Постанова

від 25.06.2018 по справі 908/1707/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2018р. справа № 908/1707/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 при секретарі судового засідання ОСОБА_4 за участю представників: від позивача: ОСОБА_5 - адвокат, свідоцтво ЗП001355 від 31.07.2017р. від відповідача 1: відповідача 2: не з явився не з явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фідленс Фармінг , смт. Варва, Чернігівська область на рішення господарського суду Запорізької області від 18.10.2017р. (повний текст оформлено та підписано 23.10.2017р. у м. Запоріжжя) по справі№908/1707/17 (ОСОБА_6А.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Мелавтотранс-2011 , смт. Нижні Сірогози, Херсонська область до відповідача 1: до відповідача 2: про Приватного акціонерного товариства Агропромислова Компанія , м. Мелітополь, Запорізька область Товариства з обмеженою відповідальністю Фідленс Фармінг , смт. Варва, Чернігівська область визнання недійсними пунктів 2.4. та 6.2. договору поставки №Д-3/1СВ на умовах товарного кредиту №143-ПД від 09.08.2016 року, укладеного між ПрАТ «Агропромислова компанія» та ТОВ «Фідленс Фармінг» В С Т А Н О В И В:

22.08.2017р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Мелавтотранс-2011 , смт. Нижні Сірогози, Херсонська область звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного акціонерного товариства Агропромислова Компанія , м. Мелітополь, Запорізька область, Товариства з обмеженою відповідальністю Фідленс Фармінг , смт. Варва, Чернігівська область про визнання недійсними пунктів 2.4. та 6.2. договору поставки №Д-3/1СВ на умовах товарного кредиту №143-ПД від 09.08.2016р., укладеного між ПрАТ «Агропромислова компанія» та ТОВ «Фідленс Фармінг» (т.1 а.с.3-5).

03.10.2017р. на адресу господарського суду Запорізької області від відповідача 1 надійшла заява про визнання останнім позову (т.1 а.с.130-131).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.10.2017р. позов задоволено у повному обсязі (т.1 а.с.188-191).

Визнано п. 2.4 та п. 6.2 Договору поставки Д-3/1 СВ на умовах товарного кредиту №143-ПД від 09.08.2016р., укладеного між Приватним акціонерним товариством «Агропромислова компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фідленс Фармінг» .

Стягнуто з відповідача 1 на користь позивача судовий збір у розмірі 1 600грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.12.2017р. по даній справі виправлено описку, допущену в резолютивній частині рішення господарського суду Запорізької області від 18.10.2017р. у справі № 908/1707/17, виклавши ч. 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Визнати недійсними п. 2.4 та п. 6.2 Договору поставки Д-3/1 СВ на умовах товарного кредиту №143-ПД від 09.08.2016р., укладеного між Приватним акціонерним товариством «Агропромислова компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІДЛЕНС ФАРМІНГ» (т.1, а.с.212).

Судове рішення мотивовано тим, що позивачем доведено належними доказами обґрунтованість та наявність правових підстав для задоволення позову, а відтак пункти 2.4 та 6.2 Договору поставки Д-3/1 СВ на умовах товарного кредиту №143-ПД від 09.08.2016р., укладеного між Приватним акціонерним товариством «Агропромислова компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІДЛЕНС ФАРМІНГ» визнаються недійсними.

Відповідач 2, Товариство з обмеженою відповідальністю Фідленс Фармінг , смт.Варва, Чернігівська область не погодившись з вказаним рішенням суду, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій просить суд визнати поважними причини пропуску строку для подання апеляційної скарги та поновити строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Запорізької області від 18.10.2017р. по справі №908/1707/17, скасувати зазначене рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити (т.2, а.с.78-81).

Апелянт вказує на те, що єдиним доказом, який може встановити факт перевищення повноважень директора відповідача 1 є Статут відповідача 1, але до позовної заяви та матеріалів справи копії Статуту відповідача 1 не було надано та лише після заявленого ТОВ Фідленс Фармінг клопотання, Статут відповідача 1 було витребувано, проте у судових засіданнях зміст Статуту судом не досліджувався.

Апелянт вважає, що оспорюваний позивачем договір поставки №Д-3/1СВ на умовах товарного кредиту №143-ПД від 09.08.2016р., укладений між ПрАТ «Агропромислова компанія» та ТОВ «Фідленс Фармінг» не підлягає під визначення ні значного правочину, ні правочину вчиненого заінтересованою особою ні під інші визначення в розумінні Закону України Про акціонерні товариства та передбачені Статутом відповідача 1. Керівник відповідача 1 не був обмежений ні Статутом ні законодавством у своїх повноваженнях на підписання означеного договору, проте суд першої інстанції не врахував це при досліджені матеріалів справи.

Крім того, апелянт звертає увагу на те, що про схвалення договору поставки №Д-3/1СВ на умовах товарного кредиту №143-ПД від 09.08.2016р. свідчать надані відповідачем 2 в якості доказів, видаткові накладні та довіреності на отримання товару, проведені відповідачем 1 оплати (копії видаткових накладних та виписок з банківських рахунків)

Суд першої інстанції, на думку апелянта, не прийняв до уваги, що із умов договору вбачається, що сторони при його укладанні досягли згоди з усіх істотних умов, договір має юридичну силу та жодним чином не впливає на права або інтереси боржника.

Апелянт наполягає на тому, що Статутом відповідача 1 не передбачено конкретного числа, суми при підписанні правочину, на яку потрібно було б орієнтуватися керівникові.

Також, апелянт звертає увагу на те, що він неодноразово звертався до господарського суду Запорізької області з клопотанням про витребування доказів, але суд не взяв їх до уваги та необґрунтовано відхилив.

Скаржник вважає, що позивач повинен був надати докази здійснення йому поставок товару, докази його оплат, докази виставлення йому вимоги відповідачем 1 та лише після дослідження даних доказів можливо було б з ясувати, чи порушено інтерес позивача при зверненні останнього з відповідним позовом до суду.

Проте, висновки суду за вищенаведеним апелянт вважає незаконними та необґрунтованими, у зв язку з не дотриманням принципу змагальності сторін.

З урахуванням викладеного, апелянт просив суд рішення господарського суду Запорізької області від 18.10.2017р. по справі № 908/1707/17скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до п.9 розділу Х1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу в новій редакції (набрав чинності з 15.12.2017р.), справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Керуючись вказаними приписами, апеляційна скарга у межах даної справи розглянута судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими ГПК України в редакції від 15.12.2017р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2018р. по справі №908/1707/17 визнано причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною. Відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю Фідленс Фармінг пропущений процесуальний строк для подачі апеляційної скарги на рішення господарського суду Запорізької області від 18.10.2017р. по справі №908/1707/17. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фідленс Фармінг на рішення господарського суду Запорізької області від 18.10.2017р. та зобов'язано позивача та відповідача 1 в строк до 15.05.2018р. включно надати суду відзив на апеляційну скаргу із доказами надсилання його копії та доданих до нього документів іншій стороні у справі.

17.05.2018р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Мелавтотранс-2011 надіслав на адресу суду відзив на апеляційну скаргу з доказами їх направлення скаржнику (т.2, а.с.71-73).

У відзиві на скаргу позивач зазначає, що вважає доводи апеляційної скарги хибними висновками відповідача 2 відносно необґрунтованості та необ єктивності висновків суду у рішенні, в зв язку з чим просить залишити законне рішення господарського суду запорізької області від 18.10.2017р. по даній справі без змін, а скаргу без задоволення.

Зокрема, позивач зазначає про наявність у нього прав на звернення із позовом до суду за захистом порушення своїх прав та інтересів, з наступного.

01.08.2016р. між позивачем та відповідачем 1 був укладений договір комісії на придбання товарів №010816 (договір комісії). Права та інтереси позивача порушуються тим, що із збільшенням за Додатковою угодою розміру відповідальності відповідача 1 за п.2.4, п.6.2 договору поставки №Д-3/1СВ на умовах товарного кредиту №143-ПД від 09.08.2016р., збільшилась і відповідальність позивача передбачена п.6.1 договору комісії у вигляді додаткових штрафних санкцій (процентів, штрафів), які нараховані відповідачем 2 та можуть бути стягнені з позивача на користь відповідача 2 на умовах, передбачених п.п.2.4 та 6.2 договору поставки.

18.05.2018р. Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Фідленс подана заява про подання доказів судових витрат, пов язаних з розглядом справи, в якій останній просить суд долучити до матеріалів справи докази сплати витрат, пов язаних з розглядом справи, а саме витрат на правову (правничу) допомогу у розмірі 10 424,40грн. та стягнути їх у якості судових витрат відповідно до змісту ст.129 ГПК України (т.2, а.с.95-100).

Вказана заява підписана представником позивача ОСОБА_7.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Фідленс вважає, що підстави для її задоволення відсутні, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно приписів ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження понесених судових витрат, пов язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції заявником наданий договір №19 про надання правової (правничої) допомоги від 15.12.2017р., укладеного між Адвокатським об єднанням Парадокс та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Фідленс та Додаток №6 від 16.04.2018р. до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 15.12.2017р., згідно якого Адвокатське об єднання Парадокс надає Товариству з обмеженою відповідальністю Торговий дім Фідленс правову (правничу) допомогу, в рамках обумовленої з клієнтом позиції, визначеної в п.5, а саме: аналіз, підготовка і обґрунтування правової позиції та супровід судової справи №908/1707/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мелавтотранс-2011 до клієнта, який є власником майнових прав ТОВ «Фідленс Фармінг» та ПрАТ Агропромислова Компанія у судах апеляційних інстанцій та Верховному Суді.

Також, були надані рахунок №8 від 27.04.2018р. згідно договору №19 про надання правової (правничої) допомоги від 15.12.2017р., банківська виписка від 05.05.2018р. про сплату правової правничої допомоги по справі №908/1707/17 у сумі 10424,40грн. та довіреність №01 від 02.01.2018р., якою Адвокатське об єднання Парадокс уповноважує адвоката ОСОБА_7 В ячеслава Вікторовича вчиняти будь-які дії від імені Адвокатського об єднання Парадокс та / або його клієнтів ( в рамках умов договору про правову (правничу) допомогу у взаємовідносинах з будь-якими (без виключень) державними органами, органами місцевого самоврядування, правоохоронними органами та контролюючими органами, підприємствами, установами, організаціями будь-яких форм власності, а також перед будь-якими фізичними особами (включаючи та не обмежуючись будь-які судові органи, органи державної фіскальної служби, підприємств зв язку, правоохоронні та органи контролю, тощо).

Оскільки ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2018р. по справі №908/1707/17 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фідленс Фармінг про залучення до участі у справі правонаступника відповідача 2, ТОВ Фідленс Фармінг на Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Фідленс відмовлено, підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Фідленс про подання доказів судових витрат, пов язаних з розглядом справи №908/1707/17 не має.

На адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив Приватного акціонерного товариства Агропромислова Компанія на апеляційну скаргу з доказами його надсилання іншим сторонам у справі (т.2, а.с.110-111).

Відповідач 1 у відзиві на скаргу зазначає, що в дійсності директор відповідача 1 ОСОБА_8, підписуючи Додаткову угоду до договору щодо збільшення розміру штрафних санкцій та процентів за користування товарним кредитом, порушила рішення ОСОБА_9 Приватного акціонерного товариства Агропромислова Компанія та перевищила свої повноваження, оскільки не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності на підписання спірної Додаткової угоди №1 від 03.11.2016р. до Договору поставки №Д-3/1СВ на умовах товарного кредиту №143-ПД від 09.08.2016р.

Згідно ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 18.05.2018р. розгляд апеляційної скарги призначено на 19.06.2018р. о 09-30 год. (т.2 а.с.104-105).

Відповідачем 2 (апелянтом), Товариством з обмеженою відповідальністю Фідленс Фармінг , до початку судового засідання по справі №908/1707/17, була подана заява про залучення до участі у даній справі правонаступника відповідача 2, в якій останній просить суд залучити до участі у справі правонаступника відповідача 2 ТОВ Фідленс Фармінг , замінивши сторону відповідача 2 у справі на Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Фідленс (код ЄДРПОУ 40840881, 17600, вул.Шевченка,82, к.7, смт.Варва, Вапвинський р-н, Чернігівська область) (т.2, а.с.77).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2018р. по даній справі у задоволенні вище вказаної заяви було відмовлено (т.2, а.с.128-130).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2018р. у справі №908/1707/17 оголошено перерву до 25.06.2018р. об 11-00год, відповідно до вимог ст.216 ГПК України.

Згідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями, зв язку з перебуванням у відпустці на день розгляду справи судді Чернота Л.Ф., сформовано наступний склад колегії: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Зубченко І.В., Попков Д.О.

21.06.2018р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Фідленс надійшла заява про залучення у якості третьої особи по справі №908/1707/17 разом з письмовими поясненнями, в якій останній просить суд залучити у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Фідленс (т.2 а.с.134).

Суд апеляційної інстанції залишає без розгляду вказану заяву з підстав недотримання порядку, визначеного частиною 1 статті 50 та статті 118 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. ст. 222, 223 ГПК України судом під час розгляду даної справи було здійснено повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та складено протокол судового засідання.

Позивач у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, просив суд залишити оскаржуване рішення без змін.

Апелянт у судове засідання не з явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористався.

Відповідач 1 у судове засідання не з явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористався.

Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Керуючись зазначеною нормою та враховуючи, що явка сторін у судове засідання не визнавалася обов язковою, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності апелянта та відповідача 1.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши представника позивача, розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судом першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Мелавтотранс-2011 , юридична особа (ідентифікаційний код 36714707).

Відповідач 1, Приватне акціонерне товариство Агропромислова Компанія , юридична особа (ідентифікаційний код 31914947), що підтверджено витягом з ЄДР та Статутом (т.1, с.39-45, 46-88).

Статут ПрАТ «Агропромислова компанія» (нова редакція від 2014 року) затверджено протоколом загальних зборів акціонерів від 10.04.14 (зареєстровано виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради 21.02.02 за № 02140811Ю0010652 в журналі реєстраційних справ суб єктів підприємницької діяльності юридичних осіб.

Згідно із розділом 6 вказаного Статуту, … значним правочином є правочин, вчинений товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності. … (п.1.).

Пунктом 2 розділу 6 Статуту передбачено, що значними правочинами можуть бути як односторонні (зокрема, прийняття спадщини, гарантія тощо), так й багатосторонні (договори). До правочинів, що можуть мати ознаки значних, відносяться також й мирові угоди, які являють собою новацію, відступне, прощення боргу та т.ін., якщо вони відповідають ознакам, визначеним у цьому розділі. Мирові угоди, які відповідають ознакам значних правочинів, потребують отримання попередньої згоди на їх укладання загальних зборів акціонерів або наглядової ради, відповідно до розподілу повноважень. Не потребують дотримання процедури попередньої згоди на їх укладання мирові угоди, які не створюють нові зобов'язання між сторонами, пов'язані з відчуженням майна, а направлені на виконання вже існуючих зобов'язань. Не підлягають попередньому узгодженню загальними зборами акціонерів або наглядовою радою мирові угоди, які мають ознаки значного правочину, коли в силу вимог законодавства про банкрутство повноваження органів товариства обмежені у визначеній частині, зупинені або припиненні.

Відповідно до п. 3 розділу 6 Статуту, при визначенні, чи відноситься правочин до значних, сума угоди визначається виходячи з вартості майна, що відчужується або придбавається, передається в заставу, оренду, вноситься як внесок до статутного капіталу

та т.ін., без врахування додаткових нарахувань (штрафів, пені, неустойки), вимоги до сплати яких можуть бути пред'явлені до сторони у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань. До значних правочинів відноситься й договір кредиту, якщо вартість кредиту та передбачених договором процентів за використання кредиту (без врахування % за несвоєчасне повернення кредиту), складає більше 10 % балансової вартості активів товариства.

Згідно із п. 4 розділу 6 Статуту, правила цього розділу також застосовуються до укладання кількох взаємопов'язаних угод, якщо сукупна вартість майна, що є предметами таких угод, складає 25 та більше % балансової вартості активів товариства,

визначеної за даними останньої річної фінансової звітності.

Пунктами 7-9 розділу 6 Статуту визначено, що рішення про вчинення значного правочину приймається наглядовою радою або загальними зборами акціонерів у відповідності до вимог цього розділу (п. 7). Рішення про вчинення значного правочину, предметом якого є майно або послуги, вартість якого становить від 10 до 25 % вартості активів, приймається наглядовою радою. У разі неприйняття наглядовою радою рішення про вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину може виноситися на розгляд загальних зборів (п. 8). Рішення про вчинення значного правочину, предметом якого є майно, що перевищує 25 % вартості активів товариства, приймається загальними зборами акціонерів за поданням наглядової ради. Рішення про вчинення значного правочину, вартість предмету якого перевищує 25 % вартості активів, однак є меншим 50 % цих активів, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала проста більшість голосів акціонерів, які зареєструвались для участі у загальних зборах, та є власниками голосуючих з цього питання акцій.

Згідно із п. 11 розділу 6 Статуту, при визначенні вартості активів товариства враховується сума активів за останнім річним балансом товариства без зменшення її на суму зобов'язань.

Зокрема в п. 13 розділу 6 Статуту визначено, що … за невиконання зазначених функцій, рівно як й укладання значного правочину при наявності інформації про ненадання згоди відповідного органу контрагента, або прийняття рішення про надання згоди всупереч законодавству та статуту контрагента, при визнанні в подальшому судовим органом цієї угоди недійсною, або при нанесенні внаслідок укладання цієї угоди збитків товариству, директор несе персональну матеріальну відповідальність у розмірі нанесених збитків...

Відповідно до п. 14 розділу 6 Статуту, протокол рішення про вчинення значного правочину повинен містити, зокрема, всі суттєві умови, що визначені цивільним законодавством стосовно певного виду правочину.

В пункті 16 розділу 6 Статуту, зокрема, визначено, що до правочинів, що укладаються в процесі поточної господарської діяльності, відносяться:

- правочини, що є невід'ємним елементом змісту видів діяльності, які відповідно до цього статуту здійснює товариство;

- інші правочини, що їм супутні, тобто головне призначення яких полягає у створенні необхідних передумов для укладення та виконання правочинів першої групи, через які здійснюється їх зв'язок з поточною господарською діяльністю товариства. Рішення про вчинення інших значних правочинів, не пов'язаних з поточною господарською діяльністю товариства, укладаються з дотриманням вимог інших розділів цього статуту.

Розділом 41 Статуту ПрАТ «Агропромислова компанія» (нова редакція від 2014 року), а саме п. 1, визначено основні завдання ОСОБА_9. Так, зокрема, основними завданнями наглядової ради є стратегічне керівництво товариством та ефективний нагляд за діяльністю директора. ОСОБА_9 рада є органом, що здійснює захист прав акціонерів, і в межах компетенції, визначеної розділом 42 цього Статуту, контролює та регулює діяльність директора товариства.

Згідно із п. 5 розділу 41 Статуту, наглядова рада створюється у кількості 3 осіб. Якщо кількість членів наглядової ради становить менше 2 членів, ін. члени наглядової ради повинні вжити всіх необхідних заходів щодо скликання позачергових загальних зборів акціонерів. Такі збори повинні бути скликані протягом 3 місяців з дня виникнення вказаних обставин. До порядку денного цих загальних зборів виноситься питання про припинення повноважень попереднього складу наглядової ради та обрання нового складу наглядової ради. Члени наглядової ради, що залишились, можуть приймати рішення лише про скликання позачергових загальних зборів, та рішення пов'язані зі скликанням та проведення таких зборів, в порядку, визначеному цим статутом та законодавством України.

Пунктом 6 розділу 41 Статуту визначено, що з головою та членами наглядової ради укладаються цивільно-правові або трудові договори (контракти).

Відповідно до п. 1 розділу 42 Статуту, до компетенції наглядової ради відносяться, зокрема, наступні питання:

- затвердження умов договору між зберігачем або депозитарієм, за яким на них покладаються повноваження лічильної комісії;

- обрання та припинення повноважень директора;

- затвердження умов контракту, що буде укладатись з директором товариства, встановлення розміру його винагород;

- затвердження умов цивільно-правових договору, трудового договору, що буде укладатись з ревізором товариства, встановлення розміру винагороди;

- прийняття рішення про вчинення товариством значних правочинів у випадках, передбачених розділом 6 цього Статуту;

- прийняття рішень стосовно отримання та видачі гарантій, поручительств, укладення кредитних договорів та договорів займу, застави, іпотеки, крім випадків, коли цим статутом укладення цих правочинів віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів …

В п. 5 розділу 43 «Порядок здійснення повноважень ОСОБА_9» Статуту визначено, що наглядова рада може прийняти рішення про участь у її засіданнях, або при прийнятті нею окремих рішень, директора, ревізора, інших осіб.

Пунктом 6 розділу 43 Статуту передбачено, що засідання наглядової ради проводяться в міру необхідності, але не рідше ніж 1 раз на квартал.

Згідно із п. 7 розділу 43 Статуту, засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу, крім випадків, коли цим статутом встановлена необхідність участі у засіданні всього складу наглядової ради. Рішення наглядової ради приймається простою більшістю голосів членів наглядової ради, які беруть участь у засіданні та мають право голосу, крім випадків, коли цим статутом встановлена проста більшість голосів від повного складу наглядової ради.

Відповідно до п. 12 розділу 43 Статуту, протокол засідання наглядової ради оформлюється протягом п'яти днів після проведення засідання.

У протоколі засідання наглядової ради зазначаються:

- місце та дата проведення засідання;

- особи, які брали участь у засіданні;

- порядок денний;

- питання, винесені на голосування, та підсумки голосування, які голосували «За» , «Проти» , «Утримався» з кожного питання;

- зміст прийнятих рішень.

Відповідно до п. 15 розділу 43 Статуту, … оформлений протокол засідання наглядової ради наступного дня передається директору для організації, зберігання та ознайомлення акціонерів, крім випадків, коли в протоколі містяться відомості, що мають ознаки інсайдерської інформації. В цьому разі протокол передається директору лише після того, як інформація втратить статус інсайдерської.

Пунктом 1 розділу 45 (Виконавчий орган товариства) Статуту передбачено, що управління поточною діяльністю товариства здійснює директор товариства.

Директор підзвітний загальним зборам та наглядовій раді товариства, організовує виконання їх рішень (п. 2 розділу 45 Статуту).

Згідно із п. 4 розділу 45 Статуту, при обранні директора з ним укладається контракт. Укладання, зміна та розірвання контракту здійснюються з дотриманням вимог трудового законодавства України. Від імені товариства контракт з директором підписує голова наглядової ради товариства чи особа, уповноважена на таке підписання наглядовою радою. Умови контракту затверджуються наглядовою радою товариства.

Розділом 46 «Компетенція директора» Статуту ПрАТ «Агропромислова компанія» (нова редакція) від 2014 року визначено компетенцію директора.

Так, п. 1 розділу 46 Статуту визначено, що директор, з врахуванням обмежень, що визначені чинним законодавством та цим статутом, зокрема:

- здійснює оперативне керівництво діяльністю товариства;

- розпоряджається майном та коштами товариства для забезпечення його поточної діяльності в межах, встановлених чинним законодавством України та цим статутом;

- підписує всі правочини, що укладаються товариством, при наявності рішення про їх укладання відповідного органу товариства;

- має право першого підпису на фінансових та інших документах товариства;

- на виконання рішень загальних зборів акціонерів та наглядової ради видає та підписує накази, що є обов'язковими для виконання всіма працівниками товариства;

- приймає рішення на списання майна товариства, безнадійних активів, нестач та втрат його товарно-матеріальних цінностей відповідно до законодавства України та цього статуту;

- видає від імені товариства довіреності на право вчинення дій і представництво від імені товариства.

Відповідач 2, Товариство з обмеженою відповідальністю Фідленс Фармінг , юридична особа (ідентифікаційний код 39909892), що підтверджено витягом з ЄДР (т.2, а.с.15-16).

01.08.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Мелавтотранс-2011 (за договором - комітент, далі - позивач) з одного боку та Приватним акціонерним товариством Агропромислова Компанія (за договором - комісіонер, далі - відповідач 1) з іншого боку, був укладений договір комісії на придбання товарів №010816, предметом якого визначено, що Комісіонер зобов'язується укласти від свого імені та за рахунок Комітента договір поставки з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фідленс Фармінг» (далі - договір поставки) та передати все отримане за цим договором Комітентові (п.1.1 договору) (т.1 а.с.9).

Під товаром у цьому договорі розуміється: Префікси 0,2-1 % CompoMix PFvit 0,5% АПК, корми свині. Комісіонер зобов'язаний укласти Договір поставки у термін до 31.08.2016 р. (п.п. 1.2, 1.3 договору).

Комісіонер зобов'язаний укласти від свого імені та за рахунок Комітента договір поставки (п. 2.1.1 договору).

Пунктом 6.1. договору комісії передбачено, що у випадку порушення Комітентом строків відшкодування витрат, здійснених Комісіонером на придбання товарів за договором поставки з ТОВ «Фідленс Фармінг» , і це призведе до покладення на Комісіонера штрафних санкції за договором поставки, вказаним в п. 1.1 цього Договору, Комітент зобов'язаний буде відшкодувати Комісіонеру 50 % нарахованих штрафних санкцій.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2017р. (п.7.1).

Договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

З матеріалів справи вбачається, що укладення Договору поставки на умовах товарного кредиту ПрАТ «Агропромислова компанія» з ТОВ «Фідленс Фармінг» та надання повноважень директору ОСОБА_8 на підписання зазначеного Договору були затверджені Протоколом ОСОБА_9 ПрАТ «Агропромислова компанія» від 08.08.2016р. (т.1, а.с.13).

09.08.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Фідленс Фармінг (за договором - Постачальник, далі - відповідач 2) та Приватним акціонерним товариством Агропромислова Компанія (за договором - Покупець, далі - відповідач 2) укладений договір поставки №Д-3 1СВ на умовах товарного кредиту №143-ПД, відповідно до п. 1.1 якого, Постачальник продає, а Покупець купує на умовах даного договору товар, в кількості, асортименті, цінах та умовах поставки («ІНКОТЕРМС 2010» ), що обумовлюються в додатках або специфікаціях, або видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору (п.1.1 договору) (т.1 а.с.10-11).

Розділом 2 договору сторони визначили ціни, загальну вартість договору та умови розрахунків.

Пунктом 2.4 договору встановлено, що товар (його вартість, ціна, в т.ч. ПДВ), отриманий Покупцем у власність на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, визнається товарним кредитом. За користування товарним кредитом Покупець сплачує на користь постачальника відсотки. Перебіг строку користування товарним кредитом починається з 61 календарного дня, після отримання товару Покупцем та припиняється в день оплати вартості товару Покупцем. За користування товарним кредитом Покупець сплачує на користь Постачальника проценти в розмірі нуль цілих сім десятих процента від вартості неоплаченого товару за кожен день.

Згідно з п. 6.2 договору, в разі порушення Покупцем строків оплати товару, він сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка існувала в період прострочення, за кожний день прострочення платежу та двадцять процентів річних за неправомірне користування грошовими коштами за весь час прострочення. Неустойка нараховується по день остаточного проведення розрахунку Покупцем.

Договір набирає чинності в момент підписання його представникам сторін та скріплення печатками його тексту і діє до 31.12.2019р., а в частині зобов язань, які виникли під час договору - до їх повного виконання (п.8.1 договору).

До договору сторонами укладено Додаткову угоду №1 від 03.11.2016 р. до договору поставки №Д-3/1СВ на умовах товарного кредиту №143-ПД від 09.08.2016р. (т.1 а.с.12).

Пунктом 2 Додаткової угоди сторони домовились змінити п. 2.4 Договору поставки та викласти його в наступній редакції: Товар, отриманий Покупцем у власність на умовах товарного кредиту. У випадку здійснення оплати Покупцем за товар пізніше строку зазначеного в Договорі більше ніж на десять календарних днів, товар вважається таким, що проданий (поставлений) Постачальником на умовах товарного кредиту. Перебіг строку користування товарним кредитом починається з наступного дня, після закінчення десятиденного періоду та припиняється в день повної оплати вартості товару Покупцем. За користування товарним кредитом Покупець сплачує на користь Постачальника проценти в розмірі ста відсотків річних від вартості неоплаченого товару (ст. 694 ЦК України).

Пунктом 3 Додаткової угоди сторони домовились змінити п. 6.2 Договору поставки та викласти його в наступній редакції: У разі порушення Покупцем строків оплати товару, він сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі 1 % за кожен день прострочення платежу, штраф у розмірі двадцять процентів від суми заборгованості та двадцять процентів річних за неправомірне користування грошовими коштами за весь час прострочення (ст. 625 ЦК України). Неустойка нараховується по день остаточного проведення розрахунку Покупцем.

Ця додаткова угода набирає чинності з дати її підписання сторонами та є невід ємною частиною договору поставки №Д-3/1СВ на умовах товарного кредиту №143-ПД від 09.08.2016р. (п.4 додаткової угоди).

З боку постачальника додаткова угода №1 від 03.11.2016р. підписана директором ОСОБА_10, з боку покупця директором ОСОБА_8.

Як зазначає позивач, директор ПрАТ «Агропромислова компанія» ОСОБА_8, підписуючи Додаткову угоду від 03.11.2016р. до договору поставки щодо збільшення розміру штрафних санкцій та процентів за користування товарним кредитом, яка є невід'ємною частиною договору поставки, перевищила свої повноваження, встановлені протоколом ОСОБА_9 ПрАТ «Агропромислова компанія» від 08.08.2016р., в зв'язку з чим п.п. 2.4, 6.2 Договору поставки підлягають визнанню недійсними.

Позивач, посилаючись на ст.15 ЦК України, відповідно до якої визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, звернувся до суду із зазначеним позовом про визнання недійсними пунктів 2.4. та 6.2. договору поставки №Д-3/1СВ на умовах товарного кредиту №143-ПД від 09.08.2016р., укладеного між ПрАТ «Агропромислова компанія» та ТОВ «Фідленс Фармінг» .

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що є підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України.

Підставами виникнення цивільних прав та обов язків, зокрема, є: договори та інші право чини ( ч.2 ст. 11 ЦК України).

Зобов язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов язку (ч.1 ст. 509 ЦК України).

Зобов язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором визнається домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Абзацом 1 ч. 4 ст. 179 ГК України визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Частина 7 ст. 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Частинами 1-3 ст. 92 ЦК України визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Частиною 2 ст. 87 ЦК України передбачено, що установчим документом товариства є затверджений учасниками Статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Товариство, створене однією особою, діє на підставі Статуту, затвердженого цією особою.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що вирішуючи справу по суті спору судом першої інстанції не враховано, що до матеріалів справи жодною із сторін не було надано контракту укладеного на виконання п. 4 розділу 45 Статуту ПрАТ «Агропромислова компанія» між директором вказаного акціонерного товариства ОСОБА_8 та головою наглядової ради товариства чи особою, уповноваженою на таке підписання наглядовою радою, а також доказів затвердження умов такого контракту наглядовою радою ПрАТ «Агропромислова компанія» .

Пунктами 3, 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти:

1) правочини між юридичними особами;

2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;

3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;

4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Частиною 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків (п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.13. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» ).

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожний суб'єкт має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказана стаття Цивільного Кодексу України не встановлює вичерпного переліку способів захисту цивільного права, вказуючи на те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 20 ГК України, кожен суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

Так, позивач стверджує, що директор ПрАТ «Агропромислова компанія» ОСОБА_8, підписуючи договір поставки № Д-3/1 СВ на умовах товарного кредиту №143-ПД від 09.08.2016р. перевищила свої повноваження, встановлені протоколом ОСОБА_9 ПрАТ «Агропромислова компанія» від 08.08.2016р.

Як вже було зазначено вище, 08.08.2016 року відбулось засідання ОСОБА_9 ПрАТ «Агропромислова компанія» , оформлене протоколом (а.с.13).

В порядку денному, зокрема було поставлено питання щодо надання директору Товариства ОСОБА_8 повноважень на підписання зазначеного у першому порядку денного договору між ТОВ Фідленс Фармінг» та Товариством (ПрАТ «Агропромислова компанія» ).

Зміст протоколу засідання наглядової ради ПрАТ «Агропромислова компанія» від 08.08.2016р. свідчить про те, що наглядова рада вирішила: надати повноваження директору Товариства ОСОБА_8 підписати договір між ТОВ «Фідленс Фармінг» та Товариством на умовах, зазначених у цьому протоколі. За вказане рішення проголосували: за - одностайно; проти - 0; утримались - 0. Затверджено одностайно.

Протокол засідання ОСОБА_9 ПрАТ «Агропромислова компанія» підписано головою ОСОБА_9 ПрАТ «Агропромислова компанія» ОСОБА_11 та секретарем засідання ОСОБА_9 ПрАТ «Агропромислова компанія» ОСОБА_12

Дослідивши протокол ОСОБА_9 без номеру від 08.08.2016 року, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що текст (зміст) вказаного протоколу не містить жодних посилань на номер, дату конкретного договору поставки на умовах товарного кредиту, який має бути укладено між ТОВ «Фідленс Фармінг» та ПрАТ «Агропромислова компанія» у відповідній редакції.

Крім того, вказаний протокол від 08.08.2016р. не містить проекту такого договору, який цим протоколом затверджується та періоду чи дати, коли такий договір має чи може бути укладено.

Тобто, суд апеляційної інстанції виходить з того, що вказаний протокол засідання наглядової ради від 08.08.2016р. не містить жодного доказу стосовно того, що вказаний протокол має відношення саме до оспорюваного (у відповідній частині) у цій справі договору поставки від 09.08.2016р. № Д-3/1 СВ .

Підставою для такого висновку є те, що у вказаному протоколі наглядова рада лише обмежилась вказівкою на те, що цим протоколом наглядова рада вирішила надати повноваження директору ПрАТ «Агропромислова компанія» ОСОБА_8 підписати договір між ТОВ «Фідленс Фармінг» та ПрАТ «Агропромислова компанія» на умовах зазначених в цьому протоколі, а саме: «предмет поставки - Премікси 0,2-1 % CompoMix CompoMix PFvit 0,5 % АПК, корми свині; строк розрахунків - відстрочення кінцевого розрахунку протягом 60 календарних днів з дня відвантаження Товару зі складу ТОВ « Фідленс Фармінг» ; строк дії договору - до 31.12.2019р. з пролонгацією на наступний рік; відповідальність за договором - у випадку несвоєчасної оплати за поставку у відповідності з договором, Товариство сплачує ТОВ « Фідленс Фармінг» пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від неоплаченої вартості партії Товару за кожний день прострочення платежу» .

Крім того, надані до справи сторонами видаткові накладні (т.1, а.с. 98, 100, 102, 103, 105) свідчать про те, що на виконання умов договору від 09.08.2016р. № 143-ПД (тобто договору, який, у відповідній частині оспорюється у цій справі) постачальником (ТОВ «Фідленс Фармінг» ) поставлялись покупцеві (ПрАТ «Агропромислова компанія» ) наступні товаро-матеріальні цінності:

- Премікси 0,2-1 % CompoMix PF vit 0,5 % АПК, корми свині;

- Премікси 0,2-1 % CompoMix PG vit 0,5 % АПК, корми свині, а також

- Премікси 0,2-1 % CompoMix PS vit 0,5 % АПК, корми свині.

Таким чином, вбачається, що на виконання умов наведеного вище договору ТОВ «Фідленс Фармінг» поставлялись, а ПрАТ «Агропромислова компанія» отримувались: Премікси 0,2-1 % CompoMix PF vit 0,5 % АПК, корми свині; Премікси 0,2-1 % CompoMix PG vit 0,5 % АПК, корми свині, а також Премікси 0,2-1 % CompoMix PS vit 0,5 % АПК, корми свині.

Номенклатура таких Преміксів відрізняється від тієї, яка вказана в протоколі наглядової ради від 08.08.2016р. та у договорі комісії на придбання товарів від 01.08.2016р. № 010816.

З підстав наведених вище, твердження позивача, що директор ПрАТ «Агропромислова компанія» ОСОБА_8, підписуючи договір поставки № Д-3/1 СВ на умовах товарного кредиту №143-ПД від 09.08.2016 року, перевищила свої повноваження, встановлені протоколом засідання наглядової ради ПрАТ «Агропромислова компанія» від 08.08.2016р. судом апеляційної інстанції визнаються такими, що не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами.

Також, судом апеляційної інстанції враховано, що згідно п. 1 розділу 42 Статуту ПрАТ «Агропромислова компанія» , до компетенції наглядової ради відносяться, зокрема, обрання та припинення повноважень директора.

Відповідно до п. 1 розділу 46 вказаного Статуту, директор, з врахуванням обмежень, що визначені чинним законодавством та цим Статутом, зокрема підписує всі правочини, що укладаються товариством, при наявності рішення про їх укладання відповідного органу товариства .

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що оспорюваний (в частині) договір поставки Д-3/1 СВ на умовах товарного кредиту №143-ПД від 09.08.2016 року відноситься до категорії значних правочинів в розумінні розділу 6 «Значні правочини» Статуту ПрАТ «Агропромислова компанія» .

Судом апеляційної інстанції також прийнято до уваги вимоги Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.03 № 755-IV у відповідній редакції.

Так, зокрема, Преамбулою Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з ч. 1 ст. 7 вказаного Закону, … Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Статтею 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що відомості про юридичну особу … вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі відповідних заяв про держреєстрацію, документів, що подаються для проведення ін. реєстраційних дій (ч. 1 ст. 9).

В Єдиному державному реєстрі (ч, 2) містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, 13) відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у т.ч. підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи …

Частинами 1, 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (ч. 1). … Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості (ч. 3).

Як свідчить отриманий судом витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.09.2017 року за № НОМЕР_1, станом на 09.08.2016 року (тобто на час підписання договору поставки Д-3/1 СВ на умовах товарного кредиту №143-ПД від 09.08.2016р.) керівником та підписантом ПрАТ «Агропромислова компанія» є ОСОБА_8.

Будь-яких обмежень відносно ОСОБА_8 щодо представництва нею вказаної юридичної особи не передбачено та не зазначено.

Враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України, умови договорів, приймаючи до уваги вставлені фактичні обставини справи, а також те, що:

- позивачем не доведено того, що протокол засідання наглядової ради від 08.08.2016р. має відношення саме до договору поставки Д-3/1 СВ на умовах товарного кредиту №143-ПД від 09.08.2016р.;

- оспорювані у цій справі пункти договору не є значним правочином в розумінні розділу 6 Статуту ПрАТ «Агропромислова компанія» ;

- ОСОБА_7 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 09.08.2016р. (на дату укладення договору поставки Д-3/1 СВ на умовах товарного кредиту №143-ПД) не містить посилань на обмеження щодо підписання керівником (директором) ПрАТ «Агропромислова компанія» ОСОБА_8 договору поставки Д-3/1 СВ на умовах товарного кредиту №143-ПД, який долучений до матеріалів справи (т.1 а.с.39-45);

- відомості про наявність обмежень у директора ПрАТ «Агропромислова компанія» ОСОБА_8 на вчинення дій від імені вказаного акціонерного товариства, у т.ч. підписувати оспорювані у цій справі договір не був внесений ПрАТ «Агропромислова компанія» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 09.08.2016р. (в порядку визначеному ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» ), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання недійсними пунктів 2.4. та 6.2. договору поставки №Д-3/1СВ на умовах товарного кредиту №143-ПД від 09.08.2016 року, укладеного між ПрАТ «Агропромислова компанія» та ТОВ «Фідленс Фармінг» є не доведеними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Враховуючи фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що права позивача, виходячи зі змісту позовних вимог, не є порушеними, а відтак підстав для задоволення позову не має.

Враховуючи вищенаведене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду Запорізької області від 18.10.2017р. у справі № 908/1707/17 підлягає скасуванню, як ухвалене з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статями 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фідленс Фармінг , смт. Варва, Чернігівська область на рішення господарського суду Запорізької області від 18.10.2017 року у справі №908/1707/17 задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 18.10.2017 року у справі №908/1707/17 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Мелавтотранс-2011 , смт. Нижні Сірогози, Херсонська область до Приватного акціонерного товариства Агропромислова Компанія , м. Мелітополь, Запорізька область, Товариства з обмеженою відповідальністю Фідленс Фармінг , смт. Варва, Чернігівська область про визнання недійсними пунктів 2.4. та 6.2. договору поставки №Д-3/1СВ на умовах товарного кредиту №143-ПД від 09.08.2016р., укладеного між ПрАТ «Агропромислова компанія» та ТОВ «Фідленс Фармінг» , відмовити за безпідставністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мелавтотранс-2011 , смт. Нижні Сірогози, Херсонська область (ЄДРПОУ 36714707) на користь Приватного акціонерного товариства Агропромислова компанія (ЄДРПОУ 31914947) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1600,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мелавтотранс-2011 , смт. Нижні Сірогози, Херсонська область (ЄДРПОУ 36714707) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фідленс Фармінг , смт. Варва, Чернігівська область (ЄДРПОУ 39909892) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1760,00 грн.

Господарському суду Запорізької області видати накази у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України Про виконавче провадження .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Донецький апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови буде складено та підписано протягом п яти днів.

Головуючий О.О. Радіонова

Судді І.В.Зубченко

ОСОБА_3

Надруковано 6 прим.:

1. Позивачу;

2 Відповідачам;

1. У справу;

1. ДАГС;

1. ГСЗО