Рішення

від 26.06.2018 по справі 826/17347/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2018 року № 826/17347/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ЄВРО ФАРМА ІНТЕРНЕШНЛ доУправління Державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області треті особиДепартамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, Міністерство юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЄВРО ФАРМА ІНТЕРНЕШНЛ (далі по тексту - позивач, ТОВ ЄВРО ФАРМА ІНТЕРНЕШНЛ ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної казначейської служби України в особі Управління Державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області, треті особи: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі - третя особа - 1), Міністерство юстиції України (далі - третя особа-2), в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо неповернення Товариству з обмеженою відповідальністю ЄВРО ФАРМА ІНТЕРНЕШНЛ грошових коштів, стягнутих на виконання постанов Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №З-0811/2-10/10-50/0811/06/02 та №З-0811/1-10/10-49/0811/06/02 від 08 листопада 2017 року в рамках виконавчих проваджень №53036046 та №53012895;

- повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРО ФАРМА ІНТЕРНЕШНЛ зарахований штраф у розмірі 410 801,46 гривень, стягнутий як адміністративний штраф з Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРО ФАРМА ІНТЕРНЕШНЛ на виконання постанов Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №З-0811/2-10/10-50/0811/06/02 та №З-0811/1-10/10-49/0811/06/02 від 08 листопада 2017 року, перерахований до державного бюджету на підставі платіжного доручення №12917 від 18 липня 2017 року Печерським ВДВС міста Києва ГТУЮ;

- повернути з Державного бюджету України суму виконавчого збору в розмірі 41 380,14 гривень з підстав закінчення виконавчих проваджень №53036046 та №53012895 у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії державного виконавця Печерського ВДВС у м. Києві щодо списання коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРО ФАРМА ІНТЕРНЕШНЛ в рахунок погашення адміністративних штрафів були передчасними та необґрунтованими, а подальша відмова Печерського ВДВС у м. Києві, Міністерства юстиції України, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області щодо повернення безпідставно списаних коштів в рахунок погашення адміністративних штрафів та оплати виконавчого збору, так і відмова в підготуванні подання про повернення таких коштів є незаконною та такою, що спричиняє подальші обставини, за яких протиправна бездіяльність територіальних органів Державної казначейської служби України щодо повернення коштів порушує права ТОВ ЄВРО ФАРМА ІНТЕРНЕШНЛ на законне повернення грошових коштів, що були передчасно та протиправно стягнуті з його рахунків.

Представник позивача стверджує, що передчасне звернення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області до органів виконавчої служби та подальше неправомірне списання грошових коштів з банківських рахунків ТОВ ЄВРО ФАРМА ІНТЕРНЕШНЛ , а також подальша відмова у їх негайному поверненні позбавила позивача можливості розпоряджатись своїм майном, що спричинило утворення значної заборгованості, яка призвела до зупинки господарської діяльності і завдання суттєвих моральних і матеріальних збитків його діловій репутації та майновому стану.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2018 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2018 року замінено неналежного відповідача на належного, а саме, Державну казначейську службу України на Управління Державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області (далі по тексту - відповідач).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про залучення співвідповідача та зміну предмету позову.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначив, що виконуючи операцію щодо перерахування грошових коштів в сумі 410 801,46 грн. на рахунок №31116106700356 Управління Державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області жодним чином не порушило жодного закону або підзаконного нормативно-правового акту. При цьому, відповідач стверджує, що якщо дії державного виконавця Печерського ВДВС у м. Києві щодо стягнення коштів з рахунків ТОВ ЄВРО ФАРМА ІНТЕРНЕШНЛ в рахунок погашення адміністративних штрафів були передчасними та необґрунтованими, то відсутні підстави вважати винною стороною Управління Державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області, оскільки останнє діяло правомірно та в рамках діючого законодавства.

Додатково представник відповідача зазначив, що для повернення стягнутих коштів виконавчій службі необхідно подати подання за формою згідно з додатком 1 до Порядку 1, яке подається платником до органу казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

В частині позовних вимог щодо повернення суми виконавчого збору представник відповідача повідомив, що позивачем не надавались документи, за якими сплачувався виконавчий збір, а відтак відповідач не може надати відповідь про повернення виконавчого збору. При цьому, в разі прийняття судового рішення про стягнення надходжень бюджету Державна казначейська служба України у Києво-Святошинському районі Київської області буде керуватись порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.

В матеріалах справи наявний також відзив на позовну заяву Державної казначейської служби України, відповідно до якого для повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного бюджету, необхідно надати до органу казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету документи, які передбачені Порядком повернення коштів. Додатково представник Державної казначейської служби України зазначив, що до органів казначейства не надходило жодного із зазначених пакетів документів, на підставі яких можна було б здійснити на користь позивача повернення або ж безспірне списання коштів, зазначених в адміністративному позові. Тобто, органи казначейства жодних прав та інтересів позивача не порушували та жодної бездіяльності щодо неповернення зазначених коштів не вчиняли, оскільки наразі відсутні будь-які підстави для повернення зазначених коштів органами казначейства.

Представник Міністерства юстиції України в письмових поясненнях, що залучені до матеріалів справи, зазначив, що дії державного виконавця, пов'язані з накладенням арешту на майно боржника, є заходами примусового виконання виконавчих документів, які були здійснені у спосіб, встановлений Законом України Про виконавче провадження . На думку представника третьої особи, позовні вимоги про повернення з Державного бюджету України грошових коштів не заявлені позивачем до належного відповідача, оскільки кошти, які були стягнуті з позивача на виконання постанов Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області (які в подальшому були визнані протиправними та скасовані в судовому порядку), за своєю правовою природою є шкодою, завданою позивачеві незаконними рішеннями органу державної влади.

При цьому, представник третьої особи повідомив, що відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, відбувається шляхом стягнення з державного бюджету відповідної суми відшкодування, а не з рахунку органу, яким завдано таку шкоду.

В судовому засіданні 07 травня 2018 року представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити. Представники відповідача та третьої особи 2 заперечували проти задоволення адміністративного позову.

Представник третьої особи 1 у судові засідання не з'являвся, хоча про дату, час та місце проведення судових засідань третя особа 1 повідомлялась належним чином. Будь-яких пояснень по суті позовних вимог від третьої особи 1 не надходило з невідомих суду причин.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

08 листопада 2016 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області винесено постанови №З-0811/2-10/10-50/0811/06/02 та №З-0811/1-10/10-49/0811/06/02, якими на Товариство з обмеженою відповідальністю ЄВРО ФАРМА ІНТЕРНЕШНЛ накладено штраф у сумі 1 305 000,00 гривень та 130 500,00 гривень відповідно.

Позивачем вказані постанови оскаржено в судовому порядку до Окружного адміністративного суду міста Києва, про що 23 листопада 2016 року повідомлено Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.

Водночас, 02 грудня 2016 року державним виконавцем Печерського районного ВДВС ГТУЮ у м. Києві відкрито виконавчі провадження №53036046 та №53012895 щодо примусового виконання постанов №З-0811/2-10/10-50/0811/06/02 та №З-0811/1-10/10-49/0811/06/02.

В межах вказаних виконавчих проваджень на майно та рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРО ФАРМА ІНТЕРНЕШНЛ накладено арешт.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2017 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРО ФАРМА ІНТЕРНЕШНЛ задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано приписи від 28 жовтня 2016 року №С-2810/1, № №С-2810/2, а також постанови від 08 листопада 2016 року №З-0811/2-10/10-50/0811/06/02, №З-0811/1-10/10-49/0811/06/02, прийняті Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

У зв'язку з наведеним, позивач 19 квітня 2017 року звернувся до Печерського районного ВДВС ГТУЮ у м. Києві із клопотанням про зупинення примусового стягнення в рамках ВП №53036046 до набрання законної сили постановою суду першої інстанції у справі №826/18554/16, а також повернення стягнутих з Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРО ФАРМА ІНТЕРНЕШНЛ грошових коштів на банківські рахунки боржника.

В подальшому, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2017 року у справі №826/18554/16 залишено без змін.

27 липня 2017 року представник позивача звернувся до начальника Печерського районного ВДВС ГТУЮ у м. Києві із клопотанням про повернення коштів на рахунки боржника та закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням постанов у судовому порядку.

Того ж дня, представник Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРО ФАРМА ІНТЕРНЕШНЛ звернувся до Печерського районного ВДВС ГТУЮ у м. Києві із клопотанням про закінчення виконавчого провадження №53012895.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 серпня 2017 року Печерським районним ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві прийнято постанови про закінчення виконавчого провадження №53036046 та №53012895.

03 серпня 2017 року позивач звернувся до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області із вимогою про повернення грошових коштів у сумі 410 801,46 гривень, що були списані з рахунку ТОВ ЄВРО ФАРМА ІНТЕРНЕШНЛ на користь Державної архітектурно-будівельної інспекції України як безпідставно отримані.

Аналогічну за змістом вимогу про повернення грошових коштів представник позивача 03 серпня 2017 року надіслав на адресу Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

За результатами розгляду вказаної вище вимоги Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області листом №10/10-38/3008/03 від 30 серпня 2017 року повідомив, що питання, викладене в листі, не відноситься до компетенції Держархбудінспекції та її територіальних органів. Додатково зазначено, що у разі якщо кошти виконавчого збору з депозитного рахунку органу державної виконавчої служби перераховано на відповідний казначейський рахунок Державного бюджету України, але підлягають поверненню на рахунок боржника, то державний виконавець в такому випадку керується Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України №787 від 03 вересня 2013 року.

13 вересня 2017 року представник ТОВ ЄВРО ФАРМА ІНТЕРНЕШНЛ звернувся до Державної казначейської служби України із заявою про повернення грошових коштів в загальній сумі 452 181,60 грн., що були списані з рахунку позивача на користь Державної архітектурно-будівельної інспекції України, як безпідставно отримані.

Аналогічну за змістом заяву про повернення грошових коштів представник позивача 13 вересня 2017 року надіслав на адресу Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області.

Листом №05-04/1309-4999 від 20 вересня 2017 року Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області повідомило ТОВ ЄВРО ФАРМА ІНТЕРНЕШНЛ , що для забезпечення повернення коштів необхідно надати: ухвалу на повернення сплачених коштів, скріплену гербовою печаткою, або подання контролюючого органу; оригінал платіжного доручення, що підтверджує перерахування коштів до бюджету; заяву про повернення коштів з реквізитами рахунку.

Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Києва надіслало 06 жовтня 2017 року на адресу позивача лист №01-08/1216, відповідно до якого пакет документів щодо списанні коштів у сумі 452 181,60 гривень з рахунку Державної архітектурно-будівельної інспекції України підлягає поверненню без виконання, оскільки Товариству з обмеженою відповідальністю ЄВРО ФАРМА ІНТЕРНЕШНЛ необхідно подати до управління казначейства оригінал виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва, в якому повинно бути зазначено, що кошти стягуються за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Додатково позивачу повідомлено, що штраф, примусово списаний Печерським районним ВДВС ГТУЮ у м. Києві з рахунку ТОВ ЄВРО ФАРМА ІНТЕРНЕШНЛ перерахований не на користь Державної архітектурно-будівельної інспекції України, а на доходний рахунок державного бюджету №31116106700356, код банку - 821018, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Київській області.

В подальшому, 20 жовтня 2017 року на адресу Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві надіслано адвокатський запит, яким витребовувалась інформація стосовно того, хто є отримувачем грошових коштів у сумі 410 801,46 грн., що надійшли на рахунок №31116106700356 в ГУ ДКСУ у Київській області від Печерського ВДВС ГТУЮ у м. Києві за платіжним дорученням №12917 від 18 липня 2017 року. Також, у вказаному адвокатському запиті просилось надати інформацію на який суб'єкт покладається зобов'язання щодо повернення грошових коштів в сумі 410 801,46 грн., які належать ТОВ ЄВРО ФАРМА ІНТЕРНЕШНЛ та були стягнуті на підставі скасованих постанов Державної архітектурно-будівельної інспекції України №З-0811/2-10/10-50/0811/06/02 та №З-0811/1-10/10-49/0811/06/02 від 08 листопада 2016 року.

За результатами розгляду адвокатського запиту від 20 жовтня 2017 року листом №05-04/1477-5746 від 30 жовтня 2017 року Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області повідомило, що рахунок №31116106700356 відкрито на ім'я Управління Державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області, а для повернення коштів необхідно звернутись до органу, який забезпечує відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного бюджету коштів по даному коду класифікації доходів бюджету, а також веде облік таких платежів у розрізі платників.

Також, листом №6-08/4419-13883 від 01 листопада 2017 року Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повідомило, що кошти у сумі 410 801,46 грн. сплачені до державного бюджету на рахунок №31116106700356 за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 Адміністративні штрафи та інші санкції , який відкритий в ГУ ДКСУ у Київській області (код банку 821018). Крім того, запропоновано з питання повернення коштів звернутись із заявою про повернення коштів, платіжним дорученням від 18 липня 2017 року №12917, оригіналом подання контролюючого органу до Головного управління Державної казначейської служби у Київській області.

Аналогічна за змістом відповідь за результатами розгляду адвокатського запиту була надана Управлінням Державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області №06-04/1252 від 29 листопада 2017 року. Додатково повідомлено, що якщо дане питання щодо повернення коштів не підлягає вирішенню механізмом, який визначено Порядком повернення коштів, то це може бути вирішено тільки відповідним судом, в порядку, передбаченому законом.

Позивач, вважаючи, що відповідачем протиправно допускається бездіяльність щодо неповернення грошових коштів, звернувся до суду з відповідним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначає Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 (далі - Порядок №787).

Відповідно до пункту 3 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

При цьому, повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника.

Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

У вказаному пункті 5 Порядку №787 також зазначено, що подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Крім того, відповідно до пункту 8 Порядку №787 подання складається органом, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету. Подання надається платником до органу Казначейства разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Також, у даному пункті зазначено, що заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником в довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону одержувача, реквізити рахунку одержувача коштів, сума платежу, що підлягає поверненню.

Відповідно до пункту 10 Порядку №787 заява та подання або ухвала суду подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу повідомлялось, у тому числі й відповідачем, щодо порядку повернення коштів та переліку необхідних документів. Водночас, ТОВ ЄВРО ФАРМА ІНТЕРНЕШНЛ не зверталось до відповідного органу Казначейства із поданням контролюючого органу, а виключно із заявами та вимогами про повернення грошових коштів, що свідчить про невиконання вимог чинного законодавства щодо комплектності пакету документів.

При цьому, органом, який повинен підготувати подання на повернення коштів, є відповідний орган виконавчої служби.

Водночас, бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб, тобто відсутність дій, які повинен був вчинити суб'єкт владних повноважень, але не вчинив, що потягло за собою порушення прав чи інтересів фізичної чи юридичної особи.

В даному випадку, матеріалами справи не підтверджено подання позивачем відповідачу пакету необхідних документів, а відтак з боку відповідача відсутня оскаржувана бездіяльність та, як наслідок, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Також, суд зазначає, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845, оскільки даний порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Наведене свідчить, що саме наявність рішення про стягнення грошових коштів є передумовою для звернення до органу казначейства із заявою про виконання такого рішення, яке в даному випадку відсутнє.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суд.

Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси

Відтак завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини 2 статті 55 Конституції України, в рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Однак, порушення вимог Закону діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 31 січня 2018 року №К/9901/1141/18.

Так, в межах даного адміністративного позову позивач оскаржує бездіяльність відповідача, що полягає у неповерненні грошових коштів на рахунок позивача.

Водночас, судом встановлено, що в діях відповідача відсутня оскаржувана бездіяльність.

При цьому, факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача з боку відповідача не підтверджують і наявні матеріали справи.

З урахуванням наведеного в сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, а відтак у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не підтверджено достатніми та належними доказами факту порушення його прав та охоронюваних інтересів в межах спірних правовідносин, в той час як відповідачем доведено відсутність оскаржуваної бездіяльності з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРО ФАРМА ІНТЕРНЕШНЛ відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко