Постанова

від 21.06.2018 по справі 925/1179/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2018 р. Справа№ 925/1179/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Отрюха Б.В.

секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 21.06.2018.

розглянувши апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Престиж+

на рішення Господарського суду Черкаської області від 19.03.2018 (повний текст складено 05.05.2018)

у справі №925/1179/17 (головуючий суддя Потапенко В.В.)

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Престиж+

до 1) Командитного товариства Леонід ;

2) Черкаської міської ради;

треті особи без самостійних вимог на стороні відповідачів:

1) Державне підприємство Центр ДЗК при Держкомземі України в особі Черкаської регіональної філії;

2) Товариство з додатковою відповідальністю Леонід ;

треті особи , які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 : 1) Житлово-будівельний кооператив Гармонія ;

2) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Симфонія-Черкаси

про визнання договору оренди землі та додаткової угоди до неї недійсними

В С Т А Н О В И В :

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Престиж+ (далі, позивач або ОСББ Престиж+ ) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом (із урахуванням заяви про зміну предмету позову від 11.12.2017) до Командитного товариства Леонід (далі, відповідач-1), Черкаської міської ради (далі, відповідач-2), треті особи на стороні відповідачів: Державне підприємство Центр ДЗК при Держкомземі України в особі Черкаської регіональної філії (далі, третя особа-1), Товариство з додатковою відповідальністю Леонід (далі, третя особа-2) про визнання недійсною додаткової угоди на продовження строку дії договору оренди землі, укладеної між КТ Леонід та Черкаською міською радою, і діючого на її підставі договору оренди землі від 17.10.2006, укладеного між Черкаською міською радою та Командитним товариством Леонід , що зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України 20.10.2006 №040677500398 та скасування його реєстрації.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.12.2017 залучено до участі у справі Житлово-будівельний кооператив Гармонія в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 (далі, третя особа-3).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.01.2018 залучено до участі в справі Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Симфонія-Черкаси в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 (далі, третя особа-4).

Позовні вимоги ОСББ Престиж+ обґрунтовує тим, що 31.07.2016 багатоквартирний будинок по бул. Шевченка, 150 в м. Черкаси був списаний з балансу КТ Леонід та взятий ОСББ Престиж+ на утримання. ОСББ Престиж+ звернулося в Черкаську міську раду із заявами про надання дозволу на виготовлення землевпорядної документації від 16.11.2016 та від 21.12.2016, але Черкаська міська рада своїм листом від 12.01.2017 відмовила ОСББ Престиж+ в наданні дозволу на оформлення землевпорядної документації, мотивуючи свою відмову тим, що потрібна нотаріальна згода попереднього землекористувача. Відмовляючи ОСББ Престиж+ , Черкаська міська рада не прийняла до уваги вимоги Закону України Про оренду землі , а саме вимоги статті 7, згідно якої зазначено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Додаткова угода про продовження строку дії договору оренди землі та договір оренди землі від 17.10.2006, що укладений між КТ Леонід та Черкаською міською радою не дають змоги оформити земельну ділянку у власність за ОСББ Престиж+ , чим порушуються права позивача на володіння і розпорядження спільною власністю та на ведення своєї діяльності з утримання спільного майна та прибудинкової території.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.03.2018 у справі №925/1179/17 у позові відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач не довів суду належними і допустимими доказами наявність правових підстав для визнання договору оренди землі та додаткової угоди до нього недійсними.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСББ Престиж+ звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 19.03.2018 у справі №925/1179/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржене рішення суду є незаконним, необґрунтованим та прийняте судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що станом на день звернення ОСББ Престиж + до відповідача-2 із заявами про надання дозволу на розробку землевпорядної документації договір оренди землі від 17.10.2006, що укладений між КТ Леонід та Черкаською міською радою, вже не діяв, оскільки строк його дії закінчився 27.10.2016. Фактично, Черкаська міська рада примусила КТ Леонід поновити договір оренди землі, ігноруючи звернення ОСББ.

Позивач стверджує, що не можна брати до уваги твердження суду першої інстанції про те, що КТ Леонід , як орендар має переважне право на земельну ділянку, оскільки по-перше КТ Леонід добровільно відмовилось від земельної ділянки під будинком станом на 16.11.2016 (лист про розділ землі), по-друге переважне право на оренду має орендар, що належним чином виконує свої обов'язки по орендній платі, але даний факт не був встановлений судом.

Також, скаржник наголошує, що законом не передбачено такого документу, як поновлення договору оренди землі, тож для отримання земельної ділянки в оренду КТ Леонід мало звернутися до Черкаської міської ради на загальних підставах з розробленням технічної документації.

З огляду на зазначене, в момент укладення правочину стосовно поновлення строку дії договору оренди землі від 17.10.2006, що був укладений між КТ Леонід та Черкаською міською радою, існували фактори, що не відповідали та суперечили встановленим вимогам Закону України Про оренду землі та вимогам, встановленим у Земельному кодексі України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2018 для розгляду апеляційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Престиж+ у справі №925/1179/17 було визначено колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Отрюх Б.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2018 у справі №925/1179/17 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 21.06.2018.

20.06.2018 від ОСББ Симфонія-Черкаси через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому третя особа-4 просила суд у задоволенні апеляційної скарги позивача відмовити, а оскаржене рішення суду залишити без змін.

Інші учасники судового процесу свої правом надати суду відзиви на апеляційну скаргу не скористались, що не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Представники третіх осіб -1, -2, -3 у судове засідання, призначене на 21.06.2018, не з'явились, про причин неявки суд не повідомили.

Третя особа-4 у поданому відзиві просила суд розглядати справу у відсутності її представника.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення третіх осіб про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштових відправлень, з огляду на відсутність передбачених статтею 202 Господарського процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників третіх осіб.

Представник позивача у судовому засіданні просив суд задовольнити його апеляційну скаргу, оскаржене рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Представники відповідачів у судовому засіданні просили суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача, оскаржене рішення суду залишити без змін.

Згідно вимог частини 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що вказані апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як підтверджується матеріалами справи, 27 вересня 2006 року Черкаською міською радою було прийняте рішення №2-129 Про надання командитному товариству Леонід земельної ділянки в оренду по бул. Шевченка, 150 , згідно якого затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право на земельну ділянку Командитному товариству Леонід по бул. Шевченка, 150, надано Командитному товариству Леонід земельну ділянку площею 24759 кв.м. по бул. Шевченка, 150 в оренду на нормативний період будівництва (без права передачі її в суборенду) житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями магазинів за рахунок землекористування громадянина ОСОБА_2, за функціональним використанням земельну ділянку віднесено на період будівництва до категорії земель рекреаційного призначення та інші відкриті землі (землі, що зайняті поточним будівництвом), після завершення будівництва визначити розподіл змішаного використання (землі житлової забудови та комерційного використання).

На підставі вказаного рішення відповідача-2 між Черкаською міською радою (орендодавець) та Командитним товариством Леонід 17 жовтня 2006 року було укладено Договір оренди землі (далі, Договір), згідно пункту 1.1. якого орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 27.09.2006 №2-129 надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку по бул. Шевченка, 150. Договір зареєстровано у Черкаській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель здійснено запис від 20 жовтня 2006 року за №040677500398.

Згідно пункту 2.1. Договору в оренду (без права передачі її в суборенду) передано земельну ділянку площею 24759 кв.м. під будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями магазинів, за функціональним використанням земельну ділянку віднесено на період будівництва до категорії земель рекреаційного призначення та інші відкриті землі (землі зайняті поточним будівництвом), після завершення будівництва земельну ділянку віднесено до земель змішаного використання (землі житлової забудови та комерційного використання).

Договір укладено до 27.10.2016 року на нормативний термін будівництва (згідно довідки ВАТ ЧЕРКАСИЦИВІЛЬПРОЕКТ від 05.10.2006 №961/07), але не пізніше введення в експлуатацію всього об'єкту. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 3.1. Договору).

24 грудня 2014 року сторонами до Договору було внесено зміни. Зокрема, змінено абзац 1 пункту 2.1. Договору і викладено в наступній редакції: В оренду (без права передачі в суборенду) передається земельна ділянка площею 2,4698 га (кадастровий номер 7110136700:04:013:0020) під будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями магазинів .

16 червня 2017 року Черкаською міською радою на підставі заяви КТ Леонід від 08.07.2016 (вх. №21081-з від 08.07.2016) було прийняте рішення №2-2191 Про поновлення командитному товариству Леонід договору оренди землі по бул. Шевченка, 150 , згідно якого поновлено командитному товариству Леонід договір оренди землі на земельну ділянку площею 2,4698 га під будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями по бул. Шевченка, 150 на 5 років.

29 серпня 2017 року до Договору було укладено Додаткову угоду, згідно якої сторони Договору на підставі заяви (вх. 11266-01-25 від 20.07.2017), рішення Черкаської міської ради від 16.06.2017 №2-2191 Про поновлення командитному товариству Леонід договору оренди землі по бул. Шевченка, 150 уклали додаткову угоду про поновлення Договору строком на 5 років.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно протоколу №1 від 14 березня 2016 року зборів співвласників багатоквартирного будинку по бульвару Шевченка, 150 в місті Черкаси, що відбулися 01 березня 2016 року, прийнято рішення про створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Установчими зборами 01.03.2016 ОСББ Престиж+ затверджено Статут ОСББ.

16 березня 2016 року про ОСББ Престиж+ внесено запис до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

31.07.2016 багатоквартирний житловий будинок по бульвару Шевченка, 150 в м. Черкаси був списаний з балансу ТДВ Леонід за Актом про списання багатоквартирного будинку з балансу. Багатоквартирний будинок знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває в оренді відповідача-1 за договором оренди від 17.10.2006.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСББ Престиж+ звернулося до Черкаської міської ради із заявами від 16.11.2016 та від 21.12.2016 про надання дозволу на виготовлення землевпорядної документації щодо відведення йому земельної ділянки площею 16369 кв.м., а також про надання у постійне користування частини земельної ділянки з підвалом загальною площею 1 572 кв.м., що розташована у дворі будинку за адресою бул. Шевченка, 150, для облаштування дитячого майданчика. У заяві від 16.11.2016 ОСББ Престиж+ зазначило, що КТ Леонід не заперечує проти передачі частини земельної ділянки ОСББ Престиж+ .

Натомість, Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради у листі від 12.01.2017 №56727-3 повідомлено ОСББ Престиж+ про те, що для вирішення питання оформлення права власності на земельну ділянку під багатоповерховим житловим будинком потрібна нотаріально посвідчена згода попереднього землекористувача - КТ Леонід .

Позивач вважає, що Черкаська міська рада, відмовляючи у наданні позивачу дозволу на виготовлення землевпорядної документації, не прийняла до уваги вимоги статті 7 Закону України Про оренду землі , згідно якої до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку, а укладанням Додаткової угоди про поновлення строку дії Договору порушуються права ОСББ Престиж+ на володіння і розпорядження спільною власністю та на ведення своєї діяльності з утримання спільного майна та прибудинкової території.

Зі змісту позовної заяви (із урахуванням заяви про зміну предмету позову) вбачається, що предметом спору у даній справі є вимога ОСББ Престиж+ про визнання недійсною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 29.08.2017, укладеної між КТ Леонід та Черкаською міською радою, визнання недійсним поновленого діючий на її підставі договір оренди землі від 17.10.2006, укладений між Черкаською міською радою та КТ Леонід на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України, статей 7, 15, 31, 33 Закону України Про оренду землі та статті 42 Земельного кодексу України.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності законодавчо визначених підстав для визнання недійсною додаткової угоди та поновленого на її підставі договору та, відповідно, відмовою у задоволенні позовних вимог ОСББ Престиж+ з огляду на наступне.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Із урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Пунктом 2.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними №11 від 29.05.2013 визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За змістом постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними №9 від 06.11.2009 відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Обов'язок доказування та подання доказів як відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви, так і відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України у редакції, що набрала чинності 15.12.2017, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який має довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод (їх частин недійсними) недійсними.

Поруч із цим, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду. Відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Так, звертаючись з даним позовом до суду, ОСББ Престиж+ вказувало на порушення його прав на володіння і розпорядження спільною власністю та на ведення своєї діяльності з утримання спільного майна та прибудинкової території.

Згідно частин 1, 2 та 4 статті 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Відповідно пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано позивачем, на земельній ділянці площею 24698 кв.м. розташовані 4 окремих багатоповерхових житлових будинків, а саме:

- закінчений будівництвом багатоквартирний житловий будинок по бульвару Шевченка,150 (ОСББ Престиж+ );

- не закінчений будівництвом окремий багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями (II черга) 2 секція;

- закінчений будівництвом багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями по бульвару Шевченка, 150/1 (4 черга) - ОСББ Симфонія-Черкаси ;

- закінчений будівництвом багатоквартирний житловий будинок з вбудовано - прибудованими приміщеннями по бульвару Шевченка, 150/2 (3 черга) - ОСББ Симфонія-Черкаси .

На час будівництва всіх об'єктів нерухомості замовником будівництва виступав КТ Леонід . Згідно пункту 1.1. Договору від 17.10.2006 за основним цільовим призначенням земельну ділянку віднесено до земель житлової та громадської забудови.

Відповідно до частини 5 статті 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

За змістом статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

29.11.2017 КТ Леонід в особі директора Пипченка М.М. надало згоду щодо вилучення із користування КТ Леонід земельної ділянки площею 0,7026 га на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Престиж+ у зв'язку зі здачею в експлуатацію першої черги будівництва, оформивши її у формі нотаріально посвідченої заяви.

Натомість, ОСББ Престиж+ звернулося до Черкаської міської ради із заявою від 16.11.2016 про надання дозволу на виготовлення землевпорядної документації та надання у постійне користування земельної ділянки площею 16369 кв.м., а також про надання у постійне користування частини земельної ділянки з підвалом загальною площею 1 572 кв.м., що розташована у дворі будинку за адресою бул. Шевченка, 150, для облаштування дитячого майданчика.

У заяві від 21.12.2016 ОСББ Престиж+ уже просив надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 24 759 кв.м.

Отже, позивач, звертаючись до відповідача-2, мав на меті отримати дозвіл на розроблення землевпорядної документації на отримання у користування земельної ділянки, вказуючи при цьому різну площу земельної ділянки, яка не збігається із площею земельної ділянки, яка передана в оренду відповідачу-1 згідно Договору оренди та додаткової угоди про його поновлення, при наявності при цьому згоди КТ Леонід на вилучення із загальної площі земельної ділянки лише частини площею 0,7026 га.

При цьому, як уже встановлено вище, на земельній ділянці ще знаходяться закінчені будівництвом будинки 3 та 4 черги і не закінчений житловий будинок ІІ черги.

Позивачем не надано суду жодних документів, на підставі яких можливо б було визначити, що саме у вказаному позивачем у заявах розмірі земельна ділянка необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не надано доказів щодо меж земельної ділянки, яка необхідна йому для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, тобто позивачем не доведено, що укладеним між відповідачами договором оренди та додатковою угодою до нього порушуються його права щодо користування земельною ділянкою, розмір та конфігурація якої позивачем не доведено.

Що стосується твердження позивача про те, що зміст спірного договору не відповідає вимогам Закону України Про оренду землі , а саме положенням статей 7, 15, 31, 33 Закону України Про оренду землі колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України Про оренду землі , на яку посилається позивач, до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Однак, позивачем не надано доказів того, що ОСББ Престиж+ набуло право власності на житловий будинок, розташований на орендованій відповідачем-1 земельній ділянці, а тому посилання скаржника на положення частини 3 статті 7 Закону України Про оренду землі є безпідставними.

Посилання позивача на невідповідність Договору положенням статті 15 Закону України Про оренду землі у зв'язку з відсутністю у договорі однієї із істотних умов - кадастрового номеру земельної ділянки, не приймаються судом до уваги, оскільки на момент укладення договору (17.10.2006) кадастровий номер не визначався законом, як істотна умова договору оренди землі. Водночас, при укладенні 24.12.2012 додаткової угоди до договору було внесено зміни до пункту 2.1. Договору оренди та зазначено кадастровий номер спірної земельної ділянки.

Позивач оспорює правомірність поновлення договору оренди на підставі додаткової угоди.

За змістом статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до статті 33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Із матеріалів справи вбачається, що до закінчення строку дії Договору КТ Леонід згідно вимог пункту 3.1., п.п. г пункту 9.4. Договору звернулося до Черкаської міської ради із заявою про поновлення терміну дії Договору.

16 червня 2017 року Черкаською міською радою на підставі заяви КТ Леонід від 08.07.2016 (вх. №21081-з від 08.07.2016) було прийняте рішення №2-2191 Про поновлення командитному товариству Леонід договору оренди землі по бул. Шевченка, 150 , згідно якого поновлено командитному товариству Леонід договір оренди землі на земельну ділянку площею 2,4698 га під будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями по бул. Шевченка, 150 на 5 років.

На підставі заяви (вх. 11266-01-25 від 20.07.2017), рішення Черкаської міської ради від 16.06.2017 №2-2191 Про поновлення командитному товариству Леонід договору оренди землі по бул. Шевченка, 150 сторони 29.08.2017 уклали додаткову угоду про поновлення Договору строком на 5 років.

Колегія суддів зазначає, що рішення Черкаської міської ради від 16.06.2017 Про поновлення командитному товариству Леонід договору оренди землі по бул. Шевченка, 150 є чинним, у судовому порядку не скасоване, вимога про визнання його недійсним позивачем у даній справі не заявлялась, а відтак договір про поновлення укладений за наявності правової підстави.

Позивач, при цьому, посилаючись на порушення відповідачами умов статті 33 Закону України Про оренду землі не зазначає, у чому саме полягають такі порушення та яким чином у даному випадку порушуються його права.

Посилання скаржника у апеляційній скарзі на те, що законом не передбачено такого документу, як поновлення договору оренди землі, тож для отримання земельної ділянки в оренду КТ Леонід мало звернутися до Черкаської міської ради на загальних підставах з розробленням технічної документації є безпідставними та спростовуються положеннями статті 33 Закону України Про оренду землі .

Твердження позивача щодо неналежності виконання відповідачем-1 умов Договору у частині сплати орендної плати не підтверджуються матеріалами справи. Окрім того, у будь-якому випадку, неналежне виконання стороною умов договору не є у відповідності до норм чинного законодавства підставою для визнання його недійсним.

Усі інші доводи та міркування позивача взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі Серявін проти України від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Відповідно до вимог статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд у визначеному порядку встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вірно встановив суд першої інстанції, позивачем не доведено суду належними і допустимими доказами наявність правових підстав для визнання договору оренди землі та додаткової угоди до нього недійсними, як і не доведено порушення його прав та законних інтересів зі сторони відповідачів у зв'язку з укладенням спірного договору та додаткової угоди до нього.

Поруч із вищевикладеним, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у даному спорі позивач фактично оскаржує відмову Черкаської міської ради у задоволенні його заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, однак просить при цьому суд визнати недійсним поновлений договір оренди, що на переконання суду апеляційної інстанції свідчить про неправильно обраний позивачем спосіб захисту.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга позивача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Престиж+ на рішення Господарського суду Черкаської області від 19.03.2018 у справі №925/1179/17 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 19.03.2018 у справі №925/1179/17 залишити без змін.

Матеріали справи №925/1179/17 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 27.06.2018.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

Б.В. Отрюх