ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"22" червня 2018 р. Справа № 924/298/18
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В. при секретарі судового засідання Маєвській Н.В., розглянувши матеріали справи
за позовом приватної фірми "Геркон", м. Хмельницький
до комунального підприємства "Управляюча муніципальна компанія "Дубове" Хмельницької міської ради, м. Хмельницький
про стягнення 129243,05 грн.
Представники сторін:
позивач: ОСОБА_1 - директор
відповідач : не з'явився
У судовому засіданні прийнято та оголошено, на підставі ст. ст. 185, 233, 240, 241 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача про стягнення 129243,05 грн., з яких 98908,78 грн. основного боргу за період з 01.05.2016р. по 28.02.2018р., 23093,51 грн. пені, 1845,12 грн. індексу інфляції, 5395,64 грн. 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що між сторонами було укладено підрядний договір №1 на повне технічне обслуговування, ремонт ліфтів та диспетчерських систем, згідно якого замовник (відповідач) доручає, Підрядник (позивач) приймає на себе виконання робіт по технічному обслуговуванню, ремонту ліфтів і диспетчерських систем на об'єктах замовника відповідно з додатком №1, який є невід'ємною частиною цього договору. Згідно з актами виконаних робіт, роботи позивачем виконані в повному обсязі на суму 795443,12грн., однак всупереч умов договору розрахунок відповідачем був проведений лише частково. Заборгованість відповідача перед позивачем за підрядним договором становить 98908,78 грн. Крім того, позивачем нараховано відповідачу 23093,51 грн. пені та на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 5395,64 грн. 3% річних та 1845,12 грн. інфляційних втрат.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами.
В судові засідання 22.05.2018р., 11.06.2018р., 22.06.2018р. відповідач за викликом не з'явився, доказів поважності причин неявки та відзиву на позов не надав.
У відповідності до п. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами та матеріалами відповідно до приписів ст. 202 ГПК України, оскільки сторони були належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору. Відповідач не заявив про об'єктивну неможливість взяти участь у судовому засіданні чи надати витребувані докази.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
13 травня 2013 року між житлово - експлуатаційною конторою №5 міста Хмельницького (ОСОБА_2) та приватною фірмою „Геркон» (Підрядник) укладено договір № 1 на повне технічне обслуговування, ремонт ліфтів та диспетчерських систем, згідно якого замовник (відповідач) доручає, а підрядник (позивач) приймає на себе виконання робіт по технічному обслуговуванню, ремонту ліфтів і диспетчерських систем на об'єктах замовника відповідно з додатком №1, який є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 2.1 договору, щомісячна вартість робіт визначена відповідно до Рішення виконкому Хмельницької міської ради від 11 квітня 2013 року № 269 та згідно з Додатком №1, який є невід'ємною частиною договору становить 23959,66 грн. з врахуванням ПДВ (ПДВ - 3993,27 грн.).
Згідно п.п. 5.1- 5.3 договору, щомісячно підрядник повинен надавати замовнику акти виконаних робіт Ф-2, з зазначенням їх вартості. Після вручення ОСОБА_2 виконаних робіт (Ф-2) , він зобов'язаний у триденний банківський термін підписати та повернути примірник акту Ф-2 підряднику. На підставі підписаних актів замовник зобов'язаний провести розрахунок за поточний місяць не пізніше десятого числа наступного місяця.
Відповідно до п. 6.3. договору, у разі порушення строку оплати за виконання роботи, вказані в п.5.3 цього договору, ОСОБА_2 сплачує Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Згідно п. 7.1 договору, цей договір набирає чинності з 1 червня 2013 року і діє до 1 червня 2016 року.
Між сторонами укладено додаткову угоду на продовження строку дії договору від 24.05.2016р. до договору №1 від 13.05.2013р., згідно якої п. 7.2 розділу 7 договору №01 від 13.05.2013р. викладено в наступній редакції, що сторони дійшли згоди продовжити дію договору (з додатками) з 01 червня 2016 року по 01 червня 2019 року.
22.02.2017р. між сторонами укладено додаткову угоду до договору №1 від 13.05.2013р., згідно якої п. 2.1 даного договору викладено в наступній редакції „Щомісячна вартість робіт визначена відповідно до Рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради №90 від 09.02.2017р. „Про коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій» та згідно з Додатком №1, який є невід'ємною частиною договору становить 46097,04 грн. з врахуванням ПДВ (ПДВ - 7682,84 грн.)» .
Дана додаткова угода набирає чинності з 01.03.2017р., є невід'ємною частиною до Договору №01 від 13.05.2013р. з усіма його додатками.
04.07.2017 року сторони уклали додаткову угоду до даного договору, згідно якої: в зв'язку з перейменуванням Житлово-експлуатаційної контори №5 міста Хмельницького на Комунальне підприємство „Управляюча муніципальна компанія „Дубове» Хмельницької міської ради, керуючись рішенням п'ятнадцятої сесії Хмельницької міської ради №79 від 31.05.2017р., сторони домовились внести відповідні зміни до чинного Договору №01 від 13 травня 2013 року на повне технічне обслуговування, ремонт ліфтів та диспетчерських систем та викласти в такій редакції: ОСОБА_2: Комунальне підприємство „Управляюча муніципальна компанія „Дубове» Хмельницької міської ради, в особі директора ОСОБА_3
Позивачем виконано робіт по технічному обслуговуванню, ремонту ліфтів і диспетчерських систем на об'єктах відповідача, що підтверджується актами приймання виконаних робіт по повному технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів: за травень 2016р. на суму 23959,63 грн., за червень 2016р. на суму 23959,63 грн., за липень 2016р. на суму 23959,63 грн., за серпень 2016р. на суму 23959,63 грн., за вересень 2016р. на суму 23959,63 грн., за жовтень 2016р. на суму 23959,63 грн., за листопад 2016р. на суму 23959,63 грн., за грудень 2016р. на суму 23959,63 грн., за січень 2017р. на суму 23959,63 грн., за лютий 2017р. на суму 23959,63 грн., за березень 2017р. на суму 46097,04 грн., за квітень 2017р. на суму 46097,04 грн., за травень 2017р. на суму 46097,04 грн., за червень 2017р. на суму 46097,04 грн., за липень 2017р. на суму 46097,04 грн., за серпень 2017р. на суму 46097,04 грн., за вересень 2017р. на суму 46097,04 грн., за жовтень 2017р. на суму 46097,04 грн., за листопад 2017р. на суму 46097,04 грн., за грудень 2017р. на суму 46097,04 грн., за січень 2018р. на суму 46097,04 грн., за лютий 2018р. на суму 46097,04 грн., а всього на суму 795443,12 грн.
Акти приймання виконаних робіт підписані та скріплені печатками сторін.
Відповідач з позивачем за виконанні роботи розрахувався частково, заборгованість відповідача перед позивачем становить 98908,78 грн. грн.
Станом на момент розгляду справи відповідач з позивачем в сумі 98909,78 грн. не розрахувався.
Оскільки, відповідач у добровільному порядку суму заборгованості за виконанні роботи не сплатив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з останнього 98909,78 грн. заборгованості, 23093,51 пені, 1845,12 грн. індексу інфляції та 5395,64 грн. 3% річних.
Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарських договорів, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір підряду на повне техобслуговування, ремонт ліфтів і диспетчерських систем, визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.
Згідно ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів підряду.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковий для виконання сторонами.
З позовних матеріалів вбачається, що позивач на виконання умов договору в період з 01.05.2016р. по 28.02.2018р. виконав роботи на суму 795443,12 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт по повному технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів: за травень 2016р. на суму 23959,63 грн., за червень 2016р. на суму 23959,63 грн., за липень 2016р. на суму 23959,63 грн., за серпень 2016р. на суму 23959,63 грн., за вересень 2016р. на суму 23959,63 грн., за жовтень 2016р. на суму 23959,63 грн., за листопад 2016р. на суму 23959,63 грн., за грудень 2016р. на суму 23959,63 грн., за січень 2017р. на суму 23959,63 грн., за лютий 2017р. на суму 23959,63 грн., за березень 2017р. на суму 46097,04 грн., за квітень 2017р. на суму 46097,04 грн., за травень 2017р. на суму 46097,04 грн., за червень 2017р. на суму 46097,04 грн., за липень 2017р. на суму 46097,04 грн., за серпень 2017р. на суму 46097,04 грн., за вересень 2017р. на суму 46097,04 грн., за жовтень 2017р. на суму 46097,04 грн., за листопад 2017р. на суму 46097,04 грн., за грудень 2017р. на суму 46097,04 грн., за січень 2018р. на суму 46097,04 грн., за лютий 2018р. на суму 46097,04 грн.,
Прийняття відмічених робіт відповідачем підтверджується підписом та печаткою останнього на актах.
Обов'язок оплати робіт, відповідно до договору, виникає у відповідача на підставі актів за поточний місяць не пізніше 10 числа наступного місяця (п. 5.3. договорів).
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач в повному обсязі не виконав свої договірні зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт, допустивши порушення умов договору підряду №1 від 13.05.2013р. Відповідач за вказані роботи розрахувався лише частково на загальну суму 696543,34 грн. Залишок заборгованості за договором підряду №1 від 13.05.2013р. становить 98908,78 грн. Доказів протилежного відповідачем в матеріали справи не подано, матеріали справи таких доказів не містять.
За таких обставин, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 98908,78 грн. заборгованості за договором підряду №1 від 13.05.2013р. обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 5395,64 грн. 3% річних за період з 11.06.2016р. по 31.03.2018р. та 1845,12 грн. індексу інфляції за період з червня 2016р. по березень 2018р. в порядку ст. 625 ЦК України, судом враховується наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В свою чергу, позов в частині стягнення з відповідача 3% річних та нарахувань індексу інфляції, суд вважає за необхідне задовольнити.
Судом враховується, що ст. 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
При цьому, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Виходячи із змісту ст. ст. 546, 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 6.3. договору, у разі порушення строку оплати за виконання роботи, вказані в п.5.3 цього договору, ОСОБА_2 сплачує Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.
З урахуванням п. 6.3 договору, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 23093,51 грн. пені за період з 11.06.2016р. по 31.03.2018р.
Провівши розрахунок заявлених до стягнення суми пені суд встановив, що позивач правомірно заявив до стягнення 23093,51 грн. пені, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до п. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.2, 13, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов приватної фірми "Геркон", м. Хмельницький до комунального підприємства "Управляюча муніципальна компанія "Дубове" Хмельницької міської ради, м. Хмельницький про стягнення 129243,05 грн., з яких 98908,78 грн. основного боргу, 23093,51 грн. пені, 1845,12 грн. індексу інфляції, 5395,64 грн. 3% річних задовольнити.
Стягнути з комунального підприємства "Управляюча муніципальна компанія "Дубове" Хмельницької міської ради, (м. Хмельницький, вул. Купріна,61, код 02091923) на користь приватної фірми "Геркон", (АДРЕСА_1, код 22783793) - 98908,78 грн. (дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот вісім гривень 78 коп.) основного боргу, 23093,51 грн. (двадцять три тисячі дев'яносто три гривні 51 коп.) пені, 1845,12 грн. (одна тисяча вісімсот сорок п'ять гривень 12 коп.) індексу інфляції, 5395,64 грн. (п'ять тисяч триста дев'яносто п'ять гривень 64 коп.) 3% річних, 1938,65 грн. (одна тисяча дев'ятсот тридцять вісім гривень 65 коп.) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Повний текст рішення складено 27.06.2018р.
Суддя С.В. Гладій
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу (АДРЕСА_1)(реком. з повід.)
3 - відповідачу (м. Хмельницький, вул. Купріна,61)(реком. з повід.)
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 22.06.2018 |
Оприлюднено | 28.06.2018 |
Номер документу | 74979852 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Гладій С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні