Рішення

від 22.06.2018 по справі 214/7929/15-ц

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/7929/15-ц

2/214/235/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 червня 2018 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Євтушенка О.І.,

секретарі судового засідання - Латкіна О.В., Бєлікова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу №214/7929/15-ц

за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2

до ОСОБА_3 ВОСТОК-12

про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення збитків, усунення перешкод, -

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_4,

від позивача ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_5,

від відповідача - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

За участю:

позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5,

представників відповідача - ОСОБА_8, ОСОБА_6

СУТЬ СПОРУ:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовною заявою 22.10.2015 року, в подальшому неодноразово уточнюючи вимоги, востаннє 22.06.2018 року (а.с.29-31 т.2), просили суд: зобов'язати ЖБК ВОСТОК-12 здійснити ремонт даху будинку №72-а по вул. Ярослава Мудрого (ОСОБА_9) в м. Кривому Розі Дніпропетровської області в частині, що знаходиться над площами квартир №17 та №20; усунути перешкоди у користуванні коморами та горищем, які знаходяться в підвалі будинку №72-а по вул. Ярослава Мудрого (ОСОБА_9) в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, зобов'язавши відповідача надати ОСОБА_1 дублікат ключів від дверей до приміщення підвалу та горища й надалі не чинити перешкод в користуванні даними коморами; стягнути з ЖБК ВОСТОК-12 на їх користь кошти, витрачені в 2010 році на ремонт даху будинку №72-а по вул. Ярослава Мудрого (ОСОБА_9) в м. Кривому Розі Дніпропетровської області та зібрання доказів по справі в сумі 10 017 грн., а також 85 000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди за не проведення ремонту даху з 2000 року і по сьогоднішній день.

Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 та його мати ОСОБА_2 є членами ЖБК ВОСТОК-12 та проживають в кв.№17 та №20 на 5-поверсі буд. №72-а по вул. Ярослава Мудрого (ОСОБА_9) в м. Кривому Розі Дніпропетровської області відповідно. У 2008 році покрівля будинку над їх квартирами почала протікати, що призводило до псування стін, стелі. З приводу необхідності в ремонті покрівлі будинку над їх квартирами вони неодноразово звертались до Правління ЖБК ВОСТОК-12 , однак їх звернення залишались поза увагою. За таких обставин в серпні 2010 року вони за власні кошти відремонтували покрівлю, на що витратили 8337 грн. (1 225 грн. та 7 152 грн. відповідно). Керуючись п.6.1.7 Статуту кооперативу щодо їх права як членів кооперативу на відшкодування витрат, понесених у зв'язку з запобіганням завданню шкоди об'єктам, що перебувають у спільній власності членів кооперативу, вони надали до ЖБК ВОСТОК-12 оригінали квитанцій про сплату вартості ремонту з метою проведення перерахунку нарахувань по сплаті за житлово-комунальні послуги. За заявою ЖБК ВОСТОК-12 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області видано наступні судові накази: № 2н-2448/11 від 06.10.2011 року про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги опалення та гарячого водопостачання в сумі 9 339,57 грн. та державне мито 47 грн., витрати на ІТЗ розгляду справи 30 грн.; №2н-2449/11 від 21.10.2011 року про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 5827,47 грн., державного мита 29,14 грн. та витрат на ІТЗ розгляду справи 30 грн. Однак за їх заявою від 23.10.2012 року ухвалою суду від 23.01.2013 року судові накази скасовано, а виконавчі провадження, відкриті Саксаганським ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ в Дніпропетровській області з їх примусового виконання, закінчено. При цьому, 03.06.2013 року вони знову звертались до правління ЖБК ВОСТОК-12 і заявою про повернення витрат на ремонт покрівлі або зарахувати їх в рахунок оплати за житлово-комунальні послуги, в чому їм в черговий раз було відмовлено. На даний час покрівля будинку над їх квартирами знову протікає, правління кооперативу не має наміру її ремонтувати, а їх звернення з цього приводу ігноруються. Самостійно за власні кошти знову ремонтувати покрівлю вони не можуть з огляду на їх матеріальне становище. Додатково заявили до відшкодування 1680 грн., витрачених в ході розгляду справи на збирання доказів. Між іншим, заявили до стягнення суму матеріальних збитків, завдану їм ЖБК ВОСТОК-12 з 2000 року по 2018 рік в розмірі 85 000 грн. за невиконання ремонту даху будинку, виходячи з розрахунку: 17 років * 5 000 грн. = 85 000 грн.

Поміж іншим, члени правління кооперативу почали чинити позивачам перешкоди в користуванні технічними приміщеннями - горищем та коморами, які знаходяться в підвалі буд. №72-а по вул. Ярослава Мудрого (ОСОБА_9) в м. Кривому Розі Дніпропетровської області. Такі дії відповідача є явно протиправними та суперечать ч.1 ст.1, п.2 ст.10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду . Наразі лише у ОСОБА_1 з усіх користувачів коморами та горищем в будинку відсутні ключі від дверей приміщення підвалу, у зв'язку з чим кожного разу за необхідності користування коморою він вимушений звертатись до голови кооперативу відкрити вхідні двері до комори, а надати ключі для виготовлення дублікату останній відмовляється.

Не погоджуючись з пред'явленими вимогами, представником відповідача ЖБК ВОСТОК-12 ОСОБА_7 подано заперечення проти позову (а.с.75-77 т.1), в яких представник просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 Свою позицію мотивував тим, що організація та діяльність ЖБК ВОСТОК-12 здійснюється на підставі Положення, затвердженого постановою КМУ від 31.07.1995 року №588 та Статуту, затвердженого рішенням виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради №122 від 16.04.2003 року. Відповідно до п.1.3 Статуту, обслуговування, ремонт та реструктуризація будинку та утримання прибудинкової території здійснюється за кошти членів кооперативу, які зобов'язані вносити платежі на поточні витрати незалежно від умов користування квартирою або окремими об'єктами, що перебувають у спільній власності членів кооперативу. Між тим позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як члени кооперативу свої обов'язки належним чином не виконують, мають заборгованість по теплопостачанню понад 15 000 грн. З метою зменшення своєї заборгованості вони намагаються довести, що у серпні 2010 року за власні кошти здійснили ремонт покрівлі, яка начебто знаходилась в аварійному стані. Однак такі вимоги та доводи позивачів є безпідставними, оскільки недоведені належними та допустимими доказами як стосовно аварійного стану покрівлі будинку загалом чи його окремих частин, так і здійснення ними витрат на проведення ремонтних робіт. Надані ними розрахункові квитанції від 18.10.2007 року на суму 1225 грн. та товарний чек від 19.08.2010 року на суму 3152 грн. також є неналежними доказами, адже в них відсутні відомості про платника, як і не долучено копій свідоцтв осіб, які є СПД. В свою чергу, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пред'являють вимогу про зобов'язання ЖБК ВОСТОК-12 здійснити покрівлю будинку за судовим рішенням, одночасно запевняючи в здійсненні ними такого ремонту за власний рахунок, що по логіці є взаємовиключним. На даний момент ремонт покрівлі будинку є задовільним, востаннє ремонтні роботи виконувались в 2013 році за рахунок коштів з добровільного фонду членів кооперативу. Після 2013 року жодних звернень від мешканців будинку, у тому числі і позивачів, щодо незадовільного стану даху, обстеження квартир у зв'язку з їх затопленням до кооперативу не надходило.

Стосовно вимоги ОСОБА_1 про усунення перешкод в доступі до горища та комори представник відповідача зазначив наступне. Так, 27.01.2016 року на загальних зборах членів кооперативу було постановлено рішення про обмеження несанкціонованого доступу до підвальних приміщень колективної власності для збереження цілісності технічного обладнання кооперативу; призначено відповідальних осіб за збереження ключів та безперешкодного доступу мешканців - членів кооперативу до підвальних приміщень, у зв'язку з чим придбано та встановлено навісні замки для двох підвальних приміщень. За даних обставин представник відповідача вважав вимогу позивача в цій частині безпідставною та такою, що не відповідатиме інтересам членів кооперативу, збереженню коштовного обладнання та кооперативу по теплопостачанню та суперечить Закону України Про кооперацію . При цьому, стосовно надання ключів і від горища, представник зауважила, що може їх надати ОСОБА_1 при нагальній потребі в цьому та за умови підтвердження того, що він не є сторонньою людиною, а членом кооперативу.

Відповідно до п.9 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року, яка набрала чинності 15.12.2017 року), справи в суді першої інстанції, провадження в яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи характер та предмет спору суд розглядає справу в порядку загального позовного провадження.

Присутні в судовому засіданні позивачі та представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 пред'явлені вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні з підстав, викладених в позові. Зазначили, що ОСОБА_2 є власником квартир №17, №20 в буд.№72-а по вул. Ярослава Мудрого в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, та разом з сином ОСОБА_1 значаться зареєстрованими в кв.№20, тобто є користувачами послуг, що надаються ЖБК ВОСТОК-12 . Окремо ОСОБА_1 зауважив, що ще з 1988 року почалась бездіяльність керівництва кооперативу, яке нічого не робить для мешканців будинку, ігнорує їх звернення та заяви, підроблює документи, невірно веде бухгалтерський облік, в той час як жителі постійно сплачують кошти. Будь-яка заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги перед ЖБК ВОСТОК-12 у них відсутня. Позивач ОСОБА_1 підтвердив, що в 2013 році перекривали кришу в будинку №72-а над квартирою №17 по вул. Ярослава Мудрого в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, однак документів по витраченим матеріалам йому не надали. Самостійно ремонтні роботи позивач виконував над квартирою №20 буд.№72-а в 2010 році за рахунок коштів, наданих сестрою ОСОБА_10, яка й оформляла кошторисні та видаткові документи по ремонту, розмір понесених витрат заявлено в позові. Підтвердити розмір всіх понесених витрат він не має можливості, оскільки частину з документів в оригіналі він передав голові кооперативу ОСОБА_11 з метою зарахування їх в оплату за комунальні послуги, які остання не повернула, а факт передання документів позивач ніяк не зафіксував.

Позивач ОСОБА_1 зазначив, що участі в зборах членів кооперативу при вирішенні питання про обмеження доступу до підвального приміщення він не приймав, оскільки знаходився в лікарні. Із заявами про надання доступу до комор він звернувся до колишніх голів кооперативу, які в наданні такого доступу в усній формі йому відмовляли. Дійсно, про порушення своїх прав ОСОБА_1 дізнався в серпні 2010 року, однак звернувся в 2015 році коли керівництво кооперативу почало ремонтувати покрівлю, в результаті чого порушило її цілісність над квартирами №17, №20 та провело неякісний ремонт. До 2015 року покрівля над квартирою №17 не протікала. Раніше звернутись до суду він не мав можливості, оскільки перебував на лікуванні, адже є інвалідом 3 групи та потребує періодичного проходження лікування. В свою чергу, його мати ОСОБА_2 утримувала сина та надавала допомогу на лікування, що також виключало можливість її звернення до суду на той момент.

Представники відповідача ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ОСОБА_8 заперечували проти задоволення позову з огляду на його необґрунтованість та недоведеність. Суду пояснили, що ОСОБА_2 є членом ЖБК ВОСТОК-12 та має перед кооперативом заборгованість за житлово-комунальні послуги, яку добровільно не погашає. Зазначили, що після скасування судових наказ про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та її сина ОСОБА_1, який значиться зареєстрованим та проживає в кв.№20, з відповідними вимогами до них в порядку позовного провадження кооператив не звертався, однак сам по собі факт скасування наказів не є свідченням відсутності у них заборгованості. Протягом 2008-2010 р.р. жодних заяв до керівництва кооперативу від позивачів стосовно незадовільного стану покрівлі будинку не надходило. Виконання ними ремонтних робіт за власні кошти просили оцінити критично з огляду на відсутність належних та допустимих доказів вказаних фактів. У вересні 2016 року керівництвом кооперативу в присутності членів - жителів будинку проведено огляд покрівлі буд.№72-а по вул. Ярослава Мудрого в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в ході якого встановлено її задовільний стан без виявлення площ для затікання квартир. Самі квартири перебувають в незадовільному стані, на стелі дійсно є сліди від затоплення, однак вони є давнішніми. Своє житло позивачі не утримують в належному для проживання стані. На даний момент кооператив є банкрутом, всі ремонтні роботи виконуються без залучення підрядних організацій, однак ремонт м'якої покрівлі криши (латковий) вони проводили, у тому числі за рахунок коштів мешканців будинку.

Окремо зазначили про безпідставність вимог про усунення перешкод в доступі до комори та горища, адже місця загального користування правління кооперативу має право використовувати за рішенням загальних зборів членів кооперативу, прийнятим відповідно до положень Статуту. Ніхто з мешканців будинку не має вільного доступу до технічного приміщення, де встановлено коштовне обладнання для теплопостачання будинку.

До заявлених позивачами вимог представники відповідача просили застосувати позовну давність, про що подали відповідні заяви (а.с.187, 188 т.1), адже, як вони вказували в обґрунтування пред'явлених вимог, порушення їх прав мало місце в серпні 2010 році, в той час як до суду з позовом вони звернулись в жовтні 2015 року.

22.02.2017 року представником відповідача ОСОБА_6 заявлено клопотання про виклик для допиту в якості свідка ОСОБА_12, яке задоволено ухвалою суду від 25.05.2017 року, постановленою на місці (а.с.180, 192 - графа 23 журналу с/з т.1).

23.02.2017 року позивачами заявлено клопотання про витребування доказів, яке ухвалою суду від 23.02.2017 року задоволено (а.с.165-166, 168-169 т.1).

Інші процесуальні дії не вчинялись.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 суду показав, що він зареєстрований та проживає в кв.№19 буд.№72-а по вул. Ярослава Мудрого в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, офіційно працює в ЖБК ВОСТОК-12 керуючим справами, однак членом кооперативу не є. В 2016 році (восени та взимку) за вказівкою керівництва кооперативу комісією у складі 3-х осіб, до якої він входив, проводилося обстеження покрівлі будинку та квартир №17, №20 на предмет затоплення, в ході якого встановлено відсутність будь-яких видимих зовнішніх пошкоджень покрівлі, руберойд на покрівлі покладено за принципом навхрест , будь-яких його поривів чи пошкоджень при візуальному обстеженні виявлено не було. Для проведення обстеження доступ до квартир ОСОБА_1 та ОСОБА_2 комісії не надали. Він особисто проживає в квартирі №19 на 5 поверсі цього ж будинку, однак покрівля над його квартирою ніколи не протікала, востаннє ремонтні роботи покрівлі над своєю квартирою він робив в 2010 році. В період з серпня 2016 року по грудень 2016 року ремонт покрівлі не виконувався. Зі скаргами на стан покрівлі ніхто з мешканців до нього не звертався. Йому відомо, що мешканці квартири №27 буд.№72-а за власні кошти виконували ремонт покрівлі над їх квартирою, однак до кооперативу не звертались.

Повідомив, що рішенням членів кооперативу дійсно ухвалено поставити замок на підвальне приміщення з метою обмеження доступу до нього, адже там знаходиться технічне устаткування системи теплопостачання будинку. Ключі від нього дійсно є не у всіх членів кооперативу, через що у нього виникав конфлікт з ОСОБА_1

З урахуванням позиції учасників справи та позивача ОСОБА_1, суд вважає за можливе справу розглянути за відсутності його представника - адвоката ОСОБА_4, чим право позивача на захист не буде порушеним.

Дослідивши письмові докази по справі, вислухавши пояснення сторін, їх представників, покази свідка, надавши їм оцінку в сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, успадкованої нею в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_13, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №7785538 від 09.08.2013 року та свідоцтвом про право на спадщину №1-2427 від 09.08.2013 року (а.с.145, 146).

Крім того, будучи членом житлово-будівельного кооперативу, 01.06.1983 року ОСОБА_2 отримала ордер на право заселення квартири АДРЕСА_2 її сім'єю у складі доньки ОСОБА_14 та сина ОСОБА_1 (а.с.148).

Оскільки пайові внески за квартиру ОСОБА_2 внесла в повному обсязі, що підтверджується довідкою ЖБК ВОСТОК-12 (а.с.148 т.1), тому в силу ч.1 ст.15 Закону України Про власність (в редакції, діючій на момент виплати внесків), п.5-1 Постанови Пленуму ВСУ Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи №9 від 18.09.1987 року набула права власності на вказане нерухоме майно.

Таким чином, квартири №17, №20 в буд.№72-а по вул. Ярослава Мудрого в м. Кривому Розі Дніпропетровської області знаходяться на обслуговуванні кооперативу, а позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_1 є споживачами комунальних послуг, що надаються ЖБК ВОСТОК-12 . При цьому, ОСОБА_2, будучи власником вказаних квартир, є членом кооперативу з моменту набуття нею квартир у власність, що визнано сторонами в ході судового розгляду та узгоджується з положеннями 5.1 Статуту.

Оскільки ОСОБА_1 не є співвласником квартир, а лише значиться зареєстрованим та проживає в кв.№20 буд.№72-а по вул. Ярослава Мудрого в м. Кривому Розі Дніпропетровської області разом зі своєю матір'ю ОСОБА_2 - власником квартир, тому він вважається лише членом сім'ї члена кооперативу із наділенням обсягом відповідних прав та обов'язків, визначених статутом кооперативу (ст.149 ЖК УРСР) та самостійним членом кооперативу не є.

Судовим розглядом встановлено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку на зміну житлово-будівельному кооперативу після набрання чинності 01.07.2015 року Законом України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку не створювалось.

Відповідно до ст.ст.6, 8 Закону України Про кооперацію , кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Правовим документом, що регулює його діяльність, є статут кооперативу.

Відповідно до виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.82, 238 т.1), ОСОБА_3 ВОСТОК-12 - юридична особа, створена 07.02.1968 року з організаційно-правовою формою Обслуговуючий кооператив , код згідно КВЕД 81.10. Комплексне обслуговування об'єктів.

Згідно розділів І, ІІ Статуту ЖБК ВОСТОК-12 , затвердженого рішенням виконкому Саксаганської районної ради №122 від 16.04.2003 року (а.с.48-59 т.1), кооператив створений членами для управління, утримання і використання майна житлових будинків, яке перебуває в загальному користуванні. ЖБК створений виключно для обслуговування, ремонту і реконструкції жилого будинку, утримання прибудинкової території за кошти членів кооперативу. Діяльність кооперативу спрямована, зокрема, на забезпечення належного утримання будинку та прибудинкової території; забезпечення мешканців будинку комунальними та іншими послугами; забезпечення згоди власників квартир будинків про порядок реалізації ними своїх прав на володіння, користування і розпорядження об'єктами будинку, що перебувають у спільній власності членів кооперативу.

Зі змісту ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" вбачається, що споживач має право: 1) одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; 2) одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо; 3) на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.

Згідно з ч.2 ст.24 Закону України Про житлово-комунальні послуги ЖБК ВОСТОК-12 як балансоутримувач зобов'язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Відповідно до п.17 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого Постановою КМ УРСР від 30.04.1985 року, житлово-будівельний кооператив зобов'язаний, зокрема: додержувати єдиних правил і норм експлуатації та ремонту житлового фонду і правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку та придомової території; провадити щорічні відрахування на проведення капітального ремонту жилого будинку (будинків); своєчасно провадити ремонт жилого будинку (будинків), забезпечувати безперебійну роботу інженерного обладнання будинку (будинків) і жилих приміщень, належно утримувати під'їзди, інші місця загального користування будинку (будинків) та прибудинкової території.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилались на неналежне виконання ЖБК ВОСТОК-12 покладених на нього зобов'язань по утриманню будинку, зокрема не виконанні робіт з ремонтування покрівлі будинку №72-а по вул. Ярослава Мудрого в м. Кривому Розі Дніпропетровської області за площею над квартирами №17, №20, в яких проживають позивачі, що є наслідком неодноразового заливання квартир. Як вказували позивачі, в серпні 2010 року за власні кошти вони здійснили ремонт покрівлі, вартість таких витрат склала 8337 грн., які вони просили стягнути з відповідача на їх користь. Окремо заявили вимогу про стягнення з відповідача на їх користь суму матеріальних збитків, завдану їм ЖБК ВОСТОК-12 з 2000 року по 2018 рік в розмірі 85 000 грн. за невиконання ремонту даху будинку, виходячи з розрахунку: 17 років * 5 000 грн. = 85 000 грн. При цьому, просили поновити строк звернення їх до суду за захистом порушених прав з огляду на поважність причин його пропуску, пов'язаних з їх скрутним матеріальним становищем, погіршенням стану здоров'я, тривалістю та періодичністю порушення їх прав.

Перевіряючи обґрунтованість доводів позивачів та наявність обґрунтованих підстав для поновлення пропущеного ними строку звернення до суду, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст.256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), в п.51 рішення у справі Стаббінс та інші проти Сполученого Королівства № 22083/93, 22095/93 від 22.10.1996 року, п.570 рішення у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії від 20.09.2011 року наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Як визначено в п.39 рішення Європейського суду з прав людини у справі Устименко проти України № 32053/13 від 29.10.2015 року …принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною , у зв'язку з чим … у кожному окремому випадку суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків… (п.41 рішення Європейського суду з прав людини у справі Пономарьова проти України № 3236/03 від 03.04.2008 року).

Надаючи оцінку доводам позивачів щодо поважності причин пропуску ними строку, суд виходить з дійсності вказаних ними обставин, які стали об'єктивними труднощами їх своєчасному зверненню до суду, тому з метою забезпечення їх права на доступ до суду, встановлення істини по справі та вирішення виниклого між сторонами спору суд приходить до переконання про можливість визнання поважними наведених позивачами причин пропуску строку звернення до суду із його поновленням та подальшим вирішенням виниклого між сторонами спору по суті в обсязі наявних доказів, у зв'язку з чим в застосуванні позовної давності за заявою представника відповідача слід відмовити.

Перевіряючи обґрунтованість по суті заявлених позивачами вимог в частині відшкодування матеріальних збитків, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як акцентує увагу Верховний Суд України в постанові № 6-183цс14 від 03.12.2014 року, законом не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Згідно з п.п.15, 17 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу , затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 року за № 186 (далі за текстом - Примірний статут ЖБК ), саме на кооператив покладається обов'язок по здійсненню ремонту та сплаті вартості ремонту, якщо необхідність у його проведенні викликана пошкодженням частин будинку, інженерного обладнання або зв'язана з капітальним ремонтом будинку чи його конструктивних частин за кошти, що складаються з внесків його членів.

Згідно з п.п.4 п.30 розділу V Примірного статуту ЖБК , член житлово-будівельного кооперативу має право стягнути з кооперативу вартість проведеного ремонту або зарахувати її в рахунок внесків на експлуатацію і ремонт будинку у випадках, коли ремонт займаного приміщення викликаний невідкладною необхідністю, а кооператив не виконав обов'язків по ремонту.

У п.2 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 18.09.1987 року Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи роз'яснено, що право на пред'явлення позову про стягнення з кооперативу вартості проведеного ремонту у випадках, передбачених п.п.4 п.30 Примірного статуту ЖБК , має виключно член кооперативу за умови, коли ремонт займаного приміщення викликаний невідкладною необхідністю, а кооператив не виконав обов'язків по ремонту.

Судовим розглядом встановлено, що 03.06.2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зверталися до ЖБК ВОСТОК-12 із заявами стосовно затікання стелі в їх квартирах у зв'язку з незадовільним станом покриття криши будинку, яке потребує ремонту, а також відшкодуванням понесених раніше витрат на ремонт покрівлі або їх зарахуванням в якості оплати за комунальні послуги (а.с.42, 44 т.1). При цьому, в заяві ОСОБА_1 зазначив, що в 2008 році за власні кошти він робив ремонт даху, на що витратив 1225 грн., а в заяві ОСОБА_2 зазначено, що ремонт покрівлі будинку вона робила в серпні 2010 року, на що витратила 7152 грн. (3152,80 грн. - будівельні матеріали, 4000 грн. - робота).

З відповідей ЖБК ВОСТОК-12 на заяви ОСОБА_2, ОСОБА_1 від 03.06.2013 року (а.с.43, 45 т.1) слідує, що раніше жодних заяв з приводу затоплення їх квартир до кооперативу не надходило, питання про відшкодування витрат, понесених ними на оплату ремонту даху, винесено на засідання кооперативу з проханням надати оригінали первинних документів.

Аналогічна заява подана ОСОБА_1 до кооперативу 24.03.2016 року (а.с.108 т.1). Факт звернення позивачів до кооперативу раніше 03.06.2013 року в ході судового розгляду свого підтвердження не знайшов. Доказів з боку позивачів в спростування доводів представника відповідача в цій частині не надано.

Із квитанцій, наданих позивачами в рахунок доведеності вимог про розмір матеріальних збитків слідує, що товарний чек за №105 від 19.08.2010 року видано за придбання будівельних матеріалів на суму 3152,80 грн. (а.с.16, 110 т.1), рахунок №003 від 18.10.2007 року видано за придбання руберойду та інших матеріалів на суму 1225 грн. (а.с.17 т.1). В обох копіях платіжних доручень відомості про платників відсутні, інших документів, що підтверджують ці обставини суду не надано. Доказів оплати ОСОБА_2 робіт в сумі 4000 грн. нею не надано, як і не надано ніким з позивачів оригіналів квитанцій. Надана позивачем ОСОБА_1 копія квитанції від 23.12.2017 року (а.с.21 т.2) також не містить відомостей про покупця.

Вказані обставини, їх хронологічність та зміст наданих доказів в розрізі їх дат у системному аналізі приводять суд до переконання про їх неузгодженість між собою та сумнівність як доказів, адже позивачі вказували, що ремонт покрівлі вони виконували в 2008 та 2010 р.р., в той час як квитанції датовано 2007 та 2010 р.р. без зазначення в них платниками позивачів, враховуючи, що інших документів про оплату цього товару саме ними, останні суду не надали. При цьому, в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вказував, що в силу скрутного матеріального становища протягом останнього часу жодних робіт з ремонту покрівлі він не виконував.

Критично суд також ставиться і до посилань позивачів стосовно незадовільного стану покрівлі будинку, в результаті чого залито їх квартири, адже як вказував допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12, який проживає разом з ними по сусідству на 5-му поверсі в кв.№19, покрівля будинку знаходиться в задовільному стані. В ході проведення її обстеження не встановлено жодних дефектів, які б визначали можливість затоплення квартир мешканців 9 поверху.

Надані позивачами фотознімки покрівлі будинку (а.с.99-100 т.1; а.с.23 (в конверті) т.2) суд визнає неналежними доказами, оскільки з них неможливо встановити інформацію, яка б мала значення для справи, зокрема: з наявних фото неможливо встановити, коли саме вони виконані, покрівлі якого будинку та за площиною над якими квартирами, а самі фото не оформлені як фото таблиці з наведенням деталізації зображення на них.

Що стосується фотознімків внутрішнього та зовнішнього стану приміщень квартир позивача ОСОБА_2, датованих 16.03.2016 року (а.с.102-107 т.1), то судом вони взагалі не приймаються до уваги як доказ, оскільки стороною позивачів не надано доказів, які б підтверджували виникнення цих пошкоджень в період з 2007 року по 2010 рік, зважаючи, що суд не має спеціальних знань для встановлення таких обставин.

Поміж іншим, в ході судового розгляду встановлено, що в серпні 2016 року правлінням ЖБК ВОСТОК-12 створено комісію у складі ОСОБА_12, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 для проведення обстеження квартир №17, №20 буд.№72-а по вул. Ярослава Мудрого в м. Кривому Розі Дніпропетровської області та загального стану покрівлі криши. Вказані обставини підтвердив ОСОБА_12 в судовому засіданні, будучи допитаним в якості свідка.

Так, як слідує з актів від 08.08.2016 року, 23.12.2016 року (а.с.136, 137, 174, 175 т.1) провести обстеження квартир №17, №20 мешканці квартир ОСОБА_2, ОСОБА_1 не надали можливості, не надавши комісії доступу до них.

З актів обстеження покрівлі будинку №72-а по вул. Ярослава Мудрого в м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 08.08.2016 року, 10.09.2016 року, 11.12.2016 року (а.с.138, 149-150, 173 т.1) встановлено, що покрівля над квартирами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 м'яка рулонна. Візуальним оглядом не встановлено будь-яких її пошкоджень, поривів, тріщин, які б могли призвести до затоплення квартир. Покрівля перебуває в задовільному стані.

Дійсність фото (а.с.176-179 т.1), як і обставини проведення обстеження покрівлі будинку підтвердив допитаний судом ОСОБА_12, який входив до складу комісії.

Таким чином, суд приходить до висновку про недоведеність здійснення позивачами ремонту покрівлі, розміру понесених ними збитків, які б підлягали відшкодуванню шляхом стягнення з ЖБК ВОСТОК-12 . Крім того, ОСОБА_1, не будучи членом кооперативу, не вправі пред'являти такі вимоги. Заявлення матеріальних збитків, начебто завданих ЖБК ВОСТОК-12 позивачам з 2000 року по 2018 рік в розмірі 85 000 грн. за невиконання ремонту даху будинку є взагалі безпідставним, незрозумілим за своїм розрахунком та фактично зводиться до заявлення вимог на майбутнє, що виходячи з завдань цивільного судочинства, які за мету переслідують захист порушених прав, є неприпустимим, або до заявлення вимог в контексті моральної шкоди, що позивачами не обґрунтовано.

Вказані обставини приводять суд до переконання щодо необхідності відмови в задоволенні пред'явлених ними вимог про відшкодування збитків та зобов'язання відповідача здійснити ремонт покрівлі над їх квартирами, оскільки в ході судового розгляду доцільність в цьому не знайшла свого підтвердження.

Заявлення позивача в рахунок матеріальних збитків 1680 грн., понесених на збирання доказів по справі, є помилковим, оскільки по своїй суті такі витрати є іншими судовими, пов'язаними з розглядом справи, питання про відшкодування яких вирішується в порядку, передбаченому ст.ст.141, 142 ЦПК України.

Стосовно пред'явлених вимог про усунення перешкод в користуванні приміщенням підвалу та горищем із зобов'язанням відповідача надати виключно ОСОБА_1 дублікат ключів, оскільки відмови у наданні ключів ОСОБА_2, яка є членом ЖБК, судом не встановлено, а останньою не заявлено.

Відповідно до ст.12 Закону України Про кооперацію , член житлово-будівельного кооперативу зобов'язаний виконувати вимоги статуту житлово-будівельного кооперативу і рішення загальних зборів членів кооперативу.

Пунктом 1.1 статті 6 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку зазначено, що співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

Член житлово-будівельного кооперативу володіє, користується і розпоряджається квартирою і має право щодо неї вчиняти будь-які дії відповідно до законодавства про житлово-будівельні кооперативи. Він зобов'язаний дотримуватися правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, є співвласником на праві спільної (загальнопайової) власності допоміжних приміщень будинку, його конструктивних елементів і технічного обладнання, що знаходиться у спільному користуванні. Частка кожного власника квартири у майні, що перебуває у спільному користуванні, пропорційна частці площі квартири, що йому належить, у загальній площі.

Такий підхід до права власності в багатоквартирному будинку остаточно закріпився в законодавстві у 2004 році з набуттям чинності новим Цивільним кодексом.

Так, згідно зі ст. 382 ГК України всі власники квартир і нежилих приміщень в багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (в тому числі допоміжні), опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку. А право спільної сумісної власності передбачає розпорядження спільним майном за згодою всіх співвласників.

У рішенні Конституційного суду України №4 від 02.03.2004 року зазначено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.п.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення ОСББ, вступу до нього. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир".

В п.4.1. Статуту (а.с.50 т.1) передбачено, що горища, приміщення технічних поверхів, підвалів є допоміжними та перебувають у спільній власності членів кооперативу.

Аналізом вказаних норм та положень правовстановлюючих документів ЖБК ВОСТОК-12 суд приходить до висновку, що ключовим при вирішенні питання користування допоміжними приміщеннями є, по-перше, наявність статусу члена кооперативу, та, по-друге, наявність рішень засідань членів кооперативу стосовно встановлення обмежень чи порядку користування ними в інтересах всіх членів.

Таким чином, ОСОБА_2, будучи членом житлово-будівельного кооперативу та власником квартир №17, №20 в багатоквартирному будинку №72-а по вул. Ярослава Мудрого в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, вправі користуватися приміщеннями загального користування, у тому числі коморами, горищем - з обов'язковим урахуванням думки інших співвласників та прийнятих рішень на засіданнях членів кооперативу. При цьому, ОСОБА_1 членом кооперативу не є, однак заявив вимоги про надання йому безперешкодного доступу до цих приміщень. Однак, суд не може погодитись з обґрунтованістю пред'явлених ним вимог з огляду на наступне.

Згідно зі ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням загальних зборів членів кооперативу від 27.01.2016 року, оформленим протоколом загальних зборів членів кооперативу, на порядок денний винесено вирішення питання обмеження доступу до підвальних приміщень та придбання навісних замків для підвальних приміщень. На засідання зборів було запрошено мешканців будинку №72-а по вул. Ярослава Мудрого в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, які не є власниками квартир та нежитлових приміщень. За результатами зборів постановили обмежити несанкціонований доступ до підвальних приміщень колективної власності для збереження цілісності технічного обладнання кооперативу з призначенням відповідальних за збереження ключів та безперешкодного доступу мешканців - членів кооперативу до підвальних приміщень у супроводі відповідальних осіб - ОСОБА_12, ОСОБА_7 для потреб І та ІІ підходів відповідно. Рішення прийнято одностайно.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 підтвердив дійсність прийняття вказаного рішення у зв'язку тим, що в підвальному приміщенні знаходиться коштовне обладнання системи опалення будинку. При цьому, членам кооперативу доступ до приміщень надається безперешкодно на їх першу вимогу та звернення.

В ході судового розгляду легітимність рішення загальних зборів членів кооперативу від 27.01.2016 року ніким з відповідачів не оспорювалась, а тому воно є дійсним та підлягає виконанню.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі Іатрідіс проти Греції , заява №31107/96, п.58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі ОСОБА_7 проти Франції , від 22.09.1994 року, Series А №296-А, п. 42, та Кушоглу проти Болгарії , заява №48191/99, пп. 49-62, від 10.05.2007 року). Будь-яке втручання державного органу (в даному випадку суду) у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства (інтересами членів кооперативу) та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (у даному випадку - ОСОБА_1П.).

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1, не будучи співвласником квартири №17, №20 в буд. № №72-а по вул. Ярослава Мудрого в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, не маючи статусу члена ЖБК ВОСТОК-12 не вправі заявляли вимоги стосовно надання йому можливості вільного користуватися спільним майном багатоквартирного будинку - допоміжними приміщеннями, а тим паче всупереч діючим умовам та обмеженням, встановленим рішенням співвласників, що в інакшому випадку порушуватиме права членів кооперативу, адже використання як підвалу, так і горища можливе тільки за згодою всіх співвласників.

При цьому, суд зауважує, що зміна замків у підвальному приміщені на підставі рішення загальних зборів членів кооперативу від 27.01.2016 року із визначенням осіб, які забезпечують до цих приміщень безперешкодний доступ, не є перешкодою в користуванні майном.

Посилання позивача ОСОБА_1 на образи, погрози, приниження його честі з боку відповідача, а також неправомірність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги суд залишає поза увагою, оскільки це ніяким чином не стосується предмету спору.

Підводячи підсумок, суд приходить до переконання, що заявлені позивачами вимоги є безпідставними, не доведеними належними, допустимими доказами, а тому в їх задоволенні слід відмовити в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно ст.141 ЦПК України, суд враховує ухвалення рішення на користь відповідача, у зв'язку з чим підстави для відшкодування понесених позивача витрат, у тому числі в сумі 1680 грн., понесених на збирання доказів, відсутні.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 90, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355, п.п.9, 15 Перехідних положень ЦПК України , суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ВОСТОК-12 про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення збитків, усунення перешкод - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з дати складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач-1: ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач-2: ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач: ОСОБА_3 ВОСТОК-12 , код ЄДРПОУ 23065982, юридична адреса: вул. Ярослава Мудрого 72-а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Повне судове рішення складено 27.06.2018 року.

Суддя Євтушенко О.І.