ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/4223/16
Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - доповідача ОСОБА_1 судді -ОСОБА_2 судді - за участю секретаря ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу військової частини 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року , ухвалену о 16.25 год. у складі судді Вовченко О.А. по справі № 815/4223/16 за адміністративним позовом військової частини 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України до Південного офісу Держаудитслужби (правонаступник Державної фінансової інспекції в Одеській області) про визнання протиправною та скасування вимоги, -
В С Т А Н О В И В:
I. ПРОЦЕДУРА:
25 серпня 2016 року військова частина 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України (далі в/ч 1474) звернулась до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Одеській області (далі ДФІ в Одеській області), правонаступником якої є Південний офіс Держаудитслужби, про визнання протиправними та скасування вимог щодо усунення вказаних в абзацах 2, 5, 6, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 порушень законодавства вимоги відповідача від 12 травня 2016 року № 15-08-23-14/5517 Щодо усунення порушень законодавства .
В обґрунтування позову зазначалось, що з 29 грудня 2015 року по 23 березня 2016 року посадовими особами ДФІ в Одеській області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності, в тому числі використання бюджетних коштів, виділених з резервного фонду державного бюджету у зв'язку з оголошенням мобілізацією військової частини 1474 за період з 1 січня 2013 року по 30 листопада 2015 року. За результатами ревізії складено акт від 31 березня 2016 року за № 08-11/40, в якому зазначено про порушення позивачем законодавства з фінансових питань, що загалом призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів на суму 275,2 тис. грн., нестач на суму 48,46 тис. грн., інших порушень фінансової дисципліни на суму727,02 тис. грн. (вжитими заходами в ході ревізії відшкодовано втрат на суму 61,48 тис. та інших порушень на суму 253,31 тис. грн. (див. т. 1 а. с. 41). На підставі акта ревізії відповідачем пред'явлено позивачу вимогу від 12 травня 2016 року за № 15-08-23-14/5517. На думку позивача, складена на підставі акта ревізії вимога підлягає скасуванню щодо порушень законодавства, вказаних в абзацах 2, 5, 6, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 та 16.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року у задоволенні позовних вимог військової частини 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України відмовлено.
II. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, командир військової частини 1474 подав апеляційну скаргу , у який зазначає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справ, і, крім того, судом порушено норми матеріального та процесуального права. Так, судом не прийнято до уваги вимоги Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю України , Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550, Закону України Про інформацію та вимог положень Цивільного кодексу України. Крім того, судом першої інстанції не враховано практику Вищого адміністративного суду України, пов'язану з вирішенням спорів даної категорії. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про задоволення вимог позивача.
02.04.2018 року надані письмові пояснення по обставинам у справі від представника Військової частини 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України.
08.05.2018 року надані письмові пояснення по обставинам у справі від представника Військової частини 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України.
23.05.2018 року представником Південного офісу Держаудитслужби надано ВІДЗИВ від 14.05.2018 року на апеляційну скаргу Військової частини 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України,згідно з яким представник просить залишити апеляційну скаргу Військової частини 1474 (Ізмаїльського прикордонного загону) Державної прикордонної служби України без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 - без змін.
12.06.2018 року надана підмова відповідь на відзив від представника Військової частини 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України
20.06.2018 року надані письмові пояснення по справі від представника Військової частини 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України.
27.06.2018 року надані письмові пояснення від представника Південного офісу Держаудитслужби
III. ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року , справа призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні.
25.05.2018 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями склад суду був змінений на підставі розпорядження № 58-с від 24.05.2018 року.
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, осіб, які приймають участь у справі, вивчивши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги вважає,що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
IV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Судом 1-ої інстанції було встановлено, що у період з 29 грудня 2015 року по 24 березня 2016 року Державною фінансовою інспекцією в Одеській області відповідно до п. 1.1.6.1 Плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ в Одеській області на ІV квартал 2015 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 24.12.2015 року № 2221, від 27.01.2016 року № 137, від 29.02.2016 року № 295 проведена ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності в тому числі використання бюджетних коштів, виділених з резервного фонду державного бюджету у зв'язку з оголошеною мобілізацією військової частини 1474 за період з 1 січня 2013 року по 31 листопада 2015 року.
31 березня 2016 року, за результатами проведення ревізії, відповідачем було складено акт про результати ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності, в тому числі використання бюджетних коштів, виділених з резервного фонду державного бюджету у зв'язку з оголошеною мобілізацією військової частини 1474 за період з 1 січня 2013 року по 31 листопада 2015 року №08-11/40 (далі - акт №08-11/40) в якому, було зафіксовано виявлені відповідачем порушення та викладено висновки перевірки (т.1 а.с. 71-111).
12 травня 2016 року Державною фінансовою інспекцією в Одеській області видано командиру військової частини 1474 лист (вимогу) № 15-08-23-14/5517 (т. 1 а.с.38-40), де зазначено, що під час ревізії встановлені такі порушення законодавства, (що є предметом розгляду по справі):
2) В порушення ст. 15 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 №108/95-ВР , абз.2 ч.1 ст. 7 , ч.1 ст. 9 Закону України Про колективні договори від 01.07.1993 № 3356-ХІІ , абз.2 п.6 розд.2 п.3.1 Колективного договору між керівництвом в/ч 1474 ДПСУ та профспілковою організацією працівників Ізмаїльського прикордонного загону ДІІСУ на 2012-2015 роки, п. 4.1.7 Колективного договору в/ч МСЧ ДІІСУ м. Ізмаїл, Положення про преміювання працівників Навчально-тренувального центру МО (в/ч 1499) за основні результати діяльності (Додаток 5 до пп. 3 п. 4.1 Колдоговору між НТЦ МО (в/ч 1499) в місяць оголошення догани працівникам військових частин 1474, 1499, НТЦ МО за 2013-2015 роки проведено нарахування та виплата премій, в сумі 18,06 тис. грн. (реєстр осіб в Додатку 21 до акту) на яку зайво перераховано ЄСВ в сумі 6,56 тис. грн. чим заподіяно збитки державному бюджетові на суму - 24,62 тис. грн.
5) В порушення ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV допущено випадки завищення на 24 добо-дач осіб на харчуванні, що призвело до збитків державному бюджету за листопад 2015 року на загальну суму 0,52 тис. гривень.
6) В порушення вимог п. 1.3 р.1 Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів. Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.07.2005 №360 , п. 16 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №025/о Медична карта амбулаторного хворого, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.02.2012 № 110 , за 2013-2015 рр. безпідставно списано медикаментів на лікування амбулаторних хворих в/ч 1474 тa МСЧ ДПСУ (Реєстри в Додатках 41-42 до акту) та заподіяно збитків на загальну суму 8,3 тис. гривень.
9) Проведеною в ході ревізії інвентаризацією матеріальних активів в підрозділах в/ч 1474, МСЧ ДПСУ м. Ізмаїл і НТЦ МО (в/ч 1499) встановлено, що в порушення ч. 1 ст. 3 , ст. 9 , 10 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV не забезпечено належне збереження військового майна, у зв'язку з чим встановлено лишків товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 4,85 тис. грн.. і недостач на загальну суму 216,3 тис. грн., з якої недостача товарно-матеріальних цінностей на суму 48,46 тис. грн. і тепловізора балансовою вартістю 167,84 тис. грн., у матеріально-відповідальної особи ОСОБА_5
Зокрема, у військового службовця Болградського ВПС ОСОБА_5на момент ревізії встановлено нестачу тепловізора PHANTOM IR XR 5273 у кількості 1 шт., балансовою вартістю 167,84 тис. грн., проте як встановлено в ході ревізії втрата тепловізора була виявлена в/ч 1474 самостійно у грудні 2015 року до початку ревізії; згідно з наданою в/ч. 1474 в ході ревізії інформацією проводилось службове розслідування, про втрату тепловізора була повідомлена прокуратура Білгород-Дністровського гарнізону, проте в/ч 1474 на момент виявлення факту втрати тепловізора інвентаризації проведена не була, в бухгалтерському обліку вказаний тепловізор обліковувався на балансі включно до кінця ревізії, чим недотримані вимоги ст. 9 , 10 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . В ході ревізії частково проведено відшкодування недостач на суму 48,46 тис. грн., і оприбутковано лишки на суму 4,85 тис. гривень.
10) Інвентаризаціями у відділенні охорони здоров'я в/ч 1474 виявлено, 405 упаковок АЛПЕ тілесного антибактеріального з іонами срібла ХL (76*50мм) № 5 вартістю 6,77 тис. грн. термін придатності якого минув 09.12.2014 року (отримане 19.11.2015 в порядку централізованого постачання на підставі наряду № 33/180-15 від 18.11.2015 з центрального клінічного госпіталю ДПС України), у зв'язку з чим за 2015 рік заподіяно збитки в сумі 6,77 тис. гривень.
11) В аптеці медико-санітарної частини ДПСУ м. Ізмаїл у підзвіті начальника аптеки ОСОБА_6 , станом на 21.03.2016 встановлено в наявності бинти марлеві медичні стерильні 5м х 10 см. в кількості 1201 шт. на суму 1,32 тис. грн. з терміном придатності до 01.02.2008, а також бинти стерильні 5 м. х 10 см і 10 м х 14 см, 10 м х 16 см в кількості 3547 шт. на суму 4,06 тис. грн., які вироблені у 2003-2004 роках, проте на пакуванні цих бинтів не вказані терміни зберігання та кінцевий термін зберігання.
12) В порушення ст. 11 , ч.2 ст. 22 , п.8 ст. 28 , ст. 32 Закону України Про здійснення державних закупівель при проведенні процедури відкритих торгів за предметом закупівлі 10.51.4 Сир сичужний та кисломолочний сир (сир твердий) у 2015 році не оформлено належним чином рішення комітету з конкурсних торгів в/ч 1474 щодо вибору переможця, а саме не проведено документальне підтвердження проведення процедури оцінки пропозицій учасників з необхідним підрахунком балів учасників, Стандартної документації конкурсних торгів, затвердженої наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010 № 919 та розділу V Оцінка пропозицій конкурсних торгів та визначення переможця , відсутній протокол оцінки. Також в порушення п.2 ст. 31 Закону про закупівлі в/ч 1474 укладено договір від 19.10.2015 року на закупівлю товарів за державні кошти між військовою частиною 1474 та ФОП Скопін Олександр Сергійович на суму 152,0 тис. грн. (з ПДВ).
13) В порушення пп. 1.4.1 п.6 розд. ІІІ Документації з конкурсних торгів учасником торгів за предметом закупівлі 10.51.3 Масло вершкове та молочні пасти ТОВ Екоіллічпродукт не надано в пакеті документів на участь в торгах довідки з усіх обслуговуючих банків; в порушення ст. 11 , п. 3 ч.1 ст. 29 , ст. 32 Закону України Про здійснення державних закупівель пропозиція конкурсних торгів ТОВ Екоіллічпродукт не відповідає вимогам ДКТ та не відхилена як така, що не відповідає умовам документації конкурсних торгів; в порушення ч.1 ст. 30 Закону про закупівлі конкурсні торги не відмінені через допущення до оцінки пропозицій менше ніж двох учасників; в порушення п.2 ст.31 Закону про закупівлі було укладено договір від 19.10.2015 року на закупівлю товарів за державні кошти між в/ч 1474 і ТОВ Екоіллічпродукт на суму 297,0 тис. грн. (з ПДВ).
14) В порушення п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 року № 373 Про встановлення надбавки педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування внаслідок неправильного нарахування надбавки за престижність праці педагогічним працівникам ними втрачено доходів за 2013-2015 роки у загальній сумі 14,18 тис. гривень.
15) В порушення постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 № 1073 Про підвищення заробітної плати працівникам бібліотек , Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних та комунальних бібліотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.2005 № 84 , завідувачу бібліотеки в/ч 1499 не встановлено та не виплачувалась надбавка за особливі умови роботи в розмірі 50% від окладу, у зв'язку з чим за період з січня 2013 р по березень 2014 року втрачено доходів фізичною особою в сумі 9,2 тис. гривень.
16) В порушення п. 27 Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних силах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.2000 № 748 , п. 6.9 розділу VІ Інструкції про інвентаризацію військового майна у Державній прикордонній службі України затвердженої наказом Адміністрації прикордонної служби України від 24.09.2012 року № 755, п. 1.4, п. 1.15 розділу 1 п. 17.1 Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.10.1998 року № 90, п. 5 розділу 1, п. 2.5 р. ІІ, п. 4 р. 4 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 р. № 879 , належним чином не були оформлені перевірки продуктів харчування на складах та списання природного убутку продуктів харчування на суму 11,97 тис гривень.
Крім того, Державна фінансова інспекція в Одеській області у вимозі № 15-08-23-14/5517, вимагала від позивача усунути виявлені порушення законодавства в установленому законом порядку та інформацію про вжиті заходи з усунення порушень та недоліків разом з завіреними копіями підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів надати до ДФІ в Одеській області до 18 серпня 2016 року.
Судами 1-ої та апеляційної інстанції також стосовно обставин оскаржуваної вимоги було встановлено , що Медико-санітарна частина Державної прикордонної служби України м. Ізмаїл, код ЄДРПОУ - 14321943 (далі - МСЧ) та військова частина 1499, код ЄДРПОУ - 23311381 (далі - в/ч 1499) є окремими юридичними особами , але не є розпорядниками коштів Державного бюджету України та перебувають на всіх видах забезпечення у військовій частині 1474 (код ЄДРПОУ - 14321860) згідно із відповіддю Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 26.06.2018 року за № 14/3639.
Для ведення бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій МСЧ та в/ч 1499 зараховані на обслуговування до в/ч 1474 (п. 1.3. Тимчасового положення з бухгалтерського обліку в Прикордонних військах України, затвердженого наказом Голови Державного комітету у справах охорони державного кордону України - Командувача Прикордонних військ України від 12.09.2001 № 555) - (т. 1 а.с. 42; т. 2 а.с. 65-68)).
Згідно з директивою Держприкордонслужби від 31.10.2011 № 26т ці військові частини знаходяться на всіх видах забезпечення(фінансовому та матеріальному забезпеченні або обслуговуванні), їм не затверджуються кошториси, командири цих частин не мають права розпорядника коштів (першого підпису на фінансових документах (банківських, казначейських рахунках), не мають право дозвільних підписів на відпуск майна зі складів, підпису касових документів на виплату зарплати, грошового утримання, компенсацій, пільгових виплат, відпуску матеріальних цінностей, тощо, хоча наділені правами видавати накази по особовому складу військовослужбовців та працівників та інші права, передбачені їхніми установчими документами.
Кошториси затверджуються Держприкордонслужбою військовій частині 1474 і у виділених сумах асигнувань за кошторисами передбачені видатки в/ч 1499 та МСЧ м. Ізмаїл; платіжні доручення, платіжні відомості, накладні, договори підписуються тільки командиром військової частини 1474, хоча перерахування коштів, виплата грошового утримання та зарплати та інших видатків стосуються і в/ч 1499 та МСЧ м. Ізмаїл. Бухгалтерський облік, складання фінансової та бюджетної звітності, нарахування зарплати та грошового утримання, всі інші видатки, в тому числі за коштами по вказаним вище частинам,покладено на бухгалтерію Військової частини 1474.
В акті ревізії було зазначено, що Медико-санітарна частина Державної прикордонної служби України м. Ізмаїл (проспект Суворова, 6, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600) діє згідно з п. 16 Положення про медико-санітарну частину, затвердженого начальником Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України генералом-лейтенантом ОСОБА_7 18.01.2008 та є суб'єктом господарської діяльності у ДПСУ, знаходиться на всіх видах забезпечення в Ізмаїльському прикордонному загоні (військова частина 1474), має гербову печатку, штампи.
Ізмаїльський навчально-тренувальний загін Морської охорони (військова частина 1499), має статус юридичної особи (код ЄДРПОУ 23311381) та знаходиться на всіх видах забезпечення у в/ч 1474. Вказаний Загін діє на підставі Статуту, затвердженого наказом Адміністрації ДПСУ від 11.01.2011 № 8. Загальне керівництво в/ч 1499 здійснює командир навчально-тренувального загону морської охорони. Навчально-тренувальний загін морської охорони є державним професійно-технічним навчальним закладом третього атестаційного рівня та діє на підставі Ліцензій Міністерства освіти і науки України про надання освітніх послуг навчальними закладами, пов'язаними з одержанням освіти на рівні кваліфікаційних вимог до професійно-технічного навчання, підвищення кваліфікації за професіями: матрос, моторист (машиніст), а також за професіями підвищення кваліфікації, а саме: судноводій малотоннажного судна, матрос, моторист (машиніст), водолаз.
Щодо порушень ,зазначених у абз. 2 оскаржуваної вимоги :
Правові підстави для виплати премій відповідно до їх особистого внеску в загальні результати були також встановлені :
- для в/ч 1474 - додатком до Колективного договору в/ч 1474 - в Положенні про преміювання працівників Ізмаїльського прикордонного загону Державної прикордонної служби України відповідно до їх особистого внеску в загальні результати ,затвердженого загальними зборами робітників в/ч 1474 (прот.№1 від 10.01.2012 року ) (т. 1 а.с. 48-49),
- для МСЧ - додатком до Колективного договору МСЧ - Положення про преміювання працівників медико-санітарної частини Державної прикордонної служби України м. Ізмаїл ,затвердженого начальником МСЧ Державної прикордонної служби України від 25.12.2012 року та погодженого Головою профспілкової організації МСЧ Державної прикордонної служби України 25.12.2012 року (т. 1 а.с. 50-51 ).
- в/ч 1499 - в додатку 5 до Колективного договору навчально-тренувального центру МО (військової частини 1499) - в Положенні про преміювання працівників Навчально-тренувального центру МО (військової частини 1499) за основні результати діяльності , підписаного начальником НТЦ МО та Головою профспілкового комітету працівників (т. 1 а.с. 47, 52-53 ).
Згідно п. 2 розділу 3 додатку "Положення про преміювання" Колективного договору в/ч 1474, п. 2.4. розділу 2 додатку "Положення про преміювання" Колективного договору МСЧ та п. 2 розділу 3 додатку 5 до Колективного договору в/ч 1499 підставою для позбавлення премії працівника є наказ командира (начальника) частини за клопотанням (рапортом) начальників підрозділів та служб про позбавлення премії повністю або частково із зазначенням проступку.
Перелік підстав для позбавлення премії визначені у п. 6 розділу 3 додатку "Положення про преміювання" до Колективного договору в/ч 1474, п. 2.4. розділу 2 додатку "Положення про преміювання" Колективного договору МСЧ та п. 7 розділу 3 додатку 5 до Колективного договору в/ч 1499, в яких відсутні підстави "притягнення до дисциплінарної відповідальності".
Пункти 3, 3.1, 3.2 Колективного договору в/ч 1474 та пункти 4.1.6, 4.1.7, 4.1.8 Колективного договору МСЧ стосуються премії, яка відноситься до інших заохочувальних та компенсаційних виплат, так як передбачені підстави для позбавлення її в тому числі і в Положенні про преміювання, яке встановлює порядок та умови преміювання
Але серед показників та умов преміювання для будь-яких посад , як обов'язкове вказане виконання вимог трудової дисципліни.
Щодо порушень ,зазначених у абз. 5 оскаржуваної вимоги:
Факт завищення на добо-дач в листопаді 2015 року . підтверджується реєстром, копією листів іменного щоденнику осіб з числа мобілізованого складу, що харчуються в їдальні при управлінні в/ч 1474 за грудень 2014 року, січень 2015 року, травень 2015 року та поясненнями прапорщика ОСОБА_8.
Щодо порушень ,зазначених у абз. 6 оскаржуваної вимоги:
Відсутні докази, що фельдшером відділення охорони здоров'я в/ч 1474 не зроблені записи про призначення лікарських засобів чи виробів медичного призначення в медичній документації та зроблено висновок, що фельдшером відділення охорони здоров'я допущені саме порушення п. 1.1, 1.4 р.1 Правил виписування рецептів та за 2013-2015 рр. безпідставно списано медикаментів на лікування амбулаторних хворих в/ч 1474 та МСЧ ДПСУ (Реєстри в Додатках 41-42 до акта) та заподіяно збитків на загальну суму 8,3 тис. гривень.
Але , вимогами Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків ,затвердженої Наказом, Міністерства охорони здоров'я, від 19.07.2005, № 360 контроль лікувально-профілактичних закладів щодо забезпечення схоронності рецептурних бланків покладений на органи охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій .
Щодо порушень ,зазначених у абз. 9 оскаржуваної вимоги:
Ревізією встановлено , що у зв'язку із незабезпеченням належного збереження військового майна, наявні лишків товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 4,85 тис. грн і недостача на загальну суму 216,3 тис. грн, з якої недостача товарно-матеріальних цінностей на суму 48,46 тис. грн і тепловізора PHANTOM IR XR 5273 у кількості 1 шт. балансовою вартістю 167,84 тис. грн, у матеріально - відповідальної особи ОСОБА_5Б.В ході ревізії частково проведено відшкодування недостач на суму 48,46 тис. грн і оприбутковано лишки на суму 4,85 тис. гривень( т.1 а/с106-107)
Командиром Військової частини 1474,при виявленні факту відсутності тепловізора (установлення фактів зловживань службовим становищем, інших службових порушень, крадіжок або зіпсування майна) не була призначена інвентаризація, тому нестача вищевказаного тепловізора не відображена в бухгалтерському обліку в/ч 1474 та тепловізор на момент проведення інвентаризації в ході ревізії продовжувався обліковуватись за військовослужбовцем Болградського ВПСв/ч 1474 ОСОБА_5
Крім того, при виявленні нестачі тепловізора, Військовою частиною 1474 не було забезпечено проведення незалежної оцінки розміру збитків від недостачі у відповідності до п. 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування)матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 22 січня 1996 року № 116.
На момент проведення ревізії (з 29.12.2015р. по 24.03.2016р.), 12 січня 2016 року внесені відомості в ЄРДР під № 42016161020000005 за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч. 2 ст. 413 (втрата військового майна ) Кримінального кодексу України (т. 2 а.с. 158-159)
В акті ревізії зазначено ( т.1 зворот а/с107),що недостача у сумі 48,46 тис.гривень була погашена в ході ревізії , але недостача тепловізора PHANTOM IR XR 5273 у кількості 1 шт. балансовою вартістю 167,84 тис. грн, погашена не була.
Щодо порушень ,зазначених у абз. 10 оскаржуваної вимоги:
19.11.2015 р. в порядку централізованого постачання на підставі наряду № 33/180-15 від 18.11.2015 з центрального клінічного госпіталю ДПС України відділенням охорони здоров'я в/ч 1474було отримано 405 упаковок пластиру АЛПЕ тілесного антибактеріального з іонами срібла ХL (76*50мм) № 5 вартістю 6,77 тис. грн. термін придатності якого минув 09.12.2014 року
У вказаному пункті не вказані які порушення законодавства допустила в/ч 1474 та не зазначено винних осіб у порушенні законодавства.
Щодо порушень ,зазначених у абз. 11 оскаржуваної вимоги:
В аптеці медико-санітарної частини ДПСУ м. Ізмаїл станом на 21.03.2016 встановлено в наявності бинти марлеві медичні стерильні 5 м х 10 см в кількості 1201 шт на суму 1,32 тис. грн з терміном придатності до 01.02.2008, а також бинти стерильні 5м х 10 см і 10м х14см, 10м х 16 см в кількості 3547 шт на суму 4,06 тис. грн., які вироблені у 2003-2004 роках, проте на пакуванні цих бинтів не вказані терміни зберігання та кінцевий термін зберігання (т. 1 а.с. 38-40).
Але , ні у вимозі ні в акті ревізії (т. 1 зворот а/с 36 та а/а 71-111 (стор. 56 акту ревізії)) не зазначені: норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, щодо зберігання бинтів; не зазначені винні особи.
Щодо порушень ,зазначених у абз. 12 оскаржуваної вимоги:
У 2015 році не оформлене належним чином рішення комітету з конкурсних торгів в/ч 1474 щодо вибору переможця, а саме :не проведене документально підтвердження проведення процедури оцінки ,пропозицій учасників з необхідним підрахунком балів учасників , Стандартної документації конкурсних торгів, затвердженої наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010 № 919 та розділу V Оцінка пропозицій конкурсних торгів та визначення переможця , відсутній протокол оцінки. Також, в порушення п.2 ст. 31 Закону про закупівлі в/ч 1474 укладено договір від 19.10.2015 року на закупівлю товарів за державні кошти між військовою частиною 1474 та ФОП Скопін Олександр Сергійович на суму 152,0 тис. грн (з ПДВ) (т. 1 а.с. 38-40).
При проведенні процедури відкритих торгів за предметом закупівлі 10.51.4 Сир сичужний та кисломолочний сир (сир твердий) у 2015 році ,07.10.2015 року було проведено документальне підтвердження проведення процедури оцінки пропозицій учасників з необхідним підрахунком балів учасників та оформлено у вигляді протоколу оцінки конкурсних торгів та цінових пропозицій рішення комітету з конкурсних торгів в/ч 1474
Щодо порушень ,зазначених у абз. 13 оскаржуваної вимоги:
за висновком перевіряючого орану пропозиція конкурсних торгів ТОВ Екоілліпродукт не відповідала вимогам ДКТ, але не була відхилена як така, що не відповідає умовам документації конкурсних торгів, конкурсні торги не відмінені через допущення до оцінки пропозиції менше ніж двох учасників та було укладено договір від 19.10.2015 року на закупівлю товарів за державні кошти між в/ч 1474 і ТОВ Екоілліпродукт на суму 297,0 тис. грн (з ПДВ) (т. 1 а.с. 38-40).
Щодо порушень ,зазначених у абз. 14 оскаржуваної вимоги:
В порушення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2011р. № 373 "Про встановлення надбавки педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів І - II рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування" внаслідок неправильного нарахування надбавки за престижність праці педагогічним працівникам (прим. - в/ч 1499) ними втрачено доходів за 2013-2015 роках у загальній сумі 14,18 тис. гривень (т. 1 а.с. 38-40).
Факт порушення визнаний , але у вимозі та акті ревізії не зазначені винні особи; відсутні прізвища, імена, по-батькові працівників в/ч 1499, та суми грошей, які необхідно виплатити кожному працівнику.
Щодо порушень ,зазначених у абз. 15 оскаржуваної вимоги:
Вказано ,що завідувачу бібліотеки в/ч 1499 не встановлена та не виплачувалась надбавка за особливі умови роботи в розмірі 50% від окладу, у зв'язку з чим за період з січня 2013 р по березень 2014 року втрачено доходів фізичною особою в сумі 9,2 тис. гривень (т. 1 а.с. 38-40),але, у вимозі та акті ревізії не зазначені винні особи.
Вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 року № 1073 „Про підвищення заробітної плати працівникам бібліотек", Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних та комунальних бібліотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 2005 року № 84, є обов'язковими до виконання.
Щодо порушень ,зазначених у абз. 16 оскаржуваної вимоги:
Зазначено, що належним чином не були оформлені перевірки продуктів харчування на складах та списання природного убутку продуктів харчування на суму 11,97 тис. гривень (т. 1 а.с. 38-40).
V. НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО ТА СУДОВА ПРАКТИКА
Згідно вимог ст. 8 ОСОБА_9 України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_9 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_9 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_9 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_9 України гарантується.
Згідно вимог ст.19 ОСОБА_9 України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_9 та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України, від 26.01.1993, № 2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
Згідно ст. 8 Закону України № 2939-ХІІ , Орган державного фінансового контролю:
1) здійснює державний фінансовий контроль та контроль за:
виконанням функцій з управління об'єктами державної власності;
цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів;
цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії;
достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників;
відповідністю взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);
веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету;
станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів;
усуненням виявлених недоліків і порушень;
2) розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому;
3) вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб;
4) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на нього Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 16 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2006 № 550, передбачено, що ревізія проводиться шляхом:
- документальної перевірки, що передбачає контроль за установчими, фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, статистичною, фінансовою та бюджетною звітністю,господарськими договорами, розпорядчими та іншими документами об'єкта контролю, пов'язаними з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності (далі - документи об'єкта контролю).
- фактичної перевірки, що передбачає контроль за наявністю грошових сум, цінних паперів, бланків суворої звітності, оборотних і необоротних активів, інших матеріальних і нематеріальних цінностей шляхом проведення інвентаризації, обстеження та контрольного обміру виконаних робіт, правильністю застосування норм витрат сировини і матеріалів, виходу готової продукції і природних втрат шляхом організації контрольних запусків у виробництво, контрольних аналізів готової продукції та інших аналогічних дій за участю відповідних спеціалістів органу державного фінансового контролю або інших органів, підприємств, установ та організацій.
За змістом пунктів 1, 7, 10 статті 10 Закону № 2939-XII орган державного фінансового контролю має право : перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення), Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення).
Згідно п.46 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого Постанова КМ України від 20.04.2006 № 550 , якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.
Відповідно до ст.7 Бюджетного кодексу України, одним з основних принципів бюджетної системи є принцип цільового використання бюджетних коштів - тобто бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.
Згідно з ст. 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу).
Відповідно до статті 119 Бюджетного кодексу України , нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають зокрема напрямам використання бюджетних коштів, визначеним в порядку використання бюджетних коштів.
Розпорядник бюджетних коштів в розумінні статті 2 Бюджетного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) це бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету.
Частина п'ята статті 22 Бюджетного кодексу України визначає повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, до яких серед іншого віднесено розроблення проектів порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами; здійснення внутрішнього контролю за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів; здійснення управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.
Згідно із ч.4 ст.13 Бюджетного кодексу України власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.
Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи:
перша група - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством;
друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних установ.
У складі першої групи виділяються такі підгрупи:
підгрупа 1 - плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю;
підгрупа 2 - надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності;
підгрупа 3 - плата за оренду майна бюджетних установ;
підгрупа 4 - надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна).
У складі другої групи виділяються такі підгрупи:
підгрупа 1 - благодійні внески, гранти та дарунки;
підгрупа 2 - кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів, у тому числі заходів з відчуження для суспільних потреб земельних ділянок та розміщених на них інших об'єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичних або юридичних осіб;
підгрупа 3 - кошти, що отримують вищі та професійно-технічні навчальні заклади від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право.
Власні надходження бюджетних установ використовуються (з урахуванням частини дев'ятої статті 51 цього Кодексу) на: покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (за рахунок надходжень підгрупи 1 першої групи); організацію додаткової (господарської) діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 2 першої групи); утримання, облаштування, ремонт та придбання майна бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 3 першої групи); ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей, покриття витрат, пов'язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти (за рахунок надходжень підгрупи 4 першої групи); господарські потреби бюджетних установ, включаючи оплату комунальних послуг і енергоносіїв (за рахунок надходжень підгруп 2 і 4 першої групи); організацію основної діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгруп 1 і 3 другої групи); виконання відповідних цільових заходів (за рахунок надходжень підгрупи 2 другої групи).
Згідно ч.9 ст.51 Бюджетного Кодексу України , якщо обсяги власних надходжень бюджетних установ перевищують відповідні витрати, затверджені законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), розпорядник бюджетних коштів передбачає спрямування таких надпланових обсягів у першу чергу на погашення заборгованості з оплати праці, нарахувань на заробітну плату, стипендій, комунальних послуг та енергоносіїв.
Якщо такої заборгованості немає, розпорядник бюджетних коштів спрямовує 50 відсотків коштів на заходи, що здійснюються за рахунок відповідних надходжень, і 50 відсотків коштів - на заходи, необхідні для виконання основних функцій, але не забезпечені коштами загального фонду бюджету за відповідною бюджетною програмою.
У такому разі розпорядник бюджетних коштів здійснює перерозподіл обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом бюджету для проведення видатків за цими зобов'язаннями із спеціального фонду бюджету.
Відповідно до п. 7 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ ,затвердженого Постановою КМ України, від 28.02.2002, № 228 ,розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (далі - розпорядник нижчого рівня) - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього. Розпорядники нижчого рівня, до сфери управління яких належать інші розпорядники нижчого рівня в процесі складання, розгляду, затвердження та виконання кошторисів застосовують положення цього Порядку, визначені для головних розпорядників.
Згідно п. 19 Порядку № 228 ,спеціальний фонд проекту кошторису передбачає зведення показників за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та відповідними напрямами їх використання.
Розподіл видатків бюджету та надання кредитів з бюджету спеціального фонду проекту кошторису проводиться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень, запланованих на цю мету в зазначеному фонді.
Відповідальність за виникнення заборгованості, що склалася за видатками спеціального фонду, несе виключно розпорядник, з вини якого вона утворилась.
Відповідно до п.23 Порядку № 228 видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.
При цьому розпорядник бюджетних коштів здійснює коригування обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків з цих зобов'язань із спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства.
Згідно п/п 3.5.10 п.3.5 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України ,затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби, від 20.05.2008, № 425 (надалі - Інструкція №425) ( в ред.,діючої на момент виникнення правовідносин),премія не виплачується військовослужбовцям:
які звільняються з військової служби у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, або у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого військовослужбовця притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення (з місяця, у якому надійшов витяг з наказу про звільнення);
які направляються за кордон для надання технічної допомоги і виконання інших обов'язків - за весь період перебування за кордоном, якщо інший порядок виплати не передбачений законодавством України.
Згідно п/п 3.5.6 п.3.5 вказаної Інструкції ,начальник (командир) органу Держприкордонслужби має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або частково за: невихід на службу без поважних причин; появу на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; порушення статутних правил несення служби в прикордонному наряді, у варті, добовому наряді, під час бойового чергування (бойової служби); їх особисті незадовільні показники в професійній та гуманітарній підготовці;порушення передбачених законодавством вимог щодо забезпечення охорони державної таємниці; порушення та упущення, які призвели до аварій, подій, пов'язаних із загибеллю людей, поломок військової техніки й озброєння, пошкодження майна, інших матеріальних збитків, вчинення злочинів, а також завдання шкоди здоров'ю військовослужбовців; несвоєчасну і неякісну підготовку звітних документів;порушення без поважних причин термінів виконання доручень керівництва, рішень колегії, наказів Адміністрації Держприкордонслужби України.
Згідно ч.1 ст.9 Закону України , від 16.07.1999, № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"( в ред.,діючої на момент виникнення правовідносин) , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно п.9. Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків ,затвердженої Наказом, Міністерства охорони здоров'я, від 19.07.2005, № 360 Органи охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій зобов'язані регулярно контролювати лікувально-профілактичні заклади щодо забезпечення схоронності рецептурних бланків.
Згідно з п. 4 розд. І Національного положення (Стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 № 123 Запаси , запаси - це активи, які: утримуються для подальшого продажу, безоплатного розподілу передачі за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі звичайної діяльності суб'єкта державного сектору для подальшого споживання; перебувають у формі сировини чи допоміжних матеріалів для використання у виробництві продукції, при виконанні робіт, наданні послуг або для досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб суб'єкта державного сектору;
Згідно з п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 123 та п. 2 розд. ІІ Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів суб'єктів державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 11, для цілей бухгалтерського обліку всі запаси поділяють на кілька однорідних груп (видів). До виробничих запасів відносяться і медикаменти (медикаменти, компоненти, бактерицидні препарати, дезінфекційні засоби, сироватки, вакцини, кров, плівка для рентгенівських знімків, матеріали для проведення аналізів та перев'язувальні засоби, дрібний медичний інвентар (термометри, ланцети, пінцети, голки) тощо). Бухгалтерський облік медикаментів ведеться на субрахунках 233 Медикаменти і перев'язувальні засоби (до 2017 року, а з 2017 року на субрахунку 1512).
Згідно з п. 4 розд. ІІІ Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів суб'єктів державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 11 облік запасів суб'єкта державного сектору (за винятком дорогоцінних металів для протезування та медикаментів і перев'язувальних засобів) за місцем відповідального зберігання (знаходження) ведеться матеріально відповідальними особами в книзі складського обліку запасів за одиницями обліку та кількістю. Працівниками бухгалтерської служби періодично здійснюється звірка фактичної наявності запасів із записами у книзі та даними бухгалтерського обліку.
Згідно ч.5 ст.11 Закону України від 10.04.2014, № 1197-VII "Про здійснення державних закупівель"( в ред.,діючої на момент виникнення правовідносин),рішення комітету з конкурсних торгів оформляється протоколом, у якому відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на засіданні комітету з конкурсних торгів. У разі відмови члена комітету з конкурсних торгів підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Члени комітету з конкурсних торгів несуть персональну відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до законів України.
Згідно ч.8 ст.28 Закону України № 1197-VII ,за результатом розгляду та оцінки пропозицій конкурсних торгів складається протокол оцінки пропозицій конкурсних торгів за формою, встановленою Уповноваженим органом та оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Згідно ч.2 ст.31 Закону України № 1197-VII , замовник зобов'язаний протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про визначення переможця надіслати переможцю торгів повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, а всім іншим учасникам - письмове повідомлення про результати торгів із зазначенням найменування та місцезнаходження учасника-переможця, пропозицію конкурсних торгів якого визнано найбільш економічно вигідною за результатами оцінки.
Учасник, пропозиція конкурсних торгів якого не була акцептована та не визнана найбільш економічно вигідною за результатами оцінки, може звернутися до замовника з вимогою щодо надання інформації про пропозицію, визнану найбільш економічно вигідною за результатами оцінки, у тому числі щодо зазначення її переваг порівняно з пропозицією учасника, який надіслав звернення, а замовник зобов'язаний надати йому письмову відповідь не пізніше ніж через п'ять днів із дня надходження такого звернення.
Повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції обов'язково безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.
Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, пропозицію конкурсних торгів якого було акцептовано, не пізніше ніж через 30 днів з дня акцепту пропозиції відповідно до вимог документації конкурсних торгів та акцептованої пропозиції. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів.
Під час здійснення закупівель за скороченою процедурою з учасником, пропозицію конкурсних торгів якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог документації конкурсних торгів та акцептованої пропозиції у строк не раніше ніж через п'ять днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, але не пізніше ніж через 14 днів з дня акцепту.
Згідно ст.32 Закону України № 1197-VII ,оголошення про результати проведення процедури закупівлі безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону протягом семи днів з дня укладення договору про закупівлю або прийняття рішення про відміну торгів або переговорної процедури закупівлі чи визнання торгів такими, що не відбулися. Оголошення про результати проведення процедури закупівлі може бути оприлюднено за кожним лотом окремо.
В оголошенні про результати проведення торгів обов'язково зазначаються:
найменування та місцезнаходження замовника;
адреса веб-сайту, на якому додатково розміщувалася інформація замовника про закупівлю (у разі такого розміщення);
найменування предмета закупівлі;
кількість та місце поставки товарів або вид і місце проведення робіт чи надання послуг;
дата оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі;
дата оприлюднення повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції, пропозиції за результатами застосування переговорної процедури закупівлі;
дата оприлюднення оголошення з відомостями про рамкову угоду, за якою укладено договір про закупівлю (у разі проведення закупівлі за рамковою угодою), розміщеного на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону;
дата укладення договору про закупівлю;
дата прийняття рішення про відміну торгів чи визнання їх такими, що не відбулися (якщо таке рішення було прийнято замовником), та його причина;
сума, визначена в договорі про закупівлю;
повне найменування переможця процедури закупівлі.
Згідно ст.41 Закону України № 1197-VII ,договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону, а також у разі його укладення з порушенням строків, передбачених абзацами третім, четвертим частини другої статті 31, абзацом четвертим частини п'ятої статті 36 та абзацом другим частини третьої статті 39цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.
Згідно ч.2-4 ст.18 Закону України № 1197-VII , подання скарги до органу оскарження не потребує попереднього звернення до замовника, генерального замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі.
У разі отримання замовником, генеральним замовником звернення з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі замовник, генеральний замовник має право на добровільній основі вжити належних заходів, у тому числі з призупиненням процедури закупівлі, для врегулювання питань, зазначених у зверненні. Надіслання звернення замовнику, генеральному замовнику не позбавляє особу права звернутися зі скаргою до органу оскарження. Замовник, генеральний замовник повинні повідомити всіх заінтересованих осіб про рішення, прийняті за результатами розгляду звернення, та одночасно подати для оприлюднення таке рішення разом із зверненням на веб-портал Уповноваженого органу. У разі подання скарги щодо тієї самої процедури закупівлі, якої стосується звернення, замовник, генеральний замовник повідомляють орган оскарження про вжиті за цим зверненням заходи.
Скарги подаються до органу оскарження не пізніше 10 днів з дня, коли суб'єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав чи законних інтересів прийнятим рішенням, дією чи бездіяльністю замовника, генерального замовника, але до дня укладення договору про закупівлю. Скарги, які стосуються документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації, запиту цінових пропозицій), можуть подаватися у будь-який строк після оприлюднення оголошення про їх проведення, але не пізніше закінчення строку, встановленого для подання пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних, цінових пропозицій).
Скарги щодо укладених договорів про закупівлю розглядаються в судовому порядку.
Згідно п. 27 Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних силах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.2000 № 748 ,застосування норм на убуток військового майна провадиться тільки у разі виявлення його нестачі. Убуток військового майна в межах установлених норм визначається після покриття нестачі такого
майна за рахунок надлишків за пересортицею і списується за рішенням командира (начальника) військової частини. У разі відсутності установлених норм убуток розглядається як нестача військового майна.
Згідно п. 1.4, п. 1.15, розділу 1, п. 17.1 Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.10.1998 року № 90(втратила чинність 01.01.2015 року),
1.4. Основними завданнями інвентаризації є:
виявлення фактичної наявності основних засобів, матеріальних цінностей, бланків суворої звітності, грошових коштів у касах, на реєстраційних, спеціальних реєстраційних, валютних та поточних рахунках;
виявлення невикористовуваних матеріальних цінностей;
дотримання умов зберігання матеріальних цінностей і грошових коштів, а також правил утримання та експлуатації матеріальних цінностей;
перевірка реальної вартості обліковуваних на балансі матеріальних цінностей, сум дебіторської та кредиторської заборгованості, в тому числі - щодо якої термін позовної давності минув, та інших статей балансу;
виявлення товарно-матеріальних цінностей, які застарілі або частково втратили свою споживчу властивість.
1.15. Центральна інвентаризаційна комісія проводить інвентаризацію матеріальних цінностей і грошових коштів, які належать централізованій бухгалтерії та установі, при якій вона створена, а також коштів у розрахунках та бланків суворої звітності, і керує роботою місцевих інвентаризаційних комісій; у разі потреби (при встановленні серйозних порушень правил проведення інвентаризації та інше) проводить, за рішенням керівника установи, повторні суцільні інвентаризації, розглядає
пояснення, отримані від осіб, які припустилися недостачі чи псування цінностей, а також інших порушень, та дає пропозиції про порядок врегулювання виявлених недостач і втрат від псування цінностей.
Місцеві інвентаризаційні комісії проводять зняття фактичних залишків матеріальних цінностей, звіряють наявність вказаних цінностей з даними бухгалтерського обліку і складають свої висновки про виявлені недостачі та надлишки, вносять пропозиції з
питань впорядкування приймання, зберігання та відпуску матеріальних цінностей, покращення обліку та контролю за їх збереженням.
Дані бухгалтерського обліку, які проставляються в описах, скріплюються підписом працівника бухгалтерії. Матеріали інвентаризації розглядаються та затверджуються особами, які були призначені комісією для проведення інвентаризації.
17.1. Виявлені при інвентаризації розходження між фактичними залишками матеріальних цінностей і грошових коштів з даними бухгалтерського обліку регулюються установою в такому порядку:
основні засоби, цінні папери, грошові кошти та інші матеріальні цінності, які виявлені в надлишку, підлягають оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на збільшення доходів за спеціальним фондом з подальшим установленням причин виникнення лишків і винних у цьому осіб;
недостача запасів у межах установлених норм природних втрат, виявлених під час інвентаризації і придбаних у поточному році, списується за розпорядженням керівника установи на фактичні видатки; придбаних у минулих роках - відноситься на зменшення
результату кошторису установи. Норми природних втрат можуть застосовуватися лише у разі виявлення фактичних недостач і після заліку недостачі цінностей надлишками при пересортуванні. За відсутності норм природних втрат втрата розглядається як недостача
понад норму;
недостача цінностей понад норми природних втрат, а також втрати від псування цінностей списуються з балансу установи та відносяться на рахунок винних осіб за цінами, за якими обчислюється розмір шкоди від крадіжок, недостач, знищення і
псування матеріальних цінностей;
втрати і недостачі понад норми природних втрат матеріальних цінностей, у тих випадках, коли винні особи не встановлені та справи знаходяться в органах дізнання чи досудового слідства, списуються з балансу установи і зараховуються на позабалансовий
рахунок до моменту встановлення винних осіб або до надання відповідної інформації від органів дізнання чи досудового слідства за цими справами .
Згідно п. 5 розділу 1, п. 2.5 р. II, п. 4 р. 4 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, яке затверджене наказом Міністерством фінансів України від 02.09.2014 р. № 879,
п. 5 розділу 1. Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються:
виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов'язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів;
установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку;
виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення;
виявлення активів і зобов'язань, які не відповідають критеріям визнання.
п. 2.5 р. II , У разі створення робочих інвентаризаційних комісій інвентаризаційна комісія:
організовує проведення інвентаризацій і здійснює інструктаж членів робочих інвентаризаційних комісій;
здійснює контрольні перевірки правильності проведення інвентаризацій, а також вибіркові інвентаризації активів і зобов'язань за рішенням керівника підприємства;
перевіряє правильність визначення інвентаризаційних різниць, обґрунтованість пропозицій щодо заліків пересортиці цінностей в усіх місцях їх зберігання;
при встановленні серйозних порушень правил проведення інвентаризації та в інших випадках проводить за рішенням керівника підприємства повторну інвентаризацію;
розглядає причини виявлених нестач та втрат від псування активів, формує пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач у межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам та відображає відповідну інформацію у протоколі.
Робочі інвентаризаційні комісії:
здійснюють інвентаризацію активів у місцях зберігання та виробництва;
разом з бухгалтерською службою беруть участь у визначенні результатів інвентаризації і розробляють пропозиції щодо заліку нестач і лишків за пересортицею, а також списання нестач у межах норм природного убутку;
оформлюють протокол, в якому наводиться інформація, що вимагається при складанні протоколу інвентаризаційної комісії.
п. 4 р. 4 Виявлені при інвентаризації розбіжності між фактичною наявністю активів і зобов'язань і даними бухгалтерського обліку регулюються підприємствами в такому порядку:
основні засоби, нематеріальні активи, які виявлені в лишках, підлягають оприбуткуванню зі збільшенням доходів майбутніх періодів (доходів спеціального фонду бюджетної установи);
цінні папери, грошові кошти, їх еквіваленти та інші оборотні матеріальні цінності, які виявлені в лишках, підлягають оприбуткуванню зі збільшенням доходу звітного періоду підприємства (доходу спеціального фонду бюджетної установи);
нестача запасів у межах установлених норм природного убутку, виявлена під час інвентаризації, списується за розпорядженням керівника підприємства на витрати. Норми природного убутку можуть застосовуватися лише у разі виявлення фактичних нестач і після взаємозаліку нестач цінностей і лишків внаслідок пересортиці. За відсутності норм природного убутку втрата розглядається як нестача понад норму;
нестача цінностей понад норми природного убутку, а також втрати від псування цінностей списуються з балансу та відносяться на рахунок винних осіб у розмірі, визначеному відповідно до законодавства, у разі якщо винні особи не встановлені, вони зараховуються на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або закриття справи згідно із законодавством.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" № 1075-XIV від 21.09.1999р.;
Для забезпечення постійного державного контролю за наявністю, якісним станом і ефективністю використання військового майна, закріпленого за військовими частинами Збройних Сил України, щорічно проводиться його інвентаризація згідно з Положенням про інвентаризацію військового майна, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 2, 4, 7, 8, 27, 34 Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.2000р. № 748;
п.2. У цьому Положенні поняття "військове майно" і "військова частина" вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" ( 1075-14 )
Для цілей цього Положення використовуються також терміни у
такому значенні:
інвентаризаційна комісія - робоча група, до якої входять військовослужбовці або працівники військової частини з відповідним досвідом роботи у сфері організації ведення військового (корабельного) господарства і обліку військового майна, не пов'язані службовими відносинами з підрозділами або службами військової частини, військове майно яких підлягає інвентаризації;
інвентаризація військового майна - перевірка інвентаризаційною комісією фактичної наявності, кількості, якісного стану (категорійності) і комплектності військового майна у підрозділах, на складах, в їдальнях, в парках, майстернях та на
інших об'єктах військового (корабельного) господарства, а також звіряння отриманих результатів з даними книг або карток обліку матеріальних цінностей, звітів, службових листів тощо (далі - облікові документи);
надлишкове військове майно - військове майно, що зберігається на складах, базах та в арсеналах і в якому немає потреби для комплектування військових частин згідно із затвердженими нормами як у мирний час, так і в особливий період, військове майно, що перебуває на обліку у військових частинах понад установлені норми забезпечення, а також застаріле військове майно (з відпрацьованим ресурсом або з перевищеним терміном зберігання), що підлягає списанню;
надлишок військового майна - виявлене за результатами інвентаризації наявне військове майно, що не обліковано за даними облікових документів;
нестача військового майна - перевищення кількісних показників обсягу військового майна за даними облікових документів над даними про його фактичну наявність, установленими під час інвентаризації;
убуток військового майна - зменшення обсягів військового майна у межах установлених норм внаслідок природних фізичних і хімічних процесів.
п. 4. Інвентаризація військового майна у військовій частині
проводиться як планова, так і позапланова - у разі перевірки результатів господарської діяльності і документальної ревізії та в інших випадках, коли необхідно встановити наявність військового майна.
Інвентаризація проводиться за наказами (розпорядженнями) командира (начальника) військової частини, вищестоящих командирів (начальників), а також за рішенням органу досудового розслідування, прокурора або суду.
п. 7 Планова інвентаризація проводиться у такі терміни за видами військового майна:
пального, інших пально-мастильних матеріалів і спеціальних рідин - не менше одного разу на місяць;
тварин, птиці та сімей бджіл - не менше одного разу на квартал;
аеродромних, комунальних та інших об'єктів нерухомого майна - один раз на два роки;
інших видів військового майна - один раз на рік (станом на 1 січня).
Позапланова інвентаризація військового майна проводиться обов'язково у разі:
приймання (здачі) посади матеріально відповідальними особами;
передачі, перепідпорядкування, переходу військової частини на матеріально-технічне забезпечення в іншій військовій частині, розформування військової частини;
відчуження військового майна, його передачі в оренду (щодо майна, яке відчужується або передається);
установлення фактів зловживань службовим становищем, інших службових порушень, крадіжок або зіпсуття майна, а також за рішенням органу досудового розслідування, прокурора або суду;
виникнення катастрофи, аварії, пожежі або стихійною лиха.
п.8. Інвентаризаційна комісія утворюється терміном на один рік і може розподілятися на робочі групи для проведення інвентаризації військового майна окремих служб або видів військового майна.
Головою інвентаризаційної комісії призначається офіцер, який займає посаду не нижче посади командира роти.
В окремій роті або рівнозначних їй підрозділах утворюється одна інвентаризаційна комісія для перевірки усіх видів військового майна.
Склад інвентаризаційної комісії затверджується наказом командира (начальника) військової частини за місяць до початку календарного року.
п.27. Застосування норм на убуток військового майна провадиться тільки у разі виявлення його нестачі. Убуток військового майна в межах установлених норм визначається після покриття нестачі такого майна за рахунок надлишків за пересортицею і списується за рішенням командира (начальника) військової частини.
У разі відсутності установлених норм убуток розглядається як нестача військового майна.
п.34. Командир (начальник) військової частини видає за результатами інвентаризації наказ і доповідає про них вищестоящому командиру (начальнику).
Згідно ст. 97 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-XIV від 24.03.1999р. начальник продовольчої служби полку підпорядковується заступнику командира полку з тилу і є прямим начальником особового складу продовольчої служби полку.
На доповнення до вимог, викладених у статтях 82 - 84, начальник продовольчої служби полку відповідає за організацію якісного та своєчасного харчування особового складу, санітарний стан об'єктів служби і зобов'язаний:
забезпечувати якісне харчування (в тому числі дієтичне та лікувальне) і доведення належних норм пайка до кожного військовослужбовця, не менше ніж один раз на місяць проводити з кухарями контрольно-показове приготування їжі;
складати разом із начальником медичної служби полку, начальником їдальні та інструктором-кухарем розкладку продуктів;
перевіряти не менше ніж один раз на місяць наявність і якісний стан продовольства, техніки та майна служби в підрозділах, на складі та інших об'єктах служби в полку;
керувати роботою їдальні, продовольчого складу і підсобного господарства, проводити під час відсутності заступника командира полку з тилу інструктаж чергового їдальні;
проводити сезонну заготівлю картоплі та овочів, переробку та закладення їх на зберігання, а також заготівлю льоду, фуражу для потреб полку;
забезпечувати додержання санітарно-гігієнічних вимог під час зберігання та оброблення продуктів харчування, приготування та приймання їжі, належне утримання продовольчого складу, приміщень їдальні та столово-кухонного посуду, а також технологічного, холодильного, немеханічного обладнання і виконання вимог безпеки під час їх експлуатації;
організовувати роботи, пов'язані із будівництвом споруд для збирання та утилізації харчових відходів, вживати заходів для своєчасного збирання відходів у їдальні, доставки їх у підсобні господарства військової частини.
Згідно пунктами 16 та 22 Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1225 від 04.08.2000р.
Списання військового майна, закріпленого за військовими частинами, здійснюється у разі:
набуття непридатного стану (за неможливості або економічної недоцільності його відновлення і використання);
убутку в межах затверджених норм;
втрати чи нестачі;
використання на виробничі, господарські та експлуатаційні потреби в межах установлених норм, у тому числі на підготовку зброї (боєприпасів) до зберігання або застосування, виготовлення сумішей, проведення аналізу, виконання будівельних та будівельно-монтажних робіт;
знесення будівель і споруд через недоцільність їх використання та з метою будівництва на їх місці нових об'єктів.
У разі коли військове майно підлягає утилізації згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_6 України, його списання може здійснюватися на підставі та на умовах зазначених договорів.
За актами списання списується військове майно, яке не обліковується за обліково-номерними, якісними (технічними) показниками і набуло непридатного стану, майно, використане за встановленими нормами на регламентні роботи, технічне обслуговування, витрачене на виробничі, господарські та експлуатаційні потреби, будівлі і споруди, що підлягають знесенню через недоцільність їх використання, а також убуток військового майна та інше майно, яке не списується за актами якісного (технічного) стану, за інспекторськими посвідченнями і набуло непридатного стану.
Згідно правового висновку ,здійсненого у постанові Верховного Суду від 12 березня 2018 року по справі № 826/9672/17,орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначити їх розмір у встановленому законодавством порядку та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Згідно правового висновку ,вказаного у постановах Верховного Суду України від 15 квітня 2014 року (справа № 21-40а14) та від 13.05.2014 року (справа №21-89а14) та у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року по справі № №822/2087/17, згідно якої
при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
VI. НАЦІОНАЛЬНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_9 та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ст.3 КАС України ( в ред.,діючої з 15.12.2017 року) порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється ОСОБА_9 України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_6 України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_6 України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Згідно ч.3 ст.6 КАС України ,звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_9 України гарантується.
Згідно ст.7 КАС України ,суд вирішує справи відповідно до ОСОБА_9 та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_6 України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені ОСОБА_9 та законами України. У разі невідповідності правового акта ОСОБА_9 України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_6 України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить ОСОБА_9 України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми ОСОБА_9 України як норми прямої дії. У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України. . Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_6 України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору України. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.1-5 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч.1-2 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України ,за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення;
Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Згідно ч. 5 ст.242 КАС України ,при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч.5-6 ст.13 Закону України, від 02.06.2016, № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
VII. ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання
Визначення механізму усунення порушень, пред'явлених Вимогами за результатами ревізії не входить до компетенції органів державного фінансового контролю, об'єкт контролю самостійно визначає шляхи усунення порушень згідно з чинним законодавством України.
Апеляційний суд частково погоджується із висновком суду 1-ої інстанції що бюджетні установи мають право провадити діяльність виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисами, які складається з загального та спеціального фондів Державного бюджету, видатки яких ,згідно із Порядком № 228 ,здійснюються бюджетною установою на проведення заходів, пов'язаних з виконанням її основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду. При цьому зазначені нормативні документи не містять переліку видатків за кодами економічної класифікації, на які саме необхідно спрямовувати кошти, отримані до спеціального фонду.
Нормативний підхід до розуміння норм статті 2, пунктів 1, 7, 10 статті 10 Закону № 2939-ХІІ та підзаконних нормативно-правових актів, прийнятих на реалізацію цього Закону, дозволяє дійти висновку, що органи фінансового контролю, враховуючи мету та завдання фінансового контролю, з-поміж іншого, компетентні перевіряти (інспектувати) діяльність суб'єктів фінансово-економічних відносин у частині обліку, руху, формування і використання коштів, державного майна; наглядати за дотриманням суб'єктами цих відносин норм управління фінансовими ресурсами та блокувати будь-яке відхилення від них. Об'єктом такої перевірки мають бути, головним чином, фінансові ресурси, дотримання норм, положень та принципів управління та використання фінансових ресурсів.
Слід також зазначити, що інші, нерідко суміжні чи у певний спосіб пов'язані з фінансами, об'єкти контролю (наприклад, з питань укладення і/або дотримання умов трудового чи колективного договорів, охорони праці, формування об'єкта та/або бази оподаткування, ціноутворення тощо) перебувають (можуть перебувати) поза межами фінансового контролю і, відповідно, охоплюються іншими видами державного контролю.
Зі змісту і характеру фактичних обставин цієї справи , враховуючи ,що Медико-санітарна частина Державної прикордонної служби України м. Ізмаїл, код ЄДРПОУ - 14321943 (далі - МСЧ) та військова частина 1499, код ЄДРПОУ - 23311381 (далі - в/ч 1499) є окремими юридичними особами , але не є розпорядниками коштів Державного бюджету України та перебувають на всіх видах забезпечення у військовій частині 1474 (код ЄДРПОУ - 14321860, вбачається, що вимоги органу фінансової інспекції , вказаних в абз. 6,10,11 є неправомірними , так як :
- щодо абз. 6- відсутні докази, що фельдшером відділення охорони здоров'я в/ч 1474 не зроблені записи про призначення лікарських засобів чи виробів медичного призначення в медичній документації та зроблено висновок, що фельдшером відділення охорони здоров'я допущені саме порушення п. 1.1, 1.4 р.1 Правил виписування рецептів та за 2013-2015 рр. безпідставно списано медикаментів на лікування амбулаторних хворих в/ч 1474 та МСЧ ДПСУ (Реєстри в Додатках 41-42 до акта) та заподіяно збитків на загальну суму 8,3 тис. гривень, так як ,за наявності чинного рецепту не можна вважати безпідставним списання медикаментів , яке є похідною дією щодо відображення операції у бухгалтерському обліку;
- щодо абз. 10,11 - не вказані які порушення законодавства допустила в/ч 1474 та не зазначено винних осіб у порушенні законодавства.
Але , в інших абзацах 2,5, 9,12-16 вимога відповідача від 12 травня 2016 року № 15-08-23-14/5517 Щодо усунення порушень законодавства була заявлена в порядку ,в межах повноважень та у спосіб, встановлені Законом № 2939-XII, так як наявні порушення законодавства з боку підконтрольної установи , а не зазначення у вимозі винних осіб не може слугувати окремою підставою того,щоб вважати вимогу протиправною.
Суд апеляційної інстанції також доходить до висновку , що невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи ,неправильне застосування судом 1-ої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи , та є підставами для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду 1-ої інстанції та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення позову.
В порядку ч.6 ст.139 КАС України,якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судові витрати не підлягають відшкодуванню а ні позивачу , а ні відповідачу , так як стягнення відшкодування судових витрат на користь позивача - апелянта , який також є суб'єктом владних повноважень - не передбачене нормами КАС України.
Керуючись ст.8,19 ОСОБА_9 України, ст. 3, 6, 7,242, 308, 309, 310, п.2 ч.1 ст.315, 317,321,322,325,328,329 КАС України, суд апеляційної інстанції,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу військової частини 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України - задовольнити частково.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року - скасувати у частині відмови у задоволенні позову військової частини 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування вимог щодо усунення вказаних в абзацах 6,10,11 порушень законодавства вимоги відповідача від 12 травня 2016 року № 15-08-23-14/5517 Щодо усунення порушень законодавства .
Ухвалити по справі у цій частині нове судове рішення:
Адміністративний позов військової частини 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування вимог ДФІ в Одеській області від 12 травня 2016 року № 15-08-23-14/5517 Щодо усунення порушень законодавства ,вказаних в абзацах 6,10,11 -задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати вимоги ДФІ в Одеській області від 12 травня 2016 року № 15-08-23-14/5517 Щодо усунення порушень законодавства ,вказані в абзацах 6,10,11 .
В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття ,та може бути, у разі відповідності вимогам ст.328 КАС України, оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане о 15.35 год. 27.06.2018 року
Суддя-доповідач ОСОБА_1 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_2
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.06.2018 |
Оприлюднено | 28.06.2018 |
Номер документу | 74989434 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні