Рішення

від 22.06.2018 по справі 136/767/18

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/767/18

провадження № 2/136/438/18

РІШЕННЯ

іменем України

"22" червня 2018 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Кривенко Д.Т.,

за участі секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Щасливської сільської ради Липовецького району про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із вищевказаним позовом до відповідача, обґрунтовуючи підставність позову тим, що 27.06.2000 померла мати позивача ОСОБА_2. 02.04.2017 помер батько позивача ОСОБА_3 Після їх смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок, що розташований в с. Щаслива по вул. Коцюбинського, 27, Липовецького району Вінницької області, який належав до суспільної групи колгоспний двір, отож був предметом спільної сумісної власності батьків. Позивач спадщину після кожного із батьків прийняла, інші спадкоємці таке своє право не використали, утім реалізувати в нотаріальному порядку свої спадкові права позивач позбавлена можливості, оскільки нотаріус позбавлений можливості встановити, яка частка зазначеного будинку належала кожному із спадкодавців, що стало підставою для звернення до суду.

У визначений судом строк відповідач до суду відзиву не надав.

За клопотанням позивача судом було витребувано матеріали спадкових справ до майна померлих: 27.06.2000 ОСОБА_2 та 02.04.2017 ОСОБА_3

У підготовче судове засідання позивач та її представник ОСОБА_4 не з'явились, проте останній надав до суду заяву, в якій позов підтримав та просив розглянути справу без їх участі.

Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, в заяві, яку адресував сільський голова до суду вказав про визнання позову та просив справу розглянути без їх представника.

Зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому розгляд справи проводить в даному підготовчому судовому засіданні на підставі наявних у суду матеріалів, за відсутності сторін, при цьому не здійснюючи фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними у справі доказами, яким дав належну оцінку, встановив, що 27.06.2000 померла ОСОБА_2, на що вказує свідоцтво про смерть І-АМ №105381. Після її смерті відкрилась спадщина.

Із матеріалів спадкової справи до майна померлої ОСОБА_2, які були витребувані судом встановлено, що спадщина відкрилась за законом, своїм правом на спадкування скористалась позивач, будучи дочкою спадкодавця, отож спадкоємцем першої черги спадкування, інші спадкоємці таке своє право не використали, відтак вона є єдиним спадкоємцем, яка спадщину прийняла.

02.04.2017 помер ОСОБА_3, в підтвердження чому є свідоцтво про смерть І-АМ №372384. Після його смерті також відкрилась спадщина.

Із матеріалів спадкової справи до майна померлого ОСОБА_3 встановлено, що спадщина відкрилась за заповітом вчиненим за життя, 17.01.2012, ОСОБА_3 відповідно до якого він заповів усе належне йому майно своїм дітям - позивачеві ОСОБА_1 та ОСОБА_5 Позивач спадщину прийняла, подавши заяву нотаріусу за місцем відкриття спадщини, інший спадкоємець від спадщини відмовився, подавши заяву відповідного змісту, отож позивач є єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_3

Постановою приватного нотаріуса Липовецького районного нотаріального округу від 19.01.2018 №30/02-31 позивачеві відмовлено у видачі на її ім'я свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що розташований в с. Щаслива по вул. Коцюбинського, 27, Липовецького району Вінницької області. Така відмова мотивована тим, що будинок належить до колгоспного двору, а тому належить його членам на праві спільної сумісної власності, отож встановити, яка частка зазначеного будинку належить покійним спадкодавцям не представляється нотаріусу можливим.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справі про спадкування" роз'яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 120 Цивільного кодексу Української PCP 1964 р., майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

На підставі ст.ст. 121 , 123 Цивільного кодексу Української PCP 1964 р. володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

У п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2005 року N 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" (зі змінами та доповненнями) роз'яснено, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.

Відповідно до п.п. "а" п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Згідно Свідоцтва про право особистої приватної власності на домоволодіння, що розташоване за адресою: с. Щаслива по вул. Коцюбинського, 27, Липовецького району Вінницької області, об'єкт нерухомості належить до суспільної групи колгоспний двір, головою якого був ОСОБА_3.

Згідно відомостей Попівської сільської ради, які відображені у довідці №166 від 17.04.2018, станом на 15.04.1991 головою колгоспного двору вищевказаного житлового будинку був ОСОБА_3, а членом колгоспного двору була його дружина ОСОБА_2.

Наведене свідчить, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в рівних частках належало по ? частці вищевказаного об'єкта нерухомості.

Зібрані у справі докази підтверджують те, що після смерті спадкодавців позивач успадкувала належне їм майно, у тому числі частки спірного об'єкта нерухомості, отож спадщина їй належить з моменту відкриття спадщини, однак реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку позбавлена можливості.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що наявність порушених прав позивача є очевидною, а обраний нею спосіб захисту порушених прав є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, що було встановлено в ході судового розгляду, отож суд дійшов висновку, що позов обґрунтований.

Крім цього, представник відповідача надав суду заяву про визнання позову.

Ураховуючи те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд приймає визнання відповідачем позову та виносить рішення про його задоволення.

Керуючись ст.200, 206, 259, 263, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до Щасливської сільської ради Липовецького району (місцезнаходження: с. Щаслива, Липовецького району, Вінницької області; ЄДРПОУ - 04329205) про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2) право власності в порядку спадкування на цілий житловий будинок А, загальною площею 45,7, житловою площею 13,3, з господарськими прибудовами, а саме: веранда - а, Ганок, Козирок, літня кухня - Б, Погріб - п/Б, сарай - Б1, сарай - б, убиральня - В1, огорожа №1, хвіртка №2, ворота №3, криниця № 4, що розташований за адресою: вул. Коцюбинського, 27, с. Щаслива, Липовецького району, Вінницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу .

Суддя Д.Т. Кривенко