Постанова

від 22.06.2018 по справі 219/3448/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 219/3448/18 Номер провадження 33/775/267/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2018р. суддя Судової палати з кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області ОСОБА_1, розглянувши у судовому засіданні в м. Бахмуті Донецької області справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягнена до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15.05.2018 р.,якою

ОСОБА_2, 21.11.1978р.н. яка народилась у с.Артемівське Артемівського району Донецької області, працює головним бухгалтером ТДВ Сініат , мешкає в АДРЕСА_1

визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП та до неї застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому вигляді становить 85 (вісімдесят п'ять) грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15.05.2018 р. ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП та до неї застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому вигляді становить 85 (вісімдесят п'ять) грн.

Зазначена постанова оскаржена особою, яка притягнена до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, в якій вона:

- зазначає, сам акт перевірки не є актом індивідуальної дії, тому оскарження наведених в ньому фактів проводиться шляхом оскарження відповідних податкових повідомлень-рішень, які складаються на його підставі та на теперішній час оскарження вказаного акту перевірки та рішень - повідомлень, виданих на його підставі здійснюється ТДВ СІНІАТ в порядку адміністративного оскарження. Так, на думку апелянта, на час складання протоколу про адміністративне правопорушення та приняття постанови суду, дані наведені у акті перевірки та визначені у рішеннях-повідомленнях не набули законної сили, та можуть бути визнані неправомірними як ДФС так і у судовому порядку;

-вказує, що судом під час розгляду справи не розглядалося питання про визначення вини и яка притягнена до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, а висновки суду будуються на підставі Акту перевірки, який взагалі не визначає відношення особи до вчиненого правопорушення та проходить процедуру адміністративного оскарження на теперішній час;

-зазначає, що постанова суду винесена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки суд першої інстанції розглянув справу без її участі, про дату, час та місце розгляду справи вона належним чином не повідомлялась;

- вказує, що на момент прийняття постанови по справі про адміністративне правопорушення строк адміністративного стягнення сплив;

- зазначає, що суд порушив вимоги ч.2 ст. 254 КУпАП щодо оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, а саме акт перевірки був складений посадовими особами Запорізького відділення Офісу великих платників податків ДФС України 28.02.2018р., тоді як протокол тільки 02.04.2018р.;

- вказує, в порушення вимог ст. 256 КУпАП, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, вона була позбавлена можливості давати пояснення, скористатися правовою допомогою, не була ознайомлена з правами та обов'язками, оскільки протокол складався без її участі, про дату складання протоколу її не повідомлено належним чином;

- прохає поновити строк на апеляційне оскарження постанови Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15.05.2018р. ; скасувати постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15.05.2018р. щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 163-1 ч.1 КУпАП та провадження у справі закрити.

Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги особа, яка притягнена до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 повідомлена належним чином, проте до суду апеляційної інстанції не з?явилася, надавши письмову заяву про розгляд справи у її відсутність. При таких обставинах апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у її відсутність.

Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, апеляційний суд дійшов до висновку про поновлення ОСОБА_3 строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, оскільки їй не було повідомлено про розгляд справи, а судом при підготовці справи до розгляду не було з'ясовано, чи сповіщено особу, яка притягається до адміністративній відповідальності про час і місце розгляду справи, також в матеріалах справи не має жодного клопотання від ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи, як це зазначається у постанові суду.

Крім того, апеляційний суд дійшов до висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 та скасування постанови суду першої інстанції з закриттям провадження по справі за таких підстав.

Так, апеляційним судом встановлено, що 10.04.2018 р. до Артемівського міськрайонного суду Донецької області надійшов протокол № 0181/28-10-47-10 про адміністративне правопорушення від 02.04.2018р. відносно ОСОБА_2 за ст. 163-1 ч.1 КУпАП, про те, що 28.02.2018р. за результатами документальної невиїзної перевірки ТДВ Сініат з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ВКФ Горизонт-2008 за період січень-березень 2015р. за місцем знаходження в м.Бахмут, 2-й пров. Ломоносова, буд. 3 Донецької області посадова особа ОСОБА_2, головний бухгалтер ТДВ Сініат вчинила правопорушення ч.1 ст. 163-1 КУпАП, встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме п.185.1, ст. 185, п. 188.1.ст. 188, п.198.1, п.198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15.05.2018р. ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП та до неї до неї застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому вигляді становить 85 (вісімдесят п'ять) грн.

Апеляційним судом також встановлено, що в порушення вимог ст. ст. 277-2, 278 КУпАП судом першої інстанції при підготовці до розгляду справи не було вирішено питання про сповіщення осіб, які беруть участь у розгляді справи про дату, час та місце її розгляду, а саме ОСОБА_2, оскільки ії участь була необхідною для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, що в свою чергу призвело до спрощеного підходу до судового розгляду справи про адміністративне правопорушення в галузі торгівлі та підприємницької діяльності.

Посилання суду на те, що ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, але не використала свого права на безпосередню участь у судовому засіданні, та від неї надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, на думку апеляційного суду, є необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що судова повістка ОСОБА_2 не вручалась, а поштові відправлення підтверджують те, що вони були повернуті суду без вручення, та клопотання ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи в матеріалах справи відсутнє.

Зазначене на думку апеляційного суду, порушило права ОСОБА_2 передбачені главою 21 КУпАП, а саме її права на дачу пояснень, подачу доказів, подання клопотань тощо та безумовно тягне до скасування оскаржуваної постанови.

Апеляційним судом також встановлено, що суд першої інстанції не врахував той факт, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Як вбачається з матеріалів справи акт перевірки був складений посадовими особами Запорізького відділення Офісу великих платників податків ДФС України 28.02.2018р., тоді як протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 було складено 02.04.2018р., що є безперечно порушенням вимог ч.2 ст. 254 КУпАП.

Що стосується доводів ОСОБА_2 про те, що на момент винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення строк адміністративного стягнення сплив, то вони є слушними, оскільки враховуючи вимоги ст. 38 КУпАП та те, що подія адміністративного правопорушення відбулась в січні та лютому 2015р., що зазначене правопорушення не є триваючим, то на момент розгляду апеляційної скарги сплив тримісячний термін накладення адміністративного стягнення.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції в повній мірі не дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, судом не вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з'ясування питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а тому висновок суду є передчасним і не відповідає вимогам ст. 280 КУпАП.

Диспозиція ч.1 ст.163-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України. З диспозиції зазначеної статті випливає, що вона носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за вчинення ряду окремих незаконних діянь, які врегульовані законодавством України.

Перше правопорушення вчинюється у формі бездіяльності і полягає у нездійсненні передбачених законодавством України заходів щодо ведення податкового обліку. Друге правопорушення вчинюється у формі активних дій, які порушують встановлений законом порядок ведення податкового обліку або у формі бездіяльності шляхом неподання аудиторських висновків.

В постанові суду першої інстанції, суддею не зазначено будь-якого порушення, яке стало підставою притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності. На підтвердження скоєного правопорушення суд лише формально посилається на акт позапланової документальної виїзної перевірки, протокол про адміністративне правопорушення №0181/28-10-47-10 від 02.04.2018 року, не розкриваючи їх змісту та не навівши жодних мотивів прийняття свого рішення.

За таких умов апеляційний суд приходить до висновку, що існуюча невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП унеможливлює його судовий розгляд та прийняття у справі законного та обґрунтованого судового рішення.

Крім того, з'ясовано, що приводом для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності стали результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання ТДВ Сініат вимог податкового законодавства за певний період.

Разом з тим, посадові особи зазначеного вище Товариства з податковими повідомленнями-рішеннями, складеними за результатом перевірки, які оформлені актом документальної виїзної позапланової перевірки від 28.02.2018р. не погодилися, і використовуючи надане законом право оскаржили вказаний акт перевірки та рішення - повідомлення, видані на його підставі в порядку адміністративного судочинства. Тому на час складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови суду, дані наведені у акті перевірки та визначені у рішеннях-повідомленнях не набули законної сили, та можуть бути визнані неправомірними як ДФС так і у судовому порядку.

У даному випадку, беручи до уваги зміст складеного протоколу, апеляційний суд дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_4 відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, у тому розумінні, як викладено в протоколі про адміністративне правопорушення від 02.04.2018р. та постанові Артемівського міськрайонного суду від 15.05.2018р.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

На зазначені вище порушення суд першої інстанції уваги не звернув, прийняв постанову, яку неможна визнати законною та обґрунтованою, через що вона підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15.05.2018 р.

Апеляційну скаргу особи, яка притягнена до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15.05.2018 р., якою ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП та до неї застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому вигляді становить 85 (вісімдесят п'ять) грн., задовольнити.

Постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15.05.2018 р., якою ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП та до неї застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому вигляді становить 85 (вісімдесят п'ять) грн., скасувати, провадження в справі щодо ОСОБА_2 закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: