Постанова

від 20.06.2018 по справі 804/4845/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2018 року

Київ

справа №804/4845/16

адміністративне провадження №К/9901/28043/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 (головуючий суддя: Верба І О.)

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 головуючий суддя: Чепурнов Д.В., судді: Поплавський В.Ю. Сафронова С.В.)

у справі № 804/4845/16

за позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Терса-Плюс

про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - позивач, ГОДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Терса-Плюс (далі - відповідач, ТОВ), в якому просила стягнути з відповідача на користь Держави в рахунок погашення податковий борг у сумі 721745,34 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені у справі судові рішення з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 67 Конституції України, підпункту 16.1.4 пункту 16.1 ст. 16, пункту 20.1.18 пункту 20.1 ст. 20, пункту 56.18 ст. 56, пункту 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України (далі - ПК), ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на дату ухвалення оскаржуваних судових рішень), та прийняти нове рішення про задоволення позову. За доводами касаційної скарги, судами попередніх інстанцій не було враховано. що нормами ПК передбачено право контролюючого органу звертатись до суду із позовом про стягнення сум податкового боргу безвідносно до здійснення процедурних питань, зокрема і направлення платнику податків податкової вимоги.

Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для звернення ОДПІ з адміністративним позовом до відповідача про стягнення податкового боргу у загальній сумі 721745,34 грн. зокрема: 402956,28 грн. з податку на прибуток, та 174440,00 грн. - ПДВ та 144349,06 грн. - штрафні (фінансові) санкції, визначеного згідно податкових повідомлень-рішень від 18.10.2013 № 0000412205 та № 0000422205, стали обставини несплати цих сум.

Вказані податкові повідомлення-рішення були предметом оскарження у справі № 804/16146/13-а за позовом ТОВ Терса Плюс до Західно-Донбаської ОДПІ та постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2013 було відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 5 ст. 254 КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень) постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 ст.16 цього Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 59.1 ст. 59 ПК у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення..

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення ( абзац перший пункту 59.5 цієї статті).

Відповідно до пункту 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі..

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (підпункт 95.2 цієї статті).

За змістом вказаних правових норм, зверненню контролюючого органу до суду щодо стягнення сум податкового боргу передують певні досудові процедури, які направлені на спонукання платника податків самостійно сплатити податковий борг. До таких процедур, поміж іншим, віднесено направлення такому платнику податків податкової вимоги, з дня надіслання якої починає свій перебіг шістдесятиденний термін та зі спливом цього строку у контролюючого органу з'являється право на звернення до суду за стягенням сум податкового боргу.

За встановлення у судовому процесі обставин невиконання ОДПІ норм пункту 95.2 ст. 95 ПК, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи, наведені відповідачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя:І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко