Ухвала

від 26.06.2018 по справі 331/8486/17

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

26.06.2018

Провадження № 1-кс/331/3158/2018

331/8486/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника ФГ «Терса» ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні його клопотання про передачу транспортного засобу на відповідальне зберігання по кримінальному провадженню № 12070800200003520, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.12.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 290 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

18.06.2018 року представник ФГ «Терса» ОСОБА_3 звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з клопотанням про передачу транспортного засобу на відповідальне зберігання по кримінальному провадженню № 12070800200003520, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.12.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 290 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 05.12.2017 року при оформленні купівлі-продажу автомобіля у сервісному центрі МВС у експерта центру виникла підозра щодо цілісності шильди номера кузова вантажного самоскида ГАЗ 4509, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2 шасі НОМЕР_3 , який належать на праві приватної власності ФГ «ТЕРСА»

Даний транспортний засіб, був вилучений працівниками поліції.

У рамках у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за № 12017080020003520 внесеного до ЄРДР 05.12.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 290 КК України було проведено відповідну експертизу, за результатами якої встановлено, що шильда номеру кузова знімалася, а одне з чотирьох кріплень шильди відсутнє.

На день подачі клопотання, ні ОСОБА_3 , ні будь якій іншій особі підозра у вчиненні кримінального правопорушення не оголошувалася і вилучене майно не визнано речовими доказами або знаряддям будь - якого злочину.

З метою отримання інформації щодо руху справи, ФГ «ТЕРСА» звернулося із заявою відповідного змісту до слідчого, однак через відсутність будь якого статусу у кримінальному провадженні, слідчим було відмовлено у наданні відповіді. За таких обставин, ФГ «ТЕРСА» змушене звернутися до суду за захистом порушеного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19.11.2012 р. за № 1104

Відповідно до п.20 зазначеного Порядку зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Крім того, ч. 4 ст. 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Європейський суд з прав людини також зазначає, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), n. n. 69 і 73, Series A N 52).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Статтею ст. 16 КПК України передбачено, що одним з принципів кримінального провадження є недоторканність права власності, відповідно до якого позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні ще не закінчено, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до ст. 131 КПК України, тому потреба у такому арешті не відпала.

Фермерське господарство «ТЕРСА» є добросовісним володільцем та розпорядником зазначеного транспортного засобу. Вважають, що потреба у знаходженні даного автомобіля на майданчику тимчасового затримання транспортних засобів відпала.

Просять суд передати вантажний самоскид ГАЗ 4509, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2 шасі НОМЕР_3 , на відповідальне зберігання його власнику, а саме Фермерському господарству «ТЕРСА» код ЄДРПОУ 20503387 в особі голови господарства ОСОБА_3 .

У судовому засіданні представник ФГ «Терса» ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив суд його задовольнити.

Слідчий СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП України в Запорізькій області ОСОБА_4 у судове засідання не з*явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причину неявки до суду не сповістив. Слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності слідчого на підставі наявних документів, які знаходяться в матеріалах клопотання.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши клопотання, додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.

Матеріалами, доданими до клопотання встановлено, що в провадженні СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження № 12070800200003520, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.12.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 290 КК України.

Слідчий СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: транспортний засіб «ГАЗ 4509», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «ГАЗ 4509», реєстраційний номер НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 та ключі від транспортного засобу «ГАЗ 4509», реєстраційний номер НОМЕР_1 , які були вилучені 05 грудня 2017 року в ході проведення огляду місця події по вул. Фортечній, у м. Запоріжжя.

Згідно з ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 грудня 2017 року клопотання слідчого задоволено та ухвалено накласти арешт на транспортний засіб «ГАЗ 4509», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «ГАЗ 4509», реєстраційний номер НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 та ключі від транспортного засобу «ГАЗ 4509», реєстраційний номер НОМЕР_1 , які були вилучені 05 грудня 2017 року в ході проведення огляду місця події по вул. Фортечній, у м. Запоріжжя.

Підставою для накладення арешту було проведення судово-криміналістичної експертизи щодо автомобіля та реєстраційного документа та недопущення знищення або руйнування вказаного автомобіля.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

При постановленні ухвали про накладення арешту слідчим суддею встановлено, що арешт необхідний з метою забезпечення речових доказів, та вилучене майно підпадає під визначення ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Відповідно дост.7КПК України,міст таформа кримінальногопровадження повиннівідповідати загальнимзасадам кримінальногопровадження,до яких,зокрема,відносяться: 1)верховенство права; 2)законність; 3)рівність передзаконом ісудом; 4)повага долюдської гідності; 5)забезпечення правана свободута особистунедоторканність; 6)недоторканність житлачи іншоговолодіння особи; 7)таємниця спілкування; 8)невтручання уприватне життя; 9)недоторканність прававласності; 10)презумпція невинуватостіта забезпеченнядоведеності вини; 11)свобода відсамовикриття таправо несвідчити протиблизьких родичівта членівсім`ї; 12)заборона двічіпритягувати докримінальної відповідальностіза однеі тесаме правопорушення; 13)забезпечення правана захист; 14)доступ доправосуддя таобов`язковість судовихрішень; 15)змагальність сторінта свободав поданніними судусвоїх доказіві удоведенні передсудом їхпереконливості; 16)безпосередність дослідженняпоказань,речей ідокументів; 17)забезпечення правана оскарженняпроцесуальних рішень,дій чибездіяльності; 18)публічність; 19)диспозитивність; 20)гласність івідкритість судовогопровадження тайого повнефіксування технічнимизасобами; 21)розумність строків; 22) мова, якою здійснюється кримінальне провадження.

Коментована стаття закріплює загальні засади кримінального провадження, які у своїй основі співзвучні з нормами Конституції України, що визначають сутність взаємин людини і громадянина з державою (її органами), закріплюють права, свободи і обов`язки людини і громадянина у таких взаєминах, встановлюють основи організації і діяльності правоохоронних, правозахисних органів і суду та визначають основні засади судочинства, зокрема в кримінальному провадженні.

Засади кримінального провадження - це закріплені у Конституції України, загальновизнаних міжнародних актах та у кримінальному процесуальному законодавстві фундаментальні (базові) керівні для учасників провадження положення, що виражають і визначають найістотніші властивості провадження, вимоги до правил і способу діяльності, насамперед, органів і службових осіб, які ведуть кримінальне провадження, та є гарантіями забезпечення дотримання прав, свобод, законних інтересів тих учасників провадження, які залучаються до нього, а в підсумку виконання завдань кримінального провадження.

Відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: 1) виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід; 2) накладення грошового стягнення; 3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; 4) відсторонення від посади; 5) тимчасовий доступ до речей і документів; 6) тимчасове вилучення майна; 7) арешт майна; 8) затримання особи; 9) запобіжні заходи.

Під заходами забезпечення кримінального провадження прийнято розуміти передбачені КПК заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Згідно п. 1 ч. 6 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Матеріалами справи встановлено, що автомобіль «ГАЗ 4509»,реєстраційний номер НОМЕР_1 був придбаний ФГ «ТЕРСА» для власних потреб.

Таким чином, ФГ «ТЕРСА» є добросовісним набувачем автомобіля марки «ГАЗ 4509», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а тому має відповідні права, визначені КПК України, у зв`язку з чим суд вважає за можливе передати вищевказаний транспортний засіб на відповідальне зберігання голові Фермерського господарства «ТЕРСА» ОСОБА_3 .

Одночасно, слідчий суддя вважає за необхідне попередити голову Фермерського господарства «ТЕРСА» ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна - автомобіля марки «ГАЗ 4509»,реєстраційний номер НОМЕР_1 ;свідоцтво прореєстрацію транспортногозасобу «ГАЗ4509»,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,серії НОМЕР_2 та ключівід транспортногозасобу «ГАЗ4509»,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,або вчинення інших незаконних дії з зазначеним майном, на яке накладено арешт за ст. 388 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 170-174 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ФГ «Терса» ОСОБА_3 про передачу транспортного засобу на відповідальне зберігання по кримінальному провадженню № 12070800200003520, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.12.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 290 КК України задовольнити.

Передати автомобіль марки «ГАЗ 4509», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «ГАЗ 4509», реєстраційний номер НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 та ключі від транспортного засобу «ГАЗ 4509», реєстраційний номер НОМЕР_1 , як вилучені в ході проведення огляду місця події 05 грудня 2017 року по вул. Фортечній в місті Запоріжжі, на відповідальне зберігання голові Фермерського господарства «ТЕРСА» ОСОБА_3 , попередивши його про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України - за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна, або вчинення інших незаконних дії з зазначеним майном, на який накладено арешт ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 грудня 2017 року.

Доручити виконання ухвали слідчому СВ Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження № 12070800200003520, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.12.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 290 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1