Постанова

від 25.06.2018 по справі 902/56/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року Справа № 902/56/18

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Демидюк О.О. , суддя Павлюк І. Ю.

при секретарі судового засідання Полюхович І.Г.

за участю представників сторін:

позивача: Мазурка А.А. - представника за довіреністю від 28.12.2016р.№7811-К-О

відповідача1: не з'явився

відповідача2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення господарського суду Вінницької області, ухваленого 16.04.18р. суддею Нешик О.С. о 17:32 у м.Вінниці, повний текст складено 16.04.18р. у справі № 902/56/18

за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" , м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНГА", с.Іванів Калинівського району Вінницької області

до ОСОБА_2, м.Калинівка Калинівського району Вінницької області

про стягнення 18002,32 грн. заборгованості згідно договору банківського обслуговування

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Вінницької області 05.02.2018 року надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про солідарне стягнення з відповідачів 18002,32 грн. заборгованості, нарахованої в зв'язку з неналежним виконанням умов підписаного з товариством з обмеженою відповідальністю "Юнга" договору банківського обслуговування б/н від 01.04.2016р., виконання зобов'язання за яким забезпечено договором поруки №Р1475581531036189294 від 04.10.2016р..

В обгрунтування позову, зазначає, що 01.04.2016 відповідач 1 - ТОВ "Юнга", приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua. з метою отримання банківської послуги - "Кредитний ліміт на поточний рахунок" шляхом реєстрації заяви через систему Приват24, та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору. Проте, всупереч Умов та Правил надання банківських послуг відповідач порушив взяті на себе зобов'язання у зв'язку із чим в нього утворилася заборгованість у розмірі 18002,32 грн.

Крім того, 04.10.2016 між кредитором - ПАТ КБ Приватбанк та поручителем - ОСОБА_2 (відповідач-2) укладено договір поруки №Р1475581531036189294 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ Юнга зобов'язань, які випливають з Договору банківського обслуговування (п. 1.1. Договору поруки).

А тому, з посиланням на ст.ст. 525, 526, 530, 554, 610 ЦК України оскільки відповідач 1 не належним чином виконує свого обов'язку щодо повернення кредиту позивач звернувся із позовом до суду про солідарне стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 суми заборгованості по договору банківського обслуговування б/н від 01.04.2016 року.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 16.04.2018 року у справі №902/56/18 позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Юнга" на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" 10000 грн. - заборгованості за кредитом; 4528 грн. 35 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом; 938 грн. 66 коп. комісії; 2535 грн. 31 коп. пені та 1762 грн. 00 коп. - понесених витрат зі сплати судового збору. Провадження у справі, в частині вимог до ОСОБА_2 закрито.

Обґрунтовуючи рішення суд, з посиланням на ст. ст. 11, 207, 509, 525, 526, 530, 599, 634, 639, 1050, 1054 ЦК України вказав, що згідно розрахунку позивача, станом на 08.12.2017 у ТОВ "Юнга" за послуги "кредитний ліміт на поточний рахунок" заборгованість становить 18002,32 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 10000,00 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом - 4528,35 грн., комісія - 938,66 грн., пеня - 2535,31. Доказів погашення ТОВ "Юнга" заборгованості за кредитом, у т.ч. у визначені строки, суду не надано. Судом перевірено наданий позивачем розрахунок вищевказаної суми заборгованості і визнано його обґрунтованим та арифметично правильним, а тому прийшов до висновку про задоволення позову в частині заявлених вимог до відповідача 1.

Щодо вимог до відповідача 2 суд за посиланням на ст. ст. 20, 45, 231 ГПК України, прийшов до висновку, що спір у даній справі виник при виконанні господарських договорів (кредитного та поруки), що за предметною підсудністю відносить його до справ підсудних господарському суду. Однак, виходячи з предмету даного спору, фізична особа - громадянин, тобто особа яка не зареєстрована як підприємець не може бути відповідачем в господарському суді. Отже, позов, в частині вимог до ОСОБА_2 за суб'єктною юрисдикцією не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, що в силу п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК є підставою до закриття провадження у справі в цій частині. Таким чином, керуючись п.2 ч.2 ст.185 ГПК суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі в частині заявлених вимог до ОСОБА_2.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 16.04.2018 року у справі №902/56/18 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Юнга" та ОСОБА_2 заборгованість за договором б/н від 01.04.2016р., в розмірі 18002,32 грн. (10000,00 - заборгованість за кредитом, 4528,35 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2535,31 грн. - пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 938,66 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом).

Скаржник зазначає, що закриваючи провадження в частині вимог до фізичної особи-поручителя суд першої інстанції вказав, що позов в частині вимог до ОСОБА_2 за суб'єктною юрисдикцією не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

На думку скаржника рішення господарського суду Вінницької області від 16.04.2018 року в частині закриття провадження щодо вимог до ОСОБА_2 не відповідає вищевикладеним вимогам процесуального закону з огляду на наступне.

Так, з посиланням на ст.ст. 2, 4, 20, 45 ГПК України позивач вказав, що звертаючись із позовом він обґрунтовує позов неналежним виконанням ТОВ "Юнга" своїх зобов'язань за кредитним договором №б/н від 01.04.2016 року, укладеним ПАТ КБ "Приватбанк". Таким чином, сторонами зобов'язання є юридичні особи.

04.10.2016 року ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_2 уклали договір поруки №Р1475581531036189294, відповідно до умов якого ОСОБА_2 поручається перед ПАТ КБ "Приватбанк" за виконання: ТОВ "Юнга" своїх зобов'язань за кредитним договором №б/н від 01.04.2016 року. З вищевикладеного вбачається, що ОСОБА_2 є поручителем у зобов'язанні, сторонами якого є юридичні особи.

Оскільки ТОВ "Юнга" своїх зобов'язань за кредитним договором №б/н від 01.04.2016року належним чином не виконує, скаржник звернувся до господарського суду із позовом про солідарне стягнення заборгованості з ТОВ "Юнга" та ОСОБА_2, що свідчить про наявність у цій справі також спору щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи (в даному випадку - ПАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Юнга").

За таких обставин, скаржник вважає, що даний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Крім того, зазначає, що вищевикладене також узгоджується із задумом суб'єкта законодавчої ініціативи (Президента України), який у п. 3.3. пояснювальної записки до Проекту Закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (реєстраційний №6232), який 03.10.2017 року було прийнято Верховною Радою України в якості Закону України №2147-VIII, зазначив, що відповідно до нових правил юрисдикції та підсудності юрисдикція між загальними, господарськими та адміністративними судами розмежовується залежно, в першу чергу, від предмета спору, а не суб'єктного складу сторін.

Разом з тим, при розгляді апеляційної скарги по суті апелянт просить також врахувати правовий висновок суддів Великої Палати Верховного Суду, який викладений у постанові від 13.03.2018 року (справа №415/2542/15-ц, провадження 14-40цс18).

Відзивів на апеляційну скаргу від відповідачів не надійшло, що відповідно до ч.9 ст. 165 ГПК України не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними матеріалами.

Відповідачі - ТОВ "Юнга" та ОСОБА_2 не скористалися правом участі під час апеляційного перегляду справи та не забезпечили явку своїх представників у судове засідання апеляційного господарського суду, хоча про час та місце апеляційного перегляду справи повідомлялись заздалегідь та належним чином.

Таким чином, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представників відповідачів, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників останніх, за наявними у справі доказами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить апеляційну скаргу задоволити.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНГА" (Клієнт) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку зі зразками підписів і відбитка печатки від 01.04.2016, згідно якої відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі Умов), Тарифів банку, що розміщенні в мережі Інтернет на сайті "http://privatbank.ua", які разом складають Договір банківського обслуговування № б/н від 01.04.2016 р. (далі Договір).

За умовами Заяви від 01.04.2016 р. Клієнт банку, підписавши дану заяву погоджується із Умовами та Правилами надання банківських послуг (знаходяться на сайті банку www.pb.ua), Тарифами банку, які разом із цією заявою складають Договір банківського обслуговування.

Також у Заяві вказано, що з її підписанням сторони приєднуються та зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах Банку - Договір банківського обслуговування в цілому. Відносини між Банком та Клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/погодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (http://www.pb.ua чи інші Інтернет/SMS-ресурс, вказаний Банком).

На підставі цієї заяви Клієнту було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2.

Відповідно до пункту 3.2.1.1.16 Умов при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронного цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до Договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок № НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (система клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інші), що визначено і регульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Розділом 3.2.1 зазначених Умов регламентований порядок надання кредиту за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок".

Послугу "Кредитний ліміт на поточний рахунок" ПАТ КБ "Приватбанк" надає на поновлення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - ліміт). Техніко-економічне обґрунтування кредиту-фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту Банк повідомляє клієнта та свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (система клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інші). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведені його платежів понад залишок коштів на поточний рахунок клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетоване сальдо (п. 3.2.1.1.1 Умов).

Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Згідно з пунктом 3.2.1.1.8 Умов, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом: одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки, або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Положеннями пункту 3.2.1.1.6 Умов встановлено, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Відповідно до розділу 3.2.1.4 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. За сумами кредиту, отриманими 01.02.15р. період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо не повинен перевищувати 30 днів.

За сумами кредиту, отриманими Клієнтом до 31.01.15р. включно і до моменту обнуління кредитного ліміту, при не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 36,00% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

За сумами кредиту, отриманими з 01.02.15р. за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 30 % річних.

За сумами кредиту, отриманими з 01.05.15р. за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 33 % річних.

За сумами кредиту, отриманих з 01.01.16р., при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 32 % річних. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.

У випадку непогашення кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.15р. включно і до моменту обнуління кредитного ліміту, протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту; передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

У випадку порушення Клієнтом, на якого поширюються дії п.3.2.1.8 (Програма Кредитні канікули), будь-якого з грошових зобов'язань при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення коштів, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг (п. 3.2.1.1.8). Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 56 % річних від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочки. Сплата пені здійснюється починаючи з дня, що йде за днем порушення зобов'язань. При цьому відсотки за користування кредитом і комісія не нараховуються та не сплачуються.

За сумами кредиту, отриманими з 01.02.15р. у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 31 - го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 60 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов'язань.

За сумами кредиту, отриманими з 01.05.15р. у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 31 - го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 66 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

За сумами кредиту, отриманими з 01.01.16р. у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 31 -го дня після дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 64 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг. Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (пп. 3.2.1.4.9 п. 3.2.1.4 умов).

Також, у відповідності до пп. 3.2.1.4.4 п. 3.2.1.4 умов, клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими (пп. 3.2.1.4.10 п. 3.2.1.4 умов).

Відповідно до пп. 3.2.1.2.3.4 п. 3.2.1.2.3 умов, банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого цим розділом "Умовам та правил надання банківських послуг", змінити умови кредитування - зажадати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення.

Згідно Договору банківського обслуговування від 01.04.2016 на поточний рахунок відповідача № НОМЕР_2 було встановлено кредитний ліміт в розмірі 25000,00 грн., про що було повідомлено клієнта в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку (система клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інші), що визначено і регульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Кредитним лімітом товариство з обмеженою відповідальністю "Юнга" почало користуватися з 17.08.2016р..

Крім того, 04.10.2016р. між кредитором - ПАТ КБ Приватбанк та поручителем - ОСОБА_2 (відповідач-2) укладено договір поруки №Р1475581531036189294 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ Юнга зобов'язань, які випливають з Договору банківського обслуговування (п. 1.1. Договору поруки).

Відповідно до п. 1.2. Договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за Угодою 1 та Угодою 2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

П. 1.5. договору сторони погодили, що у випадку невиконання боржником зобов'язань за Угодою 1 та Угодою 2 боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно п. 4.1. Договору поруки, сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладання цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за Угодою 1 та Угодою 2 цей договір припиняє свою дію.

Вказаний договір підписаний представниками сторін та скраплений печаткою ПАТ КБ Приватбанк .

Свої зобов'язання за Договором позивач виконав належним чином, проте відповідач не здійснив повернення банку в повному обсязі використаних кредитних коштів, сплату відсотків, комісії, у зв'язку з чим за товариством нараховується заборгованість, що підтверджується виписками по рахунку № НОМЕР_2, копії яких долучені до справи та розрахунком заборгованості.

В подальшому кредитором ПАТ КБ Приватбанк на адресу боржника та поручителя було направлено претензію від 24.11.2017 року №60401VIK0S0JA, у якій просить погасити прострочену заборгованість в повному обсязі за реквізитами, встановленими умовами кредитного договору. Проте, вказану претензію було залишено без відповіді, заборгованість не погашено.

За наведених обставин, позивач, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 610, 1054 ЦК України, Умовами та правилами надання банківських послуг, звернувся із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Юнга" та ОСОБА_2 про солідарне стягнення з відповідачів 18002,32 грн. заборгованості, з яких: 10000 (десять тисяч) грн. - заборгованості за кредитом; 4528 (чотири тисячі п'ятсот двадцять вісім) грн. 35 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом; 938 (дев'ятсот тридцять вісім) грн. 66 коп. комісії; 2535 (дві тисячі п'ятсот тридцять п'ять) грн. 31 коп. пені нарахованої в зв'язку з неналежним виконанням умов підписаного з товариством з обмеженою відповідальністю "Юнга" договору банківського обслуговування б/н від 01.04.2016р., виконання зобов'язання за яким забезпечено договором поруки №Р1475581531036189294 від 04.10.2016р..

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Нормами ч.1 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) ПАТ Комерційний банк "ПриватБанк", що діє на підставі Ліцензії НБУ №22 від 29.07.2009, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг.

Тобто, Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 01.04.2016р. сторонами шляхом приєднання укладено договір, який фактично є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За вимогами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Водночас, ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі, прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно розрахунку позивача, станом на 08.12.2017р. у ТОВ "Юнга" за послуги "кредитний ліміт на поточний рахунок" заборгованість становить 18002,32 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 10000,00 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом - 4528,35 грн., комісія - 938,66 грн., пеня - 2535,31.

Доказів погашення ТОВ "Юнга" заборгованості за кредитом, у т.ч. у визначені строки, матеріали справи не містять.

Таким чином, судова колегія, перевіривши розрахунок боргу, наданий позивачем, вважає його обґрунтованим та арифметично правильним, а тому погоджується із висновком суду першої інтенції про стягнення з відповідача на користь позивача основної суми боргу 18002,32 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 10000,00 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом - 4528,35 грн., комісія - 938,66 грн., пеня - 2535,31.

Разом з тим, за даним позовом позовні вимоги спрямовані до двох відповідачів, а саме до ТОВ "Юнга" - як боржника за кредитним договором та до ОСОБА_2 - як до поручителя.

Спірним у даній справі є питання визначення юрисдикції господарського суду за правочином (договором поруки), укладеним для забезпечення виконання основного зобов'язання (кредитного договору), сторонами якого є юридична і фізична особи, тобто за суб'єктним складом сторін.

Як зазначалося вище, закриваючи провадження у справі в частині солідарного стягнення заборгованості з фізичної особи-поручителя ОСОБА_2, суд першої інстанції з посиланням на ч.1 ст. 20, п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України визнав таким, що не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства спір, стороною якого є фізична особа.

Колегія суддів такий висновок місцевого господарського суду вважає неправильним, а відповідно і рішення в цій частині неправомірним, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.ч.1,2 ст. 4 ГПК України).

Так, ст. 20 ГПК України визначає, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Отже, господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду: спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Така юрисдикція визначається, враховуючи суб'єктний склад основного зобов'язання.

Як убачається із матеріалів справи, позивач - ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до господарського суду Вінницької області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Юнга" та ОСОБА_2 про солідарне стягнення з відповідачів 18002,32 грн заборгованості, з яких: 10000 (десять тисяч) грн - заборгованості за кредитом; 4528 (чотири тисячі п'ятсот двадцять вісім) грн 35 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом; 938 (дев'ятсот тридцять вісім) грн 66 коп комісії; 2535 (дві тисячі п'ятсот тридцять п'ять) грн 31 коп пені нарахованої в зв'язку з неналежним виконанням умов підписаного з товариством з обмеженою відповідальністю "Юнга" договору банківського обслуговування б/н від 01.04.2016, виконання зобов'язання за яким забезпечено договором поруки №Р1475581531036189294 від 04.10.2016р..

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням товариством з обмеженою відповідальністю "Юнга" зобов'язань з повернення кредиту, згідно договору банківського обслуговування б/н від 01.04.2016р. та укладеним між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_2 договором поруки №Р1475581531036189294 від 04.10.2016р. в забезпечення виконання договору банківського обслуговування від 01.04.2016р..

Тобто, сторонами основного зобов'язання є юридичні особи, а ОСОБА_2 є поручителем у даному зобов'язанні.

Колегія суддів зауважує, що вирішення за правилами господарського судочинства такого спору в частині позовних вимог до боржника й одного поручителя, які є юридичними особами, а за правилами цивільного судочинства - в частині позовних вимог до поручителів, які є фізичними особами та несуть солідарну з боржником відповідальність, порушуватиме принцип повноти, всебічності й об'єктивності з'ясування обставин справи, оскільки дослідження одного і того ж предмету та тих самих підстав позову здійснюватиметься судами різних юрисдикцій.

З огляду на вказане апеляційний господарський суд вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до поручителя, який є фізичною особою.

Позовні вимоги у цій справі є однорідними та нерозривно пов'язаними з обов'язком належного виконання основного зобов'язання за кредитним договором, а тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача буде можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Аналогічна правова позиції викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 25.04.2018 у справі № 638/13998/14-ц.

Стаття 554 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України встановлює, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Норми права, що регулюють інститут поруки, не передбачають солідарної відповідальності поручителів між собою за різними договорами поруки, якщо цими договорами не передбачено іншого.

Колегія суддів вказує, відповідно до матеріалів справи, позивач 04.10.2016 року уклав договір поруки №Р1475581531036189294 з ОСОБА_2. Відповідальність поручителя перед позивачем є солідарною разом з ТОВ "Юнга" як боржником за основним зобов'язанням. Вказане випливає з пункту 1.5 договору поруки.

Відповідно до частини першої статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відтак, з огляду на солідарний обов'язок перед кредитором боржника за основним зобов'язанням і поручителя кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

У цій справі заявлені однакові позовні вимоги до кожного з відповідачів щодо стягнення заборгованості за одним кредитним договором солідарно з позичальника та поручителя.

Позовні вимоги у цій справі є однорідними та нерозривно пов'язаними з обов'язком належного виконання основного зобов'язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача буде можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд вплине, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних правовідносин.

До аналогічних висновків прийшов і Верховний суд у складі Великої палати у постанові від 13.03.2018р. у справі №415/2542/15-ц (провадження №14-40цс18).

Відповідно до ч.4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тобто, з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Відтак, з 15 грудня 2017 року у випадку об'єднання позовних вимог щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договорів поруки, укладених для забезпечення основного зобов'язання, спір має розглядатися за правилами господарського чи цивільного судочинства залежно від сторін основного зобов'язання.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом під час ухвалення судового рішення, допущено порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи - часткового задоволення позовних вимог та закриттю провадження в частині вимог до фізичної особи-поручителя, що у свою чергу є підставою для скасування неправильного рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно із п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Щодо розподілу судових витрат колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.02.2013 № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Таким чином витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідачів порівну.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення господарського суду Вінницької області від 16.04.2018 року у справі №902/56/18 задоволити.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 16.04.2018 року у справі №902/56/18 скасувати. Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк - задоволити в повному обсязі.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Юнга (22432, Вінницька обл.., Калинівський р-н, с. Іванів, вул. Свинаря, 17, ідентифікаційний код 30188526) та ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 10000 (десять тисяч) грн. - заборгованості за кредитом; 4528 (чотири тисячі п'ятсот двадцять вісім) грн. 35 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом; 938 (дев'ятсот тридцять вісім) грн. 66 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом; 2535 (дві тисячі п'ятсот тридцять п'ять) грн. 31 коп. пені., всього - 18002 (вісімнадцять тисяч дві ) грн.32 коп. .

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Юнга (22432, Вінницька обл.., Калинівський р-н, с. Іванів, вул. Свинаря, 17, ідентифікаційний код 30188526) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 881,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подачу позову та 1321,50 грн. витрат зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

4. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 881,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подачу позову та 1321,50 грн. витрат зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

5. Доручити видачу наказів господарському суду Вінницької області.

6. Матеріали справи №902/56/18 повернути до господарського суду Вінницької області.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку, встановленому ст. ст. 287-291 ГПК України.

Повний текст постанови складений "27" червня 2018 р.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Павлюк І. Ю.