РІШЕННЯ
Іменем України
21 червня 2018 року м. Чернігів
Господарським судом Чернігівської області у складі судді Книш Н.Ю.
за участю секретаря судового засідання Солончева О.П.
розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №927/290/18
за позовом: Комунального навчального закладу Чернігівський обласний навчально-виробничий центр
вул. Шевченка, 160-А, м. Чернігів, 14020
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Пузан Максима Павловича
АДРЕСА_1
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Чернігівська обласна рада
проспект Миру, 43, м. Чернігів, 14000
про стягнення 59647,03 грн та розірвання договору оренди нерухомого майна
За участю представників учасників справи:
Від позивача: Максак Т.Л. адвокат
Від позивача: Мірошник К.М. довіреність №2 від 25.05.2018, представник
Від відповідача: не прибув
Від третьої особи: не прибув
У судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частини рішення, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.
ВСТАНОВИВ:
Комунальним навчальним закладом Чернігівський обласний навчально-виробничий центр подано позов до Фізичної особи-підприємця Пузан Максима Павловича про стягнення 59 647,03 грн, а саме: 36 360,26 грн заборгованості з орендної плати, 959,02 грн інфляційних втрат, 994,21 грн процентів річних, 2 157,51 грн пені, 1 617,64 грн заборгованості з відшкодування земельного податку, 10 107,91 грн витрат по оплаті комунальних послуг, 1 500,00 грн витрат на проведення незалежної оцінки орендованого майна, 982,26 грн витрат на публікацію повідомлення про намір передачі майна в оренду, а також 4 728,48 грн заборгованості з орендної плати та 239,74 грн інфляційних втрат до обласного бюджету; про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №1 від 07.02.2017, укладений між позивачем та відповідачем.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №1 від 07.02.2017.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20.04.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.05.2018.
Крім того, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20.04.2018 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Чернігівську обласну раду.
Ухвала суду від 20.04.2018, направлена на адресу відповідача, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Новоукраїнська, б. 9, м. Чернігів, 14000, повернулася до суду неврученою, з відміткою відділення поштового зв'язку інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення .
В підготовче засідання 16.05.2018 прибули уповноважені представники позивача та третьої особи.
Представник третьої особи подав письмові пояснення від 16.05.2018. В поданих поясненнях третя особа підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
Підготовче засідання було відкладено на 30.05.2018, про що зазначено в протоколі судового засідання від 16.05.2018. Ухвала від 16.05.2018 про виклик учасників справи у підготовче судове засідання призначене на 30.05.2018 о 12:00 год була направлена позивачу, відповідачу та третій особі рекомендованою кореспонденцією.
Ухвала суду від 16.05.2018, направлена на адресу відповідача, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1, повернулася до суду неврученою, з відміткою відділення поштового зв'язку інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення .
Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28, оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата. Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.
Як вбачається із матеріалів справи, копія ухвали від 16.05.2018 Господарського суду Чернігівської області була надіслана 16.05.2018 учасникам судового процесу на адреси, зазначені в позовній заяві, зокрема і відповідачу, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвали.
Крім того, в порядку ст. 120 - 122 Господарського процесуального кодексу України на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет розміщено оголошення про виклик Фізичної особи-підприємця Пузан Максима Павловича у судове засідання яке відбудеться 30.05.2018 о 12:00 у приміщенні Господарського суду Чернігівської області за адресою: проспект Миру,20, м. Чернігів, зал судових засідань №307.
Відповідно до ч.4 ст. 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Таким чином, судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про час, дату та місце проведення підготовчого засідання у даній справі.
Згідно із п.1, 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Судом також враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).
Зважаючи на те, що згідно з ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, а тому неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи з огляду на приписи ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість проведення підготовчого засідання у справі за відсутності представника відповідача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Позивачем подані письмові пояснення від 29.05.2018, у яких позивач зазначає, що в частині права вимоги оплати орендної плати саме орендодавець є кредитором, а орендар - боржником. Ні Чернігівська обласна рада, як юридична особа, що не є стороною договору оренди № 1, ні обласний бюджет, до якого лише спрямовується частина орендної плати, не мають права вимоги до відповідача що до сплати заборгованості по орендній платі, інфляційних нарахувань, пені, процентів річних, а також не мають і права вимоги щодо розірвання договору оренди. І не вжиття орендодавцем заходів по нарахуванню/стягненню заборгованості по орендній платі, процентів річних, пені може призвести до звільнення орендаря від сплати боргу та відповідальності за невиконання грошових зобов'язань за укладеним господарським договором.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.05.2018 закрито підготовче провадження, справи призначено до судового розгляду по суті на 12.06.2018. Ухвала направлена учасникам справи рекомендованою кореспонденцією.
Позивач та третя особа належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400039905088, 1400039904537, відповідно.
Ухвала суду від 30.05.2018, направлена на адресу відповідача, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1, повернулася до суду неврученою, з відміткою відділення поштового зв'язку інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення .
Крім того, в порядку ст. 120 - 122 Господарського процесуального кодексу України на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет розміщено оголошення про виклик Фізичної особи-підприємця Пузан Максима Павловича у судове засідання яке відбудеться 12.06.2018 о 09:30 у приміщенні Господарського суду Чернігівської області за адресою: проспект Миру,20, м. Чернігів, зал судових засідань №302.
Позивачем до початку розгляду справи по суті подано клопотання від 29.05.2018 про повернення надмірно сплаченого судового збору в розмірі 1762,00 грн, суд долучив подане клопотання до матеріалів справи та прийняв його до розгляду. У судове засідання 12.06.2018 прибули уповноважені представники позивача.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 12.06.2018 не прибули.
В судовому засіданні 12.06.2018, відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 21.06.2018 о 09:30, про що представники позивача повідомлені під розписку, ухвала суду про повідомлення відповідача та третю особу направлена рекомендованою кореспонденцією.
В судове засідання 21.06.2018 прибули уповноважені представники позивача.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 21.06.2018 не прибули.
Третя особа належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400039906254.
Ухвала суду від 12.06.2018, направлена на адресу відповідача, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1, повернулася до суду неврученою, з відміткою відділення поштового зв'язку інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення .
Крім того, в порядку ст. 120 - 122 Господарського процесуального кодексу України на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет розміщено оголошення про виклик Фізичної особи-підприємця Пузан Максима Павловича у судове засідання яке відбудеться 21.06.2018 о 09:30 у приміщенні Господарського суду Чернігівської області за адресою: проспект Миру,20, м. Чернігів, зал судових засідань №305.
За змістом ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Зважаючи на те, що згідно з ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, а тому неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи з огляду на приписи ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав та не заперечив проти позовних вимог, заяв та клопотань від нього не надходило, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та третьої особи, господарський суд встановив:
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, зокрема, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно САА №796261, спірне нерухоме майно належить територіальній громаді сіл, селищ, міст Чернігівської області на праві комунальної власності на підставі рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 16.08.2004 №196.
Як вбачається з договору на закріплення майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області на праві господарського відання від 20.07.2005, укладеного між Управлінням комунального майна обласної ради, як уповноваженим органом та професійно-технічним навчальним закладом Чернігівський обласний Навчально-виробничий центр , як користувачем, передано в господарське відання майно, що знаходиться за адресою м. Чернігів, вул. Шевченка, 160-а, а саме: будівля їдальні, частина житлового будинку (2-5 поверхи), частина житлового будинку (6-9 поверхи), адміністративне приміщення.
За приписами ч.1 ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Згідно зі статутом комунального навчального закладу Чернігівський обласний навчально-виробничий центр , затвердженого наказом начальника управління комунального майна Чернігівської обласної ради від 25.03.2010 №48, погодженого першим заступником Міністра освіти і науки України 23.03.2010, та зареєстрованого в реєстрі 30.03.2010 за №10641050006003150, заклад є правонаступником державного комунального підприємства Чернігівський державний обласний навчально-виробничий центр , зареєстрований виконкомом Чернігівської міської ради 22.11.1995 розпорядженням №374, ідентифікаційний код 14242281, який розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 08.08.2000 №463 реорганізовано в професійно-технічний навчальний заклад Чернігівський обласний навчально-виробничий центр . Рішенням Чернігівської обласної ради від 26.02.2010 професійно-технічний навчальний заклад Чернігівський обласний навчально-виробничий центр перейменовано у комунальний навчальний заклад Чернігівський обласний навчально-виробничий центр (п.1.1 статуту).
За умовами п. 4.6 договору від 20.07.2005 користувач зобов'язаний у порядку, визначеному законодавством, погоджувати з Уповноваженим органом питання передачі зазначеного майна в оренду та розрахунки розміру орендної плати.
Згідно з п. 6.2 договору від 20.07.2005 користувач має право за погодженням з Уповноваженим органом передавати майно в оренду.
Вказане майно передано позивачу за актом приймання-передачі від 20.07.2005 затвердженого Головою обласної ради.
Позивач звернувся до Управління комунального майна Чернігівської обласної ради з листом від 06.01.2017 №25-3-03, в якому просить надати дозвіл на передачу в оренду приміщення на 2 поверсі будівлі, загальною площею 96,7 кв.м., корисною площею 88.8 кв.м. в будинку за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 160-А, та повідомляє, що вищезазначене майно не використовується в діяльності закладу, а тому є потреба передачі його в оренду з метою отримання додаткових коштів.
Управління комунального майна обласної ради, листом від 18.01.2017 №03-49 надало дозвіл на передачу в оренду приміщень, які знаходяться у будівлі комунальної власності області розташованої по вул. Шевченка, 160-а у м. Чернігові.
В газеті Деснянська правда від 19.01.2017 розміщено публікацію про намір передати в оренду нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області.
Відповідач звернувся до позивача з заявою від 26.01.2017, в якій просить надати можливість взяти в оренду приміщення загальною площею 96,7 м2, корисною площею 88,8 м2 в будівлі за адресою: м. Чернігів вул. Шевченка, 160-А терміном до трьох років. Вищезазначене майно планує використовувати для розміщення офісу.
Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 6 ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
07 лютого 2017 року між комунальним навчальним закладом Чернігівський обласний навчально-виробничий центр (орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Пузан Максимом Павловичем (орендар, відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №1 (далі - договір оренди), який погоджений Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради, про що свідчить відповідна відмітка на першому аркуші договору, копія якого подана до матеріалів справи позивачем.
Згідно з п. 1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення, в будівлі, що є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, розташованій за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 160-а, та перебуває в господарському віданні комунального навчального закладу Чернігівський обласний навчально-виробничий центр .
Відповідно до п. 1.1.1, 1.1.2. договору оренди приміщення, які знаходяться на 2 поверсі вищезазначеної будівлі, загальною площею 96,7 кв.м, корисною площею 88,8 кв.м, що мають окремий вхід. Вартість майна, визначена згідно зі звітом про оцінку на 18.01.2017 становить 308018,0 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, вищевказане нерухоме майно, а саме: приміщення, які знаходяться на 2 поверсі вищезазначеної будівлі, загальною площею 96,7 кв.м, корисною площею 88,8 кв.м., що мають окремий вхід передано орендодавцем прийнято орендарем на підставі акту прийому-передачі в оренду майна комунальної власності, розташованого за адресою вул. Шевченка, 160-а, м. Чернігів від 10.04.2017, копія якого додана до матеріалів справи позивачем.
Згідно з п. 1.2. договору оренди майно передається в оренду з метою розміщення офісу.
За умовами п. 7.3 договору оренди, він повинен обов'язково бути погоджений з управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради.
Відповідно до п.10.1.-10.3. договору оренди, він діє з 10 квітня 2017 року до 08 квітня 2020 року включно. Умови цього договору зберігають силу протягом усього строку його дії, а в частині зобов'язань орендаря щодо сплати орендної плати - до повного виконання зобов'язань. Зміни і доповнення до договору допускаються в односторонньому порядку у випадках, передбачених цим договором. Інші зміни та доповнення допускаються за взаємної згоди сторін та оформляються додатковою угодою до договору.
Оскільки майно, передане в оренду є комунальною власністю, то до правовідносин, що виникли між сторонами необхідно застосовувати як загальні положення законодавства про зобов'язання так і норми спеціального в цій сфері правовідносин Закону України Про оренду державного і комунального майна .
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до п. 2.1., 2.2. договору оренди орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна, який є невід'ємною частиною цього договору (Додаток №1). Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно. Майно залишається у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, а орендар користується ним протягом всього строку оренди.
За умовами п. 2.3., 2.4. договору оренди у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю, у порядку, встановленому при передачі майна орендарю. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.
