Рішення

від 26.06.2018 по справі 352/601/18

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/601/18

Провадження № 2/352/672/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2018 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Струтинського Р.Р.,

за участю секретаря Бардюк-Кавецької Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тисменицького районного суду в загальному позовному провадженніцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Радчанської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області про визнання права власності на будинковолодіння та земельну ділянку у порядку спадкування за заповітом ,-

в с т н о в и в :

Позивач звернулася з позовом до відповідача про визнання права власності на будинковолодіння та земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом. Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що її тітка ОСОБА_2 була власником та проживала у будинковолодінні в селі Радча по вул. Червоного Хреста №9 Тисменицького району Івано-Франківської області. Згідно інструкції Мінкомгоспу УРСР від 31.01.1966 року не встановлювався обов'язок щодо реєстрації будинків та домоволодінь, розташованих у селі. Попри те, що права власника майна, в установленому законом порядку, не було зареєстровано в Державних реєстрах речових правах на нерухоме майно і відповідно свідоцтво про право власності на будинковолодіння ОСОБА_2 не отримувала, однак вона вважається його власником і це право презюмується. 25.12.2006 року остання склала заповіт про те, що після її смерті, все належне їй майно в заповіла їй, ОСОБА_1. На даний час зазначений вище заповіт не відмінявся і не змінювався. 04.05.2009 року ОСОБА_2 померла. Після її смерті відкрилася спадщина на будинковолодіння в селі Радча по вул. Червоного Хреста №9 Тисменицького району Івано-Франківської області і земельну ділянку площею 0,60 га, кадастровий номер 2625884700:01:006:0051, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в урочищі Гора Радчанської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області. Вона є спадкоємцем за заповітом спірного будинковолодіння та земельної ділянки. Інших спадкоємців за законом або заповітом на спадкове майно нема. Вона прийняла спадщину у зв'язку з тим, що у встановлений законом строк та порядку подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Проте, державний нотаріус Тисменицької районної державної нотаріальної контори відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно у зв'язку з тим, що правовстановлюючі документи на спірне будинковолодіння та на земельну ділянку відсутні та рекомендовано до суду.

Позивач та її представник в судове засідання не з явилися. Від представника позивача надійшла заява, в якій він просив справу розглядати без його участі, позов підтримує, просив його задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з явився. Від нього надійшла заява, в якій він просив справу розглядати без його участі, позов визнає та не заперечує проти його задоволення.

10.04.2018 року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження по справі.

04.06.2018 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Під час розгляду справи судом встановлено, що тітка позивача ОСОБА_2 була власником будинковолодіння в селі Радча по вул. Червоного Хреста №9 Тисменицького району Івано-Франківської області та проживала в ньому.

Статтею 100 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) визначалося, що в особистій власності громадян може бути зокрема й житловий будинок. При цьому глава десята цього Кодексу не пов'язувала наявність такого права з його обов'язковою державною реєстрацією.

Пунктом четвертим Інструкції Мінкомгоспу УРСР від 31.01.1966р. встановлювалося, що реєстрації підлягали всі будинки і домоволодіння, які належали громадянам на праві особистої власності, та розташовані в межах міст і селищ міського типу УРСР. Тобто, Інструкцією не встановлювався обов'язок щодо реєстрації будинків та домоволодінь, розташованих у селі.

За загальним правилом цивільного судочинства закони та інші нормативні акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріпленого в ч.1 ст.58 Конституції України та ст.5 ЦК України, за якою дію нормативно-правового акту в час треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Попри те, що права власника майна, в установленому законом порядку, не було зареєстровано в Державних реєстрах речових правах на нерухоме майно і відповідно свідоцтво про право власності на будинковолодіння ОСОБА_2 не отримувала, однак вона вважається його власником і це право презюмується.

Будинковолодіння складається з житлового будинку та господарських будівель і споруд, офіційна інвентарна вартість яких, згідно технічного паспорта, становить 169936 грн. 00 коп.

Дані обставини підтверджуються технічним паспортом на будинковолодіння, довідкою Радчанської сільської ради від 01.03.2018р. №264.

Крім того, ОСОБА_2 мала у власності земельну ділянку площею 0,60 га, кадастровий номер 2625884700:01:006:0051, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в урочищі Гора Радчанської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, що підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю та довідкою Радчанської сільської ради від 03.04.2018р. № 356.

ОСОБА_2 25.12.2006 року склала заповіт, який було посвідчено секретарем Радчанської сільської ради та внесено в реєстр за №231 про те, що після її смерті, все належне їй майно в заповіла ОСОБА_1.

На даний час, зазначений вище заповіт не відмінявся і не змінювався, що підтверджується довідкою Радчанської сільської ради від 01.03.2018р. №264 та витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 15 грудня 2008 року.

04.05.2009 року ОСОБА_2 померла і після її смерті відкрилася спадщина на належне їй вищевказане майно.

Позивач є спадкоємцем за заповітом спірного будинковолодіння та земельної ділянки. Інших спадкоємців за законом або заповітом на спадкове майно після смерті ОСОБА_2, які б заявили про свої спадкові права, немає.

Відповідно до вимог ст.ст.1235, 1268 ЦК України остання прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що у встановлений законом строк та порядку подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Вказана вище обставина підтверджується копією заяви про прийняття спадщини від 27 жовтня 2009 року за №874, спадкова справа № 769.

Заяву про відмову від спадщини вона до нотаріальної контори не подавала.

Проте, державний нотаріус Тисменицької районної державної нотаріальної контори позивачу відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно у зв'язку з тим, що правовстановлюючі документи на спірне будинковолодіння та на земельну ділянку відсутні, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 03.03.2018р. за №167/02-31 та рекомендовано звернутися до суду.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Статтею 125-126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Право власності на земельну ділянку набувається і здійснюється відповідно до закону (ст. 373 ч.2 ЦК України).

Згідно із ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Стаття 81 ч.1 п.п. г) ЗК України визначає, що громадяни України набувають права власності на власності на земельну ділянку у випадку спадкування.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, що визначені п. 1 ч.2 ст. 16 ЦК України є визнання права.

Згідно із вимогами ст. 152 ч.3 ЗК України захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання права.

Приписами ст. 386 ЦК України та 152 ч.1 ЗК України визначено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати правовстановлюючого документа на майно.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними і обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 386, 392, 1217, 1222, 1223, 1235, 1268 п.1, 3 ЦК України та керуючись ст. 263-265 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння в селі Радча по вул. Червоного Хреста № 9 Тисменицького району Івано-Франківської області, в порядку спадкування за заповітом після померлої 04 травня 2009 року ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,60 га, кадастровий номер 2625884700:01:006:0051, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, урочище Гора Радчанської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, в порядку спадкування за заповітом після померлої 04 травня 2009 року ОСОБА_2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Івано-Франківської області.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, поштовий індекс 77451, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: Радчанська сільська рада Тисменицького району Івано-Франківської області, юридична адреса с.Радча, вул. Бандери, будинок 26, Тисменицького району Івано-Франківської області, поштовий індекс 77451, ідентифікаційний код ЄДРПОУ04356337.

Повний текст судового рішення складено 26 червня 2018 року.

Головуючий: Струтинський Р.Р.