Рішення

від 21.06.2018 по справі 923/1074/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2018 року Справа № 923/1074/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. за участю секретаря судових засідань Межерицької О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_2, м. Херсон,

до ОСОБА_3, с. Широке, Скадовського району Херсонської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АДАМАНТ", м. Херсон,

про визнання договору купівлі-продажу корпоративних прав недійсним,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2, НОМЕР_1; ОСОБА_4, адвокат, договір від 12.12.17р.;

відповідача - не прибув;

третьої особи - Верещак О.М., представник, дов. № 16 від 20.11.17р.

ОСОБА_2 22 листопада 2017 року звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить визнати договір купівлі-продажу 1/6 частки у статутному капіталі ТОВ "ФК Адамант" код ЄДРПОУ 38480671, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від 11.01.2017 року, недійсним, на підставі ч. ч. 3, 5 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, у зв'язку із відсутністю вільного волевиявлення одного із учасників та відсутністю спрямування на реальне настання правових наслідків, що обумовлені цим договором.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 22.11.2017 справа розподілена судді Гридасову Ю.В.

Ухвалою суду від 23.11.17 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 11.00 годину 12.12.17 р.

Провадження у справі зупинялось на період з 12.12.17 до 24.04.18 у зв'язку з призначенням по справі судової почеркознавчої експертизи, за клопотанням Позивача.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції. У відповідності до положень п. 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою по справі від 24.04.18 поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання, за правилами загального позовного провадження, на 12.00 годину 17.05.18.

Підготовче судове засідання відкладалось з 17.05.18 до 05.06.18, відповідна ухвала суду занесена до протоколу підготовчого судового засідання 17.05.18.

Ухвалою по справі, яка занесена до протоколу підготовчого судового засідання 06.06.18, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 21.06.18 о 15.00 годині.

Позивач та його представник під час судового розгляду справи по суті підтримали вимоги, викладені у позовній заяві та заперечував проти відзиву відповідача на позовну заяву, посилаючись на положення ч. 1 ст. 16, ст. ст. 202, 203, 215 ЦК України, ст. 207 ГК України, а також на наступні обставини:

як стверджує Позивач, він не збирався продавати свої корпоративні права у ТОВ "ФК Адамант", тобто зазначений договір не відповідає волевиявленю Позивача;

як зазначає Позивач, він не бажав і не бажає отримання грошей за продаж своїх корпоративних прав, які явно не відображають реальної вартості корпоративних прав ТОВ "ФК Адамант" (вартість за статутом 1000000 гривень, наявність корпоративних прав на суму приблизно на 20000000, а продаж за 1000 гривень), не отримував від Відповідача жодних коштів, тобто, на думку Позивача, відсутнє реальне настання правових наслідків;

як стверджує Позивач, на спірному договорі стоїть не його підпис.

Відповідач, повідомлений про час, дату і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк, без поважних причин, не надав.

Відповідно до положень частини 9 статті 165 ГПК України: "У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами."

Представник Третьої особи на стороні Відповідача, під час судового розгляду справи по суті, заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на наступні обставини:

наявний протокол позачергових зборів засновників ТОВ ФК АДАМАНТ , в яких прийняли участь усі засновники ТОВ ФК АДАМАНТ , на котрих було поінформовано засновників про продаж частки в статутному капіталі ТОВ ФК АДАМАНТ , на думку Третьої особи, спростовує викладені у позовній заяві обставини;

як зазначає Третя особа, наявність підпису позивача в Договорі купівлі продажу частки в статутному капіталі ТОВ ФК АД АМАНТ від 11.01.2017 та умови визначені в пункті 3.3., 3.4. Договору, в розумінні статті 204 ЦК України, спростовують другу та третю підставу (що викладені у позовіній заяві) для визнання договору недійсним;

на думку Третьої особи, Позивачем не наведена та не доведена жодна з підстав недійсності правочину в розумінні статей 203, 215 Цивільного кодексу України, наведене кореспондується із правовими висновками викладеними: Верховним Судом України 2 вересня 2015 року у постанові по справі № 6-639цс15, щодо презумпції правомірності Договору; постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними ; постанові Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ недійсними .

У судовому засіданні 21.06.18 оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення учасників справи, що прибули в судове засідання, з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні у справі докази (матеріали), господарський суд

в с т а н о в и в :

Відповідно до положень п. 1.6. Статуту ТОВ "ФК "Адамант" (надалі за текстом рішення - ТОВ "ФК "Адамант", Третя особа, Товариство), затвердженого рішенням Установчих зборів засновників Товариства, оформленим протоколом № 1 від 28.12.2012 р. (а.с. 11 - 22), засновниками товариства є ОСОБА_2 (надалі за текстом рішення - Позивач), ОСОБА_6 та ОСОБА_3 (надалі за текстом рішення - Відповідач).

Відповідно до положень п. п. 6.2., 6.3., 6.4. Статуту ТОВ "ФК "Адамант", статутний капітал товариства становить 3000000 грн. та утворюється за рахунок грошових коштів. Вклади учасників передаються в статутний капітал товариства у вигляді грошових коштів. Частка Позивача у статутному капіталі дорівнює 1000000 грн., що складає 1/3 частину.

Відповідно до положень п. п. 6.7., 6.8. Статуту Товариства учасник товариства може за згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього ж товариства або третім особам. Учасники товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її відступив, пропорційно їх часткам у статутному капіталі товариства або в іншому погодженому ними розмірі. При передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов'язків, що належали учаснику , який відступив її повністю або частково.

Станом на 04.01.2017 р. до переліку засновників ТОВ "ФК "Адамант" включено: ОСОБА_3, розмір внеску до статутного фонду 1000000 грн.; ОСОБА_2 розмір внеску до статутного фонду 1000000 грн.; ОСОБА_6 розмір внеску до статутного фонду 1000000 грн.

Як зазначає Позивач, на прикінці січня 2017 року йому стало відомо, що між ним і ОСОБА_3 11.01.2017 року укладено договір про продаж 1/6 корпоративних прав (еквівалентно 500 000 грн) ТОВ "ФК "Адамант" за 1000 гривень (надалі за текстом рішення - Договір). Договір був зареєстрований у держаного реєстратора ОСОБА_7, який і переоформив корпоративні права Позивача на Відповідача.

Станом на 14.01.2017 р. до переліку засновників ТОВ "ФК "Адамант" включено: ОСОБА_3, розмір внеску до статутного фонду 1500000 грн.; ОСОБА_8, розмір внеску до статутного фонду 1500000 грн. Керівником товариства зазначено ОСОБА_9, що підтверджується витягом з ЄДР (а. с. 29 - 33).

Відповідно до Статуту ТОВ "ФК "Адамант" (нова редакція), затвердженого рішенням загальних зборів засновників Товариства, оформленим протоколом № 1/11/17 від 17.11.2017 р. (а. с. 59 - 65), до переліку засновників Товариства включено ОСОБА_10, частка якого у складеному капіталі Товариства вартістю 1500000 грн. складає 50% та ОСОБА_11, частка якого у складеному капіталі Товариства вартістю 1500000 грн. складає 50%.

Станом на 04.12.2017 р. до переліку засновників ТОВ "ФК "Адамант" включено: ОСОБА_10, розмір внеску до статутного фонду 1500000 грн.; ОСОБА_11, розмір внеску до статутного фонду 1500000 грн. Керівником товариства зазначено ОСОБА_9, що підтверджується витягом з ЄДР (а. с. 66 - 71).

Позивач стверджує, що з Відповідачем оспорюваний Договір не укладав, не підписував, кошти за Договором не отримував.

Як зазначає Позивач, у жовтні 2017 року він звернувся до Відповідача про надання другого екземпляру Договору, на що отримав другий екземпляр (оригінал) договору купівлі-продажу від 11.01.2017 року.

Ухвалою по справі від 23.11.2017 по справі № 923/1074/17 господарський суд зобов'язав відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Херсонської міської ради направити на адресу суду оригінал Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Фінансова компанія Адамант (код ЄДРПОУ 38480671) від 11.01.2017року.

Відповідно до листа - відповіді відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Херсонської міської ради (а. с. 50) останній виконати вищезазначену ухвалу не має можливості, оскільки оригінал договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Фінансова компанія Адамант (код ЄДРПОУ 38480671) від 11.01.2017 року вилучений 27.01.2017 року старшим слідчим з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Херсонській області на підставі ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 25.01.2017 року.

Позивачем заявлено клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи (а. с. 82) та надано суду оригінал (другий екземпляр) договору купівлі-продажу 1/6 частки у статутному капіталі ТОВ "ФК Адамант", укладеного між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 11.01.2017 року, отриманого, як стверджує Позивач, від Відповідача.

Судова почеркознавча експертиза, проведення якої доручено експертам Херсонського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, призначена по справі ухвалою від 12.12.17 р. (а. с. 79 - 81).

Відповідно до висновку судового експерта № 17-813 від 20.04.2018 року (а. с. 119 - 127) підпис в оригіналі Договору від 11.01.2017 року купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Адамант , у розділі Підписи сторін , у графі Продавець ОСОБА_2. , виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою. Відповісти на питання, чи виконаний підпис в оригіналі протоколу № 4/17 від 11 січня 2017 року загальних зборів Засновників (Учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Адамант (який витребувано судом у ТОВ ФК Адамант ), у графі ОСОБА_2 самим ОСОБА_2 чи іншою особою, не видається за можливе (див. дослідницьку частину висновку) - у зв'язку з не поданням учассниками справи оригіналу зазначеного протоколу.

Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 147 ЦК України та ч. 2 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Статут ТОВ "ФК "Адамант" в редакції від 28.12.2012 р. не містить заборони відступлення частки третім особам.

Учасники ТОВ "ФК "Адамант" користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток або в іншому погодженому між ними розмірі, що передбачено Статутом товариства та ч.3 ст. 147 ЦК України, ч. 3 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства".

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності на частку в статутному капіталі ТОВ у третьої особи виникає з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін (стаття 363 ЦК України). Набуття права власності на частку в статутному капіталі надає третій особі право на вступ до ТОВ.

У даних спірних правовідносинах таким правочином є договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "ФК "Адамант", укладений 11.01.2017 р. сторонами у справі.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Відповідно до статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 203 ЦК України для чинності правочину, його зміст не може суперечити нормам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання у момент вчинення правочину стороною або сторонами вимог встановлених частинами третьою (вільність волевиявлення учасників правочину та відповідність його їх внутрішній волі), п'ятою (реальність настання правових наслідків, що обумовлені ним) ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правомірність правочину презюмується, а тому обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України:

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає, що позивачем не доведено наявність підстав, передбачених ч. 3, 5 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України для визнання недійсним оспорюваного ним Договору. Обгрунтовуючи вимогу про визнання недійсним оспорюваного правочину, позивач послався на відсутність наміру на його укладення та на підроблення підпису Позивача на Договорі, на підставі якого проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи: включено до складу засновників ТОВ "ФК "Адамант" Відповідача.

Позивачем надано суду примірник оспорюваного Договору, який ним отриманий від Відповідача, і підпис на якому від імені Позивача виконано не Позивачем, а іншою особою (відповідно до висновку проведеної по справі судової почеркознавчої експертизи).

При цьому, Позивачем не доведено належними та допустимими доказами отримання примірника оспорюваного Договору, переданого на експертизу, саме від Відповідача.

За вказаних обставин, у суду відсутні підстави вважати, що наданий на експертизу примірник (оригінал) Договору є достовірним, а висновок експерта, як доказ підроблення підпису Позивача на оспорюваному Договорі, судом відхиляється.

Відповідно до ч. 4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, а Позивачем не реалізоване право, передбачене ч. 1 ст. 81 ГПК України, у разі неможливості самостійно надати докази, подати відповідне клопотання про витребування судом оригіналу Договору у слідчих органів.

Принцип свободи договору встановлено статтею 627 ЦК України, відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорі про продаж частки сторони мають право встановити будь-яку ціну так само, як і строк розрахунку за неї, що не суперечить ст. ст. 691, 692 ЦК України.

Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в частині другій статті 18 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII "Про захист прав споживачів". Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу. Зазначена правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 08.06.2016 р. у справі № 6-330цс16.

Тобто, умови договору кваліфікуються як несправедливі, якщо вони, по-перше, порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, завдають шкоди стороні.

Обов'язок доведення зазначених обставин покладається на позивача. Однак, доказів на їх підтвердження Позивачем суду не надано.

Представником Позивача 12.12.17 подано до суду копію протоколу Загальних зборів Засновників ТОВ "ФК "Адамант" № 4/17 від 11.01.2017 р. (а. с. 83 - 84), відповідно до змісту якого до порядку денного включено розгляд питання про продаж Позивачем своєї частки у товаристві. Відповідно до рішення Загальних зборів засновників товариства з цього питання вирішено взяти до уваги, що Позивач на підставі договору купівлі-продажу від 11.01.2017 р., укладеного з Відповідачем, продав 1/3 частку в статутному капіталі ТОВ "ФК "Адамант", що еквівалентна 1000000 грн., та отримав за це грошові кошти в сумі 1000 грн.

Враховуючи посилання Третьої особи на протокол Загальних зборів Засновників ТОВ "ФК "Адамант" № 4/17 від 11.01.2017 р. у запереченнях на позов, а також враховуючи заперечення Позивача щодо достовірності вказаного протоколу та не надання в судове засідання учасниками справи його оригіналу, зазначений письмовий доказ судом до уваги не береться, відповідно до приписів ч. 6 ст. 91 ГПК України.

Крім того, обраний Позивачем спосіб захисту не забезпечує відновлення права за захистом якого Позивач звернувся до суду, оскільки до пред'явлення даного позову Відповідачем здійснено відчуження частки у Статутному капіталі Товариства іншим особам.

З урахуванням викладених вище обставин та норм права, аргументи, наведені Позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову не приймаються судом, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам наведеного законодавства. Аргументи, наведені третьою особою на стороні Відповідача, щодо відсутності підстав для задоволення позову, приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи та вимогам наведеного законодавства.

З'ясувавши викладені обставини, дослідивши в судовому засіданні подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду не були порушені відповідачем, тому заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати покладаються на позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладених вище норм права, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, п.п. 17.5 п. 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного рішення 27 червня 2018 р.

Суддя Ю.В. Гридасов