Рішення

від 14.06.2018 по справі 914/667/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2018р. Справа №914/667/18

місто Львів

За позовом: Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Центр транспортної логістики ПАТ Українська залізниця , м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Стоун Транс , м. Львів

про стягнення 96 336 грн. 35 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Залицайло М.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник (довіреність від 26.10.2017);

від відповідача: не з'явився

Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі філії Центр транспортної логістики , м. Київ звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Стоун Транс , м. Львів про стягнення 94 966 грн. 70 коп.

Ухвалою від 16.04.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.05.2018 року.

Ухвалою суду від 07.05.2018 підготовче засідання було відкладено на 22.05.2018.

З огляду на те, що за результатами підготовчого провадження було вирішено усі необхідні завдання, сторонами зазначено, що ними подані усі докази, які доводять обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, суд ухвалою від 22.05.2018 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 11.06.2018.

У зв'язку із відрядженням судді Мазовіти А.Б., ухвалою суду від 30.05.2018 дату підготовчого засідання було змінено на 14.06.2018.

Стороні роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 42, 46 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах, згідно умов якого відповідачу було надано відповідні послуги. Відповідач зобов'язувався проводити оплату наданих послуг в розмірах та строки, встановлені таким договором. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за надані послуги не виконав, на дату звернення до суду заборгованість становить 91 897 грн. 68 коп. За порушення строків оплати вартості послуг відповідачу нараховано 3 069 грн. 02 коп. пені. Таким чином, просив стягнути з відповідача на користь позивача борг у розмірі 94 966 грн. 70 коп. та судові витрати.

22.05.2018 представником позивача через канцелярію суду подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача основний борг в сумі 91 897 грн. 68 коп., пеню в сумі 4 438 грн. 67 коп.

Ухвалою від 22.05.2018 суд прийняв заяву про збільшення позовних вимог до розгляду.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, відзиву на позовну заяву не надав, доказів погашення заборгованості не представив, вимог ухвали суду не виконав, виклик у судове засідання надсилався за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказана ухвала також була розміщені на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України. Таким чином, в розумінні ст. 120, 122, 242 ГПК України відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

26 жовтня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Стоун Транс (замовник) та Публічним акціонерним товариством Українська залізниця в особі філії Центр транспортної логістики ПАТ Українська залізниця (виконавець) було укладено договір №6110/1055ЦТЛ-2016 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах.

За цим договором основний виконавець та співвиконавці зобов'язуються за плату і за рахунок замовника (відповідача) виконати або організувати виконання визначених цим договором послуг, пов'язаних з організацією внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів у напіввагонах співвиконавців.

У жовтні 2017 року відповідачу відповідно до поданих заявок згідно накладних №39771852 (вагони №64077571, №65696106, №66199837, №66376773, №67922880), №39778659 (вагони №60313723, №62567078, №65756520, №67147256, №67151977), №39779038 (№66631060, №67668525, №6767039), №39786207 (вагони №65375446, №66238874) було надано послуги з організації перевезень вантажів.

Підтвердженням того, що платником даного перевезення виступав відповідач, є внесений у графу 14 накладних код платника, присвоєний йому виконавцем на виконання п.п. 2.2.9. договору.

Відповідно до п. 2.2.5. договору замовник зобов'язаний здійснювати попередню оплату за послуги, пов'язані з організацією перевезень вантажів, що замовлені замовником, шляхом перерахування коштів у сумах, що відповідають обсягу замовлених послуг (з урахуванням режиму роботи банківських установ, але не менше ніж середньодобове нарахування протягом 3 діб, що склалося за поточний місяць) на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання виконавця та забезпечувати своєчасне надходження коштів на зазначений рахунок виконавця.

Підпунктом 3.4.6. договору передбачено, що виконавець надає замовнику не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, акти наданих послуг та виписки з особового рахунку за звітний місяць, в яких відображається вартість послуг перевезення по кожній регіональній філії ПАТ Укрзалізниця окремо, вагонної складової плати (тарифу), плати за користування вагонами за межами України, пені, ПДВ.

Позивачем було надіслано відповідачу акт наданих послуг №10 від 31.10.2017 року, який підписав його без зауважень.

Згідно виписки з особового рахунку відповідача, за відповідачем обліковується заборгованість перед позивачем за надані згідно договору №6110/1055ЦТЛ-2016 від 26.10.2016 послуги у розмірі 91 897 грн. 68 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно п. 4.3. договору, у разі виникнення заборгованості за надані послуги з організації перевезення вантажів замовник сплачує пеню в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми боргу за кожний день прострочення платежу до моменту повного погашення заборгованості, але не більше шести місяців від дня виникнення заборгованості.

З урахуванням вказаних вимог позивачем правомірно нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 4 438 грн. 67 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 91 897 грн. 68 коп. основного боргу, 4 438 грн. 67 коп. пені.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 215, 216, 218, 509, 526, 530, 546, 547, 549, 599, 610, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Стоун Транс , м. Львів, вул. Олени Степанівни, 47 (ідентифікаційний код 40814317) на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Центр транспортної логістики , м. Київ, вул. Федорова, 32 (ідентифікаційний код 40123465) 91 897 грн. 68 коп. основного боргу, 4 438 грн. 67 коп. пені, 1 762 грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

4. Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 14.06.2018 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 25.06.2018.

Суддя Мазовіта А.Б.