Рішення

від 19.06.2018 по справі 813/893/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/893/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засідання Редкевич О.Р.,

за участі:

представники позивача Горонний О.О, Мікаілов П.Р.,

представника відповідача Квасниця Н.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Горизонт - Захід до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Горизонт - Захід звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління державної фіскальної служби України у Львівській області в якому просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000781402 та № 0000791402 від 15.01.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що, за результатами проведеної контролюючим органом перевірки складено акт, в якому зафіксовано виявлені порушення пп.134.1.1 п.134 ст. 134, п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3., п. 198.6. ст.198 ПК України, внаслідок чого ТОВ Горизонт - Захід занижено податок на прибуток на суму 34906,00 грн. та завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду в сумі 38785,24 грн.

В подальшому, податковим органом винесено спірні податкові повідомлення-рішення, якими визначено суму грошових зобов'язань за платежами податок на додану вартість та податок на прибуток та нараховано штрафні (фінансові) санкції.

Позивач стверджує, що висновки контролюючого органу є необґрунтованими та не відповідають дійсності, оскільки фактичність господарських операцій, які виконувалися в рамках укладеного між позивачем та його контрагентом - ПП Світ будівництва і дизайну підтверджується відповідними первинними документами, що долучені до матеріалів справи. Позивач покликається на індивідуальний характер відповідальності контрагента. Акцентує увагу на тому, що з огляду на передбачений чинним законодавством України принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. За таких обставин, вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Директор Товариства та його представник в судовому засіданні надали додаткові пояснення по суті позовних вимог, такі вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити повністю.

Позиція відповідача викладена у поданому суду відзиві на позовну заяву, у якому відповідач просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, оскільки, на думку податкового органу, операції між позивачем та ПП Світ будівництва і дизайну щодо здійснення робіт по виконанню системи утеплення фасаду в багатоквартирному житловому будинку з вбудованими приміщеннями обслуговування по вул. Стрийська, 189 у м. Львові, не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) надання робіт та послуг. Відповідач стверджує, що зазначена вище господарська операція фактично не відбулася, не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту у зв'язку із відображенням їх змісту в первинних документах. Наслідком діяльності ПП Світ будівництва і дизайну , як стверджує відповідач, є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань на адресу контрагентів, в тому числі і позивача.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву, вважає позовні вимоги безпідставними, а винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень за результатами проведення перевірки законними і обґрунтованими, просить у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та встановив наступне.

Головним управлінням ДФС України у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Горизонт - Захід (ЄДРПОУ 35721315) з питань проведення взаємовідносин із ПП Світ будівництва і дизайну (ЄДРПОУ 38183957) за період грудень 2014 року, березень 2015 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 2022/13-01-14-02/35721315.

Проведеною перевіркою встановлено порушення:

- п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України, заниження податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього (звітного) податкового періоду в сумі 34906,00 грн.;

- п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3.,п. 198.6. ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду у сумі 38785,24 грн., в тому числі за грудень 2014 року в сумі 13785,24 грн., за березень 2015 року в сумі 25000,00 грн.

В акті перевірки податковим органом зазначено, що на виконання договору № 23/09 від 23.09.2014 року підряду на виконання робіт ПП Світ будівництва і дизайну надано послуги ТОВ Горизонт - Захід - роботи по виконанню системи утеплення фасаду на об'єкті: Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями обслуговування за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 189, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за червень 2015 року. Згідно відомостей даного акту, сумарні витрати труди робітників - будівельників та робітників, які виконують роботи ставлять 5914,13 люд.-год на обсяг робіт. Відповідно до поданого ПП Світ будівництва і дизайну звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та органів доходів і зборів за період червень 2015 року, середньооблікова кількість штатних працівників становила 4 особи.

Враховуючи кількість працівників ПП Світ будівництва і дизайну та сумарні витрати труда робітників згідно актів приймання виконаних будівельних робіт 5914,13 люд.-год. на обсяг робіт за червень 2015 року, працівники ПП Світ будівництва і дизайну при 8-годинному робочому дні повинні виконувати дані роботи за 184 днів.

Ідентичні роботи ПП Світ будівництва і дизайну були надані іншим підприємствам.

На думку податкового органу, зазначені операції ПП Світ будівництва і дизайну і ТОВ Горизонт - Захід не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного надання робіт та послуг. Вказані обставини свідчать про непідтвердження факту продажу ПП Світ будівництва і дизайну послуг на адресу ТОВ Горизонт-Захід . Таким чином, в первинних документах, виписаних ПП Світ будівництва і дизайну для ТОВ Горизонт Захід зазначені господарські операції, які фактично не відбулися. У зв'язку з чим, первинні документи не мають юридичної сили первинних, відповідно ТОВ Горизонт-Захід неправомірно сформовано регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі таких первинних документів.

В результаті чого, ТОВ Горизонт - Захід , в порушення п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України, занижено податок на прибуток, нарахованого за результатами останнього (звітного) податкового періоду в сумі 34906,00 грн., а також в порушення п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 ПК України, завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду у сумі 38785,24 грн., в тому числі за грудень 2014 року в сумі 13785,24 грн., за березень 2015 року в сумі 25000,00 грн.

15.01.2018 року ГУ Державної фіскальної служби України у Львівській області винесено податкове повідомлення - рішення № 0000791402, згідно якого на підставі акту перевірки № 2022/13-01-14-02/35721315 від 17.10.2017 року встановлено порушення п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток в сумі 43633,00 грн., в тому числі: 34906,00 грн. за основним платежем, 8727,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

15.01.2018 року ГУ Державної фіскальної служби України у Львівській області винесено податкове повідомлення - рішення № 0000781402, згідно якого на підставі акту перевірки № 2022/13-01-14-02/35721315 від 17.10.2017 року встановлено порушення п.п. 198.1., 198.2., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 ПК України, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на загальну суму 38785,00 грн., в тому числі за грудень 2014 року 13785,00 грн., за березень 2015 року 25000,00 грн.

Дослідивши долучені до справи письмові докази суд встановив наступні обставини.

ТОВ Горизонт - Захід (як замовником) та ПП Світ будівництва і дизайну (як підрядником) укладено договір № 23/09 від 23.09.2014 року підряду на виконання робіт.

За умовами вказаного договору підрядник зобов'язується у встановлений строк виконати роботи по виконанні системи утеплення фасаду, а замовник - прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх. Об'єктом проведення робіт, згідно договору, є будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями обслуговування за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 189.

Після завершення виконання системи утеплення фасаду багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями обслуговування за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 189, сторонами договору 16.06.2015 року підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2015 року (форми № КБ-2в).

Згідно листа ПП Світ будівництва і дизайну від 27.07.2015 року, роботи щодо предмету укладеного 23.09.2014 року виконано у повному обсязі підрядником ПП Світ будівництва і дизайну його штатними працівниками, а також здійснювалося залучення субпідрядних організацій на підставі договорів субпідряду та фізичних осіб згідно цивільно-правових договорів.

Крім цього судом встановлено, що ТОВ Горизонт-Захід отримано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації: Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими об'єктами обслуговування за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 189 від 28.05.2015 року за № ЛВ 143151450195, згідно якої строк введення об'єкта в експлуатацію - червень 2015 року.

На підтвердження виконання договірних зобов'язань з ПП Світ будівництва і дизайну та оплати придбаних послуг (робіт), позивач також долучив:

- Копію договору № 23/09 підряду на виконання робіт від 23.09.2014 року.

- Копії податкових накладних № 2 від 26.01.2014 року, № 3 від 11.03.2015 року, № 4 від 25.02.2015 року.

- Копії платіжних доручень № 104 від 25.03.2015 року, № 89 від 11.03.2015 року.

- Копію виписки по рахунку за період з 25.12.2014 року по 25.12.2014 року.

- Копію акту приймання виконаних будівельних робіт за червень 2015 року (форми № КБ-2в), підписаного між ТОВ Горизонт-Захід (як замовником) та ПП Світ будівництва і дизайну (як підрядником).

- Копію довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2015 року.

- Копію Декларації про готовність об'єкта до експлуатації: Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими об'єктами обслуговування за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 189 від 28.05.2015 року за № ЛВ 143151450195, виданої позивачу Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області.

- Копію листа № 7 від 27.07.2015 року, адресованого директору ТОВ Горизонт-Захід від директора ПП Світ будівництва і дизайну .

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-XIV від 16.07.99 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з підпунктом 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

У відповідності до вимог п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1. ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Оцінюючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, суд вказує на наступне.

Питання, пов'язані з обчисленням податку на прибуток та податку на додану вартість, обчислення об'єкту оподаткування, формуванням виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів та надання послуг внормовано, як зазначалось вище, статтями 134, 198 ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкових пільг мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У зв'язку з наведеним недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Виходячи з вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог статті 3 цього ж Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. п. 1.2 п. 1, п. п. 2.1 п. 2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704.

Відповідно до п. п. 1.2 п. 1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. (п. 2 Положення).

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Законодавцем презюмується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення витрат та на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти: як придбання цим платником податків товарів (послуг) або основних фондів (та/або будування, спорудження останніх), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією суми витрат на придбання товару (послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (послуг).

Позивачем на підтвердження належного документального оформлення господарських операцій здійснених із ПП Світ будівництва і дизайну подано копії документів, що були предметом дослідження під час проведення перевірки, а саме: договору підряду на виконання робіт, податкових накладних, платіжних доручень, виписки банку по рахунку позивача, акту приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконання будівельних робіт та витрати, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, листа від 27.07.2015 року.

Оцінюючи згадані документи, в сукупності та кожен зокрема, суд вважає, що такі не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення. Таким чином, висновок контролюючого органу про безтоварний характер спірних операцій є передчасним, оскільки цей висновок не відповідає фактам, покладеним в його основу. Так, законодавцем презюмується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, а також достовірність документів податкового обліку, доки податковим органом це не спростовано належними та допустимими доказами. Викладені обставини та факти не відповідають таким ознакам, позаяк мають характер припущень.

З акту перевірки № 2022/13-01-14-02/35721315 від 17.10.2017 року вбачається, що основними мотивами для висновків про відсутність фактичного виконання ПП Світ будівництва і дизайну господарських операцій за період, що перевірявся є відомості в акті приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) про те, що сумарні витрати труда робітників - будівельників та робітників, які виконують роботи становлять 5941,13 люд.год. на обсяг робіт та відомості зі звіту ПП Світ будівництва і дизайну про суми нарахованої заробітної плати за червень 2015 року, в якому зазначено що кількість штатних працівників становила 4 особи. Співставляючи зазначену інформацію податковий орган прийшов до висновку, що працівниками ПП Світ будівництва і дизайну при 8-годинному робочому дні виконувалися б роботи за договором підряду 184 дні, що свідчить про нездійснення таких господарських операцій через відсутність у ПП Світ будівництва і дизайну необхідних для цього трудових ресурсів.

Однак такі висновки відповідача суд вважає помилковими та передчасними, з огляду на те, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Посилання контролюючого органу на неможливість контрагента здійснити виконання робіт за договором підряду у встановлені строки через наявність в останнього недостатньої кількості штатних працівників не є доказом правомірності висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства по операціям за договором із вказаним контрагентом у момент її виконання.

На момент виконання робіт за договором підряду ПП Світ будівництва і дизайну не було позбавлене права та можливості укладати з іншими суб`єктами господарювання договори з метою забезпечення власної господарської діяльності, що підтверджується наданим суду листом директора ПП Світ будівництва і дизайну № 7 від 27.07.2015 року.

Також суд зазначає, що твердження відповідача про відсутність у контрагента - ПП Світ будівництва і дизайну необхідних умов для досягнення результатів господарської діяльності трудового/робітничого персоналу саме по собі не є доказом безтоварності розглядуваних операцій та недобросовісності підприємства як платника податків. Ці доводи є оцінкою контрагента за дії та поведінку яких позивач не може нести відповідальність. Крім того, у комерційній діяльності виконання робіт, послуг не завжди вимагає наявності власних основних та транспортних засобів, значної кількості персоналу. Крім цього, звичаями ділового обороту встановлені й інші можливості залучення матеріальних ресурсів без реєстрації в уповноважених органах (як-от - на умовах судпідряду, найму за цивільними договорами тощо).

Судом також береться до уваги надана представником позивача копія декларації про готовність об'єкта до експлуатації: Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими об'єктами обслуговування за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 189 від 28.05.2015 року за № ЛВ 143151450195, виданої позивачу Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, зі змісту якої вбачається, що серед техніко - економічних показників передбачено утеплення фасаду багатоквартирного будинку (опорядження стін та цоколя) акриловим тинком по утепленню з пінополістирольних плит. Аналіз поданої декларації як первинного документу свідчить про реальність вчинення господарської операції.

Водночас суд відзначає, що в акті перевірки відповідач не зазначає доказів недостовірності даних, які зазначені в первинних документах складених на виконання описаних в акті господарських операцій. Висновки податкового органу ґрунтуються виключно на припущеннях.

З системного аналізу досліджених в судовому засіданні доказів та встановлених на їх підставі обставин справи слідує висновок, що при проведенні перевірки позивача та формулювання порушень ним вимог ПК України, відповідач не провів аналіз суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у періоді, що перевірявся, а обмежився лише отриманою податковою інформацією. Проте суд відзначає, що підставою для відмови у праві на податковий кредит може слугувати лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов'язань. Втім, такі висновки не

можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені лише належними та допустимими доказах.

А тому, оцінюючи доводи контролюючого органу, описані вище, суд надає перевагу письмовим доказам (первинним документам), а також враховує, що характер придбання послуг відповідає меті господарської операції позивача. Разом з тим, досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає, достатніми для висновку про те, що господарські операції з надання послуг мали реальний характер. До того ж положеннями ч. 2 ст. 74 КАС України визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Відтак, викладені в акті перевірки від 26.10.2016 року висновки контролюючого органу, які ґрунтуються виключно на припущеннях, не можуть бути взяті судом до уваги. Попри це, будь-яких інших доказів на обґрунтування правомірності вищезазначених висновків та спірних рішень представник відповідача на надав та суд не встановив.

Окрім того, суд враховує позицію, вказану у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у п. 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом . На думку суду, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та ПП Компанія Фотоніка , факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За правилами, встановленими ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті Відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до частини 2 статті 2 КАС України перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення Відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення Позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов належить задовольнити.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0000781402, №0000791402 від 15.01.2018 року. 3.Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35 ЄДРПОУ 39462700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Горизонт - Захід (79031, м. Львів, вул. Карла Мікльоша,15 ЄДРПОУ 35721315) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст рішення складено та підписано 27.06.2018 року.