Згідно з п. 3.1., 3.2., 3.3, 3.4, 3.5. договору оренди орендна плата є платежем у грошовій формі, який орендар вносить орендодавцю та до обласного бюджету незалежно від наслідків діяльності орендаря і сплачується за весь термін фактичного користування майном, що визначається на підставі акту приймання-передачі в оренду та акту приймання-передачі майна з орендного користування. До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, податок на додану вартість. Розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням обласної ради від 25 березня 2011 року (3 сесія 6 скликання) зі змінами та з врахуванням результатів вивченого попиту на право оренди Майна (наказ по навчальному закладу від 06.02.2017 №02). Розмір та порядок розрахунку орендної плати наведено у додатку №2 до цього договору, що є невід'ємною його частиною і становить за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - 3892,58 грн. Орендна плата за перший (квітень 2017 року) місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць розрахунку на індекси інфляції за лютий, березень та квітень місяці 2017 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Згідно з ч.3 ст.18 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.19 вказаного Закону України орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
За умовами п.3.6 договору оренди орендну плату орендар зобов'язаний перераховувати щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця згідно виставлених рахунків орендодавцем у співвідношенні, встановленому діючою Методикою розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області або за окремими рішеннями обласної ради.
Відповідно до п. 5.1.3, 5.1.4, 5.1.5 договору оренди орендар зобов'язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору, своєчасно узгоджувати з орендодавцем будь-які зміни профілю використання орендованого майна або його частини. Своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату. Утримувати орендоване майно у повній збереженості, запобігати його пошкодженню та псуванню, своєчасно проводити необхідний поточний ремонт приміщень за рахунок власних коштів, які не підлягають компенсації. На період проведення ремонту об'єкту оренди орендар не звільняється від сплати орендної плати, плати за комунальні послуги та інші платежі.
Згідно з п. 5.1.10 договору оренди орендар зобов'язується щомісяця, до 17 числа місяця наступного після звітного, надсилати орендодавцеві копію платіжного документу про сплату орендної плати до обласного бюджету. На вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.
Відповідно до рішення Чернігівської обласної ради від 29.09.2016 №21-6/VII встановлено для комунального навчального закладу Чернігівський обласний навчально-виробничий центр , відповідно до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням обласної ради від 25.03.2011, керуючись ч. 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , за оренду нерухомого майна наступний розподіл орендної плати у співвідношенні: 80 відсотків орендної плати комунальному закладу, 20 відсотків - до обласного бюджету з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року, включно.
Як вбачається з рішення Чернігівської обласної ради від 07.12.2017 №61-11/VII встановлено для комунального навчального закладу Чернігівський обласний навчально-виробничий центр на період з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року включно наступний розподіл орендної плати - 100 відсотків орендної плати закладу.
На виконання умов договору позивачем були виставлені відповідачу рахунок-фактура №22 від 23.05.2017 на суму 2826,81 грн, з яких 2261,45 грн орендна плата за квітень 2017 року позивачу (80%), 565,36 грн орендна плата до бюджету (20%), рахунок-фактура №30 від 19.06.2017 на суму 4383,73 грн, з яких 3272,63 грн орендна плата за травень 2017 року позивачу (80%) 818,16 грн орендна плата до бюджету (20%), податок на землю за квітень 2017 в сумі 120,62 грн та податок на землю за травень 2017 в сумі 172,32 грн, рахунок-фактура №38 від 14.07.2017 на суму 4328,56 грн, з яких 3324,99 грн орендна плата за червень 2017 року позивачу (80%), 831,25 грн орендна плата до бюджету (20%), податок на землю за червень 2017 в сумі 172,32 грн, рахунки: № 45 від 17.08.2017 на суму 4336,87 грн, з яких 3331,64 грн орендна плата позивачу (80%), 832,91 грн орендна плата до бюджету (20%), відшкодування податку на землю в сумі 172,32 грн, №39 від 15.09.2017 на суму 4332,71 грн, з яких 3328,31 грн орендна плата позивачу (80%), 832,08 грн орендна плата до бюджету (20%), відшкодування податку на землю в сумі 172,32 грн, №54 від 17.10.2017 на суму 4415,92 грн, з яких 3394,88 грн орендна плата позивачу (80%), 848,72 грн орендна плата до бюджету (20%), відшкодування податку на землю в сумі 172,32 грн, №69 від 21.11.2017 на суму 4466,84 грн, з яких 3435,61 грн орендна плата позивачу (80%), 858,91 грн орендна плата до бюджету (20%), відшкодування податку на землю в сумі 172,32 грн, №91 від 19.12.2017 на суму 4505,49 грн, з яких 3466,53 грн орендна плата позивачу (80%), 866,64 грн орендна плата до бюджету (20%), відшкодування податку на землю в сумі 172,32 грн, №29 від 16.01.2018 на суму 4548,83 грн, з яких 4376,51 грн орендна плата позивачу, відшкодування податку на землю в сумі 172,32 грн, №30 від 16.02.2018 на суму 4560,62 грн, 4442,16 грн орендна плата позивачу, відшкодування податку на землю в сумі 118,46 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, рахунок №22 від 23.05.2017 на суму 2826,81 грн направлено відповідачу супровідним листом від 25.05.2017 №25-3-67 та отримано відповідачем 27.05.2017, що підтверджується описом вкладення до листа з оголошеною цінністю, фіскальним чеком від 25.05.2017 №3000046439 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400035760468. Рахунок №30 від 19.06.2017 на суму 4383,73 грн, направлено відповідачу супровідним листом від 22.06.2017 №25-3-191 та отримано відповідачем 26.06.2017, що підтверджується описом вкладення до листа з оголошеною цінністю, фіскальним чеком від 26.06.2017 №3000046439 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400036184444.
Відповідач в порушення умов договору, орендну плату у строки, встановлені п. 3.6 договору не сплатив.
Позивач посилається на те, що рахунок №38 від 14.07.2017 на суму 4328,56 грн на оплату орендної плати та податку на землю за червень 2017 року, претензія від 13.07.2017 №25-3-201 були ним направлені відповідачу 19.07.2017, рахунок №45 від 17.08.2017 на суму 4336,87 грн на оплату орендної плати та податку на землю за липень 2017 року був ним направлений відповідачу 01.11.2017, в підтвердження чого надає копії з конвертів та копії рекомендованого повідомлення №1400036422035 та фіскального чеку від 19.07.2017 №3044, рекомендованого повідомлення №1400036422027 та фіскального чеку від 19.07.2017 №3045, рекомендованого повідомлення №1400037566790 та фіскального чеку від 01.11.2017 №3000046388, рекомендованого повідомлення №1400037566812 та фіскального чеку від 01.11.2017 №3000046388, проте описів вкладення з переліком об'єктів пересилання позивачем не надано, що унеможливлює дослідження та встановлення, які саме документи були направлені відповідачу 19.07.2017 та 01.11.2017.
За таких обставин судом не приймаються вище перелічені документи як належні докази направлення відповідачу 19.07.2017 рахунку №38 від 14.07.2017 та претензії від 13.07.2017 №25-3-201, 01.11.2017 - рахунку №45 від 17.08.2017.
Позивачем 13.03.2018 було направлено на адресу відповідача претензію від 13.03.2018 №250-3-75 з вимогою сплатити: заборгованість з орендної плати до обласного бюджету у сумі 4728,48 грн, крім того 202,98 грн інфляційних втрат; на користь орендодавця заборгованість з орендної плати у сумі 36360,26 грн, крім того 812,04 грн інфляційних втрат; на користь орендодавця - 994,21 грн процентів річних, 2157,51 грн пені, 1500,00 грн витрат на проведення незалежної оцінки орендованого майна, 982,26 грн витрат на публікацію повідомлення про намір передачі майна в оренду, 1617,64 грн плати за користування земельною ділянкою та 10107,91 грн за комунальні послуги (теплопостачання).
Крім того, як свідчить текст претензії, позивачем на адресу відповідача направлені для оплати рахунки-фактури: №22 від 23.05.2017, №8 від 23.05.2017, №30 від 19.06.2017, №38 від 14.07.2017 та рахунки: №45 від 17.08.2017, №39 від 15.09.2017, №54 від 17.10.2017, №69 від 21.11.2017, №91 від 19.12.2017, №29 від 16.01.2018, №30 від 16.02.2018, №31 від 28.02.2018, що підтверджується описом вкладення до листа з оголошеною цінністю №140038135807 та фіскальним чеком від 13.03.2018 №3000160236.
Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Проаналізувавши матеріали справи, приймаючи до уваги, що належним чином підтверджується направлення відповідачу 13.03.2018 рахунку-фактури №38 від 14.07.2017 та рахунків: №45 від 17.08.2017, №39 від 15.09.2017, №54 від 17.10.2017, №69 від 21.11.2017, №91 від 19.12.2017, №29 від 16.01.2018, №30 від 16.02.2018, №31 від 28.02.2018, та відповідно до п. 3.6. договору оренди, суд доходить висновку, що відповідач згідно рахунку-фактури №22 від 23.05.2017 зобов'язаний був розрахуватися в частині сплати орендної плати в розмірі 2826,81 грн в строк 31.05.2017; відповідач згідно рахунку-фактури №30 від 19.06.2017 зобов'язаний був розрахуватися в частині сплати орендної плати в розмірі 4090,79 грн в строк 30.06.2017; відповідач згідно рахунку-фактури №38 від 14.07.2017 зобов'язаний був розрахуватися в частині сплати орендної плати в розмірі 4156,24 грн в строк 31.03.2018; відповідач згідно рахунку №45 від 17.08.2017 зобов'язаний був розрахуватися в частині сплати орендної плати в розмірі 4164,55 грн в строк 31.03.2018; відповідач згідно рахунку №39 від 15.09.2017 зобов'язаний був розрахуватися в частині сплати орендної плати в розмірі 4160,39 грн в строк 31.03.2018; відповідач згідно рахунку №54 від 17.10.2017 зобов'язаний був розрахуватися в частині сплати орендної плати в розмірі 4243,60 грн в строк 31.03.2018; відповідач згідно рахунку №69 від 21.11.2017 зобов'язаний був розрахуватися в частині сплати орендної плати в розмірі 4294,52 грн в строк 31.03.2018; відповідач згідно рахунку №91 від 19.12.2017 зобов'язаний був розрахуватися в частині сплати орендної плати в розмірі 4333,17 грн в строк 31.03.2018; відповідач згідно рахунку №29 від 16.01.2018 зобов'язаний був розрахуватися в частині сплати орендної плати в розмірі 4376,51 грн в строк 31.03.2018; відповідач згідно рахунку №30 від 16.02.2018 зобов'язаний був розрахуватися в частині сплати орендної плати в розмірі 4442,16 грн в строк 31.03.2018.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань орендну плату за договором оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №1 від 07.02.2017 року за період з 10.04.2017 по 31.01.2018 не сплатив.
Дослідивши наведений позивачем розрахунок заборгованості відповідача по орендній платі та приймаючи до уваги рішення Чернігівської обласної ради від 29.09.2016 №21-6/VII та від 07.12.2017 №61-11/VII, якими встановлено порядок розподілу орендної плати у співвідношенні: 80 відсотків орендної плати комунальному закладу, 20 відсотків - до обласного бюджету з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року включно; на період з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року включно розподіл орендної плати - 100 відсотків орендної плати закладу, суд доходить висновку, що заборгованість відповідача з орендної плати за період з 10.04.2017 по 31.01.2018 становить 41088,74 грн, в тому числі 4728,48 грн перед обласним бюджетом м. Чернігова, 36360,26 грн перед позивачем.
За таких обставин позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 4728,48грн заборгованості з орендної плати до обласного бюджету м. Чернігова та 36360,26 грн заборгованості з орендної плати на користь комунального навчального закладу Чернігівський обласний навчально-виробничий центр є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повній сумі.
Відповідно до ч. ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення на свою користь з відповідача 959,02 грн інфляційних втрат за період з 01.06.2017 по 31.01.2018 прострочки сплати останнім орендної плати орендодавцю, 994,21 грн процентів річних за період з 01.06.2017 по 12.03.2018 прострочки сплати орендарем загальної суми орендної плати яка підлягала сплаті орендодавцю та до обласного бюджету.
Окрім того, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача 239,74 грн інфляційних втрат на користь обласного бюджету м. Чернігова за період з 01.06.2017 по 31.01.2018 прострочки сплати відповідачем орендної плати до обласного бюджету.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом п. 9.5 договору оренди сторони встановили, що у разі несвоєчасного виконання зобов'язання по сплаті орендної плати, орендар повинен сплатити орендодавцю суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10% річних від простроченої суми.
Дослідивши подані розрахунки позивача суд встановив, шо позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 10 % річних підлягають частковому задоволенню щодо стягнення на користь комунального навчального закладу Чернігівський обласний навчально-виробничий центр в сумі 472 грн 94 коп. інфляційних втрат за період з 01.06.2017 по 31.01.2018 та в сумі 405 грн 22коп. процентів річних за період з 01.06.2017 по 12.03.2018 нарахованих на суму заборгованості із сплати орендної плати орендодавцю по рахунку-фактурі №22 від 23.05.2017 та №30 від 19.06.2017 та в частині стягнення 118 грн 23 коп. інфляційний втрат до обласного бюджету нарахованих на суму заборгованості із сплати орендної плати до обласного бюджету м. Чернігова по рахунку-фактурі №22 від 23.05.2017 та №30 від 19.06.2017. Позивачем при здійсненні нарахувань інфляційних втрат та 10% річних не враховано, що належним чином підтверджено виставлення (направлення) відповідачу рахунку-фактури №38 від 14.07.2017 та рахунків №45 від 17.08.2017, №39 від 15.09.2017 (на заборгованість зі сплати орендної плати по яким позивачем проведені відповідні нарахування інфляційних втрат та 10% річних) під час направленням відповідачу вказаних рахунків разом з претензією 13.03.2018, а отже прострочка виконання зобов'язання відповідача виникло за ними лише з 01.04.2018.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, відмовити комунальному навчальному закладу Чернігівський обласний навчально-виробничий центр у стягненні з фізичної особи-підприємця Пузан Максима Павловича 121 грн 51 коп. інфляційних втрат до обласного бюджету та у стягненні на користь орендодавця 486 грн 08 коп. інфляційних втрат.
Суд зазначає, що позивачем не заявлено вимог щодо стягнення з відповідача відсотків річних нарахованих за прострочку сплати орендної плати до обласного бюджету.
Відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Позивачем безпідставно проведено нарахування та заявлено до стягнення з відповідача процентів річних на свою користь виходячи із наявної заборгованості відповідача по орендній платі до обласного бюджету з огляду на наступне.
Як вбачається із поданого позивачем розрахунку процентів річних на суму 994,21грн за період з 01.06.2017 по 12.03.2018, вони нараховані як на суму боргу з орендної плати перед обласним бюджетом так і на суму боргу з орендної плати перед позивачем згідно з виставленими рахунками-фактурами №22 від 23.05.2017, №30 від 19.06.2017, №38 від 14.07.2017 та рахунками №45 від 17.08.2017, №39 від 15.09.2017.
Частиною 1 та 3 ст. 63 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та Законом України Про Державний бюджет України .
У відповідності до п. 14 ч. 1. ст. 69 Бюджетного кодексу України, до доходів загального фонду місцевих бюджетів входять надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності.
Таким чином, кредитором щодо стягнення заборгованості зі сплати орендної плати відповідачем перед обласним бюджетом є територіальна громада сіл, селищ, міст Чернігівської області, інтереси якої, у відповідності до ч. 2 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , представляє обласна рада, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно право на отримання процентів річних за прострочку сплати орендної плати, яка підлягає стягненню до обласного бюджету, має також обласна рада, а не комунальний навчальний заклад Чернігівський обласний навчально-виробничий центр .
Позивач же є кредитором щодо стягнення орендної плати, яка підлягає сплаті на його користь. Відповідно позивач має право на стягнення на свою користь 10% річних за прострочку сплати цієї частини орендної плати, яка підлягає сплаті безпосередньо йому. Таким чином, правомірним є нарахування та стягнення процентів річних у сумі 405 грн 22коп. за період з 01.06.2017 по 12.03.2018 на користь позивача з боргу, який виник по сплаті орендної плати у сумі 2261,45грн (по рахунку № 22 від 23.05.2017) та у сумі 3272,63 грн (по рахунку №30 від 19.06.2017) на його користь без урахування заборгованості до обласного бюджету.
Посилання позивача на п. 9.5. договору оренди судом до уваги не приймається, оскільки п. 9.5. договору оренди, визначено, що у разі несвоєчасного виконання зобов'язання по сплаті орендної плати, орендар повинен сплатити орендодавцю суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10 % річних від простроченої суми.
Сума боргу перед позивачем і, відповідно, прострочена сума, - є та сума орендної плати, яка підлягає сплаті безпосередньо позивачу з урахуванням розподілу орендної плати, визначеного рішеннями Чернігівської обласної ради, а не вся сума орендної плати, визначена по договору.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, відмовити комунальному навчальному закладу Чернігівський обласний навчально-виробничий центр у стягненні з фізичної особи-підприємця Пузан Максима Павловича 588 грн 99 коп. процентів річних.
Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 2157,51 грн пені за період прострочення 01.06.2017 по 12.03.2018, з врахуванням вимог ч.6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до поданого розрахунку пені за договором оренди №1 від 07.02.2017, позивач здійснив нарахування пені на загальну суму заборгованості відповідача зі сплати орендної плати як на користь орендодавця так и на користь обласного бюджету м. Чернігова згідно з рахунками-фактурами №22 від 23.05.2017, №30 від 19.06.2017, №38 від 14.07.2017 та рахунками № 45 від 17.08.2017, №39 від 15.09.2017.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.
Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.
За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до п. 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині в сумі 715,11 грн, за період прострочення грошового зобов'язання зі сплати орендної плати відповідачем на користь орендодавця з 01.06.2017 по 31.12.2018, за рахунками-фактурами №22 від 23.05.2017 виходячи з суми боргу 2261,45 грн та №30 від 19.06.2017 виходячи з суми боргу 3272,63 грн.
В решті вимог по стягненню пені має бути відмовлено, оскільки відсутні підстави для нарахування пені на користь позивача розрахованих на заборгованість з орендної плати до обласного бюджету. Окрім того, право вимоги за рахунком-фактурою №38 від 14.07.2017 та рахунками №45 від 17.08.2017, №39 від 15.09.2017 виникло лише з 01.04.2018, як встановлено у даному рішенні вище.
Зважаючи на вищезазначене, оскільки кредитором по стягненню 4728,48 грн є територіальна громада сіл, селищ, міст Чернігівської області, то відповідно, право на отримання пені за прострочку сплати орендної плати, яка підлягає стягненню до обласного бюджету, має також обласна рада, а не позивач.
Посилання позивача на п. 2.9. Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області затвердженої рішенням Чернігівської обласної ради від 25.03.2011 року (з урахуванням змін і доповнень), яким визначено, що у разі несвоєчасної або в неповному обсязі сплати орендної плати орендар сплачує окремо від орендної плати неустойку; розмір неустойки визначається у договорі оренди і не може перевищувати розміру, встановленого чинним законодавством, неустойка перераховується орендодавцю, судом до уваги не приймається з наступних підстав.
Договором оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №1 від 07.02.2017 року не передбачено право позивача стягувати пеню на свою користь за прострочку сплати орендної плати, яка підлягає перерахуванню до обласного бюджету.
Стягнення суми пені за прострочку сплати орендної плати, яка підлягає сплаті до обласного бюджету, на користь позивача, фактично є заміною кредитора у зобов'язанні.
Підстави заміни кредитора у зобов'язанні визначені ст. 512 Цивільного кодексу України.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які підтверджують відступлення позивачу права вимоги (договір відступлення права вимоги) стягнення на свою користь з відповідача пені за прострочку сплати орендної плати, яка підлягає сплаті до обласного бюджету, чи наявність інших підстав заміни кредитора у зобов'язанні.
За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення на його користь пені за період прострочки з 01.06.2017 по 12.03.2018 у сумі 1442,40 грн є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Позивач просить стягнути з відповідача 1617,64 грн заборгованості з відшкодування земельного податку на підставі виставлених рахунків.
У п. 5.1.13 договору оренди сторони погодили, що орендар повинен перераховувати плату за користування земельною ділянкою пропорційно до орендованої площі на рахунок орендодавця згідно виставлених рахунків.
Позивачем в підтвердження понесення витрат із сплати земельного податку подано: копію державного Акта на право постійного користування землею №002730-403, податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік та за 2018 рік, розрахунок земельної площі, що використовують орендарі в 9-ти та 2-х поверховому приміщенні на 2017 рік (зі змінами від 10.04.2017), в тому числі по орендарю Пузан М.П. та розрахунок земельної площі, що використовують орендарі в 9-ти та 2-х поверховому приміщенні на 2018 рік, в тому числі по орендарю Пузан М.П. Крім того, позивачем надано платіжні доручення про сплату земельного податку, а саме: №58 від 31.05.2017 на суму 100,00 грн, № 51 від 25.05.2017 на суму 4187,12 грн, №107 від 26.06.2017 на суму 4211,35 грн, №153 від 27.07.2017 на суму 4211,35 грн, №211 від 23.08.2017 на суму 500,00 грн, №29 від 23.08.2017 на суму 3711,35 грн, № 82 від 28.09.2017 на суму 4211,35 грн, №275 від 23.11.2017 на суму 4211,35 грн, №248 від 03.11.2017 на суму 4211,35 грн, №313 від 26.12.2017 на суму 4211,35 грн, № 349 від 25.01.2018 на суму 4135,56 грн, №378 від 26.02.2018 на суму 2787,71 грн, №352 від 30.01.2018 на суму 75,70 грн.
Позивачем в підтвердження своїх доводів, щодо позовних вимог в частині відшкодування відповідачем земельного податку, надано листи Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради від 18.01.2017 №147 щодо розміру земельного податку у 2017 році та від 20.02.2018 №01-08/527 про надання інформації для нарахування суми земельного податку за земельні ділянки комунальної власності.
Матеріалами справи, як встановлено судом вище, підтверджено виставлення позивачем відповідачу рахунків, в яких окремим рядком зазначалася щомісячно сума для відшкодування податку на землю.
Як свідчать матеріали справи відповідачем не проведено перерахування плати за користування земельною ділянкою (відшкодування податку на землю) пропорційно до орендованої площі на рахунок орендодавця згідно виставлених рахунків.
Пунктом 5.1.17 сторони погодили, що орендар зобов'язаний компенсувати витрати орендодавця на публікацію інформації про намір передачі майна в оренду та на проведення незалежної оцінки об'єкта оренди.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивач просить стягнути з відповідача 1 500,00 грн витрат на проведення незалежної оцінки орендованого майна, 982,26 грн витрат на публікацію повідомлення про намір передачі майна в оренду.
В обґрунтування заявлених до стягнення сум позивач надає до матеріалів справи копію договору щодо надання інформаційних послуг від 27.01.2017 в підтвердження розміщення КП Редакція газети Деснянська правда інформаційних матеріалів позивача у газеті Деснянська правда , акта прийняття-здачі наданих послуг від 27.01.2017 в підтвердження публікації повідомлення про намір передачі майна в оренду. Крім того, як вбачається з платіжного доручення №32 від 27.01.2017 позивачем сплачено КП РГ Деснянська правда 982,26 грн з призначенням платежу оплата за оголошення в газеті зг.рах.№24 від 27.01.2017 , оригінали вказаних документів судом оглянуто у судовому засіданні 21.06.2018.
В підтвердження проведення оцінки об'єкту оренди позивачем надано копію договору №18/01 на проведення оцінки від 18.01.2017, укладеного між ТОВ Експертно-правовий центр ПРАВЕКС та позивачем, відповідно до умов якого позивач доручає, а ТОВ Експертно-правовий центр ПРАВЕКС приймає на себе обов'язки, пов'язані з виконанням робіт з незалежної оцінки відновної вартості майна для цілей оренди Частини нежитлового приміщення другого поверху дев'ятиповерхової будівлі, загальною площею 96,7 кв.м., що перебуває на балансі КНЗ Чернігівський обласний навчально-виробничий центр та знаходиться за адресою: вул. Шевченка, буд. 160-А, м. Чернігів (п.1.1. договору на проведення оцінки).
Відповідно до акту виконаних робіт (наданих послуг) від 20.01.2017 оцінювач виконав роботи (надав послуги), передбачені договором №18/01 на проведення оцінки від 18.01.2017, а замовник прийняв виконані роботи (надані послуги) та прийняв звіт про оцінку майна. Вартість робіт (послуг) по оцінці складає 1500,00 грн. Позивачем на виконання рахунку №18/01 від 20.01.2017 сплачено ТОВ Експертно-правовий центр ПРАВЕКС 1500,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №24 від 26.01.2017 на суму 1500,00 грн з призначенням платежу оплата за визначення відновної вартості майна для цілей оренди зг.рах №18/01від 20.01.2017 . Оригінали перелічених документів судом оглянуто у судовому засіданні 21.06.2018.
Позивачем висталено відповідачу рахунок-фактуру №8 від 23.05.2017 на відшкодування витрат з оцінки відновної вартості майна для цілей оренди площею 96,7 кв. м. в сумі 1500,00 грн та відшкодування витрат за оголошення в газеті Деснянська правда №3 2017 року в сумі 982,26 грн, а всього 2482,26 грн. Рахунок направлено відповідачу супровідним листом від 25.05.2017 № 25-3-67, який отримано відповідачем 27.05.2017, що підтверджується описом вкладення до листа з оголошеною цінністю, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400035760468 та фіскальним чеком від 25.05.2017.
Відповідач, в порушення умов договору не відшкодував позивачу сплачений земельний податок, витрати на проведення незалежної оцінки орендованого майна та витрати на публікацію повідомлення про намір передачі майна в оренду.
За таких обставин, вимоги позивача, що стягнення з відповідача відшкодування земельного податку в сумі 1617,64 грн, розрахованого пропорційно займаній площі, відшкодування витрат на проведення незалежної оцінки орендованого майна в сумі 1500,00 грн та витрат на публікацію повідомлення про намір передачі майна в оренду у сумі 982,26 грн підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача 10107,91 грн відшкодування витрат по оплаті комунальних послуг, а саме відшкодування витрат з теплопостачання за період з 10.04.2017 по 31.01.2018 згідно з рахунком №31 від 28.02.2018, у тому числі за теплопостачання за квітень 2017 року в сумі 667,97 грн, за теплопостачання за жовтень 2017 року в сумі 1001,95 грн, за теплопостачання за листопад 2017 року в сумі 1755,44 грн, за теплопостачання за грудень 2017 року в сумі 2748,82 грн, за теплопостачання за січень 2018 року в сумі 3933,73 грн.
В обґрунтування заявленої вимоги позивач посилається на те, що в спірне орендоване приміщення здійснювалося теплопостачання, і розрахунок витрат з теплопостачання здійснювалося позивачем за квітень, жовтень, листопад, грудень 2017 року та за січень 2018 року пропорційно займаній відповідачем площі. Позивачем наведено розрахунок витрат з теплопостачання на суму 10107,91грн які на думку орендодавця зобов'язаний відшкодувати орендар. При цьому позивачем не подано доказів понесення витрат з оплати у повній сумі рахунків-фактур пред'явлених до оплати позивачу постачальником теплової енергії ПП Спеціальна енергетична компанія за період квітень 2017 - січень 2018 року.
Подані позивачем до матеріалів справи копії рахунків-фактур ПП Спеціальна енергетична компанія на оплату за теплопостачання комунальним навчальним закладом Чернігівський обласний навчально-виробничий центр , копії платіжних доручень (а.с.111-124), оригінали яких оглянуті судом у судовому засіданні, свідчать про часткову оплату позивачем послуг з теплопостачання на час звернення до суду з вимогою до відповідача про відшкодування понесених позивачем витрат по оплаті комунальних послуг.
Згідно з п. 3.2 договору оренди до орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, податок на додану вартість.
За умовами пункту 5.1.7. договору оренди орендар зобов'язаний сплачувати фактичні витрати за користування електроенергією, іншими комунальними послугами, для чого у місячний термін оформити договори з відповідними службами.
Проаналізувавши зміст договору оренди, суд дійшов висновку, що сторонами у договорі оренди №1 від 07.02.2017 не досягнуто домовленості щодо порядку, строків, розміру відшкодування орендарем (відповідачем у справі) на користь орендодавця (позивача у справі) комунальних послуг, зокрема витрат з теплопостачання, у тому числі і у випадку не оформлення орендарем у місячний термін договорів з відповідними службами.
Позивачем не надано суду доказів укладення з відповідачем договору на відшкодування плати за комунальні послуги, вартості експлуатаційних витрат.
Таким чином, ні договором оренди ні окремим договором між позивачем та відповідачем не врегульовано питання відшкодування відповідачем безпосередньо позивачу плати за комунальні послуги, вартості експлуатаційних витрат, зокрема витрат з теплопостачання.
Отже, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 10107,91 грн відшкодування витрат по оплаті комунальних послуг має бути відмовлено у повній сумі.
Крім того, позивач просить розірвати договір оренди нерухомого майна №1 від 07.02.2017, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, укладений між комунальним навчальним закладом Чернігівський обласний навчально-виробничий центр та фізичною особою-підприємцем Пузан Максимом Павловичем.
Пунктом 5.1.4 договору оренди встановлено, що відповідач зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Станом на день звернення позивача до суду з позовом 17.04.2018 заборгованість відповідача з орендної плати перед обласним бюджетом м. Чернігова становила 4728,48 грн та перед орендодавцем 36360,26 грн.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
За умовами п. п. 8.1.2, 8.1.3 договору оренди, орендодавець має право відмовитися від цього договору і вимагати повернення орендованого майна у разі несплати орендарем орендної плати протягом трьох місяців підряд, або допущення заборгованості з орендної плати у сумі, що перевищує сумарний розмір орендної плати за останні три місяці. У разі відмови орендодавця від договору, договір є розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від цього договору. Виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання у разі: невикористання орендованого майна відповідно до умов цього договору, погіршення стану орендованого майна, порушення, невиконання (або неналежного виконання) умов договору.
Пунктом 10.4 договору оренди встановлено, що цей договір може бути розірвано орендодавцем в односторонньому порядку за наявності підстав, передбачених цим договором. В інших випадках даний договір може бути розірваний лише за згодою сторін або на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України.
Чинність цього договору припиняється, зокрема внаслідок достроково за ініціативою орендодавця за наявності підстав, визначених цим договором, або за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду (п. 10.8 договору).
Згідно з ч.3 ст.291 Господарського кодексу України на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Статтею 783 Цивільного кодексу України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Судом враховуються приписи частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Статтею 782 Цивільного кодексу України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Визначена статтею 782 Цивільного кодексу України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця.
Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 Цивільного кодексу України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.
Водночас орендоване майно є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється також дія Закону України Про оренду державного та комунального майна , згідно з частиною третьою статті 26 якого підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань.
При цьому вказана норма застосовується з урахуванням наведених вище загальних положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.
Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року №15-рп/2002 (справа № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Тому норми статті 188 Господарського кодексу України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору. Зазначена правова позиція наведена у постанові Верховного суду України від 08.05.2012 справа №5021/966/2011 (№3-26гс12)
Враховуючи умови договору оренди та приписи чинного законодавства України, а також те, що станом на момент подання позову у відповідача наявний факт не сплати орендної плати більше трьох місяців, на даний момент винесення судового рішення наявна також заборгованість з орендної плати більше трьох місяців, що на думку суду є істотними порушеннями умов договору, суд доходить висновку, що позов в частині розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №1 від 07.02.2017, укладеного між позивачем та відповідачем, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до ч. 1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписам ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: стягненню з відповідача на користь позивача 36 360 грн 26 коп. заборгованості з орендної плати, 472 грн 94 коп. інфляційних втрат, 405 грн 22коп. процентів річних, 715 грн 11коп. пені, 1 617 грн 64 коп. заборгованості з відшкодування земельного податку, 1 500 грн 00 коп. витрат на проведення незалежної оцінки орендованого майна, 982 грн 26 коп. витрат на публікацію повідомлення про намір передачі майна в оренду; стягненню з відповідача на користь Обласного бюджету 4 728 грн 48 коп. заборгованості з орендної плати та 118 грн 23 коп. інфляційних втрат.
В стягненні з відповідача 121 грн 51 коп. інфляційних до обласного бюджету має бути відмовлено. Крім того, суд дійшов висновку відмовити позивачу у стягненні з відповідача 10 107 грн 91коп. витрат по оплаті комунальних послуг, 486 грн 08 коп. інфляційних втрат, 588 грн 99 коп. процентів річних, 1442 грн 40 коп. пені.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивачем в позовній заяві наведено попередній розрахунок суми судових витрат, зокрема зазначена вартість витрат на професійну правничу допомогу, яка становить 5000,00грн.
Відповідно до положень ст.126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.02.2018 між Комунальним навчальним закладом Чернігівський обласний навчально-виробничий центр (клієнт) та адвокатом Максак Тетяною Леонідівною було укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого адвокат зобов'язується представляти інтереси клієнта в Господарському суді Чернігівської області при стягненні заборгованості з Фізичної особи-підприємця Пузана Максима Павловича (п. 2.1. договору про надання правової допомоги).
Відповідно до п. 3.3. договору про надання правової допомоги вартість послуг за цим договором становить 5000,00 грн.
Позивачем також долучено до матеріалів справи копії акта наданих послуг від 16.03.2018 за договором про надання правової допомоги від 27.02.2018, згідно якого сума за надані послуги становить 5000,00 грн, платіжного доручення №399 від 16.03.2018 на суму 5000,00 грн з призначенням платежу за юридичні послуги зг.рах.№б/н від 27.02.2018 з відміткою банку про проведення платежу 16.03.2018, оригінали яких оглянуті судом у судовому засіданні 21.06.2018, та копія рахунку-фактури на суму 5000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача в судових засіданнях представляла адвокат Максак Тетяна Леонідівна згідно ордеру від 16.05.2018 серія ЧН №001833, свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю №649 від 22.06.2012.
Враховуючи зазначене, беручи до уваги предмет позовних вимог, час, який витратив адвокат на надання послуг позивачу, тривалість розгляду і складність справи та ціну позову, суд дійшов до висновку, що витрати на правничу допомогу адвоката є обґрунтованими, розумними, співмірними та підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 3931 грн 47 коп.
Судовий збір відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Закон України Про судовий збір визначає правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, зокрема, у статті 7 передбачений порядок повернення судового збору.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом
Як вбачається з платіжних доручень №395 від 14.03.2018 на суму 1762,00 грн, № 396 від 14.03.2018 на суму 1762,00 грн, №397 від 14.03.2018 на суму 1409,60 грн позивачем, при подачі позову було сплачено 4933,60 грн судового збору. Крім того, позивачем надано квитанцію №0.0.964430791.1 від 15.02.2018 на суму 176,20 грн та квитанцію №0.0.946119272.1 від 22.01.2018 на суму 176,20 грн.
Позивач посилається на сплату судового збору у сумі 176,20 грн по квитанції №0.0.964430791.1 від 15.02.2018 та 176,20 грн по квитанції №0.0.946119272.1 від 22.01.2018 при зверненні до Господарського суду Чернігівської області із заявами про видачу судового наказу, за результатами розгляду яких позивачу відмовлено у видачі наказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Таким чином позивачем сплачено судовий збір у загальній сумі 5286,00 грн.
Відповідно до ч. 1 статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У ч.3 ст. 6 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Таким чином, враховуючи заявлені позовні вимоги, судовий збір повинен становити 3524,00 грн (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1762,00 грн за звернення до суду з позовною заявою майнового характеру, де ціна позову становила 59647,03грн, + 1762,00 грн за одну вимогу немайнового характеру).
З огляду на вищевикладене, надлишково сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 1762,00 грн підлягає поверненню останньому з Державного бюджету України (5286,00 грн - 3524,00 грн), а відповідне клопотання позивача підлягає задоволенню.
Отже, підлягає поверненню з Державного бюджету України позивачу судовий збір у розмірі 1762,00 грн сплачений платіжним дорученням №395 від 14.03.2018, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи Господарського суду Чернігівської області №927/290/18.
Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165-167, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, ст.7 Закону України Про судовий збір , суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Комунального навчального закладу Чернігівський обласний навчально-виробничий центр до Фізичної особи-підприємця Пузан Максима Павловича - задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Пузан Максима Павловича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального навчального закладу Чернігівський обласний навчально-виробничий центр (вул. Шевченка, 160-А, м. Чернігів, ідентифікаційний код 14242281) 36 360 грн 26 коп. заборгованості з орендної плати, 472 грн 94 коп. інфляційних втрат, 405 грн 22коп. процентів річних, 715 грн11коп. пені, 1 617 грн 64 коп. заборгованості з відшкодування земельного податку, 1 500 грн 00 коп. витрат на проведення незалежної оцінки орендованого майна, 982 грн 26 коп. витрат на публікацію повідомлення про намір передачі майна в оренду, 2770 грн 90 коп. судового збору, 3931 грн 47 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Пузан Максима Павловича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Обласного бюджету (р/р33215870700002 ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, ККДБ 22080400) 4 728 грн 48 коп. заборгованості з орендної плати та 118 грн 23 коп. інфляційних втрат.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5. Відмовити Комунальному навчальному закладу Чернігівський обласний навчально-виробничий центр (вул. Шевченка, 160-А, м. Чернігів, ідентифікаційний код 14242281) у стягненні з Фізичної особи-підприємця Пузан Максима Павловича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код3403609735) 121 грн 51 коп. інфляційних до обласного бюджету.
6. Відмовити Комунальному навчальному закладу Чернігівський обласний навчально-виробничий центр (вул. Шевченка, 160-А, м. Чернігів, ідентифікаційний код 14242281) у стягненні з Фізичної особи-підприємця Пузан Максима Павловича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код3403609735) 10 107 грн 91коп. витрат по оплаті комунальних послуг, 486 грн 08 коп. інфляційних втрат, 588 грн 99 коп. процентів річних, 1442 грн 40 коп. пені.
7. Розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №1 від 07.02.2017, укладений між Комунальним навчальним закладом Чернігівський обласний навчально-виробничий центр та Фізичною особою-підприємцем Пузан Максимом Павловичем.
8. Повернути Комунальному навчальному закладу Чернігівський обласний навчально-виробничий центр (вул. Шевченка, 160-А, м. Чернігів, ідентифікаційний код14242281) з Державного бюджету України (рахунок №31217206783002, банк одержувача - ГУДКСУ у Чернігівській області м. Чернігів, одержувач - УК у м. Чернігові/м.Чернігів/22030101, код банку 853592, код ЄДРПОУ 38054398) судовий збір в сумі 1762 грн 00 коп., що був сплачений згідно з платіжним дорученням №395 від 14.03.2018, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи Господарського суду Чернігівської області №927/290/18.
9. Це рішення є підставою для повернення судового збору в сумі 1762 грн 00 коп. з Державного бюджету України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складений та підписаний 27.06.2018.
Суддя Н.Ю.Книш
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 21.06.2018 |
Оприлюднено | 28.06.2018 |
Номер документу | 74979125 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Книш Н.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні