Рішення

від 27.06.2018 по справі 622/971/17

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул. Центральна, 13, смт. Золочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96

Справа №622/971/17

Провадження №2/622/183/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області в складі:

судді - Кочнєва О.В.,

за участі секретаря - Поповій В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні у залі суду у смт. Золочів Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Золочівської районної державної адміністрації Харківської області, Великорогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, головне управління Держгеокадастру Харківській області, ОСОБА_2, про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом

ВСТАНОВИВ:

06.10.2017 року позивач звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила визнати за нею як спадкоємицею померлого чоловіка ОСОБА_3, який помер 03.01.2017 року та який не встиг оформити свої спадкові права на спірне майно після смерті своєї ОСОБА_4, право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 5,6652 га, розташованої на території Великорогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка складається із земельної ділянки площею 2,6966 га, кадастровий номер 6322681500:01:003:0256 та земельної ділянки площею 2,9686 га, кадастровий номер 6322681500:01:003:0307.

Свої вимоги позивачі мотивувала тим, що за життя її чоловік ОСОБА_3 успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_4 вказану земельну ділянку, прийнявши спадщину, однак він помер та не встиг отримати правовстановлюючі документи на землю, через що позивач позбавлена можливості отримати відповідне свідоцтво про право на спадщину у нотаріуса.

Ухвалою суду від 06.03.2018 року провадження у справі було відкрито, запропоновано відповідачу подати відзив, а третім особам письмові пояснення, встановлено дату підготовчого судового засідання (а.с.38).

Ухвалою суду від 04.04.2018 року підготовче судове засідання було відкладено через зміну третьої особи по справі з відділу у Золочівському районі на головне управління Держгеокадастру у Харківській області та витребуванням від вказано третьої особи інформації щодо кадастрових номерів та площ земельних ділянок, на які претендує позивач, оскільки за отриманими судом даними позивач не вірно вказала площі та відповідно кадастрові номери земельних ділянок, на які вона претендує (а.с.54).

Ухвалою суду від 02.05.2018 року підготовче судове засідання знов було відкладено через не надходженням витребуваної судом інформації (а.с.66).

Ухвалою суду від 07.06.2018 року після отримання судом підтвердної інформації від третьої особи - головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо площ та кадастрових номерів земельних ділянок - підготовче провадження у справі було закрито та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с.83).

Позивач у судове засідання не прибула, надавши заяву від 27.06.2018 року, в якій просила слухати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, враховуючи технічну помилку допущену у прохальній частині її позовної заяви.

Від відповідача - Великорогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області - в особі уповноваженого представника за посадою надійшла заява від 05.06.2018 року за №02-24/59, в якій вказаний відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 визнав та просив розглянути справу без участі представника вказаного відповідача (а.с.79).

Від представника відповідача за довіреністю - Золочівської районної державної адміністрації Харківської області - ОСОБА_5 надійшла заява від 07.06.2018 року, в якій вказаний представник відповідача просив закрити підготовче судове засідання та призначити справу до слухання по суті та в подальшому розглядати справу без участі представника вказаного відповідача (а.с.80-81).

Від третьої особи по справі ОСОБА_2 02.05.2018 року через канцелярію суду надійшла заява, в якій вказана третя особа проти позовних вимог ОСОБА_1 не заперечувала та просила розглянути справу без її участі в подальшому (а.с.65).

Третя особа по справі - головне управління Держгекадарстру засобами елктронної пошти надало суду свої письмові пояснення, в яких просило суд відмовити позивачу у задоволенні її позовних вимог з підстав того, що ваона не надала доказів того, що її права на приватизацію земельної ділянки порушені, а щодо прав її померлого чоловіка, то він взагалі не був власником спірного майна, оскільки не зареєстрував у визначений законом спосіб своє право власності за спадкове майно після померлої матері (а.с.90-95).

Враховуючи, що учасники справи до суду не прибули, в матеріалах справи мається достатня кількість доказів для вирішення справи по суті, суд відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України вважає за доцільне ухвалити рішення без участі сторін по справі та без фіксації процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

13 вересня 1990 року ОСОБА_3 уклав шлюб із ОСОБА_6, про що за місцем укладення шлюбу органом реєстрації актів цивільного стану 13.09.1990 року вчинено актовий запис №1406 та видано відповідне свідоцтво серії ІII-ВЛ №458154309426. Після одруження подружжя обрало спільне прізвище ОСОБА_3. (а.с. 11)

16 грудня 2008 року державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 на підставі заповіту ОСОБА_4 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом її сину ОСОБА_3. Спадкове майно складається із 1/2 частини земельної ділянки розташованої на території Великорогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області площею 5,6652 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної померлій 18 травня 2008 року ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР№064912, виданого Золочівською районною державною адміністрацією Харківської області 21 серпня 2004 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №201. На 1/2 частину земельної ділянки свідоцтво про право на спадщину за заповітом видано ОСОБА_8 16 грудня 2008 року за реєстром №1-1093 (а.с.7)

03 січня 2017 року у віці 78 років помер ОСОБА_3, про що Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 05 січня 2017 року зроблений актовий запис №234 та видано відповідне свідоцтво серії I-ВЛ №574349 (а.с. 10).

27 вересня 2017 року державним нотаріусом П'ятої Харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії відносно позивача (а.с.12). Вказаною постановою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 в частині спадкового майна, що складається із 1/2 частини земельної ділянки розташованої на території Великорогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області площею 5,6652 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з мотивів ненадання правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Рішеннням Золочівського районного суду Харківської області від 21.07.2016 року по справі №622/1564/15-ц за третьою особою ОСОБА_2 олегівною визнано право власності на іншу 1/2 частину земельної ділянки, на яку претендує позивач у порядку спадкування за законом у порядку ч.3 ст.1268 ЦК України після смерті Григор`євої ОСОБА_10, померлої 15.08.2011 року (а.с.19-22).

Дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до думки, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі, виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до положень ст. 49 Закону України Про нотаріат від 02.09.1993 № 3425-XII нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Пунктом 4.15 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мін'юсту України від 22.02.2012 № 296/5, встановлено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статті 1217 ЦК України встановлюють, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно положень ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статті 1268,1269 ЦК України обумовлює порядок прийняття спадщини так спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Стаття 1225 ЦК України регулює спадкування права на земельну ділянку. Так, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Стаття 126 Земельного кодексу України (в редакції від 07.08.2011 року, що діяла за життя та на момент смерті спадкодавця ОСОБА_4А.) перелічуються документи, що посвідчували право на земельну ділянку на той час. Відтак частиною другою цієї статті зазначено, що право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, станом на 07.08.2011 року посвідчується:

а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;

б) свідоцтвом про право на спадщину.

Положеннями статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-IV надано визначення понять, вживаних у даному законі. Так, відповідно, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, судом встановлено, що за життя ОСОБА_4 набула у власність земельну ділянку, розташовану на території ОСОБА_11 сільської ради Золочівського району Харківської області площею 5,6652 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що Золочівською райдержадміністрацією Харківської області 21 серпня 2004 року їй було видано відповідний Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХР№064912, який зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №201. Після смерті ОСОБА_12 вказану земельну ділянку як спадкоємці за заповітом в рівних частках успадкували її діти - ОСОБА_8 та ОСОБА_3, про що їм було видано відповідне свідоцтво, що в розумінні положень Земельного кодексу України у відповідній редакції слід розглядати як правовстановлюючий документ на земельну ділянку. ОСОБА_3 помер, не встигнувши зареєструвати вказане свідоцтво та отримати витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто здійснити його державну реєстрацію.

Проте виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК).

Відтак, відповідно до положень Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація є лише визнанням державою цього права. Водночас виникнення вказаного права у позивача на спірну земельну ділянку пов'язано лише із фактом прийняття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_3 відповідно до положень ст.ст. 1268, 1269 ЦК України. До складу вказаної спадщини після смерті ОСОБА_3. увійшли усі права та обов'язки, що ОСОБА_3 мав на момент смерті, в тому числі і ті, що він набув як спадкоємець після смерті своєї матері ОСОБА_4, з моменту відкриття спадщини 18 травня 2008 року, яку ОСОБА_3. прийняв, про що йому видано відповідне свідоцтво про право на спадщину, що мало статус правовстановлюючого документу на земельну ділянку.

Тобто позивач як спадкоємиця першої черги, в розумінні положень ст.ст. 1223,1261, 1268,1269 Цивільного кодексу України, після смерті чоловіка, проживаючи разом з ним на момент смерті, фактично прийняла спадщину у вигляді вказаної земельної ділянки. Інші спадкоємці після померлого чоловіка відсутні. Позивач вже отримала 27.09.2017 року свідоцтво про право власності житловий будинок та земельну ділянку при ньому для обслуговування та земельну ділянку для особистого селянського господарства (усі розташовані за адресою: Харківська область, Золочівськийи район, с. Велика Рогозянка, вул. Л.Українки, 54) після смерті чоловіка (а.с.13-17). Той факт, що спадкодавець ОСОБА_3, успадкувавши ділянку, чка є предметом спору в даній справі, від своєї матері та отримавши відповідне свідоцтво, не встиг отримати відповідний правовстановлюючий документ на дану земельну ділянку, не є перешкодою для переходу даного майна до спадкоємиці ОСОБА_1, оскільки положення ст.1268 ЦК України обумовлюють, що спадщина належить спадкоємцю з моменту відкриття.

Проте, враховуючи відсутність правовстановлюючих документів в розумінні положень Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 року, позивач позбавлена можливості оформити право власності на спадкове майно у нотаріальному порядку, в зв'язку з чим її право підлягає захисту, а позов задоволенню.

Саме з викладених мотивів суд відхиляє письмові пояснення третьої особи - головного управління держгеокадастру у Харківській області, оскільки така позиція не грнутується на нормах закону.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст. 141, 264, 265, 268, 272, п.2 ч.4 ст.274, п.15.5 ч.1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_13 (ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП - НОМЕР_1) право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 5,6652 га, розташованої на території Великорогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,6966 га, розташованої на території Великорогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області, кадастровий номер 6322681500:01:003:0256, та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,9686 га, розташованої на території Великорогозянської сільської ради, кадастровий номер 6322681500:01:003:0307, у порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_3, померлого 03 січня 2017 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Золочівського районного суду Харківської області: ОСОБА_14.