Постанова

від 14.06.2018 по справі 910/4958/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2018 р. Справа№ 910/4958/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Дідиченко М.А.

секретар судового засідання Кравченко Х.С.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-транс-сервіс"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2018р.

у справі №910/4958/18 (суддя Блажівська О.Є.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-транс-сервіс" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асальянс" 119 296,84 грн. заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія-транс-сервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асальянс" заборгованості в розмірі 119 296,84 грн.

В обґрунтування заяви заявник посилався на неналежне виконання ТОВ "Асальянс", як замовником, грошових зобов'язань за здійснення позивачем перевезення вантажу відповідно до оформлених заявок №03/240118 від 24.01.2018р. та №01/250118 від 25.01.2018р. Заявник також здійснив попередній розрахунок витрат на правову допомогу адвоката у сумі 11 900,00 грн., які просив покласти на ТОВ "Асальянс".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2018р. у справі №910/4958/18 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Вікторія-транс-сервіс" у видачі судового наказу.

Не погоджуючись із мотивами та висновками прийнятої судом першої інстанції ухвали, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія-транс-сервіс" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.

Апелянт вважав, що місцевий господарський суд припустився помилки відхиливши заявки на перевезення, підписані обома сторонами, на тій підставі, що такі заявки не вважаються договором у письмовій формі. На думку апелянта, заявка на перевезення є письмовою формою договору, а міжнародні транспортні документи підтверджують виконання цього договору в частині перевезення за узгодженим маршрутом визначеного у заявці вантажу.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2018р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), судді Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018р. відкрито апеляційне провадження, роз'яснено сторонам, що розгляд оскаржуваної ухвали підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не заявлено.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відмовляючи у видачі судового наказу, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги заявника не можуть бути розглянуті в порядку наказного провадження, оскільки між сторонами відсутній договір, укладений у письмовій (електронній) формі, а дослідження факту укладення між сторонами договору перевезення у спрощений спосіб зумовлює розгляд заяви у наказному провадженні.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду.

Частиною 1 ст. 147 ГПК України встановлено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

За твердженням заявника, між ним, Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікторія-транс-сервіс" (перевізником), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Асальянс" (замовником) була досягнута домовленість і узгоджені усі істотні умови по організації перевезення вантажу, доказом чого є підготовлені замовником та надіслані електронною поштою перевізнику договори-заявки №03/240118 від 24.01.2018р., №01/250118 від 25.01.2018р. на перевезення вантажним транспортом.

Як вказував перевізник, відповідно до договорів-заявок він зобов'язувався надати замовнику транспортні послуги із перевезення мінеральних добрив на паллетах 21,5 т., і здійснив перевезення вантажу.

На підтвердження виконання зобов'язань з перевезення заявником надано міжнародні товарно-транспортні накладні CMR від 31.01.2018р., CMR від 01.02.2018р. та експрес накладну №59000317027716 від 12.02.2018р., як доказ відправки відповідних документів замовнику для здійснення оплати за послуги.

За твердженням перевізника, замовник заборгованість не оплатив, і судовий спір з даного приводу відсутній.

Звертаючись за розглядом спору у наказному провадженні, заявник вважав, що договір між ним та відповідачем укладено у письмовій формі і тому є підставою для виникнення у замовника зобов'язань з оплати вартості виконаного транспортного перевезення у сумі 119 296,84 грн.

Крім цього, з метою надання послуг по юридичному консультуванню, досудового врегулювання відносин сторін, підготовці процесуальних документів для подання заяви та юридичного супроводу справи, заявником понесені попередні витрати на правову допомогу адвоката у сумі 11 900,00 грн., які заявник просив покласти на ТОВ "Асальянс".

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно до ст. 307 Господарського кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ст. 207 Цивільного кодексу України).

Статтею 50 Закону України Про автомобільний транспорт встановлено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі. Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення: місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

Колегією суддів встановлено, що за заявками №03/240118 від 24.01.2018р. (заявка-1), №01/250118 від 25.01.2018р. (заявка-2), замовником є ТОВ Асальянс , контактна особа - ОСОБА_3; вантаж - мінеральні добрива на паллетах, 21,5 т.; маршрут Германія-Україна, автомобіль тент з мультілоками, бокове завантаження; дата завантаження 31.01.-01.02.2018р.; місце завантаження Компо Єксперт ГмбХ, ул. Охлендорфстрассе, 29 ; контактна особа на завантаженні; митне оформлення на місце завантаження; адреса розмитнення; адреса розвантаження - Полтавська обл., Козельщанський р-н, с. Лутовинінвка, вул. Короленка, А/Ф Козацький стан (заявка-1) та Київська обл., м. Фастів, вул. Великосмитська, 59, ТОВ Агроплюсактив , Полтавська обл.., м. Глобино, ІПК Полтавазернопродукт (заявка-2); вантажоотримувач - ТОВ АФ Добробут ; сума фрахту 1690 євро (заявка-1) та 1740 євро (заявка-2) по курсу НБУ на день розмитнення; умови оплати 7-10 банківських днів по оригіналам документів, направлених на ім'я ОСОБА_3; строк доставки 05-06.02.2018р. та інші умови.

Заявки підписані та скріплені печатками осіб замовника і виконавця.

На підтвердження виконання договорів перевезення, у вигляді заявок №03/240118 від 24.01.2018р. та №01/250118 від 25.01.2018р., перевізником складений коносамент - міжнародні товаротранспортні накладні CMR від 31.01.2018р., CMR від 01.02.2018р., які містять відтиск штампу та підпис кінцевого отримувача вантажу.

12.02.2018р. перевізником направлено на адресу експедитора на ім'я ОСОБА_3 документи, що підтверджується експрес-накладною кур`єрскої служби ТОВ Нова пошта за №59 0003 1702 7716 (отримано 14.02.2018р.).

За таких обставин справи, надані заявником документи, підтверджують наявність між сторонами договірних відносин - договорів перевезення, які були складені у вигляді заявок та виконані перевізником, строк виконання замовником зобов'язання з оплати є таким, що настав.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду першої інстанції - скасуванню, оскільки прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України, підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали

У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 271, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-транс-сервіс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2018р. у справі №910/4958/18 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2018р. у справі №910/4958/18 - скасувати.

3. Матеріали справи №910/4958/18 передати на розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та в силу ст. 287 Господарського процесуального кодексу України оскарженню не підлягає. Повний текст складено 25.06.2018р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Дідиченко