Рішення

від 26.06.2018 по справі 625/78/18

КОЛОМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 625/78/18

Провадження № 2/625/47/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року с. Різуненкове

Коломацький районний суд Харківської області в складі:

Головуючого судді - Лосєва Д.К.

за участю секретаря - Талавирі С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій вказує, що є власником земельної ділянки загальною площею: 3,0757 га з кадастровим номером: 6323280600:03:000:0094, яка розташована на території Різуненківської сільської ради Коломацького району Харківської області.

20 лютого 2013 року позивачка уклала з ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки, що був зареєстрований 10 серпня 2013 року за №2071016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Коломацького РУЮ Харківської області, згідно якого земельна ділянка з кадастровим номером: 6323280600:03:000:0094, яка розташована на території Різуненківської сільської ради Коломацького району Харківської області була передана в оренду ОСОБА_2

Також у своїй позовній заяві позивачка зазначає, що відповідач використовує вказану земельну ділянку з порушенням чинного законодавства, а саме ним не дотримуються екологічної безпеки землекористування та збереження родючості грунтів, а також відповідачем у порушення ч. 4 ст. 22 Земельного кодексу України не розроблений проект землеустрою, що забезпечує еклого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь щодо вказаної земельної ділянки, що є істотним порушенням умов договору оренди, адже як зазначає позивачка наслідком такої бездіяльності буде різке зниження родючості грунтів орендованої земельної ділянки.

Крім того позивачка також зазначає, що в неї є підстави вважати, що належна їй земельна ділянка передається відповідачем в оренду сторонній особі без її дозволу та без укладення договору суборенди, в зв'язку з чим вона неодноразово усно зверталася до відповідача із проханням розірвати договір оренди від 20 лютого 2013 року за взаємною згодою сторін, а у грудні 2017 року направила відповідача заяву-вимогу, проте відповідей на її вимоги так і не надійшло, в зв'язку з цим вона просить суд розірвати договір оренди землі, укладений між нею та відповідачем від 20 лютого 2013 року за № 7, що 10 серпня 2013 року зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Коломацького РУЮ, Харківської області за № 2071016.

В судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, крім того надав до суду заяву, в якій просив суд розглядати справу за його відсутності, а також зазначив, що не визнає позов в повному обсязі (а.с. 54).

Заслухавши позивачку, врахувавши думки відповідача, викладену в його заяві, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, 20 лютого 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір оренди землі, який зареєстрований 10 серпня 2013 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Коломацького РУЮ, Харківської області за № 2071016 та відповідно до умов якого власниця земельної ділянки передала в строкове (строк дії договору 10 років) платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Різуненківської сільської ради Коломацького району Харківської області. (а.с. 5-6).

20 лютого 2013 року актом прийому - передачі обєкта оренди за договором оренди від 20 лютого 2013 року, земельна ділянка передана відповідачу (а.с. 7).

Відповідно до ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Правовідносини з оренди земельних ділянок регулює Закон України Про оренду землі .

Згідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України , ЦК України , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Стаття 31 Закону України Про оренду землі регламентує загальний порядок розірвання договору оренди землі, зокрема: ч.3 та ч.4 статті встановлює, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. За вимогою однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішення суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Обов'язки орендаря визначені у ст. 25 Закону України Про оренду землі , до яких належить: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, реєстраційного та історико-культурного призначення; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.

Відповідно до п 28 договору оренди, орендодавець має право вимагати від орендаря: 1) використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з цим Договором; 2) дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, 3) дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони та санітарно-захисних зон; 4) своєчасного внесення орендної плати, а тому твердження позивача, що порушення відповідачем встановленого законом обов'язку щодо розроблення проекту землеустрою, що забезпечує еколого економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель є істотним порушенням договору не відповідає дійсності, оскільки умови спірного договору оренди не містять обов'язку орендаря щодо розробки проекту землеустрою, а стаття 15 Закону України Про оренду землі , яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин, такої істотної умови як розробка проекту землеустрою не передбачає.

Крім цього, суд також зазначає, що доводи позивачки щодо невиконання орендарем вимог закону в частині не виготовлення та не розроблення проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, оскільки жодних доказів, які б свідчили про порушення прав позивачки, у зв'язку із цим, суду не надано. Також позивачкою не надано доказів про зниження та втрату родючості, погіршення корисних властивостей земельної ділянки, належній позивачці.

Слід також зазначити, що посилання позивачки на ту обставину, що відповідно до ч. 4 ст. 22 Земельного кодексу України відповідач повинен був розробити проект землеустрою, що забезпечує еклого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь щодо вказаної земельної ділянки не може відноситися до вказаної земельної ділянки оскільки, відповідно до п. 18 розділу Х Земельного кодексу України в редакції станом на 04 серпня 2013 року вимоги частини четвертої статті 22 ЗК України поширюються лише на та тих власників та користувачів, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею більш як 100 гектарів.

Відповідно до акту визначення меж земельної ділянки за договором від 20 лютого 2013 року, земельна ділянка, кадастровий номер 6323280600:03:000:0094, що належить ОСОБА_1 має площу 3,0757 га (а.с. 8).

Відповідно до ст. 27 Закону України Про оренду землі , орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно п. 36 договору оренди землі дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідно до ст. 81 ЦПК України позивачка не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, щодо порушення відповідачем вимог договору раціонального та цільового використання земельної ділянки, не доведено наявність обмежень орендованої земельної ділянки чи порушення відповідачем порядку сівозмін, крім того посилання позивачки на те, що відповідач повинен був розробити проект землеустрою, що забезпечує еклого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь щодо вказаної земельної ділянки не ґрунтуються на вимогах законодавства, а тому суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 89, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Коломацький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Повний текст рішення виготовлено 27 червня 2018 року.

Суддя: