Рішення

від 26.06.2018 по справі 920/386/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.06.2018 Справа № 920/386/18

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В. при секретарі судового засідання Гордієнко Ж.М., розглянувши матеріали справи № 920/386/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю СУМИГАЗ ЗБУТ , м. Суми

до відповідача: Путивльського дощкільного навчального закладу (ясла-садок) №1 Путивльської міської ради Сумської області, м. Путивль, Путивльський район, Сумська область

про стягнення 72 128 грн. 49 коп. на підставі договору № 41ВBSmz776-17 від 28.03.2017 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 007.2Др-32-1217 від 29.12.2017),

ОСОБА_2

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 72 128 грн. 49 коп., з яких: 65 989 грн. 96 коп. - основний борг, 1 253 грн. 82 коп. - інфляційні збитки, 395 грн. 02 коп. - 3% річних, 4 489 грн. 69 коп. - пеня, на підставі договору № 41ВBSmz776-17 від 28.03.2017 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів. А також просить судові витрати покласти на відповідача.

31.05.2018 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

26.06.2018 позивачем подано до суду заяву, в якій останній зазначає, що під час розрахунку пені в позовній заяві була допущена помилка, зокрема зазначено "розрахунок пені за період з 11.02.2018 по 22.05.2018" замість "Розрахунок пені за період з 11.03.2018 по 22.05.2018", хоча сам розрахунок був здійснений з 11.03.2018.

Представник позивача в судовому засіданні 26.06.2018 зазначив, що підтримує свої позовні вимоги та просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в дане судове засідання 26.06.2018 не прибув, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини не з'явлення суд не повідомив.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу за відсутності представника відповідача

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку про задоволення позову враховуючи наступне.

28.03.2017 між позивачем (постачальником) та відповідачем (споживачем) був укладений договір № 41ВBSmz776-17 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, за умовами якого постачальник зобов'язався передати споживачу природний газ, а споживач зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу у лютому 2018 року природний газ на загальну суму 93175,16 грн., що підтверджується актом прийманн я- передачі природного газу від 28.02.2018 (а.с.31).

Пунктом 3.6 Договору встановлено, що загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним Договором.

Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 4.2.1. Договору сторони погодили, - 50 % місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується на умовах попередньої оплати до 10 числа поточного звітного місяця постачання. Оплата залишку вартості спожитого газу здійснюється споживачем до 10 числа місяця наступного за звітним шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника суми, визначеної двостороннім актом прийому - передачі газу.

Разом з тим, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав. Так, за спожитий природний газ відповідач сплатив частково у розмірі 27185,20 грн., тому станом на 22.05.2018 його заборгованість складає 65 989,96 грн.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським, кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договорами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відтак, вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений природний газ станом на 22.05.2018 у сумі 65 989, 96 грн. основного боргу є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 1 253, 82 грн. інфляційних збитків, 395,02 грн. 3% річних.

Перевіривши розрахунки позивача, в тому числі: періоди нарахувань, розміри простроченого платежу, індекси інфляції, суд дійшов висновку про їх правомірність та задоволення.

Згідно з п. 3 ч.1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За визначенням частини третьої статті 549 Цивільного кодекс України, пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до п. 6.2.1 Договору № 41ВBSmz776-17 від 28.03.2017 у разі порушення споживачем строків оплати, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 4 489,69 грн. пені за період з 11.03.2018 по 22.05.2018.

Згідно розрахунку, здійсненого судом загальний розмір пені становить 4487 грн. 32 коп. Розрахунок здійснений судом за допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.3 Інформаційно-аналітичний центр ЛІГА , ТОВ ЛІГА: ЗАКОН , 2018.

Розрахунки суду долучені до матеріалів справи.

Оскільки право позивача щодо стягнення пені, передбачене діючим законодавством України та умовами договору позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 4487 грн. 32 коп. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення 2 грн. 37 коп. пені суд відмовляє.

У відповідності до вимог статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, а саме, несвоєчасної оплати поставленого товару (природного газу), суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 1962 грн. 00 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 185, 232, 233, 236 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Путивльського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 1 Путивльської міської ради Сумської області (41500, Сумська область, Путивльський район, м. Путивль, вул. Шевченка, 66, код ЄДРПОУ 32213889) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СУМИГАЗ ЗБУТ (40000, м. Суми, вул. Олексія Береста, 21, код ЄДРПОУ 39586236) заборгованість за Договором № 41ВBSmz776-17 від 28.03.2017 у сумі 72 126,12 грн., в тому числі: 65 989,96 грн. основного боргу, 1 253,82 грн. інфляційних збитків, 395,02 грн. 3% річних, 4 487,32 грн. пені; 1762 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. В частині стягнення 2 грн. 37 коп. пені - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 27.06.2018.

Суддя С.В. Заєць