Рішення

від 25.05.2018 по справі 265/1415/18

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа №265/1415/18

Провадження №2/265/766/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Гноєвого С. С.,

за участю секретаря Мамаєвої С.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Маріуполя Донецької області цивільну справу за позовом Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Донецької області в інтересах держави в особі Маріупольського професійного ліцею сфери послуг до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої в наслідок кримінального правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

16 лютого 2018 року в.о. керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1 прокуратури Донецької області, діючи в інтересах держави в особі Маріупольського професійного ліцею сфери послуг, звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя з даним позовом, яким просить стягнути з відповідача на користь Маріупольського професійного ліцею сфери послуг шкоду завдану в наслідок кримінального правопорушення в сумі 40 853,27 гривень. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 28.03.2017 року відповідача ОСОБА_2 визнано винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.191 та ч.1 ст.366 КК України та призначено покарання. Так, ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він, працюючи директором Маріупольського професійного ліцею сфери послуг, будучи уповноваженим на виконання організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій, приблизно у квітні 2011 року, погодившись на пропозицію завідуючої господарством Маріупольського ПЛПС ОСОБА_3 щодо працевлаштування її племінників ОСОБА_4 та ОСОБА_5, видав накази про прийняття останніх на роботу слюсарями. В подальшому, ОСОБА_2, використовуючи надані службові повноваження всупереч інтересам служби, за попередньою змовою з ОСОБА_3, з корисливого наміру, спрямованого на заволодіння коштами держави, в денний час, знаходячись на своєму робочому місці в Маріупольському ПЛСП за адресою: вул. Карпова,18 в Іллічівському районі м. Маріуполя, щомісячно, достовірно знаючи, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на роботу не виходять та свої обов'язки не виконують, затверджував табелі обліку використання робочого часу підлеглих господарського підрозділу Маріупольського ПЛСП, у яких містяться недостовірні відомості про працю ОСОБА_4 з 01.04.2011 року до 30.12.2013 року і ОСОБА_5 - в період з 03.05.2012 року по 30.12.2013 року. В подальшому передавав вказані табелі обліку використання робочого часу до бухгалтерії Маріупольського ПЛСП, які в подальшому послужили підставою для нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_4 за період з 01.04.2011 року по 30.12.2013 року на суму 45 853,27 гривень і ОСОБА_5 за період з 03.05.2012 року по 30.12.2013 року на суму 29 644,80 гривень. Після цього, ОСОБА_2, маючи в своєму розпорядженні заробітну банківську картку на ім'я ОСОБА_4 щомісячно, в період з квітня 2011 року по грудень 2013 року, проводив з банкоматів ПАТ КБ ПриватБанк зняття його заробітної плати, тобто заволодів коштами держави, спричинивши матеріальну шкоду державі. Таким чином, протиправними діями відповідача ОСОБА_2 завдано шкоду державі в особі Маріупольського ПЛСП на загальну суму 45 853,27 грн. Згідно ухвали апеляційного суду Донецької області від 09.08.2017 року вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 28.03.2017 року в частині засудження ОСОБА_2 за ч.1 ст.366 КК України скасовано та останнього звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.366 КК України у зв'язку з закінченням строків давності, а провадження в цій частині закрито. В частині розміру завданої суми збитків вирок залишено без змін. Відповідачем ОСОБА_2 частково відшкодовано завдану суму шкоди, а саме в розмірі 5000 гривень, частину завданих збитків в сумі 40 853,27 гривень відповідачем не відшкодовано що потребує примусового стягнення. На підставі викладеного, посилаючись на вимоги чинного законодавства просив стягнути з відповідача на користь Маріупольського професійного ліцею сфери послуг шкоду завдану в наслідок кримінального правопорушення у вказаній сумі.

Прокурор Харенко О.О. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним у позові та просила його задовольнити.

Представник Маріупольського професійного ліцею сфери послуг в судове засідання не прибув, надавши заяву, якою просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, проти задоволення позову не заперечував.

Враховуючи позицію відповідача, суд вважає можливим ухвалити рішення у судовому засіданні, на підставі наявних у справі матеріалів, та вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч.4 ст. 206 Цивільного Процесуального Кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно із ч.7 ст.128 КПК України, особа, яка не пред'явила цивільний позов в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 28.03.2017 року ОСОБА_2 визнано винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.191 та ч.1 ст.366 КК України та призначено покарання із застосуванням вимог ч.1 ст. 70 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 1 рік 6 місяців. На підставі ст.. 75,76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування основного виду покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом 2 років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 09.08.2017 року вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 28.03.2017 року в частині засудження ОСОБА_2 за ч.1 ст.366 КК України скасовано та останнього звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.366 КК України на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності та провадження в цій частині закрито.

Судом встановлено, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 було закрито у з закінченням строків давності, тобто з нереабілітуючих обставин, а отже ОСОБА_2 як особа, яка вчинила злочин, зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану внаслідок кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь держави в особі Маріупольського професійного ліцею сфери послуг шкоду, завдану внаслідок кримінального правопорушення у сумі 40853,27 гривень.

За положеннями ч. 6ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивач, на користь якого ухвалено рішення, звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 6 ч. 1ст. 5 Закону України Про судовий збір , то з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 гривні.

Керуючись ст.ст. 12,13,81,133,141,142,206,263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Донецької області в інтересах держави в особі Маріупольського професійного ліцею сфери послуг до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої в наслідок кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН1792014738), який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Маріупольського професійного ліцею сфери послуг розташованого за адресою: Донецька область місто Маріуполь пр. Карпова, 18, (на р/р 35419045003440, банк ГУ УДКСУ в Донецької області, МФО 834016, ЄДРПОУ 02542768), у рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення суму в розмірі 40853 (сорок тисяч вісімсот п'ятдесят три) гривні 27 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН1792014738), який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадках, передбачених ст. 354 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.

Позивач: Маріупольська місцева прокуратура №1, адреса: м. Маріуполь, пл. Мічмана Павлова,10.

Позивач: Маріупольський професійний ліцей сфери послуг, адреса: м. Маріуполь, пр. Карпова, 18.

Відповідач: ОСОБА_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1, паспорт громадянина України: СВ № 697797.

Повний текст судового рішення складено 04 червня 2018 року.

Суддя: С.С. Гноєвой