду від 21.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/900/18; справу №905/900/18 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

25.05.2018 до суду в рамках справи №905/900/18 надійшов зустрічний позов від Товариства з обмеженою відповідальністю «Таффі плюс» до ОСОБА_1 акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» про стягнення заборгованості в сумі 850650479,39 грн. та штрафу в сумі 170130095,87 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Таффі плюс» посилається на неналежне виконання ОСОБА_1 акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат» умов трьохстороннього договору про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) №ТБГ-18-04-23 від 23.04.2018 в частині сплати винагороди, зобов'язання за яким було передано відповідно до умов договору про відступлення права вимоги №ТБГ-18-05-04 від 04.05.2018 Товариству з обмеженою відповідальністю «Таффі плюс» .

Ухвалою суду від 30.05.2018 судом прийнятий зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таффі плюс» до ОСОБА_1 акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» про стягнення заборгованості в сумі 850650479,39 грн. та штрафу в сумі 170130095,87 грн. до спільного розгляду з первісним позовом у справі №905/900/18. Вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд-Бізнес-Групп .

11.06.2018 від представника позивача (за первісним позовом), через канцелярію господарського суду Донецької області, надійшли: відзив на зустрічну позовну заяву та заява про розгляд справи у п'ятиденний строк.

У відзиві на зустрічний позов б/н від 12.06.2018 Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» проти задоволення зустрічного позову заперечило, оскільки вважає, що договір про відступлення права вимоги №ТБГ-18-05-04 від 04.05.2018 є недійсним.

11.06.2018 від представника відповідача 1 (за первісним позовом), через канцелярію господарського суду Донецької області, надійшли: заява про розгляд справи у п'ятиденний строк та клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У відзиві на позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «Таффі плюс» проти задоволення первісного позову заперечує, вважає що договір про відступлення права вимоги №ТБГ-18-05-04 від 04.05.2018 не є договором факторингу, оскільки за зазначеним договором жодна із сторін не передає грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а зміна кредитора в зобов'язанні не змінило обсягу прав та обов'язків ОСОБА_1 акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» , отже його права та законні інтереси не були порушені.

11.06.2018 від представника відповідача 2 (за первісним позовом), через канцелярію господарського суду Донецької області, надійшли: пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у п'ятиденний строк та розгляд справи без участі представника.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.06.2018 відмовлено у задоволенні клопотання сторін про розгляд справи у п'ятиденний строк у зв'язку з необґрунтованістю та закрито підготовче провадження. Розгляд справи по суті призначено на 21.06.2018.

Представник ОСОБА_1 акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» в судовому засіданні наполягав на задоволенні первісних позовних вимог та заперечував проти задоволення зустрічних позовних вимог.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Таффі плюс» в судовому засіданні заперечував проти задоволення первісних позовних вимог та наполягав на задоволенні зустрічних позовних вимог.

Представник відповідача 2 за первісним позовом (третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом) Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Бізнес-Групп» в судове засідання не з'явився. У відзиві на позовну заяву ТОВ просило відмовити в задоволенні первісних позовних вимог, у зв'язку з тим, що їм не було порушено майнових прав позивача за первісним позовом, а договір про відступлення права вимоги №ТБГ-18-05-04 від 04.05.2018 не є факторингом. Крім того, відповідач 2 просив розглядати справу у відсутності його представника, також надав пояснення щодо зустрічного позову та просив задовольнити зустрічний позов в повному обсязі.

Згідно ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.02.2017 у справі № 905/2915/17 стягнуто з ОСОБА_1 акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Метінвест Холдинг заборгованість за Договором поставки №ГРД-01/10-5000 від 29.12.2010, стягнуто пеню в розмірі 853811595,38грн., 3% річних в розмірі 100275075,00грн

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Отже, рішення господарського суду від 27.02.2018 у справі № 905/2915/17 має преюдиціальне значення, а встановлені ними факти повторного доведення не потребують, тобто наявність у ОСОБА_1 акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» перед Товариством з обмеженою відповідальністю Метінвест Холдинг заборгованості з пені за Договором поставки №ГРД-01/10-5000 від 29.12.2010 складає 853811595,38 грн.

23.04.2018 між ОСОБА_1 акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат» (первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд-Бізнес-Групп» (новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Метінвест Холдинг (Кредитор) укладено трьохсторонній Договір про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) № ТБГ-18-04-23 за умовами якого первісний боржник переводить борг за Договором поставки №ГРД-01/10-5000 від 29.12.2010, що укладений між Первісним боржником та Кредитором, а Новий боржник приймає на себе зобов'язання Первісного боржника за Договором поставки №ГРД-01/10-5000 в частині зобов'язань ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» по сплаті пені в сумі 853811595,38 грн. стягнутої з ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» на користь ТОВ Метінвест Холдинг рішенням господарського суду Донецької області від 27.02.2018 у справі № 905/2915/17 (а.с.60).

Моментом переходу боргу от Первісного боржника до Нового боржника є дата підписання сторонами цього договору (п. 1.5 договору про переведення боргу).

Зобов'язання Первісного боржника перед Кредитором по сплаті пені у розмірі 853811595,38 грн. вважаються припиненими з дати підписання цього договору (п. 1.6 договору про переведення боргу).

За переведення боргу Первісний боржник сплачує Новому боржнику винагороду у розмірі 853811595,38 грн. Первісний боржник та Новий боржник погодили еквівалент зазначеної винагороди в іноземній валюті, а саме в доларах Сполучених Штатів Америки (англ. United States dollar), еквівалент якої складає 32615049,10 доларів Сполучених Штатів Америки за офіційним курсом Національного банку України на 23.04.2018 (2617,8455 гривень за 100 доларів). Первісний боржник та Новий боржник визначають, що грошове зобов'язання Первісного боржника перед Новим боржником як еквівалент 32615049,10 доларів Сполучених Штатів Америки (п. 2.1. договору про переведення боргу).

Первісний боржник зобов'язаний оплатити Новому боржнику еквівалент грошового зобов'язання (винагороди) в доларах Сполучених Штатів Америки протягом 2 днів з моменту вступу в силу цього Договору. Сума винагороди, що підлягає сплаті у гривнях, визначається Первісним боржником за офіційним курсом доларів Сполучених Штатів Америки, який встановлений Національним банком України на день здійснення платежу (п. 2.2. договору про переведення боргу).

Згідно п. 4.3. договору про переведення боргу у разі несвоєчасного виконання своїх зобов'язань за п. 2.1.-2.2 цього договору Первісний боржник зобов'язаний сплатити Новому Боржнику штраф в розмірі 20% річних від суми невиконаного грошового зобов'язання (еквівалент винагороди в доларах Сполучених Штатів Америки на дату підписання цього договору), що становить еквівалент 6523009,82 доларів Сполучених Штатів Америки. Первісний боржник зобов'язаний сплатити штраф Новому Боржнику в день виникнення обставин несвоєчасного виконання грошового зобов'язання Первісного боржника за п. 2.1.-2.2 цього договору. Сума штрафу, що підлягає сплаті у гривнях, визначається Первісним боржником за офіційним курсом доларів Сполучених Штатів Америки, який встановлений Національним банком на день здійснення платежу.

Цей договір вважається укладеним, вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками і скріплення печатками Сторін і діє до завершення виконання Сторонами зобов'язань за ним (п. 5.1. договору про переведення боргу).

Новий боржник має право передавати третім особам повністю або частково свої права та обов'язки за цим договором без попередньої згоди інших сторін (п. 6.4. договору про переведення боргу).

Згідно акту прийому-передачі оригіналів документів за Договором про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) № ТБГ-18-04-23 від 24.04.2018 Первісний боржник передав Новому боржнику всі оригінали та/або належним чином завірені копії документів, що підтверджують право вимоги Кредитора, що існують на дату укладання Договору про переведення боргу (заміни сторони в зобов'язанні) №ТБГ-18-04-23 від 23.04.2018, включаючи право вимоги виконання зобов'язань за Договором на суму 853811595,38 грн. (а.с.63).

04.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд-Бізнес-Групп» , (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таффі плюс» (Новий кредитор) було укладено Договір про відступлення права вимоги № ТБГ-18-05-04 (договір про відступлення права вимоги) за умовами якого Кредитор передає (відступає) Новому кредитору всі права вимоги, існуючі на дату договору або які можуть виникнути в майбутньому у кредитора до боржника ОСОБА_1 акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» по договору від 23.04.2018 № ТБГ-18-04-23 на загальну суму еквівалентну 39 138 058,92 доларів Сполучених Штатів Америки, в тому числі право вимоги виконання грошових зобов'язань по договору від 23.04.2018 №ТБГ-18-04-23 на суму еквівалентну 32615049,10 доларів Сполучених Штатів Америки по сплаті винагороди, а також право вимоги виконання грошових зобов'язань на суму еквівалентну 6523009,82 доларів Сполучених Штатів Америки по сплаті штрафу, передбаченому п. 4.3. договору від 23.04.2018 № ТБГ-18-04-23 (а.с.65).

Моментом переходу (відступлення) прав вимоги від Кредитора до Нового кредитора є дата підписання Сторонами цього Договору (п. 3 Договору про відступлення права вимоги).

Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» надало згоду на укладення Договору відступлення права вимоги, що підтверджується листом від 03.05.2018 № 01/266 (а.с.64).

Згідно акту прийому-передачі оригіналів документів від 07.05.2018 за Договором про відступлення права вимоги №ТБГ-18-05-04 від 04.05.2018 Кредитор передав Новому кредитору всі оригінали та/або належним чином завірені копії документів, що підтверджують право вимоги до ОСОБА_1 акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» по договору про переведення боргу (заміни сторони в зобов'язанні) №ТБГ-18-04-23 від 23.04.2018 на загальну суму еквівалентну 39 138 058,92 доларів Сполучених Штатів Америки, в тому числі право вимоги виконання грошових зобов'язань по договору від 23.04.2018 № ТБГ-18-04-23 на суму еквівалентну 32615049,10 доларів Сполучених Штатів Америки по сплаті винагороди, а також право вимоги виконання грошових зобов'язань на суму еквівалентну 6523009,82 доларів Сполучених Штатів Америки по сплаті штрафу, передбаченому п. 4.3. договору від 23.04.2018 № ТБГ-18-04-23 (а.с.68).

З матеріалів справи вбачається, що позивач за первісним позовом листом від 07.05.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Бізнес-Групп» був повідомлений про те, що права вимоги по договору від 23.04.2018 №ТБГ-18-04-23 на суму еквівалентну 32615049,10 доларів Сполучених Штатів Америки по сплаті винагороди, а також право вимоги виконання грошових зобов'язань на суму еквівалентну 6523009,82 доларів Сполучених Штатів Америки по сплаті штрафу відступлене Товариству з обмеженою відповідальністю «Таффі плюс» на підставі Договору про відступлення права вимоги №ТБГ-18-05-04 від 04.05.2018 (а.с.69).

08.05.2018 ТОВ «Таффі плюс» звернулось до ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з вимогою виконати взяті на себе грошові зобов'язання шляхом сплати грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Таффі плюс» у сумі еквівалентної 32615049,10 доларів Сполучених Штатів Америки по сплаті винагороди, а також право вимоги виконання грошових зобов'язань на суму еквівалентну 6523009,82 доларів Сполучених Штатів Америки по сплаті штрафу (а.с.79).

Листом від 10.05.2018 №01/291 ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» повідомило ТОВ «Таффі плюс» , що не має фінансової можливості перерахувати борг по Договору №ТБГ-18-04-23.

Вважаючи порушеними свої права, Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» , звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №ТБГ-18-05-04 від 04.05.2018, в свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю «Таффі плюс» звернулось з зустрічним позовом про стягнення з ОСОБА_1 акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» заборгованості в сумі 850650479,39 грн. та штрафу в сумі 170130095,87 грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В обґрунтування вимог за первісним позовом, позивач посилається на те, що укладений між відповідачами за первісним позовом Договір про відступлення права вимоги №ТБГ-18-05-04 від 04.05.2018 є договором факторингу і оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Таффі плюс» не є фінансовою установою та не має ліцензії з надання фінансових послуг, це Товариство не може бути стороною даного договору, тому вказаний договір на підставі ст. 227 Цивільного кодексу України підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.

За змістом ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, проте позивачем за первісним позовом не доведено суду в чому саме полягає порушення його прав внаслідок укладання спірного договору №ТБГ-18-05-04 від 04.05.2018, навпаки в матеріалах справи наявна згода ОСОБА_1 акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» (лист від 03.05.2018 № 01/266, а.с.64) на укладання між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд-Бізнес_групп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таффі плюс» договору про відступлення права вимоги, при цьому зміна кредитора в зобов'язанні не змінило обсягу прав та обов'язків ОСОБА_1 акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» .

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В силу припису статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Таким чином, заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Глава 47 ЦК України регулює загальні положення про зобов'язання, зокрема положення щодо порядку та підстави заміни сторін у зобов'язанні.

Загальні підстави та порядок заміни кредитора у зобов'язанні визначені ст. 512 Цивільного кодексу України, в силу якої кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).

Відступлення права вимоги (цесія) за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Договір відступлення права вимоги може бути як безоплатним, так і оплатним.

У останньому випадку на відносини цесії розповсюджуються положення про договір купівлі-продажу, оскільки ст. 656 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Норми цивільного права не встановлюють суб'єктних обмежень як щодо договору купівлі-продажу права вимоги, так і до договору відступлення права вимоги, адже ці договори за своєю правовою суттю є цивільно-правовими зобов'язаннями сторін та не мають відношення до спеціальних галузей права, тож регулюються цивільним законодавством.

Разом з тим, відносини факторингу регулюються нормами глави 73 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ст. 1079 Цивільного кодексу України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.

Водночас щодо суб'єктного складу таких правовідносин у частині третій статті 1079 ЦК України, зазначено, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

За змістом п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , факторинг є фінансовою послугою. Фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів (п. 5 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Разом з тим, законодавець визначив факторинг, як кредитну операцію, про що зазначено у ст. 49 Закону України Про банки та банківську діяльність .

Виходячи із системного аналізу зазначених норм матеріального законодавства, договір факторингу, як договір фінансової послуги, спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Зазначена послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором.

Відмежування вказаного договору від інших подібних договорів, визначає необхідність застосування спеціальних вимог законодавства, в тому числі відносно осіб, які можуть виступати фактором.

Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Сам же договір факторингу у нормі ст. 1077 Цивільного кодексу України визначений як фінансування під відступлення права грошової вимоги та вже передбачає, що відступлення права вимоги є наслідком та лише складовою частиною цієї господарської операції, що полягає в забезпеченні виконання зобов'язання під фінансування.

Однією із відмінних ознак факторингу від інших правочинів, які передбачають відступлення право вимоги, є передача грошових коштів у розпорядження клієнта за плату, тобто взамін права вимоги, клієнт отримує від фактора послугу, що полягає в передачі грошових коштів у розпорядження клієнта, з обов'язком клієнта оплатити користування ними.

При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу.

У разі ж якщо договором передбачено відступлення первісним кредитором права вимоги до боржника новому кредитору з обов'язком нового кредитора сплатити за це первісному кредитору відповідні грошові кошти, та не передбачено зворотного обов'язку первісного кредитора з оплати новому кредитору відповідної плати за надання грошових коштів взамін відступленої вимоги, то такий договір не може бути визнаний договором факторингу, а є за правовою природою оплатним договором відступлення права вимоги (цесії).

Договір факторингу та купівлі-продажу права грошової вимоги мають відмінності і у строках дії таких договорів. Договір купівлі-продажу права грошової вимоги припиняє свою дію після того, як первісний кредитор передав новому кредитору право вимоги до боржника, а новий кредитор оплатив її вартість. Договір факторингу діє і після того як фактор оплатив клієнту вартість грошової вимоги, а клієнт передав фактору право грошової вимоги до третіх осіб, до моменту коли боржник (або клієнт, в разі якщо це передбачено договором факторингу) виплатить факторові кошти за первісним договором.

Між договором про відступлення права вимоги та договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) є лише одна спільна риса - вони базуються на заміні кредитора у зобов'язанні (відступленні права вимоги).

Виходячи з того, що правова природа договору визначається з огляду на його зміст, суд при його правовій оцінці повинен дослідити його умови, права та обов'язки сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і настання певних правових наслідків.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №910/2489/17.

Договором про відступлення права вимоги №ТБГ-18-05-04 від 04.05.2018 визначено, що він укладений у відповідності до ст.ст.512-519 Цивільного кодексу України. Водночас, відносини факторингу регулюються нормами глави 73 Цивільного кодексу України.

Проаналізувавши зміст укладеного Договору про відступлення права вимоги №ТБГ-18-05-04 від 04.05.2018, суд дійшов висновку, що вказаний Договір є оплатним договором відступлення права вимоги, а не договором факторингу, оскільки за укладеним договором жодна із сторін не передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а також спірний договір не є договором про надання фінансової послуги в розумінні Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг .

З огляду на вищезазначене, доводи ОСОБА_1 акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» про те, що оспорюваний правочини є договором факторингу, за яким надано фінансову послугу без відповідного дозволу (ліцензії), що є підставою для визнання його недійсним згідно з ч. 1 ст. 227 Цивільного кодексу України визнаються судом безпідставними, необґрунтовані та такими, що спростовуються наявними матеріалами справи.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позововні вимоги ОСОБА_1 акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Таффі плюс» до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Бізнес-Групп» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №ТБГ-18-05-04 від 04.05.2018, що укладений між ТОВ «Трейд-Бізнес-Групп» та ТОВ «Таффі плюс» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо зустрічного позову ТОВ «Таффі плюс» до ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» , то суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 520 Цивільного кодексу України визначено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

У відповідності до положення cт. 521 Цивільного кодексу України форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 cт. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні учиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Отже, у зв'язку з укладенням 23.04.2018 договору про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) № ТБГ-18-04-23 відбулась заміна боржника у зобов'язанні, а саме заміна Первісного боржника (ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» ) на Нового боржника (ТОВ відповідальністю «Трейд-Бізнес-Групп» ) у зобов'язанні щодо сплати Кредитору (ТОВ Метінвест Холдинг ) грошових коштів у розмірі 853811595,38 грн., одночасно за умовами цього договору виникло грошове зобов'язання Первісного боржника перед Новим боржником з оплати винагороди у сумі, еквівалентній 32615049,10 доларів Сполучених Штатів Америки протягом 2 дні з моменту вступу в силу договору (23.04.2018), а у випадку невиконання цього зобов'язання і штрафу у еквіваленті 6523009,82 доларів Сполучених Штатів Америки (п. 4.3 договору).

Ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із правових наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пеня це неустойка, що обчислюється у відсотках від суминесвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Доказів сплати ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» на користь ТОВ «Трейд-Бізнес-Групп» винагороди у сумі, еквівалентній 32615049,10 доларів Сполучених Штатів Америки протягом 2 дні з моменту вступу в силу договору від 23.04.2018 про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) № ТБГ-18-04-23 суду не надано, отже Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд-Бізнес-Групп» правомірно нарахований штраф у еквіваленті 6523009,82 доларів Сполучених Штатів Америки (20 % від суми боргу).

У відповідності до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Як встановлено судом, згідно договору про відступлення права вимоги №ТБГ-18-05-04 від 04.05.2018 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таффі плюс» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Бізнес-Групп» перейшли всі права вимоги до ОСОБА_1 акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» по договору № ТБГ-18-04-23 від 23.04.2018, таким чином Товариство з обмеженою відповідальністю «Таффі плюс» має право на стягнення з ОСОБА_1 акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» суми винагороди в еквіваленті 32615049,10 доларів Сполучених Штатів Америки та штрафу у еквіваленті 6523009,82 доларів Сполучених Штатів Америки.

Суд зазначає, що відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом

Статтею 533 Цивільного кодексу України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно з частиною другою статті 524 Цивільного кодексу України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Отже, положення чинного законодавства визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни Національним банком України курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Станом на 24.05.2018 (дата складання зустрічної позовної заяви) сума заборгованості

ОСОБА_1 акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Таффі плюс» складає заборгованість в розмірі 850650479,39 грн. (32615049,10 доларів США х 26,081533 курс НБУ встановлений станом на 24.05.2018) та штраф в розмірі 170130095,87 грн. (6523009,82 доларів США х 26,081533 курс НБУ встановлений станом на 24.05.2018) .

На підставі вищевикладеного, позивачем за зустрічним позовом належними засобами доказування доведено наявність правових підстав для стягнення з відповідача за зустрічним позовом заборгованості в сумі 850650479,39 грн. та штрафу в сумі 170130095,87 грн., у зв'язку з чим вимоги позивача за зустрічним позовом визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовій збір відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України за первісним та зустрічним позовом покладається на Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» .

Керуючись статтями 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р I Ш И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог за первісним позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Таффі плюс» , відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Бізнес-груп» про визнання недійсним правочину про відступлення права вимоги № ТБГ-18-05-04 від 04.05.2018р.

Позовні вимоги за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таффі плюс» до ОСОБА_1 акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд -Бізнес- Групп» про стягнення заборгованості за Договором про відступлення права вимоги №ТБГ-18-05-04 від 04.05.2018 та суми штрафу у загальному розмірі НОМЕР_1 грн. 26 коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» (51925, Дніпропетровська обл., місто Кам'янське, вул..Соборна, будинок 18-Б, код ЄДРПОУ 05393043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таффі плюс» (87513, м.Маріуполь, 26й кварталАДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 41838920):

- заборгованість за договором у розмірі 850650479 (вісімсот п'ятдесят мільйонів шістсот п'ятдесят тисяч чотириста сімдесят дев'ять) грн.. 39 коп.

- суму штрафу у розмірі 170130095 (сто сімдесят мільйонів сто тридцять тисяч дев'яносто п'ять) грн.. 87 коп.

- витрати по сплаті судового збору у розмірі 616700 грн. (шістсот шістнадцять тисяч сімсот) грн.

Витрати по сплаті судового збору за подачу первісного позову залишити за позивачем ОСОБА_1 акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат» (51925, Дніпропетровська обл., місто Кам'янське, вул..Соборна, будинок 18-Б, код ЄДРПОУ 05393043).

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 21 червня 2018 року.

Повний текст рішення складено та підписано 27 червня 2018 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов