Рішення

від 13.06.2018 по справі 818/1594/18

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2018 р. Справа № 818/1594/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Воловика С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Терехової О.Ю.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 818/1594/18

за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№66)"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И В:

Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту - позивач, СОВ ФСЗ інвалідів) звернулось до суду з позовною заявою до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№66)", в якій просить суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача адміністративно-господарські санкції в сумі 19454,55 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 46,68 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідачем не виконаний встановлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів. За 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, відповідач до 15.04.2018 повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі 19454,55 грн. та нараховану пеню в розмірі 46,68 грн. Але вказана сума відповідачем в добровільному порядку не сплачена, тому позивач просить її стягнути в судовому порядку.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 04.05.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 31.05.2018 року.

Під час підготовчого провадження на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства, відповідачу встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу, відповідно, відповіді на відзив та письмових пояснень щодо позову.

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№66)" отримало ухвалу суду від 04.05.2018 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі - 11.05.2018.

Всупереч вимог, передбачених статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України, станом на 31.05.2018, Державним підприємством "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№66)" не надано відзиву на позов.

Ухвалою суду від 31.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 13.06.2018 о 09 год. 30 хв.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову не заперечував.

Суд, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19.04.2018 відповідачем поданий до Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік (форма №10-ПІ), згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу фактично за рік становить 11 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до вимог чинного законодавства встановлена інвалідність - 0; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, встановлених відповідно до вимог ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 1 (а.с.8).

Тобто, 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда, залишилося не зайнятим, у зв'язку з чим, на думку позивача, відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, виходячи з середньорічної заробітної плати штатного працівника.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 17 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Статтею 18-1 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

За приписами статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Судом встановлено, що у Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№66)" протягом 2017 року кількість працюючих за основним місцем роботи склала 11 осіб.

Державне підприємство, відповідно до 4% нормативу, повинно було створити 1 робоче місце для працевлаштування інваліда.

Отже, відповідачем не було створено у 2017 році одне робоче місце для працевлаштування інваліда.

Із поданого Державним підприємством "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№66)" звіту вбачається, що фонд оплати штатних працівників складає 38909,09 грн. за рік.

Тобто, сума адміністративно-господарських санкцій, виходячи із нормативу робочих місць для інвалідів, складає 19454,55 грн., які не були сплачені у встановлені законом строки, що підтверджується розрахунком суми заборгованості (а.с.8).

Згідно ч. 2 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Як вбачається із розрахунку суми заборгованості, за порушення строків сплати відповідачу нарахована пеня, яка станом на 19.04.2018 склала 46,68 грн. (а.с.7).

Враховуючи те, що на момент розгляду справи сума заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 19454,55 грн. та 46,68 грн. пені відповідачем не сплачені, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№66)" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№66)" (41132, Сумська область, Шосткинський район, с. Гамаліївка, вул. Скоропадського, 57А, код ЄДРПОУ 08680767) на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (40011, м. Суми, вул. Горького, 2, код ЄДРПОУ 14004771, одержувач УК у м. Сумах/м.Суми/50070000, банк одержувача ГУДКСУ у Сумській області, рахунок 31212230700002, МФО 837013, ЄДРПОУ 37970593) адміністративно-господарські санкції в сумі 19454 (дев'ятнадцять тисяч чотириста п'ятдесят чотири) грн. 55 коп. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 46 (сорок шість) грн. 68 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик

в повному обсязі рішення складене 25.06.2018